Якою буде інфляція та ціни на продовольство в Україні

В Україні за підсумками цього року зростання цін на продовольчі товари буде вищим 12%. Таку думку висловив у коментарі УНН економічний експерт Олег Устенко.

"У бюджеті на цей рік інфляція закладалася на рівні 8,1%, а ми будемо бачити більше ніж 12%. Тобто, у півтора рази більше, ніж те, що було закладено у державний бюджет на поточний рік", - сказав Устенко і додав, що до кінця року зростання цін на продовольство буде більшим, ніж 12%.

Експерт також назвав фактори, які впливають на зростання цін на продовольство.

Перш за все, за його словами, на споживчі ціни, які зараз також зросли, має вплив інфляційний компонент.

Інший фактор, зазначив він, який міг вплинути на зростання вартості товарів, а особливо якщо йдеться про продовольчу групу товарів, це те, що на світовому ринку протягом останнього місяця відбулося збільшення ціни по всіх товарах, які відносяться до сільськогосподарської групи.

"Збільшення цін на світовому ринку має вплинути на будь-який окремий національний ринок, але повинен бути певний часовий лаг. Це може впливати у подальшому на ціни на продовольчу групу товарів", - уточнив він.

За словами Устенка, ще одним чинником є підняття урядом заробітної плати бюджетникам.

"І не дивлячись на те, що було збільшення на 40-60% і більше (збільшено зарплату у держсекторі – ред.), що, до речі, призвело до збільшення середньої заробітної плати в цілому в економіці, ми все-одно говоримо про збільшення доходів населення, яке відноситься до групи споживачів з дуже низьким рівнем доходів… Тому збільшення заробітної плати для цієї групи населення означало те, що в них збільшується попит на продовольчу групу. А збільшення попиту мало б призвести до збільшення ціни", - підкреслив експерт.

Також, наголосив Устенко, закладення у бюджет на наступний рік курсу на рівні 30 грн за доллар теж мало б вплинути на ціни, оскільки формуються так звані інфляційні очікування.

"І коли є очікування, що девальвує гривня, то це очікування переноситься і на ціну імпортованих товарів. Правда, що навіть 15% просідання гривні у бюджеті наступного року мало б відбитися на більш м’якому збільшені ціни, бо пропорція, за моїми розрахунками складає один до чотирьох. Скажімо, коли змінюється на 4% курс, то зміна в інфляції складає 1%. І якщо ми бачимо у бюджеті збільшення курсу близько 15%, то через інфляцію це могло б передатися на рівні близько 4%. А ми бачимо точно не 4% зростання по всіх товарах, в першу чергу, продовольчої групи", - зазначив він.

Крім того, на думку експерта, ще одним фактором, який впливає на ціну, це обмеження конкуренції на ринку.

"Це дуже видно по всіх торгівельних мережах. Ви бачите тих самих виробників, представлених у кожній окремій мережі… Я вже не кажу про такі конкретні приклади, що називається монопольною змовою. Коли ми бачимо на автозаправках різні бренди, а ціна одна і та ж до копійки. Тобто, у будь-якій країні світу антимонопольний комітет мав би розбиратися, а в нас не розбирається. Це стосується і торгівельних мереж. А такого плану монопольна змова може впливати достатньо сильно на ціну товарів", - додав Устенко.

Нагадаємо, у Нацбанку прогнозували, що до кінця цього року інфляція знизиться повільніше, ніж передбачалося в липневому прогнозі (до рівня 9,1%).

Світовий банк очікує споживчу інфляцію за підсумками 2017 року на рівні 10%.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Бізнес на козячому молоці: в Черкаській області подружжя відкрило успішну ферму

У Черкаській області чоловік і жінка, втративши транспортний бізнес у місті, заснували козячу ферму в селі. З молока роблять сири, масло, згущене молоко і навіть морозиво, і від клієнтів немає відбою, пише Сегодня.

Масло, йогурти, сметана, кілька видів бринзи, сир рікотта, згущене молоко і навіть морозиво – асортимент продукції на фермі в Усиків, як у магазині. Починався цей бізнес три роки тому – тоді подружжя позбулися бізнесу в місті. Тепер в Усиків – своя міні-ферма.

Подружжя охоче діляться успіхом бізнесу. Кажуть, для старту потрібна пара кіз і кілька тисяч гривень на сепаратор.

На Черкаському ринку козяче молоко – на вагу золота. Продавці кажуть: попит величезний, більшу частину товару забирають постійні клієнти.

Лікарі лікувальні властивості козячого молока і продуктів на його основі підтверджують, але є і протипоказання – наприклад, захворювання підшлункової залози або індивідуальна непереносимість лактози.

Якщо ж протипоказань немає, лікарі радять щодня пити 150 грамів козячого молока або з'їдати 50 грамів продуктів з нього.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Квоти на зернову продукцію по ЗВТ з ЄС виглядають смішно - голова УЗА

Президент Української зернової асоціації (УЗА) Микола Горбачьов в інтерв’ю «Главкому» розповів, чи відчули українські експортери зерна результат від Зони вільної торгівлі з Євросоюзом.

«Головна перемога в тому, що відкриття зони вільної торгівлі з ЄС стимулює наших чиновників імплементувати європейські норми. Це перемога у просуванні українських товарів до Європи. Наша продукція сьогодні менш конкурентна від європейської, проте тепер вона буде покращуватися. Від цього виграють і внутрішні споживачі також», - заявив Горбачьов.

На думку експерта, українська зернова продукція менш конкурентоспроможна у зв’язку з тим, що у нас досі не змінені стандарти.

«Вони писалися ще в часи СРСР, коли наша країна була імпортером пшениці. Основну частину пшениці ми завозили, наприклад, з США. І всі норми і стандарти у нас прописувалися виключно для переробників всередині країни. Сьогодні, коли ми щорічно виробляємо 26-27 млн тонн пшениці, з яких 17,5 млн тонн експортуємо, звісно, треба більше звертати уваги на зовнішні ринки та зовнішні стандарти», - додає президент Української зернової асоціації

Горбачьов вважає, окрім того, що Україні потрібно покращувати якість води, що використовується, також потрібно покращувати, наприклад, якість борошна та хліба, який випікається.

«Для цього потрібно змінити процеси, описані в стандартах ще в радянські часи. Про що саме мова? От у Франції для випікання хлібу використовують пшеницю більш низької якості, але отримують більш якісний хліб, ніж у нас. Бо у них є можливість це борошно змішувати з іншими добавками, в тому числі, із клейковиною. Суху клейковину можна додавати в борошно зі слабкою клейковиною і отримувати його вищої якості», - радить голова УЗА.

Також профільний експерт розповів, що для українського експорту зерна означають квоти, отримані з початком дії зони вільної торгівлі

«Квоти на зернову продукцію виглядають смішно. 37% нашої зернової продукції йде в країни Євросоюзу. А нам виділяють просто смішні квоти. Ну, наприклад, за квотами ми можемо експортувати 625 тис. тонн кукурудзи. А ми туди відправляємо близько 5 млн тонн. Оці безмитні 625 тисяч – це, звісно, додаткова можливість. Але за великим рахунком для зернового ринку це абсолютно ніщо. Економічний ефект від таких квот нульовий», - резюмував Горбачьов.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Правила щодо реконструкції та будівництва ферм змінилися

Вони стосуються і тваринницьких господарств. Так, згідно із ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності» та ЗУ «Про оцінку впливу на довкілля»:

- категорії складності об’єктів містобудування замінено класом наслідків (відповідальності);

- скасовано окремий вид документу, який дає право на виконання будівельних робіт, — декларацію про початок виконання будівельних робіт;

-змінено норми, що регулюють отримання дозволу на виконання будівельних робіт;

- включення в проектну документацію результатів оцінки впливу на довкілля і необхідність подання таких результатів для отримання дозволу на виконання будівельних.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Система квот на цукор в ЄС скасовано

Про це повідомляє УкрАгроКонсалт.

Система квот на цукор була введена ЄС в 1968 році поряд з підтримкою рівня цін для виробників, встановлених значно вище світових ринкових цін. Рішення про припинення системи квот на цукор було прийнято державами-членами в 2006 році. В період 2006-2010 рр. цукровий сектор був повністю перебудований і отримав підтримку у розмірі €5,4 млрд. Середня ціна на цукор в ЄС відновилася з кінця 2016 року до 500 €/т і була стабільною в останні кілька місяців.

Скасування системи квот дає виробникам можливість гнучкіше реагувати на реалії ринку і, особливо, на умови нових експортних ринків. Це також значно спрощує поточну політику і адміністративне навантаження для операторів, виробників і трейдерів сектора.

У той же час для продовження підтримки цукрового сектору ЄС, у разі несподіваних порушень на ринку, можуть бути використані різні заходи загальної сільськогосподарської політики Євросоюзу. Вони включають істотний імпортний тариф ЄС (за межами пільгових торговельних угод), можливість надавати підтримку для забезпечення зберігання продукту та застосування антикризових заходів при кризовому зростанні або зниженні ринкових цін.

Нагадаємо, ЄС є провідним світовим виробником бурякового цукру (приблизно 50% від загального обсягу). Однак буряковий цукор становить лише 20% світового виробництва цукру; решта 80% отримують з цукрової тростини. Велика частина цукрових буряків ЄС вирощується в північній половині Європи. В ЄС також є значні потужності по переробці імпортного цукрового очерету в цукор.

 

 

 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Біогазовий комплекс в Хмельницькій області розпочав вироблення електроенергії

Про це повідомляє latifundist.com.

Перше місце зараз займає комплекс в с. Єлизаветівка Дніпропетровської області птахофабрики «Оріль-Лідер» («Миронівський хлібопродукт»), потужністю 5,5 МВт.

Відзначається, що вже в найближчі місяці, після запуску другої черги Теофіпольського біогазового заводу потужністю 10,5 МВт, в Європі з'явиться найбільший комплекс, загальна потужність якого складе 15,6 МВт.

Компанія «Україна-2001» інвестувала в будівництво близько €40 млн.

 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview