Якісної "молочки" в Україні більше немає

Подібний ребус експерти пояснюють просто, нашу молочку часто роблять з чого завгодно, тільки не з молока.

При цьому вартість її на прилавках магазинів практично досягла європейського рівня, пише
u-news.com.ua.

Корови скінчилися

За останні 27 років поголів'я великої рогатої худоби в Україні скоротилося більш ніж в 8 разів. Якщо в 90-му році в країні було 25,2 млн голів, то в 2017 році - близько 3 млн. Разом з таким скороченням поголів'я падало і виробництво молока. Якщо в 2000 році ми виробляли 12 млн тонн молока, то в 2017-му порядку 9,5-10 млн тонн. «При цьому 75% корів знаходяться в приватних домогосподарствах, і це обумовлює досить низьку якість молока, що поставляється на переробку.

Наше молокосировина за своїми мікробіологічними якостям значно гірше, ніж стандарти ЄС. При цьому із загального обсягу виробленого молока тільки 50% доходять до підприємств, які його переробляють », - відзначив виконавчий директор Громадської організації "Економічний дискусійний клуб" Олег Пендзин.

Зменшення поголів'я і, відповідно, кількості молокосировини, природно, призводить до подорожчання молочної продукції. Експерт зазначив, що з початку року вартість молока 2,5% жирності зросла на 23%, сметани - на 28%, масла вершкового 73% жирності - на 23%, сиру - на 28%. Генеральний директор Української асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко вважає, що виробляти молочну продукцію в Україні не вигідно для інвесторів - через терміни окупності. Наприклад, виробництво цукру окупається за 1 рік, виробництво птиці - за 1,5 року, а ось виробництво молочної продукції окупиться лише за 7 років. «І в нашій країні єдина галузь в сільському господарстві, в якій ми ще не встигли отримати інвестиції ні вітчизняні, ні іноземні, це як раз молочна галузь. І в найближчі роки ця проблема не вирішиться», - вважає експерт. Завозити молокосировину з сусідніх країн зараз не представляється можливим.

Оскільки процедура митного оформлення настільки довга, що молочні продукти її не «переживають". Якщо немає молока, то з чого ж "молочка" на наших прилавках? Але незважаючи на дефіцит сировини, який росте з кожним роком, виробництво молочної продукції тільки збільшується. З чого складається українське молоко, яке продається в магазинах, можна тільки здогадуватися, відзначає Дорошенко. «Більшість виробників молочної продукції не хочуть писати на упаковці, що насправді входить до складу продукту. Зараз держава не має права перевіряти підприємства через мораторій. Також на сьогоднішній день немає обов'язкової реєстрації технічних умов, стандартів, ГОСТів. І тому молочні підприємства виробляють те, що виробляють», - сказав він. Доброго згущеного молока більше не буде На його думку, в Україні немає стабільної якості продукції в жодного виробника "молочки".

У свою чергу голова правління Всеукраїнської асоціації захисту прав споживачів "Споживча довіра" Максим Гончар, помітив, що, крім того, що виробники дуже часто вказують на упаковці неправдиву інформацію щодо складу продукту, вони ще й лобіюють прийняття нових, менш суворих ГОСТів. Наприклад, з 1 січня 2018 року набирає чинності новий ГОСТ щодо згущеного молока. «Цей ГОСТ буде називатися «Продукти харчові згущені з молоком», де молока повинно бути не менше 10%, а жиру мінімум 3,5%. Що буде входити до складу, лише одним неякісним виробникам відомо.

І найголовніше, не існує методики перевірки під конкретно цей ГОСТ. Тут я бачу пряме лобіювання бізнесу. Цей ГОСТ - це обман, і весь неліквід, який робився, зараз під егідою Державного стандарту буде експортуватися в різні країни», - вважає Гончар.

З його слів, перший фактор, на який варто звертати увагу, купуючи молочку, - це ціна. Чим дорожчий продукт, тим, швидше за все, він якісніше. Крім цього, він не радить купувати акційну продукцію. Гончар помітив, що за інсайдерською інформацією, частина торгових мереж під акції завозить фальсифіковану продукцію.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Роботи чи люди - хто більше потрібен АПК?

На своїй сторінці у facebook Alex Lissitsa підняв питання ефективності праці. Перебуваючи в Тюрінгії, Голова Ukrainian Agribusiness Club відвідав господарство, територія якого дорівнює 3500 га, а обслуговують її всього 10 осіб.

Вчора заїхав на сільськогосподарське підприємство Nordagrar в Тюрінгіі (ФРН), що займається рослинництвом на площі 3500 га сільськогосподарських угідь. 10 працюючих включаючи одного бухгалтера і директора. Тобто, Три чоловіки працюючих на 1000 га! Хто у нас зможе похвастатися такою продуктивністю праці?
Хочемо в Європу, маємо бути такими ж ефективними як європейці!

Ця інформація викликала бурхливу реакцію серед фермерів, бізнесменів та людей, яких цікавить аграрне виробництво. 

AgroReview зібрало найцікавіші коментарі на цю тему. А що ви думаєте з приводу оптимізації виробництва?

  • А неподалік є містечко Штадрода біля Єни. 2500 га - біопаливо з ріпаку, вся техніка на двотанковій системі, що дає змогу економити до 40% на ГСМ; -400 дійних корів, з рекордосменками по 13 тис молока; -700 голів бика на відгодівлі; - біогаз,; та магазин власної продукції. Ось до чого ми повинні йти....
  • Чому ви думаєте тільки про себе, а як бути з працевлаштуванням місцевих мешканців. В них діти також їсти хочуть і їм тре робота.
  • Дорослій розумній людині нерозумно навіть таке порівнювати. Умови праці, техніка на якій працюють, заробітна плата і багато інших. Тут стоїть питання: чи ви готові платити заробітну плату на Європейському рівні та забеспечити такі ж умови праці?

 

  • А іншим селянам куди діватися?
  • Головні напрямки, де зараз не завжди фермери можуть скоротити персонал це бухгалтерія (об'єктивно на ринку відсутній системний аутсорс) і охорона (тут ментально важко віддати такі речі на аутсорс). 
  • А как же охранники у каждого столба и армия бухгалтеров и прочего люда? А еще, справедливости ради аутсорс там на высшем уровне. Нам пока не тягаться. Поэтому наши "низкие" з.п. компенсируется большим количеством персонала (вынужденно).

 

  • Я їздив по таким господарствам влітку від Штугарта до Берліна. Також тепер задумуюсь переглянути к-ть працівників у наступному сезоні. А з іншої сторони в них немає городів пайовиків, які потрібно орати, культивувати, сіяти, дискувати і т.д.

 

  • Правильно. А за надлишок населення Супрун потурбується.

 

Ситуація спеціалістів, які задіяні в агропромисловому секторі країни, ускладнюється ще й тим, що при величезній кількості працівників, відчувається брак якісних професіоналів, а найперспективніші випускники агровишів шукають роботи в діяльності, не пов'язаній із агропромисловістю. 

Читайте також: Ринок праці АПК: люди розуміють, що в селі основні гроші.

Дар'я Анастасьєва

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Тепер овочі можна вирощувати цілий рік в будь-яких кліматичних умовах

Тому компанія з Оттави спробувала вирішити цю проблему і придумала спосіб постійного доступу до свіжих овочів з допомогою системи вирощування в контейнерах (Containerized Growing Systems), пише Зерно.

За словами головного виконавчого директора і співзасновника The Growcer, Кору Елліс, компанія пропонує гідропонні системи plug-and-play (включив і грай), які дозволяють місцевим підприємцям комерційне вирощування овочів, навіть якщо температура навколишнього середовища становить -50 °C.

Система вбудована в нові 40-футові контейнери для транспортування і поєднує в собі гідропонні технології з точним контролем клімату, що дозволяє жителям півночі легко вирощувати свіжі продукти. Система автоматизована і контролюється дистанційно.

Як тільки контейнер підключається, по суті, він вже готовий до роботи.

«Нам вже наперед відомо, що і в яких кількостях клієнти збираються вирощувати. Ми заздалегідь отримуємо всю необхідну інформацію, завантажуємо дані в систему. І коли прибуває контейнер, все, що потрібно — це підключити електрику і водопостачання», — зазначив Елліс.

Кожна система здатна виробляти близько 12 000 фунтів свіжих продуктів. Цього достатньо для п'яти порцій овочів на 100 чоловік у день. Системи призначені для модульної роботи: оператори можуть поступово нарощувати свій бізнес, реінвестуя прибуток у міру створення попиту. В контейнерах можна вирощувати близько 40 видів овочів, включаючи помідори, огірки, баклажани, солодкий перець і чилі.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Укрцукор просить вирішити проблему забезпечення цукровиків залізничними вагонами

Відповідне звернення було направлене до Прем’єр-міністра України, Міністра інфраструктури України та Першого заступника Міністра аграрної політики та продовольства України.

Згідно повідомлення, на сьогоднішній день склалась загрозлива ситуація на цукрових заводах, через несвоєчасне забезпечення залізничними вагонами, які використовуються для перевезення цукрових буряків та цукру.

«Така ситуація викликає занепокоєність щодо стабільної роботи цукрових заводів, як підприємств з безперервним циклом виробництва та збереження цукрових буряків, як сировини, з обмеженим терміном зберігання, та ставить під загрозу відвантаження цукру на експорт згідно з укладеними зовнішньоекономічними контрактами», - цитується голова правління НАЦУ «Укрцукор» Андрій Дикун.

З урахуванням того, що виробничий сезон саме в розпалі і більшість цукрових заводів змушені здійснювати перевезення цукрових буряків з бурякопунктів, що знаходяться в інших регіонах; відвантажувати значні обсяги цукру, у тому числі на експорт, це зумовлює значне зростання потреби в залізничних вагонах для забезпечення безперебійної роботи підприємств.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Антирейдерька комісія на роздоріжжі: віддати землю «правильним» чи правим

16 листопада Антирейдерська комісія при Міністерстві юстиції розглядала справу підприємства «Віскар Агро» (Київська обл.), яке нібито уклало договори оренди без відома власників паїв і за результатами засідання мало б цю землю втратити, адже самі організатори подачі скарги поширювали інформацію, що мають для цього всі необхідні домовленості з Комісією. Про це повідомляє прес-служба ВАР.

Згідно тексту скарги, наданому Всеукраїнській Аграрній Раді, 11 пайовиків начебто не знали про укладення договорів оренди з вказаним господарством та не отримували відповідну плату. Однак скарга має суттєві фактичні помилки, які, за словами юриста Сергія Мірошниченка (Юридична фірма ОМП), не могли бути зроблені випадково і свідчать про фіктивність документа.

«Комісія прийняла до розгляду заяву, яку мала відкинути одразу. По-перше, в ній перераховано 11 скаржників, а підписів стоїть 12. По-друге, люди нібито дізналися про порушення своїх прав у 2015 році, а за законом, Комісія не розглядає скарги, подані пізніше, ніж через 60 днів після виявлення порушень. По-третє, згідно тексту скарги, паї постраждалих знаходяться в Обухівському районі, в той час як насправді всі пайовики підприємства, в тому числі й скаржники, проживають в Кагарлицькому», - сказав Сергій Мірошниченко.

«Це все абсурдні помилки, які лише свідчать про те, що скарга робилася під копірку, а люди підписували документ, або не знаючи його суті, або взагалі його не бачивши», - додав він.

В ході засідання Комісії юристи вказали на ці та інші помилки скарги, а також надали детальний звіт про виплату орендної плати та отримання її пайовиками. Все засідання фіксували відеокамери, в тому числі одного з національних телеканалів, що, на думку представника юридичної служби «Віскар Агро» Олександра Вашеки, може поставити комісію у складне становище, якщо її члени дійсно мали домовленості з рейдерами.

«У травні-червні до наших пайовиків ходили певні люди і пропонувати їм перейти в інші господарства. За словами людей, видавали гроші і цукор, а за це просили підписувати з ними договори і ще якісь документи. Частина людей дійсно з ними щось підписала. Також нам повідомляли, що рейдери переконували людей, що можуть скасувати діючі договори оренди з нами без суду і взагалі без фізичної участі самих пайовиків, через Антирейдерську комісію при Мін’юсті. Тобто людям треба було лише підписувати папірці, а вони зробили б все самі», - розповів Олександр Вешека.

За його словами, запрошення на засідання з розгляду скарги відбувалося за звичним для Комісії сценарієм: діловод Мін’юсту повідомив про скаргу лише за день до її розгляду.

«Ми приїхали на призначений час, але попереднє засідання затягнулося. Це було нам на руку, бо так ми отримали час, щоб вимагати скаргу і ознайомитися з нею. Тоді ми й виявили всі ті помилки, і добре, що це було перед засіданням», - зауважив юрист «Віскар Агро».

Комісія має винести рішення 20-24 листопада. Постраждалі очікують, що скаржникам відмовлять у задоволенні їхніх вимог, враховуючи наявність відео-фіксації та присутність ЗМІ під час розгляду. Однак, служба корпоративної безпеки ВАР попереджає, що такі випадки непоодинокі. В регіонах України працюють різні групи осіб, що професійно займаються створенням подібних скарг, підкупом чиновників, обманом орендодавців в інтересах як фіктивних, так і реальних компаній. ВАР закликає всіх постраждалих надавати подібним випадкам якомога більшого суспільного розголосу, адже це є один з найдієвіших інструментів проти неправомірних рішень з боку Комісії та будь-яких інших органів влади.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Власнику "Епіцентру" дозволили купити частину агрокомпанії

Про це повідомляє пресс-служба комітету, пише НВ

Повідомляється, що придбання акцій забезпечить перевищення 50% голосів у вищих органах управління товариства.

Згідно з рейтингом  ТОП-100 найбагатших українців, статки Олександра і Галини Герег цього року оцінюється у $688 млн.

Агрохолдинг 2012 засновано 24 вересня 2015 року. За даними Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб (ЄДР), кінцевими бенефіціарами агрохолдингу є співвласники мережі будівельних гіпермаркетів Епіцентр-К і Нова лінія Галина і Олександр Гереги.

Корпорація Оболонь виробляє пиво, безалкогольні та слабоалкогольні напої, мінеральну воду, снеки, є найбільшим в країні експортером пива. До її складу входять головний завод у Києві та дев'ять підприємств у регіонах країни. Згідно з Держреєстром юросіб і фізосіб-підприємців, кінцевим бенефіціаром Оболоні є Олександр Слободян. А компанія Оболонь Агро, що входить до корпорації Оболонь, реалізує насіння пивоварного ячменю озимого та ярового, а також насіння озимої пшениці.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview