Які зміни в обігу аграрних розписок передбачені новим законопроєктом

Про це повідомив Кирило Мухомедзянов, спеціаліст фінансового сектору проєкту IFC «Аграрні розписки в Україні». Також він висловив сподівання, що документ набуде чинності вже в цьому півріччі, пише agrotimes.ua.

Законопроєкт, над яким працював проєкт «Аграрні розписки в Україні», розширює бізнес-можливості, водночас зберігаючи напрацьовані практики.

Так, аграрна розписка стане неемісійним цінним папером. Це буде електронний документ, який створюватиметься та існуватиме в Реєстрі аграрних розписок, з можливістю отримати друкований витяг.

Нотаріальне посвідчення планується зробити необов’язковим. Реєстрація можлива у нотаріуса або через особистий кабінет.

Вартість видачі аграрних розписок стане нижчою – лише тариф реєстрів проти 150 грн за кожну ділянку і тариф реєстрів, як наразі. «Нотаріальне посвідчення забирало на себе щонайменше 80% від вартості посвідчення аграрної розписки», – уточнив Кирило Мухомедзянов.

Також законопроєкт передбачає прозоре оподаткування, оскільки кредитори зможуть включити аграрні розписки до своєї операційної діяльності.

Зміни мають відбутися і в колі постачальників: планується розширити його секторами тваринництва, первинної переробки, а також сільськогосподарськими кооперативами, а не лише рослинництва, як у чинному законі.

У документі передбачено і зручне рефінансування наданих позик шляхом продажу аграрних розписок, навіть із дисконтом.

«Завдяки певним змінам до закону ми робимо можливим довгострокове фінансування, яке дуже важливо для виробників із галузі садівництва та виноградарства», – зазначив Кирило Мухомедзянов.

Крім того, посилюється процедура примусового виконання, додав він.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Світові ціни на лохину можуть впасти до рекодного рівня

«Не дивлячись на те, що європейський сезон лохини ще не почався, вже зараз можна підбивати проміжні підсумки експортної кампанії Південної Півкулі. І ми бачимо перші ознаки насичення ринку, навіть без урахування проблем з коронавірусом», – розповідає Андрій Ярмак, економіст інвестиційного департаменту Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО).

«Навіть до того, як був виявлений коронавірус, оптові ціни на лохину в Чилі, Перу та США вже були найнижчими в історії, незважаючи на те, що дуже тривалий час вони залишалися порівняно стабільними з листопада по березень. Після того, як попит на лохину в Китаї різко знизився, так само як і споживання в багатьох інших країнах внаслідок колапсу туристичного бізнесу, ціни виявилися під ще більш сильним тиском», – зазначає Андрій Ярмак.

Окрім коронавируса, найважливішою причиною зниження цін на лохину стало дуже активне розширення її виробництва в багатьох країнах світу. Наприклад, за інформацією EastFruit, Перу в 2019 календарному році наростила експорт лохини майже на 70% і поставила на зовнішні ринки більше блакитної ягоди, ніж Чилі – близько 125 тис. тонн! Таким чином, вперше за багато років, відбулася зміна лідера світового ринку лохини. Однак і інші країни, такі як США, ПАР, Іспанія, Польща і навіть Україна, продовжували збільшувати обсяги експорту досить інтенсивно.

«Раніше темпи зростання попиту на лохину приблизно відповідали темпам зростання виробництва, проте в останні пару років цей баланс порушився. Зараз вже очевидно, що попит сповільнюється, а виробництво, навпаки, стрімко збільшується. Тому цінам на лохину просто необхідно буде знизитися, щоб запустити ще один канал збуту – переробку лохини. Це дозволить істотно наростити обсяги продажів та стабілізувати на час ціни, але вже на іншому, значно менш високому рівні. Звичайно ж, ця тенденція не обійде стороною Україну. Адже не секрет, що значну підтримку українським цінам на лохину надавали поставки в Росію різними шляхами, але і в Росії і в Білорусі зараз реалізуються дуже великі проекти з вирощування лохини», – зазначає Андрій Ярмак.

Експерти EastFruit також підтверджують, що нові проекти по закладці великих промислових плантацій лохини анонсуються навіть в таких віддалених країнах, як Узбекистан, де лохина майже невідома.

«Південна Півкуля вже отримала найнижчу ціну на лохину в історії за підсумками цього сезону. Якщо в 2020 році не буде значних природних катаклізмів, то в більшості країн Європи та Північної Америки може теж бути відзначений рекордно низький рівень оптових цін на цю ягоду», – прогнозує експерт ФАО.

Джерело: прес-служба УПОА

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Нові правила інформування споживачів про терміни придатності – доступно в інфографіці

6 серпня 2019 року відбулося введення в дію Закону України «Про інформацію для споживачів харчових продуктів», який було розроблено за участю фахівців Держпродспоживслужби та експертів Проекту Європейського Союзу «Вдосконалення системи контролю безпечності харчових продуктів в Україні».

Закон встановлює загальні принципи та вимоги щодо інформації про харчові продукти, зокрема стосовно їх маркування, а також обов'язки операторів ринку стосовно доведення цих даних до споживачів.

Статтею 18 Закону України надаються роз’яснення, яким чином мінімальний термін придатності («краще спожити до…», «краще спожити до кінця…») зазначається і у чому його відмінність від дати «вжити до».

Основна ідея такого підходу полягає в тому, що на ринку існують швидкопсувні та більш небезпечні з точки зору мікробіології продукти, для яких має бути зазначена дата «вжити до». Така позначка інформуватиме про те, що на наступний за цією датою день продукт може ставати небезпечним. Водночас, є ряд продуктів, які, за дотримання встановлених умов зберігання залишаються безпечними протягом певного часу після закінчення мінімального терміну придатності, прописаного у маркуванні. Для таких продуктів буде вказана дата завершення мінімального терміну придатності, що позначатиметься фразами «краще спожити до…», «краще спожити до кінця…». Однак, як після закінчення терміну «вжити до…» так і термінів «краще спожити до…», «краще спожити до кінця…» продукти мають бути вилучені з реалізації.

Більш детальна інформація щодо вимог до нанесення терміну придатності харчових продуктів та рекомендації для споживачів у разі закінчення терміну придатності наведена на інфографіках:

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На Волині фермер занедбав 157 га землі

Теґи: 

Любомльський відділ Ковельської місцевої прокуратури вніс до Єдиного реєстру досудових розслідувань інформацію про безгосподарське використання фермерським господарством земель площею 157 га, пише volyn.com.ua.

У 2016 році Головне управління Держгеокадастру у Волинській області передало фермерам у користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 202 га за межами Любомльської міської ради.

На тепер, як з'ясували прокурори, частина угідь – 157 га – перебуває в занедбаному стані (забур’янені, вкриті чагарниками та частково заліснені), відтак землі виведені із сільськогосподарського обороту.

За цим фактом розпочато кримінальне провадження, досудове розслідування у якому здійснюватиме Любомльський відділ поліції.

Зауважимо, що згідно із санкцією ч.1 ст. 254 КК України, безгосподарське використання земель, яке спричинило виведення земель з сільськогосподарського обороту, карається штрафом до двохсот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до двох років.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

У столиці дорожчає капуста і дешевшає огірок

Про це AgroTimes повідомив аналітик РСГП «Столичний» Іван Григорович.

Картопля, яка наприкінці січня знижувалась в ціні, зупинилась на відмітці 7-8 грн/кг.

Буряк коштує 4-5 грн/кг, морква – 4-4,5 грн/кг, цибуля – 6-7 грн/кг, як і тижнем раніше. Однак капуста, яка коштувала 3,8-4,5 грн/кг на цьому тижні додала в ціні в середньому 1 грн і зараз оцінюється у 4,5-5,5 грн/кг. 

«Причиною цього стало зменшення пропозиції на тлі морозів, які були до минулих вихідних та зменшення залишків якісної продукції у сховищах, оскільки строки придатності найпоширенішого сорту «Агресор» добігають кінця», — пояснив Іван Григорович. 

Також на ринку «Столичний» помітно збільшилася пропозиція тепличного огірка, оптова ціна якого на попередньому тижні становила 80-90 грн/кг. Станом на 13 лютого він коштував 70-85 грн/кг, (дешевше – гладкі сорти, дорожче — корнішонного типу). 

Незважаючи на зниження вартості, вітчизняний огірок все ж залишається дорожчим за імпортований на 15-20 грн/ кг.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Для мешканців Донбасу підготують окремий закон про ринок землі

Для жителів окупованих територій Донбасу підготують новий законодавчий проект по ринок землі, але після деокупації регіону. Про це сказав народний депутат від фракції "Слуга народу" Олексій Устенко, пише 112.ua.

"По всій видимості це буде інший законодавчий проект. І ринок землі на тимчасово окупованих територіях відкриється, коли ці території знову стануть українськими", - сказав він.

Депутат уточнив, що ті громадяни України, які проживають на непідконтрольній частині Донецької і Луганської областей, після деокупації будуть мати повне право розпоряджатися своїм майном, як вони вважають за потрібне.

Нагадаємо, 6 лютого депутати почали розгляд законопроекту про ринок землі в другому читанні за повною процедурою з розглядом усіх поправок.

Станом на 7 лютого парламент розглянув 216 поправок з 4018, прийнявши одну поправку про право сервітуту (проїзду) територією власника земельної ділянки іншим особам, чия ділянка розташована в цьому самому масиві сільгоспземель.

Розгляд поправок продовжиться на наступному пленарному засіданні, яке заплановане на вівторок, 18 лютого.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview