150670

Яковчук: малим фермерським господарствам необхідно дати інструмент для роботи

AR: Як вплине можливе зняття мораторію на продаж с/г землі на організацію бізнесу компанії EURALIS? Які негативні або позитивні зміни можуть статися у разі прийняття Земельної реформи в компанії, яка орієнтується на кооперацію невеликих фермерських господарств?

У нас є договори оренди, які укладені на 10-15 років. Тому навіть зміни на ринку землі не означатимуть, що ми втратимо ці землі. Також імовірна тенденція розвитку малих фермерських господарств в Україні. Наша компанія, якщо говорити стратегічно, концентрується не так на покупці/продажу землі, а на генетиці і виробництві насіння на орендованому полі - це бізнес-модель, яку ми використовуємо в Україні. У разі законодавчих змін, нам доведеться або шукати інших партнерів, або кооперуватися з фермерами, але знову-таки в перспективі 15 років. На сьогодні, я думаю, ми будемо так само обробляти землю. І якщо поставити запитання: чи готові ми купити землю чи ні - просто відповісти на нього не можна, у зв'язку з лімітуванням і обмеженнями для іноземних компаній. Ми точно будемо виробляти в Україні наш продукт, ймовірно, зміниться сам фокус: можливо, це будуть фермери, можливо інші компанії, які нам будуть надавати послуги. У будь-якій ситуації, ми контролюємо наше виробництво: фермерські господарства роблять все, відповідно до нашого протоколу виробництва, плюс, приїжджають наші фахівці, які контролюють процес, і в результаті ми отримуємо якість, і нашою метою є зробити цю якість максимально високою.

AR: Об'єктивно, фермерське господарство в Україні дуже перспективне, але знаходиться не на такому високому рівні як в Європі і США. У чому вітчизняні фермери відстають від своїх закордонних колег?

Невеликий розрив можна спостерігати не в технологічному плані, а у зв'язку з недостатньою кількістю досвіду. Я впевнений, що, якщо український фермер побачить певний інтерес для себе і перспективу, цей розрив швидко ліквідується.


AR: Журналісти AgroReview спілкувалися з фермерами Житомирської області, які констатували сильну нестачу обладнання і технологій в невеликих фермерських господарствах. Зокрема, відсутність системи поливу. А в разі складних кліматичних умов (як в цьому році, наприклад) для більшості невеликих господарств це означає втрату врожаю.

Ситуація з поливом дійсно складна. Дозволити собі зрошувальну систему в сучасних українських реаліях можуть середні і великі фермерські господарства (земельні ділянки від 2 тис га і більше). Або ж це агрохолдинги, які вкладають великі інвестиції. Моя особиста думка: Україна ще не повністю готова до скасування мораторію, в першу чергу, через відсутність повного реєстру земель. Крім того, чітко не визначені цілі реформи: якщо це робиться для підтримки малих фермерських господарств, їм необхідно дати інструмент для роботи (фінансову підтримку, дотації, прийнятні кредити). Якщо це все буде надано, то сам фермер зможе робити інвестиції, в тому числі, і в зрошувальну систему.

AR: Ви співпрацюєте з холдингами? Які відмінності у співпраці з холдингами та малими фермерськими господарствами?

Ми працюємо з холдингами за дещо іншою програмою, яку ми називаємо "Автоконсомація" - коли агрохолдинг для нас виробляє, скажімо, ділянки гібридизації, тобто це не прямий продаж, як у випадку з фермерами. Однак основною моделлю бізнесу  Євраліс в Україні залишаються продажі насіння через мережу наших офіційних дистриб'юторів Ерідон, ТДН, Спектор-Агро, УАПК, Техноторг, Седна-Агро, Агріматко. У кожного типу підприємств є своя специфіка, але працювати однаково добре: і з холдингами, і з маленькими фермерськими господарствами.

 

Спілкувалася Дар'я Анастасьєва

Ексклюзивно для AgroReview

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Андрущенко: українські гібриди можуть бути експортно успішними

 

AR: Чим відрізняється гібрид від звичайного насіння? Наскільки він є ефективнішим?

Звичайне насіння можна сіяти упродовж декількох сезонів (3-5) і урожайність триматиметься приблизно на одному й тому самому рівні. Гібрид можна сіяти тільки один рік. Він виготовляється шляхом схрещування материнської лінії і батьківської, за рахунок такого схрещування частина генів іде від матері, а частина від батька - і відбувається ефект гетерозесу (явище, коли перше покоління гібридів, одержаних у результаті неспорідненого схрещування, має підвищену життєздатність, продуктивність, ріст, стійкість проти шкідників, хвороб тощо -  AR), сплеск урожайності у перший рік. Якщо наступного року ми засіємо насіння, отримане з гібриду, утвориться розщеплення (закони Менделя - AR) і спад урожайності. Але урожайність гібридного насіння вдвічі перевищує результати звичайного, що робить використання гібридів значно рентабельнішим.

 

AR: Якою є територіальна карта використання гібридів в Україні?

На сьогодні більшість фермерів, які займаються вирощування кукурудзи, надають перевагу гібридам. Класичні сорти вирощуються у надзвичайно посушливих умовах: Схід України (Донецька, Луганська і частково Запорізька і Дніпропетровська області). Це зумовлено тим, що зазвичай погодні умови на цих територіях більш спекотні, ніж в інших областях України, і фермери не можуть використати весь потенціал гібриду. Рівень урожайності гібриду (як і сортового насіння) сильно залежить від забезпечення вологою. Тому виробники на цих територіях обирають менші інвестиції в насіння, але і отримують менші врожаї. Але навіть в цих регіонах можна зустріти багато гібридної кукурудзи. 

 

AR: Які прогнози можна давати з приводу експортних перспектив?

Експортних можливостей багато, завод DuPont Pioneer (с. Стасі Діканьковскій району Полтавської області - AR) інтегрований в глобальну мережу компанії і потенціально може забезпечити не тільки українські потреби у гібридному насінні, а й потреби країн близького зарубіжжя і європейських. І наразі в першу чергу ми маємо задовольнити попит саме українського споживача. Крім того, в подальшому для активного експорту в Європу є необхідно врегулювати державні митні процедури. Як тільки буде налагоджено механізм, не стане жодних перешкод для експорту. Адже якість вітчизняного насіння іноземної селекції, виробленого зокрема компанією DuPont Pioneer, не поступається зарубіжному. 

 


Спілкувалася Дар'я Анастасьєва

Ексклюзивно для AgroReview

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Гройсман: Готовність проекту земельної реформи становить 90%

Проект земельної реформи вже готовий на 90%, і нині його обговорюють в колі експертів. Про це повідомив Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман, сповіщає агенція Укрінформ.

Нагадаємо, експерти ГО «Публічний аудит» переконані, що запускати ринок землі можна лише тоді, коли бюджет України буде профіцитним.

«Законопроекти на 90% концептуально готові. Зараз ми маємо більше провести дискусій в українському суспільстві, бо це дуже чутливе питання», ― сказав Володимир Гройсман.

За його словами, є розуміння того, що реформа відбувається в інтересах українців, тому її необхідно обговорювати.

Щодо терміну розглядів законопроекту, точних дат ще немає.

«Я зараз не можу сказати, які це будуть терміни але точно знаю, що дуже важливо враховувати думку громадян», ― зазначив Прем’єр-міністр.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Фермерам доступні безвідсоткові кредити в державному фонді – Ковальова

Наразі Мінагрополітики працює над удосконаленням кооперативного законодавства та формуванням практичних моделей розвитку кооперації, щоб стимулювати кооперативну активність у сільській місцевості. Про це повідомила заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Олена Ковальова.

«На сьогодні, крім загального доступу до всіх програм підтримки, фермери можуть отримати безвідсоткові кредити в Українському державному фонді підтримки фермерських господарств з пріоритетом на тваринництво, органічне виробництво, садівництво та кооперацію», - додала заступник міністра.

«Невеликому виробнику майже неможливо самостійно конкурувати без об’єднання, навіть у секторі нішових культур. У перспективі кооперативи мають допомогти їх учасникам вийти не тільки на внутрішні, але й зовнішні ринки. Якщо ми хочемо досягти успіху, ми маємо активізувати ініціативність територіальних громад», - відзначила Олена Ковальова.

За словами заступника Міністра, вже є приклади, коли українські кооперативи постачають свою продукцію на експорт, зокрема, мед та ягоди. Так, на допомогу при Мінагрополітики діє офіс з підтримки експорту до країн ЄС, у якому усі охочі можуть отримати інформацію про те, які документи треба підготувати при здійсненні експортних операцій, куди їх подавати, як проходити самі процедури зовнішніх постачань. Більше того, цим проектом організовуються поїздки «B to B» - «business to business» до Європейського Союзу з метою пошуку ділових партнерів.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Леонід Козаченко: рекордного врожаю цьогоріч не буде

Не варто сподіватися на рекордний урожай в цьому році чи перевершення минулорічних показників урожайності. Таку відповідь на запитання кореспондента AgroReview дав під час ділового сніданку Леонід Козаченко, президент Української аграрної конфедерації (УАК), народний депутат України, голова «Аграрного об’єднання» в ВРУ. 

«Загальні показники та кліматичні умови в цьому році жорсткіші, ніж в минулому. Крім того, аграрії внесли менше мінеральних добрив, ніж торік», - пояснив Леонід Козаченко.

Така ситуація, за його словами, сталася внаслідок того, що виробник Osthem вимагав передплату в 2,5 млрд від підприємств, а потім зупинив виробництво, не поставивши добрива. Дехто з аграріїв зміг отримати добрива з інших джерел, але величезна кількість господарств (особливо середні та малі) не змогли знайти для цього коштів. Аграрії взяли кредити, оплатили добрива, але компанія, яка отримала від них кошти, відмовилася надавати добрива, начебто через арешт газу на 6 млрд грн в припортовому заводі.

Наразі всі громадські об’єднання аграріїв збираються підписати меморандум відносно мінеральних добрив, щоб не зірвати осінні роботи - крок, що може призвести до втрати об’ємів продукції в майбутньому році.

«Не можу сказати, що такі кліматично-погодні умови радикально вплинуть на урожай, але є ризик, що зерна буде зібрано менше, аніж у минулому році. Через меншу кількість вологи, і меншу кількість добрив», - резюмував народний обранець.

За його словами Вадима Бодаєва, віце-президента агрокомпанії AgroGeneration, ще одним чинником зменшення врожайності стане втрата аграріями дотацій, які надходили у формі повернення ПДВ – а це, до речі, 15 млрд грн!

«Саму на цю суму зменшились всі роботи – починаючи з закупівлі міндобрив і закінчуючи засобами захисту, насіння і т.д. Скоріше за все, буде зменшення урожайності в комплексі. Про ці речі потрібно говорити, адже вплив на врожай природніх умов буде менш помітним, аніж скорочення посівних площ, яке вже відбулося», - переконаний фахівець.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Гройсман: Ми знаходимося в діалозі з фермерством по земельній реформі

Проект земельної реформи, напрацьований Кабінетом Міністрів України, наразі проходить широке обговорення в експертному колі, серед громадських організацій та об’єднань фермерів, оскільки в цьому питанні важливо ухвалити пакет правильних та виважених рішень.

Про це повідомив Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман в телевключенні з Лондона. Глава Уряду перебуває з візитом у Великій Британії.

«Земельна реформа має відбуватися в інтересах громадян. Хочемо, аби це був інструмент розвитку фермерства. Наразі ми в діалозі, напрацьовуємо пакет рішень - будемо дискутувати та отримувати зворотній зв'язок, з шаною та повагою до народу будемо проводити консультації», - наголосив Глава Уряду.

Він звернув увагу, що земельна реформа дійсно входить в загальний пакет реформ програми співпраці з МВФ, проте це ті перетворення, які потрібні не стільки кредиторам та партнерам, скільки самій Україні – задля зміцнення економіки та зміни якості життя. Серед таких перетворень – не тільки земельна реформа, а й пенсійна реформа та реформа управління держвласністю.

«Без змін ми не зможемо формувати якісно нову країну», - сказав Володимир Гройсман.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview