ЄБРР виділив Косюку 25 мільйонів доларів на біогазовий завод

Про це повідомляє прес-служба ЄБРР, пише Економічна Правда.

Гроші підуть на будівництво і введення заводу в експлуатацію в місті Ладижин, Вінницької області.

Відзначається, що на заводі буде використовуватися курячий послід та інші сільськогосподарські відходи діяльності МХП з виробництва курятини і зернових.

"Це буде вже друга біогазова установка "МХП" і найбільший біогазовий об'єкт в Україні на сьогоднішній день", - йдеться в повідомленні.

Очікується, що введення в експлуатацію цієї біогазової установки дозволить МХП скоротити викиди парникових газів на 90 тисяч тонн еквівалента CO2 на рік.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Виробники техніки просять відтермінувати зміни по реєстрації

Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) звернулася до заступника Міністра аграрної політики та продовольства України з питань європейської інтеграції Ольги Трофімцевої з проханням підтримати зміни до Технічного регламенту затвердження типу с/г техніки та продовжити перехідний період реєстрації до листопада 2018 року.

Спеціалістами компаній-членів Асоціації та експертами УКАБ було опрацьовано Технічний регламент затвердження типу сільськогосподарських та лісогосподарських тракторів, їх причепів і змінних причіпних машин, систем, складових частин та окремих технічних вузлів №1367 від 28 грудня 2011 р (далі – Технічний регламент), норми і практику застосування європейського законодавства у сфері затвердження типу та українську процедуру затвердження типу та розроблено проект Постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Технічного регламенту затвердження типу сільськогосподарських та лісогосподарських тракторів, їх причепів і змінних причіпних машин, систем, складових частин та окремих технічних вузлів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2011 р. N 1367», яким пропонується провести першочергові зміни, що покращать умови виходу на ринок для виробників сільськогосподарської техніки.

«Станом на сьогодні українська процедура затвердження типу подібна до європейської, проте наявність сертифікату затвердження типу та результатів випробувань техніки, отриманих від європейських дослідницьких установ, не звільняє від проходження точно таких же випробувань за українською процедурою. Крім того, норми на викиди шкідливих речовин, безпеку, технічне оснащення випробувальних лабораторій у Європі перевищує рівень українських установ. Також  європейська сертифікат затвердження типу видається на необмежений термін, тоді як український сертифікат затвердження – лише 5 років з проведенням періодичних перевірок виробництва кожні 2 роки», - йдеться у листі УКАБ.

В УКАБ також наголошують, що уся документація, сертифікати та результати випробувань ведуться в паперовому варіанті, що забирає чимало часу та адміністративного ресурсу та ускладнить процес виходу на ринок техніки.  Це також несе небезпеку і для самих виробників, оскільки вся технічна документація на тип, опис та результати випробувань не захищені. В той час, як іноземні органи затвердження типу використовують захищені канали зв’язку, що і дозволяє захистити всю інформацію про тип техніки.

У листі зазначається, що зміни в Технічний регламент необхідні, оскільки український Технічний регламент №1367 було розроблено на основі європейської Директиви 2003/37/EC, яка діє до кінця цього року.

Необхідність отримання сертифікату відповідності затвердженому типу до 1 березня 2018 року може призвести до того, що компанії-виробники не зможуть передати техніку клієнтам на початку сезону весняно-польових робіт. Така затримка буде спричинена тим, що процедура затвердження типу у нинішньому вигляді доволі складна та довготривала. Тому Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» вважає за необхідне продовжити перехідний період  до листопада 2018 року.

За словами Олега Нестерова, координатора комітету техніки Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу», запропонований проект Постанови вносить суттєві зміни до процедури затвердження типу, котрі полегшать вихід на ринок якісної техніки: «Проект дозволить встановити необмежений термін дії сертифікату затвердження типу, що відповідає європейським нормам. Буде запроваджено скасування попередніх та поточних перевірок виробництв, котрі мають сертифіковану систему управління якістю (QMS) та відповідають світовим вимогам. Продовження перехідного періоду до листопада 2018 року дасть змогу аграріям на початку весняних  робіт отримати замовлену техніку і надасть державі час для впровадження змін до процедури затвердження та адаптації українського законодавства до норм ЄС. Ці зміни позитивно вплинуть на імідж країни і відкриють можливості для вітчизняних виробників підвищити рівень виробництва та експортувати продукцію за кордон».

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Польські фермери занепокоєні збільшенням втрат овочів в сховищах

Про це повідомляє портал sadyogrody.pl, з посиланням на дані Центрального статистичного управління Польщі, пише Інфошувар. Великі втрати продукції у сховищах очікуються не тільки у випадку з цибулею, але і з капустою та коренеплодами.

Виробники та фахівці пояснюють, що така ситуація зумовлена несприятливими погодними умовами під час визрівання та збирання продукції. Насамперед, мова йде про підвищену вологість, через яку знана частина врожаю була вражена грибковими захворюваннями. Польські фермери вважають , що протягом періоду зберігання втрати будуть вищі ніж передбачалось на момент закладання врожаю на зберігання

Як повідомляють польські фахівці, загальний обсяг врожаю грунтових овочів ранніх та пізніх сортів у Польщі склав у цьому році майже 4,6 млн. тонн. Урожай капусти перевищив 1 млн. тонн, а цвітної капусти було зібрано 238 тис. тонн.

Урожай моркви оцінюється в 827 тис. тонн, а буряка - близько 336 тис. тонн.

У цьому році виробництво огірків у Польщі досягнуло рівня 249 тис. тонн, помідорів майже 255 тис. тонн. Врожай інших овочевих культур оцінюється приблизно в 1 млн. тонн, при цьому, експерти зазначають, що площа під вирощування овочів у Польщі з року в рік зростає.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Аграрії отримали кредитів на 60,5 млрд грн

Про це повідомила виконавчий директор Національної асоціації банків України (НАБУ) Олена Коробкова, пише AgroPolit.com.

За даними НБУ, спостерігається хороша динаміка гривневих кредитів для аграріїв: приріст 24,1%, а проблемними серед них є лише 10% таких позик, що значно менше за середній показник у майже 58%.

Однак,за її словами, кредити агросектору й досі становлять лише 6–7% від загального обсягу.

"На кінець жовтня аграрії отримали кредитів на 60,5 млрд грн. За статистикою Національного банку України, загальний обсяг кредитів сільському господарству за січень – жовтень зріс на 9,3%. І це на фоні зниження сукупного кредитного портфеля на 1,5%. Нарощування кредитування відбулося за рахунок гривневих кредитів – зростання на 24,1%(до 47,4 млрд грн.) Втім, обсяг кредитів у іноземних валютах протягом року скорочувався", – розповідає Коробкова.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

У США зміниться найпоширеніша культура

З такими прогнозами виступило міністерство сільського господарства США, пише propozitsiya.com.

Саме в 2019 р., як прогнозує міністерство, соя має вперше обійти за посівною площею кукурудзу. Вже в 2018 р. в країні соєю буде засіяно 36,4 млн га.

Приблизно 70% сої, яка вирощується, йде на кормові цілі. А взагалі соя використовується в багатьох сферах, зокрема, в цілій низці галузей промисловості: наприклад, для виробництва біодизелю в США використовується зазвичай соєва олія.

Це ще більше посилить позиції США на світовому ринку, хоча країна вже зараз є найбільшим у світі виробником цієї культури (117,3 млн т у 2016 р.), ненабагато випереджаючи Бразилію.

Приблизно половину цього обсягу США експортують, найбільше – до Китаю, ЄС, Японії, Мексики й Тайваню. Тож, як відзначає Modern Farmer, якщо США ініціюють перегляд якихось існуючих угод про вільну торгівлю, це може стати нищівним ударом по американських фермерах.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Погода сприяє розвитку озимих культур

Разом з помірно теплою погодою вони значно поповнили запаси вологи в орному шарі ґрунту, пише УкрАгроКонсалт.

У більшості областей середня їх кількість за декаду становила від 160 до 230% норми (від 24 до 45 мм). У Луганській, Херсонській, Одеській, Хмельницькій, Тернопільській і Волинській областях кількість опадів була близькою до норми (16-17 мм). У Запорізькій, Донецькій, Чернівецькій і Хмельницькій областях вона не перевищувало 33-50% норми (4-10 мм).

При такій товщині снігу, талому грунті і не дуже морозних днях рослини можуть повільно вегетувати, тобто дихати, хоча і з незначною інтенсивністю. При цьому витрачаються запаси поживних речовин, які без світла не поповнюються. Такі ризики притаманні переважно посівам ранніх строків сівби. Однак при черговому потеплінні танення снігу може призвести до застою води, а при поверненні морозів - до утворення льодової кірки.

Мінімальна температура ґрунту на глибині залягання вузла кущіння озимих культур становить від мінус 30С до плюс 30С, що значно вище критичної температури вимерзання.

Загалом, стан озимих культур характеризується як задовільний.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview