Який механізм передачі держземель громадам

Заступник міністра аграрної політики і продовольства України Максим Мартинюк розказав про механізм передачі держземель громадам, пише agropolit.com.

Процес передачі близько 760 тис. га від Держгеокадастру, який від імені держави управляє держземлі, до ОТГ офіційно стартував з 1 лютого. У зв'язку з цим у представників найрізноманітніших професійних і політичних груп, учасників агросектору та земельних відносин виникає багато питань, які ми постараємося максимально швидко зняти. Нижче — основні з них.

"Основних нормативних актів три: 1. Земельний кодекс, стаття 117, яка так і називається: «Передача земельних ділянок державної власності за у комунальну власність чи земельних ділянок комунальної власності за у державну власність»; 2. Власне, постанова Кабміну, яка зобов'язує Держгеокадастр провести таку передачу в частині земель ОТГ; 3. Закон про місцеве самоврядування, стаття 26, яка регламентує обов'язкове узгодження дій Держгеокадастру з органом місцевого самоврядування в перехідний період передачі земель», — каже він.

За його словами, в цілому механізм схожий на процедуру передачі землі громадянам, наприклад, учасникам АТО, тільки приймаючою стороною виступає об'єднана територіальна громада.

"Передача земель здійснюється за заявницьким принципом. Це означає, що рада ОТГ на сесії повинен прийняти рішення про звернення до Держгеокадастру про передачу земель у комунальну власність, подати таку заяву за адресою. На фініші процесу — підписати акт-прийому передачі та з цим документом звернутися до державного реєстратора майнових прав для реєстрації комунальної власності на ці ділянки. Я б рекомендував почати з підписання меморандуму з головним управлінням Держгеокадастру, в якому узгодити всі кроки і терміни щодо передачі земель», — пояснює Мартинюк.

На його думку, децентралізація — це затверджена державна політика, ця реформа одна з найбільш успішних в країні, й уряд незмінно демонстрував прихильність цьому курсу. Примушувати до об'єднання «зверху» було б неправильно, та й просто неможливо, але можна створити стимули, які зроблять сільради зацікавленими у формуванні ОТГ. Тому Кабмін розглядає передачу земель як один із стимулів до об'єднання.

"Тривалість процесу залежить від кількох факторів, в першу чергу — від кількості неінвентарізірованних земель на території ОТГ. Значна площа таких неоформлених земель є на території Сумської, Житомирської, Чернігівської та Дніпропетровської областей. І навпаки, ситуація близька до оптимальної в Закарпатській, Чернівецькій і Вінницькій областях. В середньому, для окремо взятої ОТГ процедура займе близько двох місяців. Та оскільки процеси будуть паралельними, то в масштабах країни передача земель відбуватиметься зі швидкістю 72 ОТГ/місяць. Зрозуміло, що в Дніпропетровській області, де сформовано 56 ОТГ, інтенсивність роботи буде вищою, ніж, наприклад, у Закарпатській, де є поки тільки 6 об'єднаних територіальних громад. Загальнонаціональний дедлайн — 31 грудня 2018 року», — розповідає він.

Мартинюк повідомив, що після дискусій і консультацій з Асоціацією ОТГ, було прийнято рішення здійснити інвентаризацію за рахунок державного бюджету. Важливе уточнення — інвентаризації потребує лише незначна частина з 760 тис. га, які підлягають передачі у власність ОТГ.

"Істотно розширюється ресурсна база, якою місцеві органи влади зможуть розпорядитися на користь жителів. Умовно кажучи, сільрада краще розуміє, що пріоритетно — передати певну ділянку в оренду фермерові чи пристосувати його під суспільне пасовище. Саме необхідність розширити повноваження ОТГ у частині управління землями була основною ідеологічною підосновою рішення про передачу. Звичайно, отримання у власність земель за межами населених пунктів — лише перший етап організації грамотного управління ними. Наступним кроком має стати розробка містобудівної документації на ці землі та визначення планів розвитку цих територій. Держгеокадастр і так розігнав на аукціонах середню ставку оренди до середньорічних 14,74%, тому пікоподібного зростання вартості оренди після зміни власника земель я не очікую. Вони завершуються, та остаточне рішення приймається з обов'язковим погодженням з представниками відповідної громади в формі рішення ради ОТО», — додає перший заступник міністра аграрної політики і продовольства України Максим Мартинюк.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Ячмінь стане трендом цього сезону

Про це розповіла аналітик Марія Колесник, пише agravery.

«Вартість українського ячменю перевищила ціну на французький. Вперше вона перевищила ціну на пшеницю з протеїном на 11,5%. Зараз ячмінь — найбільш приваблива культура, у товаровиробників її вже не залишилось. Усі зрозуміли, що за обсяги потрібно боротися», — розказала М. Колесник.

Стрибок ціни пояснюється різким скороченням початкових запасів і посівних площ. Аналітик прогнозує, що високі ціни на ячмінь будуть стимулювати збільшення посівів ярового ячменю. Адже культура є найбільш рентабельною цього року. Росія не є нашим конкурентом на ринку ячменю. Ціни формують Україна та Франція, де спостерігається зростання.

Основні імпортери ячменю — Китай і Саудівська Аравія (саме до останньої постачається більшість вітчизняного ячменю). До Китаю цю культуру постачає Австралія, але там був неврожай, тому зараз Україна має шанс зайняти цю нішу.

«Цей ринок потрібно розвивати. Ми вже вийшли на нього, потрібно зберігати і розширювати свою присутність на цьому ринку. Там інші ціноутворюючі чинники. У першу чергу слід звертати увагу на якість», — підкреслила Колесник.

На ринку кукурудзи зростають початкові залишки. Попит на цю культуру зростатиме через зростання попиту на біоетанол. В ЄС запроваджують нові вимоги щодо викидів парникових газів при виробництві культур, що в подальшому використовуються на виробництво біогазу. Це може болюче вдарити по українських виробниках.

«У короткостроковій перспективі ціна на кукурудзу зросте, але незначно. На наступний рік вийдемо з більшими цінами на кукурудзу. Вона буде більш рентабельною і привабливою», — зазначає Колесник.

Запаси кукурудзи різко скорочуються в Китаї, при цьому зменшуються посівні площі під кукурудзою в США.

«Якщо в нас буде надлишок кукурудзи, саме на КНР потрібно звертати увагу, бо вони почнуть оновлювати свої резерви. Питання в тому, чи буде це власна закупівля чи активізація імпорту», —  попереджає аналітик.

Залишки пшениці тиснуть на цей ринок. Зокрема, вони постійно зростають в Китаї та ЄС, тому ціна на старті сезону буде доволі низькою. Проте в США не дуже хороша ситуація з озимими, очікуються великі втрати, тому там пшениця зростає в ціні. З іншого боку, озимі в РФ в досить хорошому стані, очікується великий урожай. «Росія вийде з надлишком пропозиції, тому ціна на пшеницю буде низькою», — пояснила Колесник.

При цьому для України відкривається ринок Японії у зв’язку з політикою Дональда Трампа щодо неучасті в Транстихоокеанському партнерстві. Японія зацікавлена у зерні із вмістом протеїну 12,5%. «Це великий ринок, він може звільнитися для нас, але важливо швидко відреагувати», — наголосила аналітик. 

Фітосанітарна політика Єгипту є традиційною перепоною для експорту українського зерна. «Цей ринок частково втрачений, лише уряд і дипломатичні кроки допоможуть змінити нинішню ситуацію російської гегемонії», — переконана Марія Колесник.

Нагадаємо, за результатами минулого року сальдо зовнішньої торгівлі аграрною продукцією  залишалося позитивним та склало $13,6 млрд.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Найбільший виробник свинини купує активи Веревського

Згідно з оприлюдненою інформацією на сайті Антимонопольного комітету України, відомство може дозволити "Даноша" придбати частку в статутному капіталі підприємства, що забезпечує перевищення 50% голосів в органах управління, повідомляє Інтерфакс-Україна.

ПП "Галицькі аграрні інвестиції" займається вирощуванням зернових і олійних культур, торгівлею зерном, насінням та кормами для тварин.

За даними Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб (ЄДР), засновниками підприємства є Андрій Веревський і "Українські аграрні інвестиції".

Згідно з інформацією аналітичної системи "СПАРК-Інтерфакс" в 2016 році "Галицькі аграрні інвестиції" скоротили чистий збиток в 4,1 рази в порівнянні з 2015 роком - до 8,96 млн грн, виручку - на 2%, до 40,1 млн грн .

Агрохолдинг "Кернел" в червні 2017 року став 100%-им власником агрохолдингу "Українські аграрні інвестиції".

"Кернел" - найбільший у світі виробник і експортер соняшникової олії, провідний виробник і постачальник сільськогосподарської продукції з регіону Чорноморського басейну на світові ринки. Вертикально-інтегрована структура компанії будується на тісно пов'язаних між собою бізнес-сегментах: виробництво, експорт і внутрішній продаж соняшникової олії; рослинництво; експорт зернових культур; надання послуг зі зберігання і перевалки зерна на елеваторах і портових терміналах.

Компанія в 2017ФР скоротила чистий прибуток на 21,7% - до $ 176,2 млн, а її виручка зросла на 9,1% - до $ 2,169 млрд.

Створена в червні 2004 року "Даноша" - українська сільськогосподарська компанія, належить данським інвесторам. Входить до складу Axzon A / S.- датської групи компаній, що здійснює розвиток свинарських комплексів в Данії, Польщі, Україні та Росії. Група є одним з найбільших виробників свинини в Польщі і Україні. Окрім свинарства, в Україні група займається рослинництвом, виробництвом комбікормів, біогазу та електроенергії.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Депутати створили міжфракційне об’єднання «Аграрна рада»

Про це повідомив заступник голови ВАР Денис Марчук під час спільного брифінгу у стінах парламенту із народними депутатами – учасниками даного об’єднання.

«Ми переконані, що робота міжфракційного депутатського об’єднання стане вагомою силою, яка буде відстоювати інтереси сільгоспвиробників у стінах Верховної Ради. На сьогодні аграрії налаштовані засівати свої поля, сприяти своєю діяльністю розвитку вітчизняної економіки та боротись із політичними силами, які у цьому їм перешкоджають. Тому давайте налаштуємось на конструктив, та почуємо один одного у стінах параменту», - відмітив Денис Марчук.

Робота «Аграрної ради» сприятиме прискоренню розгляду та прийняття Верховною Радою законопроекту № 7403-2, яким передбачається відміна дискримінаційних норм щодо невішкодування ПДВ при експорті сої і ріпаку.

Крім того, робота міжфракційного депутатського об’єднання буде спрямована на розробку справедливої і прозорої системи розподілу державної підтримки сільгоспвиробників, яка змогла б працювати в автоматичному режимі, без втручання чиновників.

Наступними кроками в роботі «Аграрної ради» стануть активізація боротьби із земельним рейдерством та тіньовим ринком оренди та меліорації с/г земель, підтримка законодавства, що сприятиме унормуванню повноважень та відповідальності Держгеокадастру і державних реєстраторів, розвитку кооперативного руху, усуненню монополії на ринку азотних добрив. Наслідком від впровадження таких реформ стане зростання аграрного виробництва та зайнятості на селі, що призведе до розвитку сільських територій та збільшення інвестицій у сільське господарство.

До складу «Аграрної ради» увійшли представники більшості парламентських фракцій та груп. Вони будуть проводити консультації, узгоджувати власні позиції та здійснювати спільні заходи із аграрними асоціаціями для реалізації реформ у галузі сільського господарства, насамперед, під час голосування у Верховній Раді України за відповідні законопроекти.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Корейська компанія з виробництва дронів готова розвивати свій бізнес на Кіровоградщині

Голова Кіровоградської облдержадміністрації Сергій Кузьменко провів зустріч з делегацією корейських бізнес компаній, яку представляли Шин Мо Се – генеральний директор компанії "SafeusDrone Co., Inc.", що спеціалізується на виробництві дронів, та Парк Ду Хьок - президент IТ- компанії "Software Factory". Про це повідомила прес-служба Кіровоградської ОДА.

Під час зустрічі було обговорено питання подальшого співробітництва Кіровоградщини з Республікою Корея на міжрегіональному рівні. У обговорені також взяли участь заступник голови – керівник апарату ОДА Світлана Лобанова та начальник Кіровоградської льотної академії НАУ Сергій Неділько.

Шин Мо Се презентував здобутки компанії "SafeusDrone Co., Inc.", яка нині займається розробкою чотирьох різновидів дронів. Серед них – пристрої, які можуть використовуватися в сільському господарстві для оприскування полів, та апарати, що можуть застосовувати енергетики для перевірки справності високовольтних ліній електропередач і усунення виявлених недоліків. Використання цих пристроїв дасть змогу значно економити фінансовий ресурс і раціональніше використовувати робочу силу. Представники корейської делегації заявили про свій намір у майбутньому виготовляти ці дрони в Кропивницькому спільно із фахівцями Кіровоградської льотної академії НАУ.

Сергій Кузьменко зауважив, що тема використання дронів у сільському господарстві для аграріїв Кіровоградщини не нова, такою технікою сільгоспвиробники зацікавилися ще кілька років тому, адже вона дає змогу при менших затратах отримувати вищі врожаї. Оскільки інтерес до цих пристроїв є, то можна спрогнозувати, що в корейської компанії на Кіровоградщині є непогані перспективи. Голова облдержадміністрації також висловив припущення, що використання дронів у обслуговуванні високовольтних ліній електропередач також має зацікавити компанію-постачальника електроенергії.

Сергій Кузьменко запевнив гостей, що облдержадміністрація сприятиме створенню комфортних умов для реалізації представниками корейської компанії бізнес-проектів на території області. Зокрема, йдеться пр кординацію з іншими структурами, виділення земельних ділянок чи надання дозволів. "Чекаємо ваших практичних пропозицій. Готові до реалізації проектів і зробимо усе можливе, щоб вам було комфортно у нас працювати",– підкреслив голова облдержадміністрації.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

У новому сезоні очікувати зростання цін на пшеницю не варто

Про це на конференції ІА «ПроАгро» «Стратегії експорту: Трейдинг і логістика» повідомила заступник директора «ПроАгро» Марія Колесник, пише elevatorist.com.

«Великі перехідні залишки — це саме те, що дало стартову ціну на пшеницю на початку маркетингового року, і те, що в майбутньому буде тиснути на ціни протягом нинішнього сезону», — розповідає Марія Колесник.

Фахівець вважає, що в наступному маркетинговому році не варто очікувати зростання цін на пшеницю, адже рекордно високі залишки перейдуть і на наступний сезон.

«Те, що ціновий графік пшениці виглядає рівним — це вже позитив, добре, що ціна не пішла вниз», — пояснює аналітик.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Ваш вибір 'Подобається'.