Tempo950x100

Tempo300x100

Який реальний стан вітчизняного сільського господарства

Який реальний стан вітчизняного сільського господарства

Може це така хвороба – намагатися говорити про сільське господарство або гарне, або погане, але тільки не правду? Про це пише економіст Олександр Охріменко у своїй статті для 112.ua.

Україну люблять лякати, що вона стає аграрною країною або навіть сировинним придатком. При цьому забувають сказати, що ЄС є найбільшим експортером пшениці і м’яса птиці в світі, а США – найбільший експортер кукурудзи в світі. Якби в Україні були б такі запаси нафти і газу, як у Росії, то Україна теж могла б бути світовим лідером на ринку експорту і продавати величезні обсяги нафти і газу на експорт. Але в Україні немає ні нафти, ні газу, але є інше багатство – це с/г землі, і потрібно зробити так, щоб посунути США і ЄС на світовому ринку зерна, ось тоді Україну будуть поважати у всьому світі і навіть побоюватися. Їсти всі хочуть, а хто годує світ, той і диктує свої умови. Тому варто тільки порадіти, що частка експорту продовольства в загальному експорті України за 2017 рік склала 45%, що на 17% більше, ніж в 2016 році. У світі є попит на продовольство, і Україна може цей попит задовольнити. Але, не все так просто.

У 2017 році в Україні зібрали зерна менше, ніж в 2016. Все вірно, за минулий рік було зібрано 61 млн тонн зерна, що на 7,3% менше, ніж у минулому році. Дійсно, менше, але це не трагедія, і, тим більше, не говорить про кризу в сільському господарстві України. Менше виростили і насіння соняшнику, але більше картоплі та цукрових буряків. Менше було зібрано сої, але більше ріпаку. Менше зібрали яблук, зате більше винограду. І таких прикладів багато в українському аграрному бізнесі. Сільське господарство завжди залежить від природних, і не тільки природних факторів, тому не буває кожен рік рекордним по урожаю зерна та виробництва с/г продукції. Так, 2017 рік виявився менш вдалим, ніж 2016, але якщо порівняти з іншими роками, то цілком успішним. У 2010 році збір зерна (без урахування Криму) був лише 34 млн тонн. Але хто про це пам’ятає.

В останні роки сільське господарство України успішно розвивається, і падіння виробництва в 2017 році це нормальне явище для сільського господарства. Але й цього можна було б уникнути, якби…

Для порівняння: врожайність зерна на сільськогосподарських підприємствах становила 45,3 ц/га, а врожайність зерна в особистих господарствах селян (сюди ж включають і фермерські господарства) усього 34 ц/га. Ось вам і відповідь, чому нижче. У 2017 році близько 27% всіх площ, засіяних під зерно, обробляли особисті господарства. Вони не мають ні техніки, ні грошей, ні достатніх навичок обробки землі, в результаті у них врожайність завжди нижча. Тому вони просто неефективно використовують землю. Часи сапок і коней на полях вже давно пройшли, але цього не розуміють наші “горе-реформатори”. Вони продовжують фантазувати про “вишневі садки біля хати”, про серпи і граблі, як головний технологічний уклад виробництва сільськогосподарської продукції в Україні. Для того щоб Україна могла виробляти багато і якісної с/г продукції, потрібні технології 21 століття, де більше праці машин, а не ручної праці, як це прийнято в особистих господарствах. Україна за рівнем врожайності тієї ж пшениці істотно відстає від Німеччини. І це при тому, що в Україні чорноземи, а Німеччина не може похвалитися такими землями. Зараз все вирішують нові технології, які включають правильну підготовку с/г землі до посіву, якісний посівний матеріал, обробку під час зростання і збирання врожаю з мінімальними втратами і подальшу переробку і зберігання. Це все інвестиції та інвестиції, без яких в Україні завжди буде врожайність нижча, ніж у Німеччині, незважаючи на чорноземи під ногами.

Всі ці розмови: “давайте кредитувати фермерів і селян” – це дурість і незнання елементарних основ світового аграрного бізнесу. Безглуздо давати кредити фермерам, якщо вони не можуть в заставу віддати с/г землю. Без застави фермер найчастіше не думає погашати кредит. Тому не дивно, що на поточний момент частка проблемних кредитів у загальному обсязі виданих кредитів в Україні близько 60%. Просто їх не погашають. Хоча і банки не поспішають видавати кредити фермерам та одноосібникам. Все одно не погасять, не варто збільшувати обсяги проблемних кредитів. Але і кредитування с/г підприємства теж складно без нормального застави. У світовій економіці не буває кредитування с/г виробників без застави землі. Тільки застава землі більш-менш дисциплінує аграрних монстрів, щоб вони думали, як погасити кредит, а не як “кинути” банк.

Що стосується виробництва продукції тваринництва, то тут теж падіння в 2017 порівняно з 2016 роком. І знову не все так однозначно. За 2017 рік було вироблено м’яса (у живій вазі) 3,2 млн тонн, що на 0,7% менше, ніж в 2016 році, але на 0,2% більше, ніж у 2013 році. А ось виробництво молока дійсно істотно знизилося порівняно з 2013 роком (мінус 4%). І поголів’я корів зменшується, як і поголів’я свиней, тільки поголів’я курей зростає. Причиною тому є той факт, що виробництво кормів зменшується, а вартість їх зростає. Тому виробляти продукцію тваринництва не завжди вигідно. Крім того, велика частина молока в Україні, на жаль, виробляється в особистих господарствах, а воно там дуже низької якості і його доводиться додаткового переробляти, щоб отримати дійсно нормальну сировину для молочної промисловості. Без нормальної кормової бази не можна забезпечити нормальну роботу тваринництва. І знову-таки, це має бути не сарай на особистому подвір’ї, а ферми, де більшу частину робить автоматика, де стерильна чистота і висока якість виробленого молока та м’яса.

Якщо вже робити реформи, то сам Бог велів в Україні серйозно зайнятися реформами у сільському господарстві. Запустити ринок с/г землі, зняти всі обмеження на скупку землі великими закордонними холдингами, розширити можливості для будівництва підприємств харчової промисловості і обслуговування сільського виробництва. Україні потрібні хороші елеватори і порти, і овоче-і фруктосховища, не кажучи вже про масло – і молокозаводи. Все це і є те, що може реально зробити в Україні економічне диво. Судіть самі – якщо в умовах економічного хаосу і безладу, в якому живе економіка України після 2013 року, сільське господарство показало зростання, у той час як промисловість падає, це чи не найкраща ознака того, що може врятувати Україну і забезпечити її майбутнє.

 

Перегляди: 22
Читай нас у та
Адреса: https://agroreview.com/content/yakyj-realnyj-stan-vitchyznyanoho-silskoho-hospodarstva
Like
Цікаво
Подобається
Сумно
Нічого сказати