Яким буде українське сільське господарство через 5 років: роботи, блокчейн і 100 мільйонів тонн зернових

 

Сьогодні я хочу ще раз уявити, яким буде найближче майбутнє українського сільського господарства. Подивимося, чи будете ви сміятися ще через п'ять років.

Дрони над українськими полями

Дрони над полем уже нікого не дивують. А як щодо дуже великої кількості дронів, які виконують різні завдання? Недалеко від поля стоять вежі - не водонапірні, це станції підзарядки для цих дронів.

Щоранку фермер виїжджає на поле, щоб проконтролювати все, що там відбувається: посів, внесення ЗЗР, збір врожаю. Але крім цього у фермера і так багато справ, а в майбутньому стане ще більше (про це трохи пізніше). Так що замість нього над полем може кружляти зграя дронів: одні - його очі, які передають на планшет відео того, що відбувається, інші обприскують засобами захисту і так далі.

Я впевнена, що це логічний сценарій, тому що найцінніше, що у нас є - це час. І якщо є робота, яку техніка може виконати самостійно, то варто дати їй таку можливість.

Завдяки тому, що вартість акумуляторів падає, а ємність зростає, вже в недалекому майбутньому ми отримаємо такі акумулятори, які дозволять дронам довго кружляти над полями. А якщо акумулятор сів - долетіти до найближчої станції підзарядки.

На поле виїхали роботи

Роботам можна доручити буквально будь-яку роботу: сіяти, поливати, вносити добрива, збирати урожай, шукати хворі рослини, викорчовувати бур'яни. І, звичайно, техніка зменшує соціальні витрати аграрія і вирішує проблему плинності кадрів.

Втім, роботи не витіснять людей повністю. Ще не розроблений такий штучний інтелект, який умів би добре збирати спаржу (її необхідно збирати вибірково протягом декількох місяців). До того ж, кому-то потрібно контролювати роботу всієї системи. Але очевидно, що роботи будуть справлятися з більшістю поставлених завдань куди краще людей. Так що скоро на українських полях буде менше людей, зате більше штучного інтелекту, захованого в металеві корпуси різних форм і розмірів.

Є ще одна причина активно використовувати роботів: так як людей на планеті все більше, нам потрібно більше їжі. Саме автоматизація збільшить врожайність і зменшить втрати при виробництві продуктів харчування.

 

Безпілотні вантажівки замінили перевантажені фури

Безпілотні вантажівки будуть перевозити добрива і насіння, зерновоз - зерно з поля на елеватор, трали перевозитимуть техніку - і все це без участі людей. Вони також забезпечені датчиками, які не дозволяють машині їхати, якщо на неї завантажили більше, ніж треба або якщо є неполадки, які можуть стати причиною аварії.

Массачусетський технологічний інститут прогнозує, що безпілотні вантажівки їздитимуть по дорогах США вже через 5-10 років.

Річкова логістика - не предмет для сміху

Баржа з ​​кавунами, яка цього літа вирушила з Херсона до Києва і стала об'єктом насмішок, як і мої роздуми про дрони п'ять років тому - це тільки початок відновлення річкової логістики. В українських річок величезний потенціал - в радянський період по ним перевозили вантажів на 66 млн тонн. Знову ж таки, давайте згадаємо, що одна баржа може перевести в сотні разів більше вантажу, ніж одна фура.

Подальший розвиток інфраструктури, здійснюваний, в тому числі, і приватним бізнесом, як уже робив «Нібулон», дозволить українським автомобільним дорогам нарешті зітхнути вільніше. А заодно зменшить навантаження на зерновози «Укрзалізниці», з якими у аграріїв вже який рік виникають проблеми.

 

Фермерські кооперативи

У країнах, де добре розвинений агросектор, фермери активно створюють кооперативи. В Україні це явище не дуже розвинене. В першу чергу тому, що фермерські господарства стали активно розвиватися саме останнім часом. Я вірю, що українські фермери найближчим часом будуть зростати не тільки кількісно, ​​але і якісно, ​​з успіхом використовуючи переваги кооперативів: торговельних, фінансових, страхових і так далі - як це роблять їхні колеги з багатьох країн світу. Тому що вирішувати проблеми разом простіше, ніж окремо.

 

«Друкарський» ремонт - дешевше і швидше

3D-друк звільняє аграрія від залежності від виробників техніки і запчастин, прискорює і здешевлює виробництво потрібних вузлів і деталей. Друкувати вже можна не тільки з пластику, а з металу, скла, навіть органіки. Так що замінити зламану деталь в тракторі, використовуючи 3D-друк, реально і вигідно. Особливо це важливо для невеликих фермерських господарств, які мають у своєму розпорядженні більш скромні фінансові ресурси і менші можливості купити все про запас.

 

Поновлювані ресурси з полів

У аграрної галузі є одна цікава особливість: вона може сама забезпечити себе енергією, на відміну від будівельників, офісних працівників та інших. А все тому, що газ, електрику і тепло можна виробляти просто на полях - з відходів виробництва або завдяки енергії сонця і вітру.

У 2020 році Україна відмовилася від імпорту газу з інших країн. Це сталося завдяки зростанню видобутку власного природного газу і зростання виробництва біогазу.

Також аграрії збільшили свою незалежність від традиційних виробників енергії завдяки тому, що отримали дешеві кредити на установку сонячних і вітрових електростанцій, теплових насосів. Зараз такі кредити вже пропонує «Укргазбанк», а протягом найближчих років до нього підключаться і інші.

Блокчейн гарантує безпеку української продукції

У 2018 році всі державні реєстри стали перекладатися на технологію блокчейн. Завдяки цій технології реєстри не можна підробити. Тепер блокчейн гарантує якість української продукції - всі дані про походження сировини, насіння, кормів, добрив, ідентифікації тварин, всі операції записані в такому вигляді, що їх неможливо фальсифікувати.

 

Аграрії і мобільні оператори співпрацюють один з одним

SIM-карта в телефоні - потужний інструмент агробізнесу, тому що вона може передавати дані від вас до співрозмовника, а також від машини до машини, скажімо, між комп'ютером в офісі і трактором в полі.

Крім того, мобільні оператори надають аграріям додаткові послуги, актуальні саме для них: прогноз погоди, аналітику, дані про стан грунту, навіть фінансові кредити або цільове інвестування. Цільова аудиторія у таких сервісів вже є - дрібні фермери та індивідуальні господарства, які не володіють настільки серйозними фінансовими ресурсами, як агрохолдинги.

 

Сільським господарством займаються в містах на вертикальних фермах

З огляду на прогнози зростання кількості населення на Землі - 10 мільярдів чоловік до 2050 року, - світу знадобиться більше площ для сільського господарства і зростання врожайності. Тому сільським господарством почали займатися не тільки в селах, а й у містах.

Такі ферми заполонили українські міста і дають нові робочі місця. Особливо перспективно влаштовувати їх в невеликих містечках на сході країни, які раніше були промисловими, але постраждали через економічну кризу, або бойові дії.

 

Точне землеробство стало must-have

Точне землеробство - це підхід до сільського господарства, який дозволяє йому працювати як годинник завдяки високим технологіям. Використовуючи синергію супутників, роботів, великих даних, мобільних пристроїв, штучного інтелекту, інтернету речей і всіляких датчиків, які контролюють всі процеси на полі і за його межами, можна досягти вражаючих результатів: знати, в якому місці на полі урожай вже дозрів, а де ще немає, розуміти стан грунтів і вносити саме таку кількість добрив, як треба, заздалегідь відстежувати зміну погоди, домагатися кращого результату з меншими витратами грошей і ресурсів.

Точне землеробство робить роботу аграрія такою ж точною і ювелірною, як і робота хірурга. І для українських аграріїв стати такими хірургами - перспектива найближчого десятиліття.
 

Розквіт агро-IT-стартапів

Сучасний агробізнес неможливий без технологій, а технології - без інновацій. Ці інновації розробляють не тільки вчені в лабораторіях, а й стартапери, чиї проекти складають конкуренцію потужним індустріальним гігантам.

Grammarly, Gitlab, PetCube, Ecoisme, SolarGaps ... Список можна продовжувати ще довго. Це стартапи з українським корінням, які завоювали визнання в світі. Однак в Україні є і перспективні стартапи в аграрній сфері. Наприклад, Agri Eye, який розробляє технологію дистанційного зондування та аналізу грунту. Envi Sensor - датчик СО2 в повітрі, який регулює його подачу при необхідності. Petiole - трекер росту рослин.

 

Технології як драйвер зростання аграрного експорту

Україну в світі знають не тільки завдяки зерну або олії, але і завдяки молоку, м'ясу, консервам, органічній продукції. Український агробізнес остаточно переорієнтувався на Європу і Азію, в тому числі завдяки такому масштабному освоєнню технологій - тому що вони дозволяють дотримуватися високих стандартів якості. Тепер повсюдно використовуються системи автоматичного доїння, і молоко приватників, яке раніше було непридатне для вживання, теж йде на експорт в Європу, Азію, Африку.

Але і про зернові не варто забувати: врожайність в Україні досягла 80 центнерів з гектара, а урожай зернових - 100 млн тонн. Щоб підлаштуватися під такі потужності, парк зерновозів «Укрзалізниці» став найбільшим в Європі, розвиваються Південний і Чорноморський порти.

 

Український фермер стає виробником

80 центнерів з гектара - це, звичайно, добре, але не найголовніше досягнення українського аграрія через 5-10 років, і навіть не найголовніша його турбота. Тому що він вже зайнятий керуванням переробними потужностями: на вітчизняний та європейський ринки пішли українські дитячі суміші, соєві шрот і олія, консерви і так далі - товари, над якими необхідно попрацювати більше, ніж просто над збором врожаю, але які приносять великий дохід.

А для цього потрібно домовитися з іноземними супермаркетами, налагодити доставку в інші країни, застрахувати вантаж. Саме тому часу відвідувати щоранку поля немає - замість аграрія за всім стежать дрони, які виводять дані на планшет або на величезний монітор на всю стіну прямо в його кабінеті.

 

В Україні з'явилися цифрові ферми

На них домінують не люди - зооінженери, ветеринари, агрономи. Тепер тут заправляють роботи, гаджети, месенджери і цифри. Людей зовсім мало - щоб контролювати роботу такої ферми, не потрібно багато співробітників. Але в селі все одно багато жителів, тому що така ферма має відмінні фінансові результати, платить досить податків в бюджет, і на ці податки сільрада побудувала хороші дороги, організувала місця для відпочинку, клуб, фастфуд - зробило село комфортним для життя, і приводів виїхати жити в місто у селян все менше. При необхідності до міста можна легко дістатися на автобусі, який ходить чітко за розкладом. А на переробному заводі в тому ж селі працює в основному місцева молодь.

Можливо, комусь ці прогнози здадуться нереалістичними, але згадайте, що говорячи про дрони п'ять років тому, я мала рацію. Не треба недооцінювати наших аграріїв. Сучасний агробізнес вже позбувся п'яних трактористів, яких не можна застати на роботі. Ця галузь здивує вас своїми технологіями.

Автор: Владислава Рутицька, віце-президент фонду SigmaBleyzer

За матеріалами: AIN.UA

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Агрострахування допомагає фермерам захиститися від ризиків і твердо стояти на ногах

Засуха або ж, навпаки, безжальні на своєму шляху небувалі норми опадів часом залишають селян без врожаю, а значить і можливості  подальшого планування розвитку бізнесу, розрахунку з кредиторами і найманими працівниками. У цих умовах тема агрострахування набуває все більшої актуальності, а страховики стають надійними партнерами фермерів в їх бізнесі, пише Аgronews.ua

Один з таких «сюрпризів» погоди обрушився на аграріїв центрального регіону країни на початку поточного місяця. Град, розміром зі сливу, що тривав близько 20 хвилин, завдав чимало збитків аграріям Вінниці.

«Зверніть увагу, що даний катаклізм стався у вересні місяці, чого раніше практично ніколи не спостерігалося. Тобто, можна говорити про те, що кліматичні зміни в світі  вже дісталися до України, а значить наші аграрії просто зобов'язані враховувати ці ризики при плануванні розвитку свого бізнесу», - зазначає експерт в області агрострахування, гендиректор компанії «Агрориск» Володимир Юдін.

Відзначимо, що дане стихійне лихо - далеко не єдине, що відбулося в Україні в поточному сезоні. Так, в кінці серпня потужний град розміром з перепелине яйце повбивав птицю в агрогосподарствах Львова, а ще раніше дані опади знищили посіви овочів в місті Очакові на Миколаївщині - розмір  граду там сягав двох сантиметрів в діаметрі.

Захиститися від примх погоди, тим самим створивши собі певну подушку безпеки, фермеру успішно допоможе агрострахування від впливу можливих погодних ризиків. «У всьому цивілізованому світі це вже усталена практика і вона допомагає аграріям твердо стояти на ногах, незважаючи ні на які природні катаклізми», - зазначає Володимир Юдін.

Сьогодні в портфелях українських страховиків існує чимало продуктів, які вони пропонують своїм клієнтам. Наприклад, компанія «Агрориск» пропонує програму «Тотальний збиток». На страхування за даною програмою приймаються врожаї озимої пшениці, озимого жита, озимого тритикале, озимого ячменю, озимого ріпаку та озимої гірчиці.

Страхування за даною програмою носить катастрофічний характер, тобто відшкодування проводиться за умови, що страхувальник, з огляду на загибель понад 50% сходів на конкретному полі, приймає рішення про не продовження робіт на даному полі і проводить його культивацію.

Важливим моментом є те, що клієнт сам вирішує, що йому вигідніше: продовжувати роботи або отримувати відшкодування.

«Своїм клієнтам ми також пропонуємо програму «Мультириск». За цією програмою можуть бути застраховані врожаї озимої і ярої пшениці, озимого і ярового жита, озимого і ярового ячменю, соняшнику, кукурудзи на зерно, цукрових буряків, ріпаку, гречки, сої, вівса, гороху і проса. Вартість тони врожаю може бути прийнята за домовленістю зі страховою компанією, тобто страхування може бути за рівнем витрат», - зазначає Володимир Юдін.

При цьому експерт підкреслює, що ще до укладення договору фахівці компанії проводять обов'язковий передстраховий огляд врожаю. У разі ж настання страхового випадку, компанія гарантує відшкодування страхових виплат відповідно до умов договору з клієнтом.

Довідкова інформація про «Агрориск».

 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Фермери запитують – UKRAVIT відповідає на Дні поля у Харкові

Все це обговорили  8-го вересня у Харкові на базі Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр'єва НААН України. Тут відбувся День поля, який провели разом один із провідних науково-дослідних інститутів України аграрного профілю та Група компаній UKRAVIT, пише Аgronews.ua.

Сьогодні вченими інституту проводяться дослідження з 15-ти польових культур, забезпечуючи повний цикл від розробки теоретичних основ селекції та створення вихідного матеріалу до розробки та впровадження високоефективних систем насінництва та технологій вирощування створених сортів і гібридів. А компанія UKRAVIT - найбільша агрохімічна українська компанія, яка виробляє понад 130 препаратів: ЗЗР, добрива з мікроелементами, засоби для знищення гризунів та побутових комах, активно долучається до науки. Так, спеціалістами UKRAVIT під час Дня поля  фермерам  були надані рекомендації з проведення сівби та захисту сільськогосподарських культур під врожай 2018 року.

«Інститут рослинництва ім. В. Я. Юр'єва спільно з Групою компаній UKRAVIT проводить цьогоріч вже вдруге такий профільний захід. У липні відбувся День поля по зернових культурах, а вересні – по пізніх культурах. Це буряки цукрові, соняшник, кукурудза, соя, а також обговорювали посівну кампанію 2018-го року, враховуючи специфіку регіону та гідро-термічні умови. Ми в цьому році плідно розпочали співпрацю з інститутом в контексті наукових досліджень, застосування препаратів компанії на різних культурах і залишилися задоволені результатами. Сьогодні зібралися не лише аграрії практично кожного району Харківської області, але й наукова спільнота, як з інституту, так і представників нашого наукового департаменту, а також і інших освітніх установ» - зазначив керівник відділу розвитку продуктів та сервісів ЗЗР Групи компаній UKRAVIT Олександр Мигловець.

Всі сорти пізніх культур, які були продемонстровані, це українська селекція, вітчизняні розробки, гібриди та сорти, які вже зарекомендували себе не лише в Україні, і вони усі були оброблені препаратами компанії UKRAVIT. «При цьому, враховуючи, що за весь період: від початку весни по сьогоднішній день,  майже не було жодних опадів (і лише на днях випало на рівні 20 мм опадів), культури практично увесь період росли у дуже екстремальних умовах. Але результат є доволі хорошим», - підкреслив Олександр Мигловець.

На цьому профільному заході був власник Групи компаній UKRAVIT − Віталій Ільченко, наукові співробітники дослідного центру, а також регіональні представники компанії. «Було дуже багато запитань від аграріїв, адже рік досить специфічний та складний, і ми спільно зі спеціалістами інституту рослинництва допомагали і консультували аграріїв. Актуальним стало питання контролю бур’янів у посівах сої. Нашими спеціалістами наочно на полі було продемонстровано застосування нового двокомпонентного гербіциду, який цього року компанія вивела на ринок, це Флагман Екстра, який на високому рівні контролює широкий спектр бур’янів, зокрема лободу білу. Аграріїв цікавив також захист соняшнику, кукурудзи та інших вирощуваних культур. Звичайно, що також аграріїв уже зараз турбує питання вибору того чи іншого протруйника, враховуючи фактори регіону та сівозміни», -   зазначив Олександр Мигловець.

З питань продажу та співпраці звертатися: ТОВ «Укравіт Агро», м.Київ, вул.Дегтярівська, 25/1.
Гаряча лінія: 0 800 301 401

 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Олександр Марюхніч: “Якщо прагнеш змін – почни з себе”

Електроні торги стають більш популярними та привабливими, з огляду на безпеку проведення таких аукціонів та їх можливості. Тому не дивно, що в online аукціонах з необробленої деревини у IV кварталі 2017 року на майданчику Аграрної біржі виявили бажання прийняти участь представники більшості лісогосподарських підприємств з усієї України.

«На сьогоднішній день лісом торгують 15 областей, – зазначає керівник Аграрної біржі Олександр Марюхніч, – наразі з нами співпрацюють 10 регіонів, і на скільки мені відомо, учасники торгів цілком задоволені результатом, що є гарним показником нашої роботи. Наприклад, у III кварталі на електронному біржовому майданчику було виставлено на торги 395,270 тис. куб. м деревини різної породи та якості, продано - 322, 422 тис. куб. м, що становить 81, 6%, у IV кварталі цей об’єм встановив – 365, 979 тис.  куб. м  та 336, 360 тис. куб. м. – 90, 9%. Якщо порівнювати III і IV квартали, то бачимо, що у  четвертому кварталі  продано на 10% більше, ніж у попередньому кварталі.

 

- Зважаючи на наведені показники та підвищення активності учасників ринку, чи можна сподіватися на початок змін у лісовій галузі?

- Так. Перш за все, це зміни свідомості окремих представників лісових господарств, які, незважаючи на ситуацію у лісовій галузі, змінюють філософію свого буття – віддають перевагу електронним аукціонам, розуміючи: якщо прагнеш змін – почни з себе, в решті-решт приведуть до глобальних змін на ринку.

Відносно динаміки росту продажу деревини – на перший погляд результати тішать, але, якщо подивитися ширше, приводу радіти мало – левова частка деревини по Україні торгується не за допомогою прозорих аукціонів і навіть не на біржових майданчиках, а звичними тіньовими схемами, які задовольняють приватні інтереси окремих осіб. Ситуація, що склалася в лісовій галузі, продовжує лишатися неоднозначною та майже критичною. Я вважаю, це наслідки проблем, які формувалися протягом багатьох років. Це і корупція, спричинена слабкістю нормативної бази, і недостатня кількість фахових спеціалістів та недовершений інституційний потенціал, недосконалість державного лісового кадастру та відсутність єдиного обліку всіх лісів України, нестача фінансування з бюджету та брак політичної волі для проведення реформування в лісовій галузі, підвищення тиску з боку деревообробної промисловості (як національної так і міжнародної), зростаюча бідність сільського населення, що призводить до збільшення незаконної діяльності в лісах та лісових господарствах. На фоні цих факторів складно говорити про електронні аукціони та прозоре ціноутворення. Українське лісове господарство втрачає стійкість і потребує комплексної реформи лісової галузі. За останні 20 років багато розвинених країн світу, зважаючи на свої особисті проблеми і можливості їх вирішення, вже провели реформи лісової галузі. І якщо Україна позиціонує себе, як європейська держава і прагне до ЄС, то повинна йти європейським шляхом розбудови держави.

 

-Чи вдається Аграрній біржі вплинути на негативні тенденції?

- Звичайно. Впровадження електронних аукціонів розхитало потужні корупційні схеми, коли ресурс продавався за згодою сторін, а частина коштів зникала у невідомому напрямку.

Якщо порівнювати електронні аукціони, що відбулися на Аграрній біржі у III і IV кварталах, то можна відмітити, що кількість учасників торгів помітно зросла. Це свідчить про те, що лісогосподарські підприємства бажають отримати за свій ресурс дійсно ринкову ціну, прагнуть до зручності, швидкості, прозорості. Іноді за добу ціна виростала по деяким позиціям у III кварталі на 30-35% у порівняні зі стартовою, за результатами IV кварталу іноді ціни піднімалися до 100% (на дуб, бук, граб), що не тільки давало можливості продавати окремі позиції дорожче, але головне – нівелювало тіньовий розподіл коштів за проданий ресурс. Як наслідок, лісові господарства отримують кошти у повному об’ємі і можуть частково вкладати в розвиток свого господарства та розвиток лісової  галузі, яка так потребує додаткових інвестицій.

 

- Враховуючи позитивні показники проведення торгів, чи можна проаналізувати їх результати з точки зору активності регіонів?

- За останніми даними, представники лісогосподарських підприємств Рівненської, Чернігівської та Київської областей в IV кварталі утримали позиції лідерів з продажу необробленої  деревини. Так, у III кварталі лісогосподарські підприємства Рівненської області продали 79,4 % від  загального об’єму заявленої  деревини, що становить 100, 410 куб. м, у IV кварталі ними було продано вже 94,5% з загального об’єму заявленої деревини, що становить – 105, 250 куб. м. Також несуттєві зміни відбулися у Чернігівській області: 88,1%, – 94, 644 куб. м (III квартал) та 93,71% – 86, 090 куб. м (IV квартал) та Київській області: 83,8% – 76, 114 куб. м (III квартал) та 95,72% – 79,033 куб. м у (IV кварталі).

Хоча слід зауважити, що цього разу до лідерів стрімко підтягнулися представники лісогосподарських підприємств Кіровоградської та Тернопільської областей. Якщо проаналізувати їх показники, то цифри вражають.

Кіровоградська область – у ІІІ кварталі продано 71,9% від загального об’єму заявленої деревини, що становить - 6, 140 куб. м, тоді як у IV кварталі – 92,90% – 77, 580 куб. м; Натомість, Тернопільська область показала наступний приріст: з 89, 3% – 5, 047 куб. м у III кварталі до 99,5%  – 60, 180 куб. м  у IV кварталі.

Такий розвиток тільки радує, оскільки свідчить про пожвавлення ринку деревини та зацікавленість нових виробників у роботі на електронних торгах.

- В яких регіонах зафіксована найбільш висока ціна на деревину?

- Залежно від категорії та якості деревини змінювалась ціна продажу. Тому іноді коливання ціноутворення були дуже суттєвими.

Наприклад, за результатами електронних торгів ресурсу IV кварталу по Київській області були зафіксовані незначні коливання на пиловник сосновий 1-3 ґатунків  у середньому 3-5%, іноді на окремих господарствах ціна зростала до 15%.

Серед листяних порід  зміна ціни помітно вища: зростання ціни на ясень склало 18-20%, зростала помітно ціна на техсировину твердолистяну іноді до 28%, найвищі ціни було встановлено на дуб – 45-55% від початкової ціни.

Як бачимо, середня ціна на деякі породи деревини стрімко зростала порівняно зі заявленою на аукціон стартовою.

Максимальну ціну було зафіксовано у ДП «Бориспільське лісове господарство» на рівні 112% (пиловник дуб 1 ґатунку, діаметр більше 50 см, довжина 3 м). Це означає, що купівельна вартість окремих лотів зросла більш ніж удвічі. Відповідно, вищі прибутки отримали господарства, до бюджету пропорційно потрапило більше податків.

Цікава картина коливань цін спостерігалась у Чернігівському регіоні: наприклад, на сосну був великий попит, що піднімало значно стартові ціни, зафіксовано зростання ціни на 16% - пиловник сосна (1 ґатунку, діаметр 36 см і більше), у ДП «Чернігівське військове лісове господарство», а в ДП «Борзнянське лісове господарство» зафіксовано зростання ціни на 180, 29%. – пиловник ясен (2 ґатунку, діаметр 50 см і більше).

У Тернопільській області теж своя специфіка продажу, наприклад, зростання ціни на дуб зафіксовано у межах 15-20%, а от ціни на граб зростали від 32%, максимальну зафіксовано на рівні 75, 29% - граб (2 ґатунку, діаметр 26-35 см, 2-4 м довжина), у ДП «Бучацьке лісове господарство», великий попит був на бук, ціни також були значно вищими від стартових, максимальну зафіксовано на рівні 97, 83% - бук (2 ґатунку 40-49 см діаметр, 1,5-3 м довжина)  у ДП «Бережанське лісове господарство».

Великий попит на сосну всіх ґатунків спостерігався у Рівненській області, найвище коливання ціни зафіксовано у ДП «Березнівське лісове господарство»  - 32,42% пиловник сосна (1 ґатунку, 26-35 см діаметр) від початкової ціни, також у цьому регіоні зафіксовано най вищу ціну на пиловник дуб (2 ґатунку, діаметр 36-49 см) – 114, 57% - ДП «Клеванське  лісове господарство». До речі, найвищі ціни на дуб всіх ґатунків були зафіксовані саме в Рівненському регіоні.

- Чи існує статистика, скільки держава отримала коштів завдяки проведеному аукціону?

- Фахівці Аграрної біржі ретельно аналізують результати електронних торгів по регіонам-учасникам. Так, за результатами аукціону на електронному майданчику біржі у III кварталі було продано необробленої деревини на загальну суму 465, 278 млн. грн., загальна стартова вартість проданих лотів становила 420, 794 млн. грн., а  держава додатково отримала  44, 474 млн. грн. У IV кварталі цифри значно більші. Так загальна стартова вартість на початок торгів становила 445, 627 млн. грн. , продано деревини  було на суму 519, 827 млн. грн., додатково держава отримала 74, 200 млн. грн. Тобто, завдяки електронним торгам, їх прозорості та надійності, де ціни дійсно ринкові, за результатами аукціонів Аграрної біржі лише III і IV кварталів, держава додатково отримала 118, 674 млн. грн. Як відомо, на «голосових»  торгах,  ресурс продається майже за стартовими цінами. Питання – чому ще досі вони існують?  Я все ж таки сподіваюсь, що свідомість,  не лише окремих,  представників лісових господарств зміниться на користь електронним аукціонам, на користь державі. Потрібен час.

Хочу також додати, що з усіма результатами проведених аукціонів – середні, мінімальні та максимальні ціни на сортименти по регіонам і окремим лісовим господарствам,  можна ознайомитися на сайті Аграрної біржі.

- Кількість учасників торгів зростає, чи зможе Аграрна біржа охопити всі регіони?

- Потужності  Аграрної біржі вистачить, щоб перевести торги в сучасний,  зручний, online режим по всій Україні. Ми про це неодноразово говорили і поступово так робимо, але останнє слово лишається за лісогосподарствами, їм вирішувати на якій біржі та якою системою торгувати свій ресурс. На превеликий жаль,  не завжди вони віддають перевагу електронним прозорим механізмам . Зрозуміло чому - важко відійти від старих схем.

- Які ще нові механізми запроваджені на Аграрній біржі?

- Команда Аграрної біржі завжди в пошуку новітніх інструментів біржової торгівлі. Як і на ринку продажу лісових ресурсів, грає першу скрипку по впровадженню сучасних європейських тенденцій на найбільшому ринку країни – аграрному.

Аграрна біржа разом з ПАТ “Аграрний фонд” втілили інноваційний проект електронних торгів з реалізації борошна. Перехід до механізмів формування ціни на організованому аграрному ринку – це крок до становлення прозорого та інвестиційно-привабливого середовища.

- А якщо обсяги електронних торгів зерном та деревиною зростуть, чи вистачить потужності серверів Аграрної біржі і на скільки вони надійні?

- Потужності  наших серверів, за допомогою яких відбуваються електронні торги, можуть витримати набагато більше запитів до бази даних. Навіть тисяча учасників за добу – не є проблемою. Сервери розташовані у сертифікованому центрі, який має найвищий статус захищеності на сьогоднішній день та здійснює цілодобову підтримку ресурсів. Я думаю в Україні настав той переломний період, коли кожен повинен усвідомити, що світова спільнота обрала вектор розвитку через використання інформаційних технологій на всіх рівнях, зокрема і в сфері проведення електронних торгів.

 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як захистити врожай озимого ріпаку: поради спеціаліста

Однак це відбувається лише за певних умов. Що треба знати фермеру, щоб отримати добрий врожай, AgroNews.ua розповів керівник відділу розвитку продуктів та сервісів ЗЗР Групи компаній UKRAVIT Олександр Мигловець.

- Фермери, що тільки планують зайнятися вирощуванням ріпаку озимого, цікавляться до яких хвороб найбільше схильна ця культура? Які ризики є при його вирощуванні?

- Що стосується хвороб, то найбільш поширеними та шкодочинними є фомоз, альтенаріоз, ціліндроспороз і пероноспороз. Це основні 4 хвороби, які найбільше дошкуляють ріпаку від моменту формування його перших пар листочків і закінчуючи фактично вже збиранням. Отримати високий урожай ріпаку без фунгіцидних обробок, які проводяться зазвичай одна восени, і дві або три у весняно-літній період практично неможливо!

- Сьогодні ріпак озимий – одна з найбільш високорентабельних культур. Між тим фермери скаржаться на те, що якість посівів часто страждає від бур’янів. Що можете порадити в цьому випадку для захисту майбутнього врожаю?

- На початкових етапах  при вирощуванні обов’язковим елементом є застосування ґрунтових гербіцидів. В осінній період необхідно застосовувати "Командир", "Тізер", "Датоніт Голд" або їх бакові суміші - це три основні гербіциди для захисту ріпаку на початкових етапах. Але багато аграріїв застосовують ще і післясходові гербіциди, "Нарапс" для контролю дводольних видів бур’янів та "Квін Стар Макс" або "Селеніт" для знищення злакових видів у т.ч. падалиці зернових культур.

- Що б ви могли порекомендувати фермерам задля посилення росту посівів ріпаку? Яких порад варто дотримуватися?

- Пестициди та агрохімікати мають бути з одного боку, але також має бути досить якісний посівний матеріал. Він має бути протруєний на заводі або в господарстві інсектицидним та фунгіцидним протруйниками. У період вегетації, розпочинаючи з 2-4 листочків має бути внесення такого елементу як бор. Для покращення перезимівлі застосовують фунгіциди, які рекомендовано застосовувати  в осінній період і які виступають, як морфорегулятор, зокрема, це "Унікаль" в нормі 0,7-1,0 л/га, адже якщо ріпак переросте, є певна ймовірність, що він не перезимує. Необхідно також застосовувати комплексні мікродобрива, амінокислоти, препарати на основі гумату натрію та калію. Комплекс цих заходів дозволяє знизити ризик поганої перезимівлі.

- Які основні загрози для аграрія несе період визрівання ріпаку озимого? Які шкідники його «атакують» в цей час і якими засобами від них можна захиститися?

- Це вже стосується весняно-літнього періоду. Основним шкідником є прихованохоботник та ріпаковий квіткоїд. Останніми роками проблеми також пов’язані з оленкою волохатою, і потрібно враховувати, що в цей час необхідно застосовувати препарати, що знищують шкідників але також є безпечними для бджіл. У період кінця цвітіння, коли вже починають формуватися стручки, обов’язковим має бути інсектицидна обробка проти стручкового комарика і спільно фунгіцид, адже відбувається розповсюдження небезпечних хвороб стручків. Якщо всього цього дотримуватися і зробити вчасно, то ви отримаєте хороший врожай.

- Фермерів дуже часто цікавить питання середньої вартості обробки ріпаку озимого ЗЗР в перерахунку на 1 га посівної площі. Ви можете назвати таку цифру? Від яких факторів вона може коливатися в той чи інший бік?

- Якщо брати комплексно систему захисту компанії UKRAVIT, то це коливається від 100 до 180 доларів на гектар, залежно від рівня інтенсифікації. Це комплексні системи які включають протруйники (за необхідності), гербіциди, інсектициди, фунгіциди, мікродобрива та десиканти. Допомогти аграрію побудувати комплексну систему захисту зможуть спеціалісти Групи компаній UKRAVIT, які на сьогоднішній день присутні по всій території України. Регіональні представники  знають особливості різних регіонів і допоможуть керівнику або агроному господарства визначити та підібрати препарати. У період вегетації наші спеціалісти здійснюють спільно з агрономами господарств огляд та моніторинг полів, корекцію систем захисту.

Довідка: UKRAVIT  – найбільша агрохімічна українська компанія, яка виробляє понад 135 препаратів: ЗЗР, добрива з мікроелементами, засоби для знищення гризунів та побутових комах. До складу корпорації входить «Фабрика агрохімікатів» (м. Черкаси).

З питань продажу та співпраці звертатися:
ТОВ «Укравіт Агро», м.Київ, вул.Дегтярівська, 25/1.
Гаряча лінія: 0 800 301 401

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Субсидування - найпоширеніший шлях підтримки державою агрострахування в світі

У той же час, ситуація в більшості розвинених держав світу кардинально відрізняється від того, що відбувається в нашій країні, пише AgroNews.ua. Світовий досвід підказує прописну істину: фермер, одного разу витратившись на послуги страховиків, не залишається в збитку в разі настання форс-мажорних обставин, ризик яких в сфері АПК вкрай великий.

Одна з найбільш ефективних систем агрострахування та управління ризиками в сільському господарстві створена в США. Програма почала працювати ще в 1937 році і за час розвитку вона кілька разів істотно оновлювалася і трансформувалася.

«Саме завдяки існуванню такої розвиненої системи стало можливим покриття ризиків катастрофічної посухи 2010 року в рекордній для країни сумі збитків - 5,8 мільярди доларів США», - зазначає експерт ринку агрострахування, гендиректор компанії «Агрориск» Володимир Юдін.

У Канаді субсидоване страхування впроваджено через королівські корпорації, що працюють в кожній провінції. Ці корпорації є державними компаніями, що працюють на ринкових принципах. Кожна корпорація розробляє свої програми страхування на основі методичних рекомендацій Федерального міністерства сільського господарства. Через специфіку сільськогосподарського виробництва в провінціях і фінансових можливостей бюджету кожної федеральної одиниці, програми страхування розрізняються, але відмінності ці незначні.

«При цьому в Канаді страхується приблизно 60% фермерів і 55% сільськогосподарської продукції», - говорить Володимир Юдін.

Цікавий досвід Іспанії, де страхові компанії виступають в ролі агентів. Всі підписані договори страхування передаються в компанію, створену спільно державою і приватними страховими компаніями, яка адмініструє договори, проводить оцінку збитку і виплати. Всі ризики перестраховуються через державну перестрахувальну компанію.

«Субсидування страхових премій - найбільш частий шлях підтримки урядами різних країн ринку агрострахування. Стандартним умовою є компенсування 50% сплаченої премії (вартості послуги страхування) при рівні покриття в 70%», - пояснює Володимир Юдін.

Однак, зазначає експерт, адміністратори систем диференційовано підходять до субсидування премій. Так, в Канаді, США та Іспанії страхування деяких видів фруктів, овочів і сільськогосподарських тварин субсидується в більшому обсязі (від 60 до 80%), а інші, менш стратегічно значущі субсидуються тільки на рівні 30-40%.

У Туреччині існує пул приватних страхових компаній, які страхують на однакових умовах ризики сільгоспвиробництва з кінця 2000-х років. Всіма членами пулу спільно створена компанія Tarsim, яка займається всією технологією страхування сільгоспризиків - від збору статистики і актуальних розрахунків до розробки методик оцінки збитку по врожаям різних культур. Держава субсидує від 50% до 70% страхової премії, в залежності від страхованої культури, ризиків і району місцезнаходження посівів. З 2016 р. пул зібрав понад півмільярда євро страхових премій.

«Таким чином, турецька держава виділила мінімум 250 мільйонів євро на страхування посівів від ризиків погоди. Збитковість в окремі роки в Туреччині зі страхування с / г ризиків досягала 180%. Охоплення страхуванням в різних районах досягає 30% господарств»,- коментує Володимир Юдін.

До речі, у зв’язку з тим, що останніми роками природні катаклізми і ризики, пов'язані з погодними умовами, почастішали і збільшилися в масштабах, цьогоріч Tarsim, за підтримки Міністерства сільського господарства, секретаріату Міністерства фінансів та інших зацікавлених сторін, запустив новий страховий продукт - Страхування врожаю від посухи на основі поділу по районам.

В рамках даного продукту, Tarsim надає страхове покриття від втрати врожаю пшениці на незрошуваних ділянках. Ризики, що покриваються страховкою: посуха, заморозки, суховії, спека, перезволоження, надлишкові опади та інші, крім граду, бурі, смерчу, вогню, зсувів, повені та землетруси. Якщо середній рівень врожайності по району в відповідному році нижче застрахованої, всім фермерам цього району передбачається виплата страхової компенсації. У разі, якщо рівень врожайності по району дорівнює або перевищує застрахований, страхові виплати проводитися не будуть. Крім отримання держпідтримки у вигляді субсидій в розмірі 60% від ставки премії, фермерам також надається система знижок. Для отримання страховки, фермер зобов'язаний пройти реєстрацію в спеціально створеній Реєстраційній системі або надати оновлені дані. Тільки після проходження процедури реєстрації фермер може придбати страхове покриття в будь-якому відділенні ліцензованої страхової компанії. Планується, що у 2018 році страхове покриття буде надано ще для чотирьох сільгоспкультур - ячмінь, жито, тритикале та овес.

Довідкова інформація про компанію «Агрориск»

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview