Tempo950x100

Tempo300x100

Японці полюбили український мед

Японці полюбили український мед

В інтернет-магазині японської компанії Kato Brothers Honey Co. можна купити мед, на якому зображені соняшники. Це соняшниковий мед, вироблений в Україні і розфасований в Японії, пише Delo.UA.

Kato Brothers — один з найбільших в Японії виробників фасованого меду. Два заводи компанії забезпечують близько 30% потреби внутрішнього ринку. На початку поточного тижня її представники відвідали Київ, щоб познайомитися з українськими пасічниками.

[[{“fid”:”528255″,”view_mode”:”default”,”fields”:{“format”:”default”,”field_file_image_alt_text[und][0][value]”:false,”field_file_image_title_text[und][0][value]”:false},”type”:”media”,”field_deltas”:{“1”:{“format”:”default”,”field_file_image_alt_text[und][0][value]”:false,”field_file_image_title_text[und][0][value]”:false}},”attributes”:{“class”:”media-element file-default”,”data-delta”:”1″}}]]

“Японським виробникам дуже важливо познайомитися безпосередньо з пасічниками. Це особливість ділової культури. В Аргентині вони знають своїх контрагентів по всій вертикалі — від трейдера до вулика”, — пояснював мету зустрічі Віталій Нагорнюк, голова фермерського господарства “Апіс Україна”, яке зараз є одним з основних експортерів українського меду в Японію.

За словами Місаші Ойя, директора департаменту продажів і закупівель компанії Kato Brothers, Японія споживає близько 51 тис. тонн меду в рік, з яких лише 5% — з японських пасік. У грошовому вираженні обсяг місцевого ринку в 2017 році склав USD 561 млн.

Близько 70% імпортується з Китаю, але за останні 10 років його частка помітно скоротилася. Адже ще в 2005 році китайський мед становив близько 90% імпорту до Японії.

“Японці воліють натуральний мед. Тому із-за проблем з якістю виробництва, а іноді і фальсифікацією китайської продукції, український мед як раз до речі”, — пояснив Андрій Бажин, віце-президент “Спілки пасічників України” з міжнародних питань.

Місаші Ойя пояснив, що кілька років тому його компанія зайнялася пошуком новий постачальників меду. Їх партнери — трейдер Kataoka & Co — запропонували спробувати українську продукцію, імпорт якої майже щороку подвоюється. Якщо у 2014 році це було лише 19 тонн, то в 2017 році — 96 тонн. “Про обсяги поставок і ціни на наступний рік ми ще ведемо переговори”, — сказав Ойя.

Крім Китаю, помітну частку японського ринку займають Аргентина, Канада, Угорщина. А от меду з Індії (одного з світових лідерів) тут практично немає. “Він дуже дешевий, але і дуже низької якості”, — пояснив представник японської компанії.

Україна входить в топ-5 світових виробників меду. Велика частина продукції експортується. За даними Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (FAO) у 2017 році українські пасічники експортували майже 68 тис. тонн меду на USD 134 млн.

У компанії “Асканія-Пак” (Київ) кажуть, що за 8 місяців поточного року експортовано 22 тис. тонн (-67% рік до року) меду на USD 46 млн (-43% рік до року). “За моїм прогнозом, в цьому році, Україна продасть близько 50 тис. тонн. Тобто, падіння, в кращому випадку, складе мінімум 40%”, — розповів Володимир Рубан, директор “Асканія-Пак”.

В Україні виробляється набагато більше меду, ніж споживається на внутрішньому ринку. Основними споживачами українського меду є країни ЄС і США, куди традиційно поставляється приблизно 70% і 30% української продукції.

Українським компаніям важливо відкривати і розвивати нові експортні напрями. За словами Віталія Нагорнюка в Японії, яка як раз і є великим нетто-імпортером солодкого продукту, де немає обмежень на ввезення меду. Однак у японських покупців досить жорсткий вхідний контроль, хоча вартість закупівлі більш приваблива. “Ціна дійсно вище, ніж в ЄС і США, але і вимоги жорсткіші, зокрема параметри безпеки”, — пояснює Андрій Бажин.

У “Асканія-Пак” розповідають, що підприємство-експортер і його виробничі потужності повинні бути сертифіковані одним з міжнародних стандартів харчової безпеки HACCP.

Крім того, компанія-експортер повинна бути зареєстрована в держоргані, контролюючому імпорт продуктів харчування та медикаментів в Японію. В Україні така компанія повинна також мати дозвіл на експорт меду в Японію.

Японські імпортери меду часто не починають роботу без проведення власного незалежного аудиту компанії-постачальника. “Вимоги, які пред’являються до якості меду в Японії, є значно жорсткішими порівняно з вимогами ЄС. Зокрема, список параметрів, обов’язкових перевірці, значно ширше. Здійснити перевірку партії меду на відповідність вимогам японського законодавства, силами будь-яких існуючих лабораторій в Україні неможливо — тільки співпрацюючи з провідними європейськими лабораторіями”, — зазначає Володимир Рубан.

У “Асканія-Пак” додають, що на медовій полиці в Японії можна зустріти виключно рідкий мед. Там полюбляють світлий прозорий мед,  популярністю також користується мікс ріпакового і акацієвого меду. Але в Україні такого продукту не дуже багато. “Ми виробляємо 95% меду соняшнику, в якому низький вміст фруктози і він швидко кристалізується”, — говорить Володимир Рубан.

Українським виробникам і експортерам меду необхідно посилювати свої позиції на тих ринках, де вони вже присутні і не відчувають обмежень. В тому числі і японському, навіть незважаючи на його значну віддаленість, яка впливає на вартість логістики і терміни поставки.

Можливо, тому на японських баночках з українським медом поки що немає прапора нашої країни. Хоча на продукті з Аргентини та Канади — це обов’язковий елемент оформлення. “Канадський і аргентинський мед — поліфлорний, зібраний з різних рослин. А ваш — монофлорний, соняшниковий. Тому ми використовували зображення квітки”, — посміхаючись пояснив таке дизайнерське рішення Місаші Ойя.

Але українські експортери меду повинні сприйняти це послання, як сигнал для більш активного просування на зовнішніх ринках бренду “Український мед”, як безпечного та якісного продукту.

Перегляди: 3
Читай нас у та
Адреса: https://agroreview.com/content/yaponci-polyubyly-ukrayinskyj-med
Like
Цікаво
Подобається
Сумно
Нічого сказати