Tempo950x100

Tempo300x100

Який реальний стан вітчизняного сільського господарства

Який реальний стан вітчизняного сільського господарства

Може це така хвороба – намагатися говорити про сільське господарство або гарне, або погане, але тільки не правду? Про це пише економіст Олександр Охріменко у своїй статті для 112.ua.

Україну люблять лякати, що вона стає аграрною країною або навіть сировинним придатком. При цьому забувають сказати, що ЄС є найбільшим експортером пшениці і м’яса птиці в світі, а США – найбільший експортер кукурудзи в світі. Якби в Україні були б такі запаси нафти і газу, як у Росії, то Україна теж могла б бути світовим лідером на ринку експорту і продавати величезні обсяги нафти і газу на експорт. Але в Україні немає ні нафти, ні газу, але є інше багатство – це с/г землі, і потрібно зробити так, щоб посунути США і ЄС на світовому ринку зерна, ось тоді Україну будуть поважати у всьому світі і навіть побоюватися. Їсти всі хочуть, а хто годує світ, той і диктує свої умови. Тому варто тільки порадіти, що частка експорту продовольства в загальному експорті України за 2017 рік склала 45%, що на 17% більше, ніж в 2016 році. У світі є попит на продовольство, і Україна може цей попит задовольнити. Але, не все так просто.

У 2017 році в Україні зібрали зерна менше, ніж в 2016. Все вірно, за минулий рік було зібрано 61 млн тонн зерна, що на 7,3% менше, ніж у минулому році. Дійсно, менше, але це не трагедія, і, тим більше, не говорить про кризу в сільському господарстві України. Менше виростили і насіння соняшнику, але більше картоплі та цукрових буряків. Менше було зібрано сої, але більше ріпаку. Менше зібрали яблук, зате більше винограду. І таких прикладів багато в українському аграрному бізнесі. Сільське господарство завжди залежить від природних, і не тільки природних факторів, тому не буває кожен рік рекордним по урожаю зерна та виробництва с/г продукції. Так, 2017 рік виявився менш вдалим, ніж 2016, але якщо порівняти з іншими роками, то цілком успішним. У 2010 році збір зерна (без урахування Криму) був лише 34 млн тонн. Але хто про це пам’ятає.

В останні роки сільське господарство України успішно розвивається, і падіння виробництва в 2017 році це нормальне явище для сільського господарства. Але й цього можна було б уникнути, якби…

Для порівняння: врожайність зерна на сільськогосподарських підприємствах становила 45,3 ц/га, а врожайність зерна в особистих господарствах селян (сюди ж включають і фермерські господарства) усього 34 ц/га. Ось вам і відповідь, чому нижче. У 2017 році близько 27% всіх площ, засіяних під зерно, обробляли особисті господарства. Вони не мають ні техніки, ні грошей, ні достатніх навичок обробки землі, в результаті у них врожайність завжди нижча. Тому вони просто неефективно використовують землю. Часи сапок і коней на полях вже давно пройшли, але цього не розуміють наші “горе-реформатори”. Вони продовжують фантазувати про “вишневі садки біля хати”, про серпи і граблі, як головний технологічний уклад виробництва сільськогосподарської продукції в Україні. Для того щоб Україна могла виробляти багато і якісної с/г продукції, потрібні технології 21 століття, де більше праці машин, а не ручної праці, як це прийнято в особистих господарствах. Україна за рівнем врожайності тієї ж пшениці істотно відстає від Німеччини. І це при тому, що в Україні чорноземи, а Німеччина не може похвалитися такими землями. Зараз все вирішують нові технології, які включають правильну підготовку с/г землі до посіву, якісний посівний матеріал, обробку під час зростання і збирання врожаю з мінімальними втратами і подальшу переробку і зберігання. Це все інвестиції та інвестиції, без яких в Україні завжди буде врожайність нижча, ніж у Німеччині, незважаючи на чорноземи під ногами.

Всі ці розмови: “давайте кредитувати фермерів і селян” – це дурість і незнання елементарних основ світового аграрного бізнесу. Безглуздо давати кредити фермерам, якщо вони не можуть в заставу віддати с/г землю. Без застави фермер найчастіше не думає погашати кредит. Тому не дивно, що на поточний момент частка проблемних кредитів у загальному обсязі виданих кредитів в Україні близько 60%. Просто їх не погашають. Хоча і банки не поспішають видавати кредити фермерам та одноосібникам. Все одно не погасять, не варто збільшувати обсяги проблемних кредитів. Але і кредитування с/г підприємства теж складно без нормального застави. У світовій економіці не буває кредитування с/г виробників без застави землі. Тільки застава землі більш-менш дисциплінує аграрних монстрів, щоб вони думали, як погасити кредит, а не як “кинути” банк.

Що стосується виробництва продукції тваринництва, то тут теж падіння в 2017 порівняно з 2016 роком. І знову не все так однозначно. За 2017 рік було вироблено м’яса (у живій вазі) 3,2 млн тонн, що на 0,7% менше, ніж в 2016 році, але на 0,2% більше, ніж у 2013 році. А ось виробництво молока дійсно істотно знизилося порівняно з 2013 роком (мінус 4%). І поголів’я корів зменшується, як і поголів’я свиней, тільки поголів’я курей зростає. Причиною тому є той факт, що виробництво кормів зменшується, а вартість їх зростає. Тому виробляти продукцію тваринництва не завжди вигідно. Крім того, велика частина молока в Україні, на жаль, виробляється в особистих господарствах, а воно там дуже низької якості і його доводиться додаткового переробляти, щоб отримати дійсно нормальну сировину для молочної промисловості. Без нормальної кормової бази не можна забезпечити нормальну роботу тваринництва. І знову-таки, це має бути не сарай на особистому подвір’ї, а ферми, де більшу частину робить автоматика, де стерильна чистота і висока якість виробленого молока та м’яса.

Якщо вже робити реформи, то сам Бог велів в Україні серйозно зайнятися реформами у сільському господарстві. Запустити ринок с/г землі, зняти всі обмеження на скупку землі великими закордонними холдингами, розширити можливості для будівництва підприємств харчової промисловості і обслуговування сільського виробництва. Україні потрібні хороші елеватори і порти, і овоче-і фруктосховища, не кажучи вже про масло – і молокозаводи. Все це і є те, що може реально зробити в Україні економічне диво. Судіть самі – якщо в умовах економічного хаосу і безладу, в якому живе економіка України після 2013 року, сільське господарство показало зростання, у той час як промисловість падає, це чи не найкраща ознака того, що може врятувати Україну і забезпечити її майбутнє.

 

Перегляди: 22
Читай нас у та
Адреса: https://agroreview.com/content/yakyj-realnyj-stan-vitchyznyanoho-silskoho-hospodarstva
Like
Цікаво
Подобається
Сумно
Нічого сказати

    29 Березня

    Супермаркети встановили нові ціни на популярні м’ясні продукти

    Як змінилися ціни на печериці, цибулю та салат

    Неадекватна поведінка та нервова реакція заступника міністра сільського господарства Польщі Колодзейчика завела перемовини в глухий кут

    28 Березня

    Експорт українського зерна у 2023/24 МР перевищив 34 млн тонн

    Біореактори під Гаагою стали вирощувати лабораторну свинину удвічі швидше, ніж раніше

    Кліматичні зміни треба розглядати як можливість розвитку агросектору

    Україна і Польща близькі до розв’язання зернового питання, але є нюанс

    Інформаційна довідка щодо отримання компенсацій за розмінування с/г земель – документ

    ФАО надасть українським аквафермерам 50 тонн кормів для риб

    Вінницька кондитерська фабрика “Рошен”  2023 рік закінчила зі збитком 14,7 млн грн

    БІЛЬШЕ НОВИН