Який агробізнес вигідний в Україні

Про це розповідає фермер Юрій Марчук, власник комунального підприємства "Садовод", яке займається вирощуванням плодово-ягідних саджанців та спаржі, пише gazeta.ua.

"Чотири роки тому вирішив зайнятися спаржею. Купив насіння у США. Тут його півтора місяця розмитнювали й відправили назад. З'ясувалося, не можна завозити – бо цієї культури немає в державному реєстрі. У радянські часи вважали, що спаржа – це не їжа. Пролетаріату потрібна картопля".

Імпортна спаржа коштує 350–380 грн за кг. Українську продають за 150–180.

"Торік отримали перший урожай спаржі. На машині вивезли 350 кілограмів у Київ, на базар "Столичний". Його керівники так здивувалися, що дали нам найкраще місце. Термін реалізації спаржі – п'ять діб. Привезена з Перу – то вже не спаржа. У компанії "Фозі" (одна з найбільших на ринку роздрібної торгівлі в Україні. – Gazeta.ua) нам одразу замовили 50 тонн. Ми змогли дати лише 10. А торговельних мереж ще чимало, і ринок спаржі ростиме. Можна не лише свіжу в сезон продавати, а й морозити. Імпортна зараз коштує 350–380 гривень за кілограм. Свою продаю за 150–180. Із гектара заробляю мінімум 400 тисяч гривень. Наступна за рентабельністю – суниця. Все інше – далеко позаду. З гектара кукурудзи гарний агроном витягне максимум 10 тисяч гривень".

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як український сир потрапляє до Росії

Россільгоспнагляд не виключає легалізації українського сиру через Білорусь при незаконному ввезенні в РФ. Про це повідомляється на офіційному сайті російського відомства, пише expres.ua.

Як наголошується, у 2017 році Россільгоспнагляд неодноразово виявляв факти ввезення тваринницької продукції в супроводі фальсифікованих ветеринарних сертифікатів.

Зокрема, тільки в одному пункті прийняття попередніх повідомлень на кордоні з Білоруссю в жовтні зафіксували ввезення 75 партій білково-жирового (рослинно-жирового) продукту на 1,49 тис. т. У тому числі, 24 партії вагою 484 т, імовірно, з Македонії; 4 партії загальною вагою понад 80 т, імовірно, із Сан-Марино; 5 партій на 100 т, імовірно, з Ірану.

"За результатами отримання офіційної відповіді від ветеринарних служб Македонії, Ірану і Сан-Марино встановлено, що зазначена продукція на адресу згаданих у супровідних документах одержувачів не відвантажується. З огляду на результати розслідування Россільгоспнагляд не відкидає ймовірності легалізації українського сиру чи білково-жирового продукту через Білорусь", - йдеться в повідомленні.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Молдовські винороби наторгували з окупованим Кримом на понад €1 млн

Про це “Громадському” повідомив журналіст RISE Moldova Володимир Тхорик, пише Укрінформ.

Перша компанія - “Молдовський стандарт” - з 2014-го року і до кінця 2016-го продовжувала вивозити продукцію у російський Краснодар, звідки її товари потрапляли до Криму - це тара для пляшок, етикетки а також коробки для виноробної продукції.

“Вона є в Алушті..., володіє фабрикою “Маглів”. І зі своєї фабрики вона вивозила різноманітну упаковку товару. Сума у цьому випадку понад 1 млн євро за майже три роки”, - зазначив журналіст.

Друга компанія - Berhord - вона вивозила різноманітне промислове обладнання до Криму.

І представники «Молдовського стандарту», і представники Berhord спростовують будь-який зв’язок із Кримом.
Тхорик зазначив, що «Молдовський стандарт» після скасування США поправки Джексона-Венніка, тобто, після запровадження з Молдовою преференціальної торгівлі, увійшов до топ-5 найбільший експортерів молдовського вина до США.

“Напевне американці не дуже зрадіють, коли дізнаються, що компанія, яка скористалася режимом преференцій, торгує з окупованою територією”, - підсумував журналіст.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

STOP ФЕЙК! ДП «Укрспирт» звертається до ЗМІ із проханням не розповсюджувати сфальшовані новини

Теґи: 

Зокрема, деякі ЗМІ із посиланням на  російське видання «ФОРБС»  поширили  неправдиву інформацію,  що під керівництвом Ю.Лучечко ДП «Укрспирт» протягом 3 кварталів 2017 року збільшив експорт етилового спирту на російські підприємства на 29.6%.

"Зазначена інформація є недостовірною та поширена з метою скомпрометувати менеджмент підприємства та збурити суспільну думку щодо діяльності особисто Юрія Лучечка на посаді виконуючого обов’язки директора ДП «Укрспирт»   та вплинути таким чином на рішення конкурсної комісії щодо відбору кандидата", - йдеться у повідомленні.

ДП «Укрспирт» протягом 2017 року не укладало зовнішньоекономічних контрактів із російськими підприємствами та не здійснював продаж (експорт) етилового спирту до Російської Федерації. Крім того, Ю.Лучечко був призначений на посаду виконуючого обов’язки керівника ДП «Укрспирт» лише в вересні 2017 року, відповідно до розпорядження КМУ №614 від 06.09.2017 року.

Курс нового керівництва підприємства спрямований на ефективну співпрацю з партнерами та дотримання державних інтересів, що викликає роздратування у ділків тіньового ринку.
     
"Вимагаємо від редакцій  зняття з ресурсів «псевдо новин»  та  розміщати інформацію, яка базується лише на фактах та підтверджених надійними джерелами або походить безпосередньо від  відділу зав’язків з громадськістю ДП «Укрспирт»", - наголошується у повідомленні.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Молочна ферма окупиться за 7 років

Дана трансформація виражається в скороченні поголів'я ВРХ з одночасним збільшенням його продуктивності, вважають експерти Pro-Consulting.

Використання в господарствах більш продуктивних порід худоби, використання передових технологій його змісту призвело до того, що скорочення поголів'я корів не приводило до зниження валового надою молока. Навпаки, до 2015 р спостерігалося зростання молочного виробництва.

У 2015-2016 роках молочний ринок потрапив під дію негативних факторів, характерних як для української економіки в цілому, так і внутрішньогалузевих. Це викликало подальше скорочення молочного стада і зменшення пропозиції продукції. На початок 2017 р стадо великої рогатої худоби в країні налічувало 3682,3 тис. голів, з них 2108,9 тис. корів.

Разом з тим, на державному рівні вжито заходів, спрямованих на подолання кризи в галузі. Були збільшені закупівельні ціни на молоко і розширена географія його збуту. Аграріїв перевели на загальний режим оподаткування. Замість пільг по ПДВ введені прямі дотації. В даний час український молочний ринок знаходиться в стадії трансформації під вплив нових умов і правил ведення бізнесу.

«В умовах, що склалися, молочна ферма, побудована з розрахунком на застосування сучасних технологій тваринництва і галузевих вимог, матиме на українському ринку деяку конкурентну перевагу перед старими підприємствами», - вважають в компанії.
Для успішного функціонування ферми важливо на самому початку правильно вибрати місце її розміщення. Вона повинна розташовуватися з урахуванням оптимальної логістики доставки як кормів, так і готової продукції. Не можна допускати розміщення підприємства в неперспективних селах, які підлягають виселенню і переносу згідно з генеральним планом забудови.

Якщо при організації ферми планується утримувати 560 корів голштинської породи, то на їх покупку буде витрачена найбільша частка коштів - 35,7% від загальної суми. На обладнання ферми піде 21,2% коштів, а ще 21,4% інвестицій буде коштувати біогазова установка.

За розрахунками Pro-Consulting, за 7 років інвестиції в господарство, що займається молочним і м'ясним тваринництвом повністю окупляться. При цьому роботи з будівництва та обладнанням ферми, а також закупівлі і реєстрації корів будуть виконані вже через півроку після старту проекту. В подальшому підприємство буде отримувати прибуток від реалізації молока і великої рогатої худоби в живій вазі.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Українське свинарство готується до імплементації європейських норм

Про це повідомляє прес-служба АСУ.

«Сьогодні, дійсно, ситуація у свинарстві не з найкращих — скорочується поголів’я, галузь потерпає від епізоотичних викликів. Та робота над покращеннями вже ведеться, насамперед на законодавчому рівні. Це і розробка Інструкції щодо боротьби з АЧС, і рекомендацій щодо утримання свиней, адаптація європейського законодавства тощо», — зазначив Володимир Пищолка, Департамент розвитку тваринництва Мінагрополітики.

Учасники засідання обговорили низку євроінтеграційних документів, які мають набути чинності вже в наступному році. Зокрема йдеться про Технологічні інструкції зі збереження та утилізації гною свинейта розробку Настанов щодо виконання гігієнічних вимог до операторів ринку, що здійснюють первинне виробництво, а також забій та первинну переробку туш.

Нагадаємо, ці напрямки роботи реалізовуватимуться за грантової підтримки Проекту USAID «Агросільрозвиток».

За словами Андрія Геті, експерта з питань біотехнології тварин, розробка стандартів зберігання гною націлена допомогти виробникам, убезпечити їх від можливих проблем екологічного характеру.

«В Україні значна кількість великих свиногосподарств, для яких питання гною (утилізації, зберігання) — доволі гостре. Саме тому ми разом з Асоціацією свинарів України узялися за його розв’язання.

Наразі ми працюємо над чернеткою документу. Обов’язково враховуємо досвід європейських країн, оскільки розробка Технологічної інструкції відбувається в рамках наближення українського законодавства до норм ЄС», — зазначив експерт.

Про роботу над «гігієнічними настановами» розповів експерт Проекту USAID «Агросільрозвиток» Юрій Оглашенний:

«Сьогодні в Україні, буквально, створюється нове харчове законодавство. Наприклад уже діє ЗУ „Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів“, який встановлює гігієнічні вимоги до всіх операторів ринку, і запроваджує НАССР для тих, хто займається переробкою».

За словами експерта, у перехідний період з’явилася потреба деталізувати вимоги для гравців кожної галузі, оскільки в Законі вони загальні для всіх операторів: кіосків, що торгують солодощами, виробників первинної продукції, м’ясопереробних комплексів тощо.

«Вимоги, що прописані у Законі описують те, чого треба досягнути у кінцевому результаті — правильну організацію виробничих процесів для отримання безпечного продукту. Але оскільки продукція, що випускається — дуже різноманітна, різнитися будуть і вимоги до операторів.

Оскільки Закон передбачає можливість розробки методичних настанов — документу, який дасть відповідь „як організувати“, отримати результат в тій чи іншій галузі, в рамках співпраці Проекту USAID „Агросільрозвиток“ й Асоціації „Свинарі України“ був підготовлений проект таких рекомендацій», — повідомив Юрій Оглашенний.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview