Яким буде 2020 рік для агровиробників

Про це у коментарі УНН розповіла аналітик Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ) Валентина Кропивко.

Прогнозуючи розвиток галузі рослинництва, Кропивко нагадала, що минулого року в Україні було намолочено понад 75 млн тонн зерна: 28,9 млн тонн пшениці, понад 35 млн тонн кукурудзи та 9,1 млн тонн ячменю. На початок 2020 року понад половину врожаю пшениці, третину ячменю та кукурудзи вже було експортовано, інформує експерт.

"Зважаючи на стабільний зовнішній попит, особливо країн Азії та Африки, тренд до зростання експортного потенціалу галузі попередніх років продовжиться.

Позитивним маркером є те, що площі озимини під урожай 2020 року відносно сталі порівняно з попереднім роком. Зважаючи на позитивну кон'юнктуру зовнішнього ринку, очікується подальше збільшення площ маржинальних кукурудзи та соняшнику", - каже аналітик.

Галузь тваринництва розвиватиметься неоднозначно, каже Кропивко. Сегмент молочного скотарства буде скорочуватися.

"Переважно за рахунок населення, через зміни вимог до якості молока (відміну молока другого ґатунку), що приймається переробними підприємствами з 01.01.2020 року", - пояснила експерт.

Натомість виробництво м'яса, завдячуючи птахівництву, продовжить тренд до зростання, переконана аналітик УКАБ.

"Так, за останній рік поголів’я птиці збільшилось на 9,5 млн голів або на 4%, а вирощування м’яса птиці у забійній вазі зросло на 10%. Експортні перспективи галузі забезпечуються високим попитом ЄС (Нідерланди та Словаччина) та ОАЄ.

Структура м’ясної галузі адаптуватиметься до існуючої кон’юнктури світового та вітчизняного ринку", - інформує Кропивко.

Основним трендом у тваринництві буде індустріалізація галузі - тобто збільшення частки поголів’я, що утримується підприємствами, каже експерт.

Кропивко також розповіла, що найбільше впливатиме на розвиток АПК у 2020 році. Йдеться про просування земельної реформи, перспективи подальшого укріплення гривні та укладання нових торгівельних угод.

"У 2020 році триватиме "селекція"/перерозподіл у структурі господарюючих суб’єктів, слабкі гравці витіснятимуться з ринку, є значні перспективи для кооперації та укрупнення в галузі. Наразі ключове питання в оптимізації ресурсів і проактивних діях агровиробників", - резюмувала аналітик.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Минулий рік для виробників молока був найкращим з точки зору прибутків

Для тих виробників молока, хто не позбувся корів, цей рік був найкращим з точки зору прибутків, як мінімум за останні 8 років. Індекс умовної прибутковості молока (УМІ) підскочив відразу на 27% порівняно до 2018 року і сягнув рівня 2013 року.  Про це повідомив на своїй сторінці у Фейсбук економіст інвестиційного департаменту ФАО Андрій Ярмак.

"Однак, радіти особливо немає чому з точки зору держави, бо Україна, фактично, перестає бути значущим експортером молочної продукції. Більше того, є загроза того, що імпорт буде перевищувати експорт вже в 2020 році, особливо якщо курсові тенденції будуть збережені", - зазначив Андрій Ярмак.

За його словами, розмови про ринок землі призвели до заморожування інвестиційних планів більшості виробників молока на невизначений час в 2019 році. Більше того, холдинги та неефективні власники корів, почали їх масово позбуватися, аби зібрати кошти на викуп земельних ресурсів.

"Інша причина – падіння прибутковості виробництва зернових. Адже раніше за рахунок прибутковості зерна фінансувалась нефективність тваринництва багатьох підприємств, а корів тримали лише щоб люди, що здають в оренду паї, були до них лояльними. З запуском ринку землі про це вже можна буде особливо не турбуватися, тому, факитчно, процес вирізання пішов", - повідомив експерт.

"З такої кризи галузь вийде оновленою – залишаться лише ті, хто дійсно інвестував в розвиток сучасного виробництва якісного молока. Зросте якість молока та молокопродуктів. Аналогічно з переробниками – на ринку будуть лишатися найефективніші. Якщо ще й інвестклімат поліпшиться, то взагалі можна очікувати, що, на фоні зниження прибутковості рослинництва, в тваринництво почнуть надходити нові, досить якісні кошти. Але це «якщо» дуже рідко у нас вистрілює, нажаль", - підсумував Андрій Ярмак.
 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Гектар землі в Україні в середньому коштуватиме 27,4 тисяч гривень

Про це йдеться у матеріалах презентації законопроекту про ринок землі після врахування поправок до другого читання, передає УНН.

Так, відповідно до презентації, за даними Держгеокадастру про нормативно грошову оцінку сільськогосподарських угідь, середнє значення НГО 1 гектара ріллі в Україні становить 27 499,72 грн. У залежності від регіону середнє НГО коливається від 21 411 грн в Житомирській області до 33 646 грн в Черкаській області.

Під час обговорення презентації земельної реформи, голова комітету з питань аграрної та земельної політики Микола Сольський зазначив: “Встановлена мінімальна ціна, по якій можуть продаватися землі — не може бути меншою, ніж нормативно грошова оцінка”.

Нагадаємо, в аграрному комітеті презентували остаточну версію законопроекту про ринок землі. Зокрема, в підсумковій версії йдеться про те, що учасниками ринку можуть бути тільки фізичні особи - громадяни України, юридичні особи, які засновані громадянами України, держава і місцева громада.

Раніше Комітет з питань аграрної та земельної політики проголосував рекомендувати Верховній Раді України ухвалити в цілому законопроєкт №2178-10 щодо відкриття ринку сільськогосподарських земель в Україні.

Нагадаємо, законопроект про запровадження ринку сільськогосподарської землі в Україні наразі не стоїть на порядку денному Верховної ради. Про це заявив Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Яким замороженим напівфабрикатам надають перевагу українці

Українські споживачі вже давно переконалися в зручності використання заморожених напівфабрикатів і не збираються від них відмовлятися, незважаючи на те, що в засобах масової інформації часто з'являються матеріали про шкоду вживання напівфабрикатної продукції.

У структурі цього ринку найбільшу частку в 70% займають пельмені і вареники, 20% припадає на заморожені м'ясні та рибні напівфабрикати і близько 10% - на млинці, чебуреки і піцу.

Серед найбільш популярних в українців торгових марок заморожених напівфабрикатів можна виділити трійку лідерів: «Три ведмеді», «Геркулес» і «Левада». З урахуванням стабільного попиту на напівфабрикати, провідні виробники мінімізують свої витрати на просування продукції.

Джерело: pro-consulting.ua

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Розгляд земельного законопроєкту в Раді може зайняти 3 години або 2 місяці

Радник прем'єр-міністра Олексій Мушак заявив, що є два сценарії розгляду земельного закону у Раді - по повній процедурі (що, за його словами, займе близько 2 місяців), або за скороченою процедурою (розгляд займе до 3 годин).

Про це він повідомив у Facebook.

"До розгляду базового для земреформи 2178-10 в Раді все готове. 10 днів на ознайомлення пройшло. Справа лише за політичною волею.

Є два варіанти розгляду в ВР. Або по повній процедурі, що займе порядка 2 місяців і одну й ту саму правку в різних варіаціях будуть розглядати більше 2000 раз. Або згідно рекомендацій комітету, який пропонує розглянути документ з використанням 119 та 45 статті Регламенту ВР. Сам розгляд займе до 3 годин", - написав Мушак.

"Наразі правки об'єднані в 9 блоків, в кожному з яких підтримано системну правку... Відповідно всі інші правки до тих же положень законопроєкту вважаються відхиленими. Те саме можна повторити в сесійному залі.

Спочатку на Погоджувальній раді приймається рішення про розгляд цього закону по 119 статті Регламенту ВР.  Оскільки коаліція, вона ж "СН", має більше 226 голосів, то для цього рішення не потрібно погодження інших фракцій. Далі за це рішення має проголосувати лише 150 депутатів в сесійному залі, бо це процедурне рішення. Після цього 9 основних правок мають бути підтримані 226 голосами ЗА. Всі інші правки згідно 45 статті Регламенту ВР вважаються вже розглянутими та відхиленими", - пояснив радник прем'єра.

За його словами, цією схемою розгляду законопроєктів Рада користується вже протягом багатьох років.

Подання правок депутатів, які сумарно займають 2583 сторінки, до законопроєкту на 6 сторінок, Мушак назвав "законодавчим спамом", метою якого є затримка розгляду законопроєкту.

Нагадаємо, законопроект про запровадження ринку сільськогосподарської землі в Україні наразі не стоїть на порядку денному Верховної ради. Про це заявив Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков.

Раніше Комітет з питань аграрної та земельної політики проголосував рекомендувати Верховній Раді України ухвалити в цілому законопроєкт №2178-10 щодо відкриття ринку сільськогосподарських земель в Україні.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Україна — третя у світі за обсягами експорту агропродукції до ЄС

Про це повідомила Єврокомісія у щомісячному моніторинговому звіті про стан торгівлі Євросоюзу агропромисловою продукцією, повідомляє Євроінтеграційний портал, пише Укрінформ.

"Україна увійшла до топ-3 експортерів сільськогосподарських продуктів до ЄС. З листопада 2018 року по жовтень 2019 року Україна експортувала сільськогосподарських продуктів до Європейського Союзу на 7,3 млрд євро”, - йдеться у повідомленні.

Перше місце за обсягами експорту сільгосппродукції до Євросоюзу за вказаний період посіли Сполучені Штати Америки з показником у 12,276 млрд євро, друге — Бразилія (11,743 млрд євро).

Зазначається, що обсяг сільськогосподарського експорту з України до ЄС щороку зростає. У порівнянні з попереднім періодом (листопад 2017 року — жовтень 2018 року) він збільшився на 41%, або на 2,1 млрд євро.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview