174499

Яковчук: малим фермерським господарствам необхідно дати інструмент для роботи

AR: Як вплине можливе зняття мораторію на продаж с/г землі на організацію бізнесу компанії EURALIS? Які негативні або позитивні зміни можуть статися у разі прийняття Земельної реформи в компанії, яка орієнтується на кооперацію невеликих фермерських господарств?

У нас є договори оренди, які укладені на 10-15 років. Тому навіть зміни на ринку землі не означатимуть, що ми втратимо ці землі. Також імовірна тенденція розвитку малих фермерських господарств в Україні. Наша компанія, якщо говорити стратегічно, концентрується не так на покупці/продажу землі, а на генетиці і виробництві насіння на орендованому полі - це бізнес-модель, яку ми використовуємо в Україні. У разі законодавчих змін, нам доведеться або шукати інших партнерів, або кооперуватися з фермерами, але знову-таки в перспективі 15 років. На сьогодні, я думаю, ми будемо так само обробляти землю. І якщо поставити запитання: чи готові ми купити землю чи ні - просто відповісти на нього не можна, у зв'язку з лімітуванням і обмеженнями для іноземних компаній. Ми точно будемо виробляти в Україні наш продукт, ймовірно, зміниться сам фокус: можливо, це будуть фермери, можливо інші компанії, які нам будуть надавати послуги. У будь-якій ситуації, ми контролюємо наше виробництво: фермерські господарства роблять все, відповідно до нашого протоколу виробництва, плюс, приїжджають наші фахівці, які контролюють процес, і в результаті ми отримуємо якість, і нашою метою є зробити цю якість максимально високою.

AR: Об'єктивно, фермерське господарство в Україні дуже перспективне, але знаходиться не на такому високому рівні як в Європі і США. У чому вітчизняні фермери відстають від своїх закордонних колег?

Невеликий розрив можна спостерігати не в технологічному плані, а у зв'язку з недостатньою кількістю досвіду. Я впевнений, що, якщо український фермер побачить певний інтерес для себе і перспективу, цей розрив швидко ліквідується.


AR: Журналісти AgroReview спілкувалися з фермерами Житомирської області, які констатували сильну нестачу обладнання і технологій в невеликих фермерських господарствах. Зокрема, відсутність системи поливу. А в разі складних кліматичних умов (як в цьому році, наприклад) для більшості невеликих господарств це означає втрату врожаю.

Ситуація з поливом дійсно складна. Дозволити собі зрошувальну систему в сучасних українських реаліях можуть середні і великі фермерські господарства (земельні ділянки від 2 тис га і більше). Або ж це агрохолдинги, які вкладають великі інвестиції. Моя особиста думка: Україна ще не повністю готова до скасування мораторію, в першу чергу, через відсутність повного реєстру земель. Крім того, чітко не визначені цілі реформи: якщо це робиться для підтримки малих фермерських господарств, їм необхідно дати інструмент для роботи (фінансову підтримку, дотації, прийнятні кредити). Якщо це все буде надано, то сам фермер зможе робити інвестиції, в тому числі, і в зрошувальну систему.

AR: Ви співпрацюєте з холдингами? Які відмінності у співпраці з холдингами та малими фермерськими господарствами?

Ми працюємо з холдингами за дещо іншою програмою, яку ми називаємо "Автоконсомація" - коли агрохолдинг для нас виробляє, скажімо, ділянки гібридизації, тобто це не прямий продаж, як у випадку з фермерами. Однак основною моделлю бізнесу  Євраліс в Україні залишаються продажі насіння через мережу наших офіційних дистриб'юторів Ерідон, ТДН, Спектор-Агро, УАПК, Техноторг, Седна-Агро, Агріматко. У кожного типу підприємств є своя специфіка, але працювати однаково добре: і з холдингами, і з маленькими фермерськими господарствами.

 

Спілкувалася Дар'я Анастасьєва

Ексклюзивно для AgroReview

Андрущенко: українські гібриди можуть бути експортно успішними

 

AR: Чим відрізняється гібрид від звичайного насіння? Наскільки він є ефективнішим?

Звичайне насіння можна сіяти упродовж декількох сезонів (3-5) і урожайність триматиметься приблизно на одному й тому самому рівні. Гібрид можна сіяти тільки один рік. Він виготовляється шляхом схрещування материнської лінії і батьківської, за рахунок такого схрещування частина генів іде від матері, а частина від батька - і відбувається ефект гетерозесу (явище, коли перше покоління гібридів, одержаних у результаті неспорідненого схрещування, має підвищену життєздатність, продуктивність, ріст, стійкість проти шкідників, хвороб тощо -  AR), сплеск урожайності у перший рік. Якщо наступного року ми засіємо насіння, отримане з гібриду, утвориться розщеплення (закони Менделя - AR) і спад урожайності. Але урожайність гібридного насіння вдвічі перевищує результати звичайного, що робить використання гібридів значно рентабельнішим.

 

AR: Якою є територіальна карта використання гібридів в Україні?

На сьогодні більшість фермерів, які займаються вирощування кукурудзи, надають перевагу гібридам. Класичні сорти вирощуються у надзвичайно посушливих умовах: Схід України (Донецька, Луганська і частково Запорізька і Дніпропетровська області). Це зумовлено тим, що зазвичай погодні умови на цих територіях більш спекотні, ніж в інших областях України, і фермери не можуть використати весь потенціал гібриду. Рівень урожайності гібриду (як і сортового насіння) сильно залежить від забезпечення вологою. Тому виробники на цих територіях обирають менші інвестиції в насіння, але і отримують менші врожаї. Але навіть в цих регіонах можна зустріти багато гібридної кукурудзи. 

 

AR: Які прогнози можна давати з приводу експортних перспектив?

Експортних можливостей багато, завод DuPont Pioneer (с. Стасі Діканьковскій району Полтавської області - AR) інтегрований в глобальну мережу компанії і потенціально може забезпечити не тільки українські потреби у гібридному насінні, а й потреби країн близького зарубіжжя і європейських. І наразі в першу чергу ми маємо задовольнити попит саме українського споживача. Крім того, в подальшому для активного експорту в Європу є необхідно врегулювати державні митні процедури. Як тільки буде налагоджено механізм, не стане жодних перешкод для експорту. Адже якість вітчизняного насіння іноземної селекції, виробленого зокрема компанією DuPont Pioneer, не поступається зарубіжному. 

 


Спілкувалася Дар'я Анастасьєва

Ексклюзивно для AgroReview

Український часник може здешевшати в цьому сезоні

Теґи: 

Зростання конкуренції з боку Китаю, який є головним постачальником часнику до України, фахівці галузі пов’язують зі збільшенням площ у цій країні. А от перспективи власного врожаю в Україні поки що під питанням ‒ через холодну весну середня врожайність на частині комерційних площ буде нижчою від прогнозованої.



 

Диверсифікація національного експорту у форматі 3D - інноваційні плани МінАПК

Про це заявила заступник Міністра з питань євроінтеграції Ольга Трофімцева під час дискусійній панелі «Український аграрний сектор: європейська інтеграція та глобальний вимір» у рамках ХХІХ Міжнародної агропромислової виставки «Агро-2017». Учасниками дискусії виступили: Радник із торгово-економічних питань Посольства КНР Лю Цзюнь, президент агрохолдингу «Agrogeneration» Джон Шморгун, керівник проекту ЄС «Підтримка та впровадження сільськогосподарської та продовольчої політики» Джон Міллнс та керівник проекту «Агроторгівля України» Андре Піллінг.

«Сьогодні Україна вже є глобальним аграрним гравцем у світі. Але задля розвитку аграрного сектору, закріплення вже досягнутих успіхів та формування нової філософії агроекспорту, яка базується на високих технологіях та збільшенню частки переробленої продукції, ми маємо вже зараз у тісній співпраці з бізнесом та наукою започатковувати структурні зрушення»,- наголосила Ольга Трофімцева.

За її словами, формат 3D - це фактично диверсифікація у трьох вимірах: за товарною структурою, за ринками збуту та за учасниками зовнішньо-економічних відносин за рахунок залучення малих та середніх гравців.

«Для розвитку ринків не лише за кордонами України, але й всередині країни ми маємо створювати самодостатні виробничо-збутові ланцюги. При цьому ми маємо звернути увагу на можливості створення кластерів в регіонах і поєднувати всі ключові ланки: виробництво, переробку, використання новітніх технологій та «ноу-хау», інфраструктуру і логістику, науку та дослідництво та інші»,- підкреслила Ольга Трофімцева та додала, що створення таких регіональних кластерів відкриватиме додаткові можливості для малих та середніх гравців не лише виходити на світові ринки за рахунок спільних зусиль, а й створювати спільні проекти з іноземними партнерами та залучати інвестиції до своїх підприємств.

Під час свого виступу пан Лю Цзюнь відмітив, що сьогодні його країна вже стала одним з головних імпортерів української аграрної продукції, наприклад, сої та кукурудзи. Також в цьому році китайська сторона відкрила свій ринок для експорту української яловичини. Але, за словами Лю Цзюня, ринки його країни зацікавлені у збільшенні поставок українських продуктів, а також обидві країни мають багато можливостей для поглиблення двосторонньої співпраці в аграрному секторі. Він розповів, що китайські партнери зацікавлені у створенні спільних проектів у розвитку переробки аграрної продукції, особливо продуктів харчування тваринного походження, а також інфраструктури. Багато перспективних ніш існує для українських продуктів і на європейських ринках, але тут, за словами учасників дискусії, потрібно посилено працювати над створенням позитивного бренду „Made in Ukraine“.

 
Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Де шукати нового міністра АПК?

Чутки про цю відставку ходили щонайменше з початку 2017 року, хоча достовірно відомо про неї стало за кілька днів.Ірина Паламар також зазначила: "Часом спілкування між міністерством та профільними асоціаціями й бізнесом було складним – не вдалося своєчасно зреагувати на кризу з африканською чумою свиней що коштувало економіці більше 1 млрд. грн. (а ще є питання щодо інструкцій по ящуру та нодулярному дерматиту), зберегти прозору й зрозумілу усім систему дотацій аграрних виробників, провести  повноцінну аграрну реформу й реформу самого управління в аграрному секторі  - Міністерства й служб (на діяльність яких сьогодні витрачається 70-80% коштів аграрного бюджету). Гостро стояли проблеми контролю за лісовою та спиртовою галузями. Не було обрано моделі підтримки особистих селянських господарств та кооперативного руху. Врешті-решт, міністр обіцяв надати приміщення для роботи профільних асоціацій в Міністерстві, але обіцянка так і не була виконана.

Загалом, аграрний сектор вкрай інерційний й результатами роботи будь-якого Міністра агрополітики є, в кращому разі, заділи його попередника, або й попередників. Виробничі цикли в тваринництві - від будівництва підприємства до отримання першого прибутку  - можуть рахуватися роками.

Проте ця відставка, ставить гостро питання інше питання - яким має бути Міністр аграрної політики та продовольства, щоби його дії буле ефективними та приносили користь суспільству, державі та галузі. Адже, Т. Кутовий став 18-м міністром незалежної України, й третім за останні три роки. Звичайно за такого кадрового калейдоскопу говорити про можливість реалізації будь-яких державних системних стратегій щодо галузі не доводиться.

Сьогодні реальна тактика та стратегія розвитку аграрної галузі знаходиться в руках бізнесу, який, орієнтуючись на наявні ресурси та ринкову кон’юнктуру, творить нинішнє сільське господарство України та візію його майбутнього. Саме тому, для прикладу, в Україні майже зникло вітчизняне сільськогосподарське машинобудування, але активно розвивається зерновий сектор чи птахівництво. Це потрібно чесно визнати.

Тому, можливо, наразі настав час шукати міністра не серед політиків та депутатів, а серед виробників чи фахівців, які будуть більше думати не про політичну доцільність, а про економічну ефективність сектору, що на очах перетворюється в локомотив національної економіки. Очевидно, що в такому разі, питання АЧС чи зовнішніх ринків не потрібно було б «педалювати» профільним асоціаціям чи великим виробникам -  воно вирішувалося б раніше ніж виникала проблема. Швидше за все й реформа галузі пішла б швидше й ефективність витрачання державних коштів була б вищою".

Досконалість кукурудзи безмежна - Віктор Борисов

Ось уже 36 років він дружить з самою «царицею полів». Але вважає за краще не акцентувати увагу на своєму високому статусі. Перше враження: керівник Компанії МАЇС Віктор Борисов не любить зайвої уваги до своєї персони. Сам про себе каже, що він - не бос, проста людина. Саме цей, на перший погляд, самий звичайний українець створив з нуля найпотужнішу компанію, де переплелися наука, селекція, виробництво. Компанію, у якій є всі елементи, щоб зайняти місце поруч зі світовими грандами. Віктор Борисов завжди скромний, часом сором'язливий. При цьому одночасно - особистість величезною сили волі, внутрішньої сили, завзяття, терпіння і життєвої енергії. Без сумнівів, в ньому одночасно уживається дві людини: перший - спокійно пливе за течією, другий - бунтар, як криголам, долає снігові тороси непростих буднів вітчизняного бізнесу. У своєму прагненні досягти досконалості в створенні ідеального гібрида кукурудзи Віктор Борисов нагадує головного героя з циклу казок про малахітову скриньку. Так і хочеться сказати Майстер замість офіційного голова правління Компанії МАЇС.