150670

Японці полюбили український мед

В інтернет-магазині японської компанії Kato Brothers Honey Co. можна купити мед, на якому зображені соняшники. Це соняшниковий мед, вироблений в Україні і розфасований в Японії, пише Delo.UA.

Kato Brothers — один з найбільших в Японії виробників фасованого меду. Два заводи компанії забезпечують близько 30% потреби внутрішнього ринку. На початку поточного тижня її представники відвідали Київ, щоб познайомитися з українськими пасічниками.

"Японським виробникам дуже важливо познайомитися безпосередньо з пасічниками. Це особливість ділової культури. В Аргентині вони знають своїх контрагентів по всій вертикалі — від трейдера до вулика", — пояснював мету зустрічі Віталій Нагорнюк, голова фермерського господарства "Апіс Україна", яке зараз є одним з основних експортерів українського меду в Японію.

За словами Місаші Ойя, директора департаменту продажів і закупівель компанії Kato Brothers, Японія споживає близько 51 тис. тонн меду в рік, з яких лише 5% — з японських пасік. У грошовому вираженні обсяг місцевого ринку в 2017 році склав USD 561 млн.

Близько 70% імпортується з Китаю, але за останні 10 років його частка помітно скоротилася. Адже ще в 2005 році китайський мед становив близько 90% імпорту до Японії.

"Японці воліють натуральний мед. Тому із-за проблем з якістю виробництва, а іноді і фальсифікацією китайської продукції, український мед як раз до речі", — пояснив Андрій Бажин, віце-президент "Спілки пасічників України" з міжнародних питань.

Місаші Ойя пояснив, що кілька років тому його компанія зайнялася пошуком новий постачальників меду. Їх партнери — трейдер Kataoka & Co — запропонували спробувати українську продукцію, імпорт якої майже щороку подвоюється. Якщо у 2014 році це було лише 19 тонн, то в 2017 році — 96 тонн. "Про обсяги поставок і ціни на наступний рік ми ще ведемо переговори", — сказав Ойя.

Крім Китаю, помітну частку японського ринку займають Аргентина, Канада, Угорщина. А от меду з Індії (одного з світових лідерів) тут практично немає. "Він дуже дешевий, але і дуже низької якості", — пояснив представник японської компанії.

Україна входить в топ-5 світових виробників меду. Велика частина продукції експортується. За даними Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (FAO) у 2017 році українські пасічники експортували майже 68 тис. тонн меду на USD 134 млн.

У компанії "Асканія-Пак" (Київ) кажуть, що за 8 місяців поточного року експортовано 22 тис. тонн (-67% рік до року) меду на USD 46 млн (-43% рік до року). "За моїм прогнозом, в цьому році, Україна продасть близько 50 тис. тонн. Тобто, падіння, в кращому випадку, складе мінімум 40%", — розповів Володимир Рубан, директор "Асканія-Пак".

В Україні виробляється набагато більше меду, ніж споживається на внутрішньому ринку. Основними споживачами українського меду є країни ЄС і США, куди традиційно поставляється приблизно 70% і 30% української продукції.

Українським компаніям важливо відкривати і розвивати нові експортні напрями. За словами Віталія Нагорнюка в Японії, яка як раз і є великим нетто-імпортером солодкого продукту, де немає обмежень на ввезення меду. Однак у японських покупців досить жорсткий вхідний контроль, хоча вартість закупівлі більш приваблива. "Ціна дійсно вище, ніж в ЄС і США, але і вимоги жорсткіші, зокрема параметри безпеки", — пояснює Андрій Бажин.

У "Асканія-Пак" розповідають, що підприємство-експортер і його виробничі потужності повинні бути сертифіковані одним з міжнародних стандартів харчової безпеки HACCP.

Крім того, компанія-експортер повинна бути зареєстрована в держоргані, контролюючому імпорт продуктів харчування та медикаментів в Японію. В Україні така компанія повинна також мати дозвіл на експорт меду в Японію.

Японські імпортери меду часто не починають роботу без проведення власного незалежного аудиту компанії-постачальника. "Вимоги, які пред'являються до якості меду в Японії, є значно жорсткішими порівняно з вимогами ЄС. Зокрема, список параметрів, обов'язкових перевірці, значно ширше. Здійснити перевірку партії меду на відповідність вимогам японського законодавства, силами будь-яких існуючих лабораторій в Україні неможливо — тільки співпрацюючи з провідними європейськими лабораторіями", — зазначає Володимир Рубан.

У "Асканія-Пак" додають, що на медовій полиці в Японії можна зустріти виключно рідкий мед. Там полюбляють світлий прозорий мед,  популярністю також користується мікс ріпакового і акацієвого меду. Але в Україні такого продукту не дуже багато. "Ми виробляємо 95% меду соняшнику, в якому низький вміст фруктози і він швидко кристалізується", — говорить Володимир Рубан.

Українським виробникам і експортерам меду необхідно посилювати свої позиції на тих ринках, де вони вже присутні і не відчувають обмежень. В тому числі і японському, навіть незважаючи на його значну віддаленість, яка впливає на вартість логістики і терміни поставки.

Можливо, тому на японських баночках з українським медом поки що немає прапора нашої країни. Хоча на продукті з Аргентини та Канади — це обов'язковий елемент оформлення. "Канадський і аргентинський мед — поліфлорний, зібраний з різних рослин. А ваш — монофлорний, соняшниковий. Тому ми використовували зображення квітки", — посміхаючись пояснив таке дизайнерське рішення Місаші Ойя.

Але українські експортери меду повинні сприйняти це послання, як сигнал для більш активного просування на зовнішніх ринках бренду "Український мед", як безпечного та якісного продукту.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Якою буде вартість м’яса в Україні

А ось по курці спрогнозувати складно, оскільки вона 3-4 місяці поспіль залишається стабільною в ціні, то за місяць зростає на 5%.

Про це ГолосUA повідомив директор Асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко.

«Що стосується м'яса, то ціна на нього з початку року плавно, але зростає. І тут нічого нового не буде, бо ми будемо бачити (поступове зростання – ред.), тому що середня вартість за Держстату 134 гривні за кілограм яловичини. У свинини трошки менше», - заявив експерт.

За словами Олексія Дорошенко, яловичина буде зростати на 1,5 гривні кожен місяць в ціні до кінця року, а свинина - десь на 1 гривню.

«Тобто курка дуже нестабільно себе веде. Вона може 3-4 місяці бути однаковою (взагалі без будь-якого зростання), а тут раптом за один місяць + 5%. Це і по філе, і по тушці. Тому вкрай важко сказати, коли в черговий раз буде стрибок через непрозорість ринку», - зазначив він.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Менше зерна – менше прибутків: аграрії рахують збитки

Так, Німеччина втратила до 20% врожаю пшениці, Швеція близько 40%, в Росії від посухи і від повені сільгоспвиробники підраховують збитки.

Цьогоріч  в Україні ранніх зернових культур було зібрано на 3 млн тонн менше. Це пов’язано з тим, що спостерігалися досить нетипові для України погодні умови: зимові температури протрималися майже до кінця березня, а потім із квітня розпочалося різке потепління, що тривало до кінця червня. Причому, не було достатньої кількості опадів, а панували високі температури. Усе це негативно вплинуло на ранні культури. Зокрема, на озиму пшеницю, якої багато вирощують в Україні, ярий та озимий ячмінь, горох. Через ці аномальні погодні умови, урожай був меншим приблизно на 10%, аніж минулого року, що завдало чималих збитків вітчизняним аграріям.

«Висновок напрошується один — потрібно страхуватися». Принцип «пан або пропав» для серйозного бізнесу не прийнятний» - зазначає директор з інновацій та розвитку "Аграрної Агенції АГРОС",  експерт страхового ринку Володимир Юдін.

За його словами, без агрострахування сільське господарство, яке особливо схильне до впливу зовнішніх факторів, не зможе розвиватися стійко і гарантовано.

«Агрострахування, або страхування аграрних ризиків, – це серйозна допомога для аграрного бізнесу, який більш багатьох інших схильний до виникнення непередбачених ситуацій. Зливи і град, пожежа, посуха, шкідники, злодії, нещасні випадки – від усього цього можна застрахуватися. У разі відсутності агрострахування фермери всі ризики беруть на себе. Головна мета страхування агроризиків — частково або повністю компенсувати фермеру втрату врожаю через несприятливі природні явища. Сільгоспвиробники повинні розуміти, що страхуючи сільгоспкультури, вони страхують власний бізнес. Тому що аграрій, завдяки відшкодуванням завданих збитків, отримає можливість пересіяти свої поля або компенсувати пристойну частину очікуваного доходу. Агрострахування забезпечує більше стабільності в доходах», - зауважує Володимир Юдін.

Він пояснив, що тарифи на страхування агроризиків залежать від зони вирощування, стану посівів і дотримання агротехнічних вимог вирощування.

«Існує два види страхування посівів: страхування озимих культур на період перезимівлі та комплексне страхування на весь період вирощування. Озимі захищаються на більш короткий термін і від меншого переліку ризиків. Комплексне страхування захищає і взимку, і влітку. Страхові тарифи для кожного регіону різні. Чим регіон сприятливіший за погодними умовами, тим нижчий тариф, оскільки ризики менші», - підкреслює експерт.

Володимир Юдін повідомив, що на сьогоднішній день 70 % українського страхового ринку займає страхування озимих.

«Зараз в Україні триває посівна озимих. Аграріям саме час подбати про захист свого врожаю, завчасно застрахувавши посіви. Так, фермери можуть  застрахувати врожаї озимої пшениці, озимого жита, озимого тритикале, озимого ячменю, озимого ріпаку та озимої гірчиці від будь-яких погодних явищ, які можуть привести до невідновлення вегетації навесні та від весняних заморозків. Враховуючи всі потреби вітчизняних сільгоспвиробників, Аграрна Агенція «АГРОС» розробляє страхові продукти, які доступні, зрозумілі та цікаві для аграріїв. Ми працюємо з надійними страховими компаніями, обговорюємо з фермерами всі умови договору агрострахування та мінімізуємо вплив згубних ризиків на майбутній врожай. Нам важливо пояснити аграрію, як працює конкретний страховий продукт. І якщо наш клієнт стикається зі страховим випадком, то все робимо для того, щоб він отримав відшкодування збитків», - зазначає Володимир Юдін.

 

Довідка:

Агенство Агрос спеціалізується на одному з найскладніших видів страхування - агрострахування. Для українських агровиробників розроблені різні програми страхування сільськогосподарських культур, які включають в себе як страхування від окремих погодних ризиків, так і страхування комплексу таких ризиків.

Контактні телефони: (044) 284 94 14

 

 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Українські поля масово атакують гризуни

Про поширення мишоподібних гризунів у посівах озимих культур станом на 28 вересня інформує Держпродспоживслужба.

Зазначається, що на гектарі озимих ріпаку, подекуди пшениці, жита та ячменю нараховується 1-3 жилих колоній.

«У багаторічних травах, неорних землях, полях після кукурудзи, соняшнику, овочевих культур гризунами за чисельності 1-3, макс. 5-8 (Івано-Франківська, Вінницька, Чернігівська обл.). Осередково на Київщині налічується до 10 колоній гризунів на гектар», — йдеться в повідомленні.

За рекомендаціями фахівців, першочерговим в обмеженні чисельності гризунів є вчасна та якісна зяблева оранка. При цьому збереження сходів озимих культур забезпечує своєчасне виявлення та знешкодження гризунів у разі 3-5 і більше жилих колоній на гектарі через внесення в нори дозволених родентицидів.

Джерело: superagronom.com

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як зміняться ціни на овочі у жовтні

Про це УНН повідомив директор Української асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко.

“У жовтні ми побачимо зовсім різні тенденції. Щось буде зростати, щось падати. Єдиної тенденції не буде з різних причин: брак овочів хорошої якості, погодні умови тощо”, — сказав Дорошенко.

Як уточнив експерт, ціна на цибулю лише за останній тиждень зросла на 50%. Це означає, що ціна на неї все ж таки почне сповзати вниз у жовтні, приблизно на 20-25%. Хоча потім знову піде догори.

За його словами, у жовтні також, імовірно, зростатиме ціна на картоплю на відсотків 5%. Ціна на капусту також потроху збільшуватиметься. При цьому ціна на буряк лишиться на попередньому рівні, хоча можливі незначні коливання як в сторону збільшення, так і зменшення.

За прогнозом Дорошенка, морква також має подешевшати, оскільки зараз відбулось зростання її ціни, через те, що був певний її дефіцит.

“Але вона ще є на полях. Через дощі її не могли збирати у повному обсязі і тому був штучний дефіцит через погодні умови. З іншого боку, наразі практично зібрані середні сорти моркви, а будуть ще пізні сорти. Завдяки їм ми зможемо оцінити, скільки взагалі зібрано моркви, і таким чином ціна почне формуватись більш стабільно”, — додав експерт.

При цьому, як передбачає він, всі інші овочі у жовтні значно подорожчають: кабачки, баклажани, солодкий перець, помідори, огірки.

“Кабачки можуть подорожчати у 10-15 разів порівняно із літніми цінами. Адже вітчизняного вже немає і ми починаємо імпортувати”, — пояснив Дорошенко.

Нагадаємо, на початку літа найдорожчий овочевий кошик був у Києві — 87,9 грн, а найдешевший у Запорізькій області — 58,6 грн.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Українську картоплю хочуть стандартизувати по-європейські

Українська асоціація виробників картоплі передала Міністерству аграрної політики та продовольства України повний пакет документів із гармонізації європейського та українського законодавства в галузі насіннєвої картоплі, підготовлений фахівцями Інституту картоплярства НААН України. Але запропоновані документи, це не 100-відсоткова копія європейського законодавства, а враховують специфіку вітчизняних природно-кліматичних умов.

Про це повідомляє прес-служба Асоціації.

Йдеться, зокрема, про порівняльні таблиці європейської директиви 2014/20/ЄС «Про визначення класів базової та сертифікованої насіннєвої картоплі Союзу та умов і позначень, що застосовуються до таких класів» до чинного ДСТУ 4013:2001 та Директиви 2014/21/ЄС «Про визначення умов мінімальності та класів Союзу добазової насіннєвої картоплі» до чинного ДСТУ 8243:2015. До них подано рекомендації вітчизняних науковців, які неодноразово узгоджувалися з виробниками насіннєвої картоплі під час засідань спеціально створеної робочої групи.

Також головному аграрному відомству передано готові тексти проектів документів і пояснювальні записки з обґрунтуванням позицій українських картоплярів, які не готові повністю скалькувати європейське законодавство з огляду на специфіку вітчизняних природно-кліматичних умов. Цей нюанс широко обговорювався в наукових колах, зокрема, з провідними фітопатологами Інституту захисту рослин НААН України.

«У зв’язку з прогресуючою тенденцією до потепління та зростання посушливих періодів під час вегетації картоплі пришвидшується процес екологічного та вірусологічного виродження насіннєвого матеріалу, що обумовлює різке зниження  його продуктивності. Сукупна дія погіршення фітосанітарної ситуації насаджень картоплі, зміна кліматичних умов, відсутність уніфікації системи сертифікації насіннєвої картоплі з країнами ЄС  є вагомою передумовою до зменшення кількості польових поколінь з дев’яти (Положення  імплементуючих Директив ЄС 2014/20 та 2014/21 по насіннєвій картоплі), які практикуються в схемах класифікації країн ЄС до шести  польових поколінь, за рахунок зниження числа  поколінь у добазовому насінництві,  тобто розмноження оздоровленого вихідного матеріалу в полі до 2 років. Відповідно норм національного стандарту  ДСТУ 8243:2015 «Картопля насіннєва. Оздоровлений вихідний матеріал. Технічні умови» (чинний від 2017.04.01) вихідний матеріал, отриманий у закритому грунті дозволяється репродукувати  максимум до другого покоління. Враховуючи значні відмінності агрокліматичних та фітосанітарних умов України в місцях традиційного розміщення основних площ садіння картоплі  пропонуємо кількість польових поколінь добазового насіння  зменшити до двох поколінь», - зазначила заступник директора Інституту картоплярства, канд. с.-г. наук Тетяна Олійник.

За інформацією виконавчого директора УАВК Оксани Руженкової, чимало країн, що не є членами ЄС, не скопіювали 100-відсотково європейське законодавство. Відмінності в регулюванні стандартів до картоплі мають Македонія, Словенія, Угорщина, Румунія, Болгарія тощо, які почули мотивацію власних виробників і зуміли відстояти їхні інтереси перед європейськими колегами.

«Урахування думки українських науковців і виробників ніяким чином не погіршить стосунки України та ЄС, а навпаки продемонструє нашу готовність і надалі дотримуватися доволі жорстких стандартів до насіннєвої картоплі, які наразі в Україні є суттєво суворішими, ніж європейські. Українські картоплярі не вважають за прийнятне понижати вимоги до насіннєвої картоплі, щоб не опустити агрономічний рівень фахових господарств. Ми сподіваємося на допомогу Мінагрополітики в відновленні експорту до ЄС. Прискіпливість до якості українського та імпортованого насіння картоплі – одна із головних складових виробництва якісного товару, який, упевнені, буде гідним потрапити на європейський ринок», - наголосили в УАВК.

Джерело: agrarii-razom.com.ua

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview