Японія – ринок у фокусі для українського аграрного експорту (ІНФОГРАФІКА)

Головною метою цього проекту є стале збільшення обсягів експорту української аграрної та харчової продукції на ринок Японії.

В рамках реалізації цього проекту був проведений аналіз ринку харчових продуктів Японії і були визначені найбільш привабливі сектори для експорту української харчової продукції. Восени  відбувся перший трейд-тур українських виробників до Японії, в рамках якого вони мали змогу налагодити контакти з представниками торговельних мереж цієї країни.

22 грудня компанія Consulting integrated, за підтримки Мінагрополітики, під патронатом посольства Японії в Україні та за участі Ukrainian food export board провели інформаційну зустріч: «Практика виходу на ринок Японії. Досвід експертів та експортерів», щоб поділитись результатами перших кількох місяців реалізації проекту. У заході взяли участь більше 15 українських виробників продуктів харчування.

Під час цієї зустрічі заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань євроінтеграції Ольга Трофімцева відмітила, що сьогодні вже шість українських компаній регулярно постачають свою продукцію на ринок Японії. Подібні заходи, на думку заступника Міністра, є ключовими з точки зору обміну досвідом та інформацією між представниками українських компаній, а також для отримання цінної інформації – «з перших рук», щодо особливостей виходу та роботи на ринку продуктів харчування Японії. За словами Ольги Трофімцевої, такий проект є чудовим прикладом успішного державного-приватного партнерства для досягнення спільних цілей.

В рамках цього проекту з налагодження експорту до Японії планується проведення регулярних трейд-турів до Японії і в наступному 2018 році. Ключовою подією для українських експортерів, що бажають вийти на ринок Японії, буде участь у найбільшій в Азії виставці продуктів харчування Foodex  Japan, яка відбудеться в Токіо з 6 по 9 березня 2018 року. Ряд українських виробників вже підтвердили свої плани щодо участі у виставці за підтримки Consulting integrated. Міністерство аграрної політики та продовольства України буде супроводжувати участь українського бізнесу в цьому заході інформаційно.

Довідково:

За 11 місяців 2017 року аграрний та харчовий експорт до Японії склав $ 80,231 млн. Ключові товари експорту: тютюн та вироби з нього – $ 58,9 млн, зернові злаки – $ 18,9 млн, молоко згущене – $ 0,9 млн, продукти переробки овочів та плодів – $ 0,5 млн та інші. Імпорт становив – $ 2,9 млн, ключові товари: ефірні масла – $ 1,7 млн, різні інші харчові товари – $ 0,6 млн та інші.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

У Шацькому нацпарку планують виробляти органічний мед

Під час зустрічі представники областей обговорили перспективи інвестицій. Так, Василь Голядинец, голова Шацької райдержадміністрації, зазначив, що землі Шацького нацпарку знаходяться в екологічно чистій місцевості, до того ж – близько від кордону, пише atmagro.ru.

"Відкриття в майбутньому автопереходу «Адамчуки – Збереже» залучить велику кількість інвесторів і туристів, що буде сприяти збуту органічної продукції, яка давно користується попитом у європейців", - підкреслив чиновник.

Зі свого боку Вадим Сендик, представник харківських бджолярів, розповів, що для отримання прибутку придатна вся продукція бджільництва: мед, забрус, віск, квітковий пилок, прополіс, маточне молочко, перга, бджолина отрута. Але особливим попитом на сьогоднішній день користується органічний мед.

"Але отримати його не так просто. Тому нас зацікавили екологічно чисті природні ресурси Шацького району як сприятливі для розвитку бджільництва, - зазначив Сендик. – Адже несприятливий екологічний стан негативно відіб'ється і на здоров'ї самих бджіл, і на якості продукції".

Експерт додав, що для прибуткового бджільництва необхідно реально оцінити ситуацію – врахувати наявність медоносів в радіусі півтора-трьох кілометрів від пасіки, різний час їх цвітіння; підрахувати, скільки можна купити і містити бджолиних сімей, щоб прибуток раціонально збільшувався до фінансових і трудових витрат. Також знадобиться невелике приміщення для відкачування і зберігання меду та інвентарю.

А якщо справа піде добре, можна запровадити і апітерапію – лікування хвороб з використанням продуктів бджільництва і живих бджіл.

Співпрацю учасники зустрічі планують розпочати навесні 2018 року.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Аграрії продовжують воювати з податковими нововведеннями

Факт відстрочки скасування відшкодування ПДВ при експорті ріпаку, сої та соняшнику, який був регламентований прийнятим нардепами законопроектом №6776-д – перемога на певний час і потрібно продовжувати боротися.

Голова громадської спілки "Аграрний союз України" Геннадій Новіков заявив, що тимчасове скасування аграрії досягли. Наприклад, припис для сої набуде чинності у вересні 2018 року, а ріпаку з січня 2020 року. Тому аграрії розробили ще один проект закону, щоб вирішити і цю проблему.

Новіков наголосив, що завдяки внесенню правки у законопроект аграрії примудрилися загальмувати раніше встановлені терміни введення податкових нововведень, пише ГолосUA.

Друга фаза війни для аграріїв розпочнеться 16 січня – проект закону №7403, який буде розглядати Рада.

Законопроект "Про деякі питання оподаткування податком на додану вартість операцій з вивезення за межі митної території України олійних культур" (№7403) зареєстрований у Верховній Раді 14 грудня.

Раніше парламент погодився тимчасово відстрочити українським аграріям невідшкодування експортного ПДВ по сої, ріпаку та соняшнику.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

ТОП-3 покупці українського шоколаду

Про це повідомляє Державна фіскальна служба України, передає УНН.

Так, протягом звітного періоду Україні експортувала до Казахстану шоколаду на 22,6 млн дол., до Білорусі — на 14,7 млн дол., до Грузії — на 10,7 млн дол, до інших країн — на 103,8 млн дол.

У той же час за звітний період Україна імпортувала шоколаду на 92 млн 269 тис. дол. США.

Так, протягом 2017 року Україна імпортувала шоколад із Польщі — на 32,1 млн дол., із Німеччини — на 16,02 млн дол., із Нідерландів — на 14,8 млн дол, із інших країн — на 29,2 млн дол.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Ковбаса замість тушонки: український ринок м'ясних консервів занепадає

Основних причин дві. Перша – втрата російського ринку збуту, пише ubr.ua.

Друга - споживча, українці частіше купують сире м'ясо або ковбасні вироби. Падіння ємності ринку зафіксували ще в 2015 році. Справа в тому, що виробники працювали в основному на експорт.

В цей же час в Україну стали менше завозити імпортної м'ясної продукції. В результаті показники експортно-імпортного балансу покращилися, але обсяг внутрішнього ринку просів.

Для порівняння в 2015 році м'ясопереробні компанії виробили 119,6 тис. тонн продукції. У 2016 році всього 90,36 тис. тонн.

Тренд продовжився і в першій половині 2017 року, коли виробництво м'ясних консервів впало на 11,12 % в порівнянні з аналогічним періодом попереднього року.

Значну частину консервів виробляють з м'яса великої рогатої худоби (6,4 %), м'яса птахів – 3,9 % та свинини – 3 %.

Але більшу частину ринку займають паштети, при виробництві яких використовується печінку та інші субпродукти з різних видів м'яса – 86,7 %.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Черкаський «Азот» відновив виробництво аміаку і карбаміду

Про це повідомили на підприємстві, пише spravda.com.

За словами голови правління ПАТ Віталія Склярова, весь комплекс заходів з капітального ремонту в основних цехах був спрямований на відновлення ресурсу технологічного обладнання, забезпечення його ефективної роботи в процесі виробництва.

«Першим до пускових операцій приступив цех А-5 з виробництва аміаку. Зараз його агрегат щодоби виробляє 1300 тонн аміаку. Наступним кроком став пуск цеху М-2 з виробництва карбаміду, який вже виходить на добовий виробіток продукції», — розповідає Віталій Скляров.

На «Азоті» відзначають, що серед основного переліку запланованих робіт в цехах підприємства було виконано перезавантаження каталізатора печі первинного риформінгу, усунення дефектів на паровій турбіні в компресорі технологічного повітря, відновлення теплоізоляції окремих тунелів, ревізія визначених вузлів, діагностика труб, також зроблений ремонт конденсатора високого тиску.

Тому по технологічному ланцюжку пуск цеху А-5 дав можливість запустити і цех М-9 з виробництва аміачної селітри.

«Збільшення добового вироблення аміачної селітри до 2800 тонн стало можливим після того, як цех з виробництва аміаку почав виробляти продукцію. Зараз обидві технологічні нитки нашого цеху з виробництва аміачної селітри завантажені повністю», — констатує начальник цеху Ігоря Симків.

До речі, виробництво аміачної селітри і карбаміду повністю орієнтоване на внутрішній ринок і є початком напрацювання азотних мінеральних добрив для українських аграріїв під весняну посівну кампанію 2018 року.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview