Якою буде ціна на гречку

Аграрії знову занепокоїлися про ціну гречаної каші на столах українців, пише UBR.ua. За підрахунками директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» Юрія Лупенко, в цьому році гречка вродила на 5-6% гірше, ніж в минулому році, а тому виробництво крупи може впасти на 9,3%. Що, ймовірно, позначиться на вартості гречки в магазинах.

Втім, експерти, опитані UBR.ua, вважають, що навіть при скороченні врожаю навряд чи варто очікувати істотного подорожчання (не більше, ніж на 3-5% до кінця року), так як в країні котрий рік спостерігається стійка тенденція до падіння споживання цього колись стратегічного продукту.

Сталий баланс попиту-пропозиції не дасть виробникам крупи простору для спекуляцій. Зрозуміло, за умови помірної інфляції і девальвації гривні.

Скільки зберемо і скільки з'їмо

Експерти «УкрАгроКонсалт» відзначають, що площа до збирання гречки в Україні в 2017 році складе 151 тис. га. Таким чином, при врожайності 11 ц / га цілком реально отримати понад 166 тис. т зерна гречки. Для порівняння: в листопаді 2016 року, після закінчення збиральних робіт, Мінагропрод рапортував про збір 192 тис. тонн гречки з 150 тис. га (при середній врожайності в 12,8 ц / га).

Фахівці Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ) зазначають, що щорічне споживання гречки в Україні становить 155-175 тис. т - з тенденцією до зменшення.

«Таким чином, нинішнього врожаю на рівні 160-170 тис. тонн буде цілком достатньо для забезпечення потреб внутрішнього ринку, з огляду на тенденцію до зменшення попиту на цей вид продукції», - розповів  експерт аграрних ринків УКАБ Євген Дворник.

Основними факторами зниження попиту, за словами експертів, є як зростання вартості продукту в останні роки при зниженні платоспроможності населення, так і скорочення числа споживачів.

Неврожай гречки в 2015 році привів до значного скорочення запасів і товар довелося імпортувати. В результаті, влітку 2016 року вартість кілограма крупи в роздробі місцями досягала 40-50 грн / кг і почала знижуватися тільки в серпні-вересні, коли пішов збір нового врожаю.

«Підвищення ціни будь-якого товару, як правило, тягне за собою зниження споживання. Гречка - не виняток, хоча і була продуктом №1 в споживчому кошику українця. Як тільки ця крупа стала занадто дорогою для простих громадян, вони переключилися на інші, більш дешеві види круп. Тому спад виробництва навіть на 9% не зробить істотного впливу на попит і ціни. Я більш, ніж впевнений, що гречка буде втрачати і далі свою популярність », - сказав гендиректор Асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко.

Основними факторами зниження попиту, за словами експертів, є як
зростання вартості продукту в останні роки при зниженні платоспроможності населення, так і скорочення числа споживачів.

Тим більше, що, за словами експерта, зараз українці все більше наближаються за своїми харчовими звичками до європейців, а гречку їдять в основному люди старше 40 років. Тому скорочення споживання буде йти і далі. Тобто, зменшення пропозиції буде йти паралельно зі зменшенням попиту.

Встановленню балансу між попитом і пропозицією, за словами Єгена Дворника, сприяли також великі перехідні запаси гречки в поточному році.

«Запаси гречки становили на 1 липня 2017 року майже 7 тисяч тонн, що майже в п'ять разів більше 2016 роки (1,5 тис. тонн)», - розповів Євген Дворник.

Тому істотної зміни цін найближчим часом експерти не очікують.

Скільки буде коштувати

За даними УКАБ, в червні 2016 року кілограм гречки коштував в середньому 37,29 грн. Через рік, у червні 2017 року ціна впала на 35%, до 25,65 грн / кг. До серпня крупа подешевшала ще на 5%, до 24,32 грн / кг.

Фасована крупа продається в торгових мережах трохи дорожче, але і вона падає в ціні. За даними Асоціації постачальників торговельних мереж, за другу половину липня вартість гречки впала в середньому на 2,5 грн і тепер становить майже 36 грн / кг.

«Можливо, що в кінці серпня-початку вересня гречка додасть в ціні 1-2 грн / кг за рахунок того, що старі запаси будуть вичерпуватися, а новий урожай ще тільки на підході. Але як тільки піде нове зерно, ціни знову підуть вниз (вересень-початок жовтня). Вони можуть ще впасти на 3-5%, не більше », - прогнозує Євген Дворник.

Втім, виробники крупи, за словами Олексія Дорошенко спробують вичавити все, що можна з ситуації, що склалася, намагаючись якомога дорожче продати свій товар.

«Але, коли виробники зрозуміють, що попит падає, встановиться баланс. На ціну гречки, так само, як і на інші види продуктів може зробити сильний вплив тільки такі глобальні чинники як інфляція і девальвація. За нашими розрахунками, курс гривні до кінця року впаде до 27,8 грн / $. За прогнозами Економічного дискусійного клубу, -до 28 грн / $», - зауважив він.

Як бачимо, поки навіть скасування держрегулювання цін на соціально значущі товари не вплинула на підвищення вартості гречки, яка входила в цей перелік.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Закладка гектару горіхового саду обходиться в $1800

Про це пише landlord.ua.

«Основну частку урожаю забезпечать приватні господарства, — зазначає аграрний експерт Денис Соболєв. — Але вони не інвестують в плантації, тому об’єми падають».

З 2009 року фермери активно закладають нові горіхові сади. Початкові інвестиції галузеві експерти оцінюють в $1200-1800 на гектар.

«Середній розмір плантацій — від 20 до 50 гектарів. Деякі виробники висадили по 500-600 гектарів», — розповідає Денис Соболєв.

Основні покупці вітчизняних волоських горіхів — Європейський Союз та Близький Схід. За прогнозами USDA, загальний експорт у 2017/18 МР складе 73 000 тонн.

Внутрішнє споживання оцінюється в 40 000 тонн. Значні об’єми використають кондитери та виробники хліба.

Нагадаємо, невдовзі завод із переробки горіхів побудують в Миколаївській області. Підприємство здійснюватиме весь цикл — від мийки й чищення до лабораторного контролю якості, і перероблятиме 2000 тонн горіхів щорічно.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Поляки побоюються зростаючого імпорту українського продовольства

Імпорт зростає, але його масштаб ще не досить великий. Проте, побоювання з приводу завтрашнього дня не зникають, - пише «Puls Biznesu», повідомляє Аграрний Тиждень.
 
Дійсно, з січня по травень цього року імпорт з України зріс на 108% - такі результати аналізу сервісу SpotData. Але в масштабах вітчизняного виробництва він не є значним - 1,1 тис. тонн проти 153 тис. тонн, з яких експортується одна третина. У 2013 році його взагалі не було, а раніше він з'являвся в розмірі близько 17-70 тонн. З нуля до декількох сотень тонн виріс імпорт м'яса та субпродуктів (в основному птахи).
 
Польська птахівнича галузь насторожилася, адже українське м'ясо навіть після додавання мит дешевше, ніж вітчизняне, так як українські виробники мають доступ до більш дешевих зернових, а птахофабрики - до незрівнянно більш широким масштабам виробництва і більш дешевій робочій силі. Польща сприймається в якості основного ринку збуту, адже експорт в подальші країни ЄС може не оплатиться. Хоча в даний час масштаби українського імпорту не дають приводу для занепокоєння, на думку польських виробників м'яса птиці, все може незабаром змінитися.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Землі сільгоспризначення продаватимуть «за пропискою»

Про це пише газета Закон і Бізнес.

В парламенті зареєстровано законопроект «Про внесення змін до Земельного кодексу України (щодо забезпечення земельними ділянками сільськогосподарського призначення місцевого товаровиробника та запровадження електронних земельних торгів)» (№6725-1).

Зокрема, ним передбачено що земельні ділянки державної та комунальної власності сільськогосподарського призначення, а також права на них, будуть продаватись на торгах у три етапи: на місцевому, регіональному та всеукраїнському рівнях.  

Також обмежується коло можливих учасників таких торгів. Ними можуть бути: фізособи, місце проживання яких зареєстровано на території, де знаходиться ділянка; фізособи, основним видом діяльності яких є сільське господарство, що зареєстроване на відповідній території; юрособи, що мають статус сільськогосподарського виробника, засновниками якого є виключно громадяни України, та яке зареєстровано на відповідній території.

Відповідно до проекту, спочатку ділянка продається на місцевому рівні, де участь можуть взяти тільки особи, зареєстровані на території села, селища, міста або об’єднаної територіальної громади за місцем знаходження землі. Якщо торги не відбулись, лот виставляється на регіональний і далі всеукраїнський рівень.

Щоправда, вочевидь, що латифундисти знайдуть схеми, як скупити гектари використавши селян із потрібною пропискою.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Південноафриканські компанії шукають постачальників льону та харчової продукції з України

Про це йдеться в експортній пропозиції компаній на сайті Мінекономрозвитку, пише Інтерфакс-Україна.

«Південноафриканська компанія Growth Leap (Pty) Ltd шукає постачальників насіння льону в Україні. За інформацією представників компанії, в неї вже був досвід роботи з українськими виробниками даної продукції. Керівництво підприємства готове, у разі потреби, здійснити візит в Україну для укладення довгострокових контрактів», ― йдеться у повідомленні міністерства.  

Ще одна компанія з ПАР, Humeat Import and Export (Pty) Ltd, шукає в Україні постачальників харчової продукції, зокрема: пастеризованого молока, сиру (чедар, гурда), порошкового молока і рослинної олії.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Скільки в Україні фермерських та особистих селянських господарств (інфографіка)

Сьогодні це найбільш переважаюча організаційно-правова форма господарювання на селі. Про це в ексклюзивному інтерв’ю AgroPolit.com розповіла заступник міністра аграрної політики і продовольства України Олена Ковальова.

За даними Держстату (від 1 листопада 2016 року), кількість діючих фермерських господарств становить 33682 одиниць. Вони обробляють 4, 439 млн га землі. Тобто, на одне господарство припадає в середньому близько 131,7 га сільськогосподарських угідь. Найбільша кількість фермерських господарств налічується у Запорізькій, Одеській, Миколаївській, Дніпропетровській, Херсонській, Кіровоградській областях. А найменша – у Рівненській, Івано-Франківській, Чернівецькій та  Чернігівській областях. Близько 80% фермерств обробляють земельні ділянки площею до 500 гектарів.

За словами Олени Ковальової,  частка ВВП фермерських господарств у загальній структурі виробництва складає близько 7–8% щороку. При цьому найбільша кількість сільськогосподарської продукції генерується галузі рослинництва – понад 90%. Зернові, зернобобові культури, соняшник та олійні рослини займають найбільшу частку в рослинництві.

"За нашими підрахунками, на початку 2017 року у фермерських господарствах налічувалося: великої рогатої худоби – 105,7 тис. голів (2,9% від загальної чисельності стада), корів – 39,9 тис. голів (1,9%), свиней – 273 тис. голів (4,1%), овець та кіз – 40,1 тис. голів (3,4%), коней – 1,5 тис. голів (0,5%), птиці – 2,1 млн голів (1,0%), бджолосімей – 5,3 тис. (0,2%). У 2016 році виробництво фермерськими господарствами м’яса склало 56,3 тис. т (2,4% у структурі виробництва м’яса),  молока – 183,6 тис. т (1,8%), яєць – 95,3 млн штук (0,6%), вовни – 55 т (2,6%), меду – 124 т (0,2%). Загалом це непогані показники", - повідомила Олена Ковальова.

Сьогодні в Україні поруч із фермерськими господарствами працює 4,1 млн особистих селянських господарств, 20% із яких виробляють товарну продукцію та є потенційними фермерськими господарствами.

"ОСГ зайняті у виробництві більш трудомістких та менш рентабельних галузей і забезпечують значну частку у виробництві окремих видів продукції. Це майже 97% – картоплі, 89% – овочів відкритого ґрунту, 63% – овочів закритого ґрунту, 90% – продовольчих баштанних культур, 84% – плодово-ягідних культур, 80% – молока, 75% – м’яса ВРХ, 59% – м’яса свиней, 94% – м’яса овець, 83% – вовни.

Загалом вони працюють дуже ефективно, ця категорія господарств є селоутворюючою та поєднує власні економічні інтереси із соціальною відповідальністю перед громадою", - підкреслила Олена Ковальова.

https://agropolit.com/storage/2017/interview/kovaleva/17_08_02_Adv_Infographic_Farm_Private.png

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Нічого сказати'.