ЄБА просить зберегти відшкодування ПДВ для олійних культур

7 грудня 2017 року Верховна Рада України прийняла проект Закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» №6776-д від 14 листопада 2017 року, відповідно до якого «з 1 березня 2018 року звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з вивезення в митному режимі експорту технічних культур товарних позицій 1201, 1205 та 1206 00 згідно з УКТ ЗЕД».

Таким чином, з 1 березня 2018 року для товарних позицій 1201 (соя), 1205  (ріпак) та 1206 00 (соняшник) згідно з УКТ ЗЕД пропонується скасувати відшкодування податку на додану вартість.

Комітет зернових та олійних культур Асоціації хоче виразити своє занепокоєння щодо такого положення. Зокрема, хочемо звернути увагу на таке.

Рослинництво, а саме зернова та олійна галузі, є надзвичайно важливою частиною економіки України, що показує стале зростання, та має широкий експортний потенціал.

На думку представників Комітету Асоціації, ці зміни призведуть до значного зниження закупівельних цін на внутрішньому ринку на сою, ріпак та соняшник, і, відповідно, до недоотримання виробниками прибутку. Зокрема, виробники цих культур будуть поставлені у неконкурентні умови з виробниками інших культур, оскільки будуть позбавлені права  отримувати державну фінансову підтримку через механізм відшкодування ПДВ при експорті.

Як зазначають експерти Асоціації, скасування відшкодування ПДВ на зазначені олійні культури призведе до коригування закупівельних внутрішніх цін на розмір суми ПДВ.  Проектом Закону фактично пропонується впровадження заходу, еквівалентного експортному миту на олійні культури, що може негативно вплинути на конкурентоспроможність України на міжнародних ринках та призвести до зниження валютних надходжень до держави. У разі здійснення такого коригування вітчизняні виробники зазнають значних втрат доходу у дуже важкий для них час.

"Ми вважаємо, що  напрямки державної політики в даному секторі та її наслідки мають бути ретельно проаналізовані та спрямовані на вдосконалення та розвиток сектору на довгостроковий період. Саме тому ми вважаємо необхідним зберегти відшкодування ПДВ для олійних культур", - підкреслили в ЄБА.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На елеваторі запустили сонячну електростанцію

Урочисте відкриття установки та старт її роботи відбулися 8 грудня. Про це повідомив Голова Державного агентства резерву України Вадим Мосійчук.

Установка складається з 280 модулів загальною потужністю -  7,5 тис. кВт*год в місяць або майже 89 тис. кВт*год  електроенергії на рік. В грошовому еквіваленті це дасть можливість економії  понад 200 тис. грн. на рік. За словами Голови Держрезерву, це один з яскравих і дуже важливих результатів цілого комплексу заходів з енергоефективності, які впроваджуються по усій системі.


«Рішення щодо встановлення сонячної електростанції на підприємстві було не випадковим. Ми певною мірою відроджуємо не лише підприємство, а й довіру до системи Держрезерву та державних підприємств загалом.  Сонячна станція – це один з етапів, що допомагатиме зробити діяльність підприємства ще більш ефективною. В найближчих планах – модернізація млина. А для запуску повноцінних потужностей з переробки зерна та виготовлення борошна нам також стане у нагоді сонячна електростанція», - прокоментував генеральний директор ДП «Златодар» Валерій Буркацький.

Довідка: ДП «Златодар» - одне з найстаріших підприємств Черкаського регіону. Його історія починається у 1904 році. На сьогоднішній день ДП «Златодар» – одне з найпотужніших підприємств системи Державного агентства резерву України: зернова місткість – 97,4 тис. тон, в т.ч. елеватор – 33,1 тис. тон. До складу комбінату входить Пальмірське підзвітне хлібоприймальне підприємство зі зберігальними потужностями для зерна 36,5 тис. тон.

ДП «Злотодар» виконує весь комплекс операцій з зерном: його приймання від виробника, очищення від домішок з доведенням до відповідних кондицій, сушіння, зберігання та відвантаження споживачеві. Загальна потужність зерносушарок - 226 планових тон на годину. За останні два роки підприємство значно активізувало свою діяльність та суттєво покращило свої фінансові показники. За результатами 10 місяців поточного року чистий дохід склав 32 197 тис. грн., чистий фінансовий результат – 931 тис. грн.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Вимоги до виробництва цукру приведено у відповідність до європейських

Проект документу проходив тривале обговорення з профільними та галузевими асоціаціями, науковцями, виробниками, експертами. Відповідний наказ Мінагрополітики від 02.11.2017 № 592 зареєстровано в Мін’юсті 27 листопада 2017 року за № 1434/31302.

Даний документ містить термінологію та вимоги до деяких видів цукрів (зокрема, екстра білого, білого, напівбілого цукру), призначених для споживання людиною.

«Вимоги до виробництва цукру, крім того, що адаптовані до європейських, відповідають положенням Кодексу Аліментаріус (міжнародні харчові стандарти ФАО/ВООЗ). Це важливо з огляду на розширення експорту цукру: минулого маркетингового року було експортовано 769 тис. тонн, а з початку поточного сезону (вересень-листопад) - 126,2 тис. тонн» – зазначила заступник Міністра аграрної політики та продовольства України О.Ковальова.

Наказ передбачає перехідний період, вступає в силу з 01 вересня 2022 року.

Питання виробництва та реалізації на внутрішньому ринку інших цукрів, у тому числі коричневого, регулюються на рівні технічної документації суб’єктів господарювання та встановлених вимог до безпечності харчових продуктів.

Порівняння вимог наказу із нормами ДСТУ

 

ДСТУ 4623:2006

Вимоги, затверджені наказом

 

Цукор першої категорії

Екстра білий цукор:

поляризація  – не менше ніж, %

99,7

99,7

масова частка інвертного цукру – не більше ніж, %

0,04

0,04

масова частка вологи – не більше ніж, %

0,1

0,06

тип забарвлення – не більше ніж, балів

6

4

вміст золи  – не більше ніж, %

  – не більше ніж, балів

0,027

15

0,0108

6

кольоровість у розчині – не більше ніж

45 одиниць ICUMSA

22,5 одиниць ICUMSA

 

 

Цукор другої категорії:

Білий цукор (цукор):

поляризація  – не менше ніж, %

99,7

99,7

масова частка інвертного цукру – не більше ніж, %

0,04

0,04

масова частка вологи – не більше ніж, %

0,14

0,06

тип забарвлення – не більше ніж, балів

8

9 балів

вміст золи  – не більше ніж, %  

0,04

кольоровість у розчині – не більше ніж

60 одиниць ICUMSA

 

Цукор третьої категорії:

 

поляризація  – не менше ніж, %

99,61

 

масова частка інвертного цукру – не більше ніж, %

0,05

 

масова частка вологи – не більше ніж, %

0,1

 

вміст золи  – не більше ніж , %

0,04

 

кольоровість у розчині – не більше ніж

104 одиниць ICUMSA

 

 

 

 

 

Цукор четвертої категорії:

Напівбілий цукор

поляризація  – не менше ніж, %

99,5

99,5

масова частка інвертного цукру – не більше ніж, %

0,065

0,1%

масова частка вологи – не більше ніж, %

0,15

0,1%

вміст золи  – не більше ніж

0,05

 

кольоровість у розчині – не більше ніж

195 одиниць ICUMSA

 

 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як отримати додаткових 50% прибутку із саду?

"За останні 9 років Україна збільшила експорт меду в 15 разів. При цьому, ми перемістилися до трійки лідерів аж з 24 сходинки. Наразі, українські бджолярі збирають не більше 10% потенціалу меду. Це пов’язано із станом справ у бджільництві. В Україні практично немає промислових пасік, але майже всі цікавляться можливістю їх створення", - зазначає Андрій Ярмак.
 
За його словами, дохід від реалізації меду становить понад 90% доходів українських бджолярів, тоді як, наприклад, у США – менше половини. З іншого боку, дохід від запилення в доходах бджолярів України – майже нульовий, тоді як структурі доходів пасічників у США – близько 50%. Дохід від продажу прополісу, маточного молочка, пилку, воску і тому подібного в Україні також є мінімальним.
 
"Пасічники України зацікавлені в співпраці з садівниками та овочівниками, але не довіряють їм, в тому числі – через проблему отруєння бджіл ЗЗР. Відсутність системи прослідковуваності та контролю якості призводить до того, що український мед, подекуди, продається дешевше китайського. Не дивлячись на усі вади галузі, інвестиції у виробництво органічного меду зростають", - підкреслив експерт.
 
Він зазначив, що власники теплиць використовують для запилення джмелів. Садівники мають переважно власні, дуже збиткові пасіки з недостатньою кількістю сімей. Подекуди вони використовують запилення як послугу і платять за неї від 300 до 350 гривень за одну бджолину сім’ю.
 
"При цьому, втрати від недозапилення становлять 50-100 тисяч гривень на гектар для яблучних садів, тоді як витрати на запилення, за умови розміщення чотирьох потужних сімей, становили б усього 1,2 тисячі гривень.
 
Овочівники відкритого ґрунту та виробники баштанних культур в переважній більшості взагалі не використовують запилення, і майже ніхто не дбає про умови для диких комах-запилювачів.
 
Щорічно від недозапилення ми втрачаємо 3 мільярди гривень в плодоовочевому секторі – і це приблизні оцінки навіть без урахування втрати ціни від гіршої якості овочів та фруктів. Якщо порахувати окремо кожний сегмент, то втрати по баштанних культурах становлять близько 1 мільярду гривень, по яблуку та груші – до 850 мільйонів гривень, по кісточкових плодах – понад 1,1 мільярду гривень, а по ягодах – понад 120 мільйонів гривень", - зауважив Андрій Ярмак.  
 
Тим часом, роль запилення, у тому числі – штучного, зростає в усьому світі, і може бути дуже перспективним бізнесом.
 
Показовим є приклад Китаю, де у промислових садах “бджолами” працюють люди, і при цьому робочих рук для запилення садів бракує.

"Найгірша ситуація склалася для груш, адже їх квіти взагалі не привабливі для бджіл. Груша в Китаї – надзвичайно важливий продукт, під нею знаходиться 1,3 мільйони гектар. Дикі комахи були повністю винищені внаслідок безконтрольного використання пестицидів у садівничих регіонах, а бджолярів там практично немає, адже для бджіл немає медоносів.
 
Запилення відбувається вручну, але бажаючих працювати все менше, і середній вік працівників постійно збільшується, що небезпечно. При цьому, запилення одного гектару коштує 600 доларів США за роботу, та приблизно 300 доларів США за пилок. Загальні витрати на запилення груші в Китаї сягають 1,1 мільярдів доларів США!", - підкреслив Андрій Ярмак.
 
На його думку, і виробникам плодоовочевих культур, і пасічникам варто уважніше поставитися до запилення – адже для обох сегментів це можливість збільшити свої доходи.
 
"У всьому світі виробники плодово-ягідної продукції вже застосовують сучасні підходи до збільшення врожайності. Наприклад, в США бджолярі і садівники щільно співпрацюють, і, не дивлячись на вартість послуг в межах 52-165  доларів США за бджолину сім'ю в залежності від культури, ця послуга дуже популярна", - зауважив Андрій Ярмак.
 
Експерт підкреслив, що розміщення вуликів в садах може принести подвійну вигоду. Інтенсивне запилення підвищує врожайність, тоді як мед користується підвищеним попитом як в самій Україні, так і на експорт.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як зміняться ціни на продукти на початку 2018 року

Про це ГолосUA повідомив президент Асоціації фермерів і приватних землевласників України Іван Томич.

«При будь-якому розкладі ситуації хліб у нас буде дорожчати і далі», - заявив експерт.

Іван Томич уточнив, що в наступному році хліб буде дорожчати в межах 25%, можливо, плюс-мінус 5%.

«У найближчі три-чотири місяці тільки гречка в нашій країні дорожчати не буде. Цей продукт залишиться в тій же ціні або, можливо, навіть дешевше», - прогнозує експерт.

За словами голови Асоціації фермерів, для подорожчання цукру зараз немає ніяких підстав.

«Абсолютно ніяких причин для зростання цін на цукор в найближчі три-чотири місяці в Україні немає. А ось у травні-червні наступного року цукор почне рости в ціні – приблизно на 10-15%», - пояснив Іван Томич.

Експерт прогнозує, що гонку цін на продукти протягом зимового періоду очолить «молочка» з причини того, що в Україні сильно скоротилося поголів'я худоби, до того ж з 1 січня 2018 року набуває чинності заборона на продаж молока 2-го сорту, що штучно підштовхне вгору ціни на молочні продукти.

«Вже взимку молочка «стрибне» так, що ми цього просто не очікуємо. Однозначно і молочна і м'ясна продукція і далі буде зростати в ціні», - заявив Іван Томич.

Він додав, що протягом зимового періоду здорожчають деякі овочі і фрукти, далі ціни будуть залежати від врожаю наступного року.

«Протягом зими я прогнозую зростання цін на фрукти до 20%», - уточнив президент Асоціації фермерів.

 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні стрімко дорожчають огірки

Українські тепличні комбінати напередодні новорічних свят активно піднімають ціни на тепличні огірки. Вже зараз ці овочі відвантажують за ціною в 2,5 рази більшою, ніж за цей період минулого року, пише hyser.com.ua.

Експерти констатують, що тільки за останні дні на українських ринках огірки подорожчали на 20-33%. Так, зараз кілограм цих овочів обійдеться українським покупцям в 40-42 гривні за кілограм. Такий ціновий показник є рекордним для цього періоду за всю історію незалежності України.

Стрімке подорожчання тепличних огірків на українських ринках, за словами експертів, спровоковане істотним дефіцитом даної продукції. Справа в тому, що більшість тепличних підприємств України вже завершили сезон реалізації продукції.

Також незначним є імпорт огірків, які везуть на українські ринки Туреччини. За словами трейдерів, поставки цієї продукції нестабільні із-за несприятливих погодних умов у цій країні, які вплинули на обсяги врожаю.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview