Якою буде рентабельність основних сільськогосподарських культур

Про це поінформував директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко. Це майже вдвічі (-43%) нижче порівняно з показниками 2016 року.

За розрахунками науковців Інституту аграрної економіки, найбільш рентабельним буде виробництво хмелю, ягід, винограду та ріпаку, а серед зернових – вівса та гречки.

Рентабельність виробництва зернових культур зменшиться проти минулого року майже вдвічі і становитиме 20,8%, зазначив академік.

Рентабельність вівса 2017 року очікується на рівні 51,0%, проти 34,4% торік та 21,5% 2015 року.

Рівень рентабельності гречки продовжить знижуватися – зі 100% у 2015 році, 87,5% у 2016 році – до 42,9% цього року.

Рентабельність рису збільшиться проти минулорічних показників в 1,2 разу і становитиме 40,7%.

Рентабельність виробництва ячменю збільшиться майже в 1,6 разу – з 25,4% минулого року до 39,5%.

Продовжить зростати рентабельність виробництва пшениці – до 34,2% проти 31,7% минулого року, та жита – до 30,8% при 24,6% у 2016 році.

Майже удвічі порівняно з показниками 2016 року прогнозується зменшення рентабельності сорго – до 12,9%, утричі – проса, рентабельність якого очікується на рівні 11,3%.

Найбільше знизиться рентабельність виробництва гороху, яка торік сягнула рекордного рівня у 76,8%. 2017 року вона зменшиться у 7,5 разу і становитиме 10,3%.

Рентабельність кукурудзи на зерно знизиться у 5,5 разу і становитиме 8,3% проти 50,3% 2015 року та 45,7% 2016 року.

Серед олійних культур збережеться тенденція до зростання рентабельності виробництва ріпаку. За прогнозом науковців Інституту аграрної економіки, його рентабельність збільшиться до 58,8% – проти 44,9% у 2016 році та 44,3% у 2015 році.

Збережеться тенденція зменшення рентабельності виробництва соняшника – з 80,5% у 2015 році та 63% у 2016 році – до 30,8%, тобто більш, ніж вдвічі проти минулорічного показника.

Рентабельність сої може удвічі зменшитися порівняно з показниками 2016 року і становити 25,4%.

Рентабельність виробництва цукрових буряків зменшиться порівняно з минулорічним результатом майже у 4 рази – до 6,1%.

Рентабельність картоплі, виробництво якої торік було збитковим (-3,2%), збільшиться до 35,2%.

Рівень рентабельності виробництва овочів відкритого ґрунту знизиться з 19,7% 2016 року до 7,4% цього року. При цьому виробництво овочів закритого ґрунту, рентабельність якого минулого року становила 7,7%, збільшиться до 10,9%.

Збережеться тенденція збільшення рентабельності виробництва баштанних продовольчих культур – з 17,1% 2016 року до 36,2% цього року.

Рентабельність виробництва плодів зменшиться порівняно з минулорічними показниками (12,0%) майже в 4,3 разу і становитиме 2,8%.

Рентабельність ягід, яка торік майже в 1,2 разу перевищила показники 2015 року і становила 104%, знизиться до 70,5%.

Рентабельність виробництва винограду продовжить зменшуватися – з 102,3% у 2015 році та 74,6% у 2016 році – до 51,2% цього року.

Рентабельність виробництва хмелю прогнозується на рівні 83,0% проти 100,4% у 2016 році.

Хоча у 2017 році рівень рентабельності переважної більшості культур зменшиться, що пов’язано зі стабілізацією інфляційних процесів у вітчизняній економіці, виробництво усіх видів рослинницької продукції буде рентабельним, підсумував Юрій Лупенко.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Де в Україні найкраща урожайність цукрових буряків

Про це повідомляє прес-служба НАЦУ "Укрцукор".

«Кампанія по збору «солодких» коренів цього року проходить жвавіше, адже на аналогічну дату минулого року було викопано на 6% менше. Всього накопано 13,05 млн т цукрових буряків, за середньої урожайності 452 ц/га. У порівнянні з минулим роком урожайність цукрових буряків зменшилась на  26 ц/га ( або 5%)», - коментує аналітик сировинних ринків та сільського господарства НАЦУ «Укрцукор» Василь Долінський.

Більше половини усіх цукрових буряків зібрали у Вінницькій, Хмельницькій, Тернопільській, Полтавській областях. Вінниччина знову є беззаперечним лідером за обсягами вирощування коренеплодів – валовий збір вже наближається до позначки 2,5 млн т. За лідером слідують Хмельниччина – 1,8 млн т, за нею - Полтавщина та Тернопільщина із валовим збором по 1,4 млн т.

Найкращу урожайність «солодких коренів» зафіксовано на Херсонщині , де дощувальні зрошувальні машини забезпечили 739 ц/га цукрових буряків. Найкращі результати без зрошення отримали господарства в Львівській, Тернопільській, Хмельницькій областях – 540-570 ц/га у заліковій вазі. Найгірші результати показали Харківська, Сумська, Кіровоградська, Полтавська області – 350-390 ц/га.

Нагадаємо, за прогнозами асоціації, валовий збір цукрових буряків досягне 13,8-14,0 млн т.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

З початку року зарплата у сільському господарстві зросла майже на третину

Про це повідомляє прес-служба МінАПК.

Загалом, у січні-вересні цього року середня заробітна зарплата у сільському господарстві склала 5 585 гривень, що 47% більше ніж за аналогічний період минулого року.

Середньомісячна заробітна плата у сільському господарстві, разом із лісовим та рибним господарством, у січні-вересні 2017 року складала 5 863 грн (у січні-вересні 2016 року – 4 060 грн).

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Чому ДФС списує аграріям кошти з рахунків у системі адміністрування ПДВ?

Як виявилося, Державна фіскальна служба проводила помісячний перерахунок показників сум перевищення в накладних, починаючи з 1 липня, пише Аgravery.com.

В  результаті такого перерахунку майже у всіх підприємств, що застосовували спеціальний режим оподаткування, виникло від’ємне значення по формулі у СЕА ПДВ.

«Наші кошти списалися 15 листопада. Ви знаєте, дивлюся як вони їх знімали, і не можу знайти логічного пояснення, бо списання із загальної декларації робилося два рази. Навіть уявлення не маю, чого вони їх зняли. Ми одразу звернулися до Всеукраїнської Аграрної Ради, щоб дізнатися, можливо, не лише в нас така проблема, і виявили, що таки дійсно ми не одні», - розповіла Інна Мельник, бухгалтер підприємства «Перлина Поділля» (Хмельницька обл.).

«26 жовтня я помітила, що кошти з нашого рахунку пропали, хоча увечері я зробила витяг і все було добре. Ні Податкова, ніхто ніяк пояснити мені це списання не може, я не розумію, на яких підставах це відбулося, і найголовніше, навіть якщо ці гроші знялися, чому ця інформація не потрапляє до нас у витяги. Я вже дзвонила і на гарячу лінію, і писала листа, але реакції поки що не отримала», - скаржиться головний бухгалтер господарства «Відродження» (Черкаська обл.), Ірина Ткаченко.  

Як пояснила партнер аудиторської компанії Crowe Horwath AC Ukraine, голова Податкового комітету Громадської ради при Міністерстві економічного розвитку і торгівлі Ольга Богданова списання коштів відбулося тому, що Державна фіскальна служба проводила перерахунок показників сум перевищення за накладними і коригуваннями за липень-жовтень, щоб мати в базах суми не наростаючим підсумком, а помісячно. Експерт розповіла, що таким чином ДФС виконувала вимоги Податкового кодексу щодо реєстрації накладних/коригувань із запізненням в рахунок показника «Сума перевищення», незважаючи на розмір показника «Сума накладної».

«Зареєструвати із запізненням можливо тільки податкові накладні за ті звітні періоди, в яких виникло перевищення податкових зобов’язань, зазначених платником у податкових деклараціях, над сумою податку, що міститься в податкових накладних і розрахунках коригування, зареєстрованих в реєстрі», - зазначила Ольга Богданова.

Однак, за словами аудитора, агросектор неочікувано постраждав від дій ДФС. Податківці перерахували суми перевищення окремо по загальних деклараціях (у порівнянні із зареєстрованими податковими зобов’язаннями по податкових накладних/коригуваннях) та по скорочених деклараціях (у порівнянні із зареєстрованими податковими зобов’язаннями по окремих накладних за видами діяльності, що передбачають спеціальний режим оподаткування). В результаті такого перерахунку майже у всіх підприємств, що застосовували спецрежим ПДВ, виникло від’ємне значення по формулі у СЕА ПДВ.

«Але є й інші причини виникнення від’ємного значення за результатами такого перерахунку. Законодавчі підстави саме для такого алгоритму перерахунку є сумнівними, оскільки закон не містив і містить норм щодо визначення окремого показника формули СЕА ПДВ окремо по загальній та скороченій декларації», - наголосила Ольга Богданова.

Експерт порадила агропідприємствам переконатися, що вони не потрапили в цю ситуацію. А в разі, якщо виявлять списання коштів, звернутися на гарячу лінію щодо протидії корупції в ДФС, зафіксувати негативні наслідки і вимагати проведення перерахунку за новим алгоритмом (без перерахування показника «Сума перевищення» окремо по декларації загальній і скороченій). «Позиція щодо негативних наслідків такого перерахунку доведена до ДФС та Мінфіну і наразі тривають роботи, щодо змін алгоритму проведення такого перерахунку сум перевищення. Очікуємо, що найближчим часом в наслідок проведення нового перерахунку показник формули у СЕА ПДВ буде анульовано», - зазначила Ольга Богданова.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Тарифи на залізничні вантажоперевезення продовжать підвищувати

В Україні тариф на вантажні залізничні перевезення буде підвищуватися, — повідомив міністр інфраструктури Володимир Омелян, пише hubs.ua.

«Підвищення залізничних тарифів, яке ми вже відчули в цьому році на 15%, – безумовно, на жаль, буде не останнім для того, щоб залізниця вийшла з тієї ями, в якій вона знаходиться», – розповів чиновник на презентації проекту постійної логістичної стратегії та плану дій для України, які були розроблені за підтримки Світового банку.

При цьому Омелян не уточнив, у які терміни будуть збільшуватися тарифи і наскільки.

Раніше повідомлялося, що з 30 жовтня 2017 року набув чинності наказ Міністерства інфраструктури від 20 жовтня №357 «Про внесення змін до коефіцієнтів, що застосовуються до тарифів на перевезення вантажів у межах України та пов'язані з ним послуги».

Документ ввів в дію індексацію тарифів на вантажні залізничні перевезення на 15%.

В «Укрзалізниці» запевнили, що після подорожчання послуги всі кошти від індексації тарифу компанія буде акумулювати на окремому інвестиційному рахунку та планує публічно звітувати про їх використання.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Ваш вибір 'Подобається'.

Україна може залишитися без свинини: поголів’я свиней стрімко скорочується

Про стрімке падіння поголів’я свиней свідчать дані Держкомстату, повідомляє прес-служба Асоціації тваринників України.

Якщо на 1 листопада 2016 року в Україні їх налічувалося 7 338 100 голів, то за рік ця цифра знизилася на або майже на 8,9%, і становить 6 687 500 голів.

Ще в 2016-му падіння було не таким швидким, зокрема, кількість свиней знизилася на 4,6% порівняно з 2015-м роком.

Тобто, можна говорити, негативна динаміка стала удвічі швидшою.

«Така невтішна картина – логічний результат критичної ситуації з африканською чумою свиней, яку ми маємо зараз, - прокоментувала голова Асоціації тваринників України Ірина Паламар. - Ще у 2015 році ми прогнозували, що якщо не вжити термінових заходів щодо боротьби з АЧС, Україна може залишитися без свинини. І ось що маємо зараз: виробники вирізають поголів’я сотнями тисяч, а ціна м’яса й сала для споживача зросла майже удвічі. І поки що дієвих кроків від влади для зупинення АЧС не спостерігається. Хоча ще в лютому 2017 року ми разом із підприємцями, науковцями та Держпродспоживслужбою розробили та передали на розгляд Мінагрополітики проект «Програми профілактики та боротьби  з поширення захворювання африканської чуми свиней на території України на 2017-2022 роки». Та до цього часу документ не підписаний, а припадає пилом десь у кабінетах. Дуже шкода, що влада не усвідомлює всієї серйозності цієї проблеми, яка веде нас до зникнення цілої галузі тваринництва».

Про те, що головною причиною падіння поголів’я свиней є саме АЧС, свідчить і статистика минулих років. Погляньмо на цифри:

У 2013 році, коли чуми в країні ще майже не було (крім поодиноких випадків), кількість свиней станом на 1 листопада була 8 405 500 голів, що було більше на 3,7 % до попереднього 2012 року року.

А вже в 2014, коли спалахи АЧС зафіксували вже 16 випадків АЧС у трьох областях України, поголів’я впало на 1,5% і становило 8 099 800 голів.

В 2015 році ця цифра знизилася вже на 3,2% і становила  7 695 900 голів, в 2016-му – на 4,6%, і тепер вже маємо зниження на 8,9%.

Таким чином, загальна кількість свиней від 2014 року, коли країну почала охоплювати епідемія АЧС, знизилася більше ніж на 1,7 млн голів!

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview