170513

Яких врожаїв чекати агробізнесу на освітній ниві?

Якщо говорити про вищу аграрну освіту, то, з одного боку, маємо армію дипломованих випускників, яких сьогодні готують у майже 20 аграрних ВНЗ України, з іншого – гостру нестачу кваліфікованих кадрів для агробізнесу (див. Табл. 1). Причини такого розриву можуть критися у:

- прогалинах вступної кампанії, за якої розподіл бюджетних місць відбувається із перекосами. Як наслідок, маємо значне скорочення обсягів державного замовлення на підготовку фахівців у сфері агробізнесу;

- слабкій інформаційній кампанії та існуванні стереотипів щодо престижності і дохідності праці в агросекторі. Як наслідок – вступники не обирають агроспеціальності (що, знову ж таки, концентровано виявилося під час введення нових правил вступу до вишів, коли абітурієнти розставляють

пріоритети, а бюджетне місце «іде» за вступником);

- зниженні якості надання освітніх послуг, яке, у першу чергу, полягає у консервативності системи вищої освіти, що повною мірою не встигає реагувати на зміни і виклики сучасного світу, та у незмінно застарілій матеріально-технічній базі, через істотно недоотримане фінансування. Як наслідок – випускники не озброєні необхідними знаннями, уміннями і навичками та мають донавчатись за рахунок участі у програмах стажувань, проходженні курсів, навчанні у агрошколах, корпоративних університетах, агроінкубаторах, які ініціює бізнес;

- парадигмальна криза у системі вищої освіти, що криється у імітації реформ та вкрай повільних темпах переходу до нових систем і технологій. Як наслідок – брак випускників, і що найголовніше – викладачів, які здатні підготувати

фахівця з таких напрямків, як: робототехніка та програмування у агровиробництві, біоінженерія, дистанційне зондування і аналіз посівних площ,

діджитал-фармінг, нейроменеджмент і нейромаркетинг, управління штучним інтелектом, тощо.

Таблиця 1. Кількість студентів у ВНЗ на початок 2016/17 навчального року, за освітньо-кваліфікаційними рівнями та окремими напрямами підготовки (осіб)

За даними Державної служби статистики України

Відповідно до даних Таблиці 1, можемо також констатувати, що за усіма освітньо-кваліфікаційними рівнями та напрямами підготовки, пов’язаними з

агробізнесом, університети, академії, інститути готують значно більшу кількість фахівців (90 %), ніж коледжі, технікуми, училища, які, як правило, ґрунтовніше зосереджуються на формуванні практичних навичок у студентів.

Разом із тим, маємо відзначити, що в Україні поступово формується нова генерація фахівців, озброєних необхідними professional skills, на яких «полює» не тільки вітчизняний роботодавець, а й іноземний. Адже ще одним тривожним викликом стає відтік кадрів за кордон. Крім того, в цілому знижується показник кількості студентів у розрахунку на 10000 населення, значення якого у 2010/2011 рр. становило 557 осіб, у 2011/2012 рр. – 519 осіб, 2012/2013 рр. – 488 осіб, 2013/2014 рр. – 463 особи, 2014/2015 рр. – 393 особи, а у 2015/2016 рр. – 375 осіб.

Таким чином, траєкторія підготовки агрофахівця значною мірою залежатиме від ефективної співпраці агробізнесу й агроосвіти.

Наталія Зарицька, аналітичний департамент УАК 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Українська курятина відкрила новий ринок

Держпродспоживслужба та компетентний орган Туніської Республіки підписали ветеринарний сертифікат для експорту м’яса птиці, призначеного для людського споживання, з України до Тунісу.

Про це повідомила прес-служба Держпродспоживслужби.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Воєнний стан: що говорить один з головних "годувальників" країни

Про це повідомили в компанії, передає УНН.

Однак, на даний момент "МХП" не бачить причин змінювати цінову політику або ж зривати міжнародні контракти, посилаючись на форс-мажор.

"На сьогодні не існує ніяких правових та інших підстав для зміни процесів виконання нашими підприємствами контрактних зобов'язань як на внутрішньому, так і на зовнішніх ринках. Всі раніше обумовлені умови таких контрактних зобов'язань залишаються в силі.

Це також стосується цінової політики компанії", - наголосили в МХП.

У компанії також додали, що виробничі майданчики працюють в штатному режимі і ніяких "особливих" обмежень не передбачено.

"Ми дотримуємося вимог чинного законодавства України, уважно стежимо за розвитком ситуації для того, щоб в разі отримання доручень або вказівок органів влади, проінформувати і/або проінструктувати своїх співробітників", - повідомили в МХП.

Нагадаємо, раніше в МінАПК озвучили ризики для агропромислового комплексу в зв'язку з введенням воєнного стану, в тому числі можливі зриви міжнародних контрактів.

Довідка: "Миронівський хлібопродукт" найбільший виробник і експортер курятини в Україні. Компанія виробляє третину всього м'яса країни, яке споживають українці, тому в ДФС його вважають одним з головних "годувальників" країни.

Найбільш відомі бренди: "Наша Ряба", "Легко", "Бащинський".

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Керченський конфлікт: власники суден можуть відмовитися перевозити врожай

Постраждає і весь регіон, що прилягає до акваторії Азовського моря, адже у портах створювалися робочі місця, формувалися податки.

Про це LANDLORD розповів Леонід Козаченко, президент Української аграрної конфедерації (УАК).

Через Азовське море перевалювали приблизно 6% української сільськогосподарської продукції. Ці обсяги експорту можна перенаправити через інші порти, однак від цього постраждає регіон, де базуються Маріупольський та Бердянський порти, вважає президент УАК.

Леонід Козаченко називає основні ризики, що загрожують регіонам, прилеглим до акваторії Азовського моря, через Керченський конфлікт та простоювання суден:

  • фермери суттєво втратять дохід, адже їм доведеться знизити ціни на врожай і дорожче заплатити за його перевезення,
  • послуги на транспортування товару зростуть,
  • власники суден відмовлятимуться перевозити вантаж, побоюючись нападу в морі,
  • робота в логістичному центрі, який знаходиться на побережжі Азовського моря, може зупинитися
  • люди втрачатимуть робочі місця,
  • регіон залишиться без податків.

Леонід Козаченко зазначає, що воєнний стан, введений ВР, має вплинути на розв’язання цієї проблеми. Україна більше зверне увагу світу на проблематику, яка виникла в регіоні.

Нагадаємо, станом на вечір 28 листопада 2018 року українські порти Азовського моря Маріуполь та Бердянськ фактично заблоковані Російською Федерацією для заходу та виходу суден.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

АЧС в Україні не вщухає: зафіксовано новий випадок

Про це повідомляє Державна служба України з питань безпеки харчових продуктів та захисту споживачів, пише УНН.

З 11 по 21 листопада на території цієї області у селі Великі Береги зареєстровано один випадок захворювання на африканську чуму свиней. Діагноз АЧС було підтверджено лабораторними дослідженнями.

"В осередку захворювання проводяться заходи щодо локалізації та недопущення поширення збудника АЧС", - уточнили Держпродспоживслужбі.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Аргентина зацікавилася українською агропродукцією

Про це повідомляє прес-служба Державної служби з питань безпеки харчових продуктів та захисту прав споживачів.

У повідомленні відомства говориться, що в рамках інспекційного візиту, який відбувся 28 листопада, Департамент безпеки харчових продуктів та ветеринарної медицини Держпродспоживслужби України і представники Національної служби з питань здоров'я тварин та якості харчових продуктів Аргентинської Республіки обговорили можливість розвитку двостороннього співробітництва, зокрема, перспективи експорту з України колагенової оболонки.

У прес-службі також зазначили, що у під час зустрічі представники аргентинського відомства були ознайомлені з функціями і повноваженнями Держпродспоживслужби України та її територіальних органів, української системою державних лабораторій, заходами та процедур державного контролю, епізоотичною ситуацією в Україні і законодавчою базою.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview