ЄБРР заблокував кредити виробнику "Нашої Ряби"

Як повідомляє "Європейська правда", про це написало австрійське видання Kurier.

ЄБРР заблокував кредити, призначені для поглинання компанією Косюка словенського агрохолдингу Perutnina.

За даними видання, причиною такого кроку стало використання МХП лазівки в Угоді про асоціацію, в зв'язку з чим значно зріс експорт української курятини в ЄС.

Компанія Косюка знайшла спосіб обійти жорсткі обмеження на експорт курячого філе в ЄС. Курятина з кісткою відправлялася на заводи ЄС без сплати будь-яких мит, а далі кістка відрізали і продавали як куряче філе.

Таким чином, курячі грудки вважаються продуктом ЄС і продаються як такі не тільки в ЄС, але і безмитно експортуються на треті ринки, такі як Південна Африка.

 "Це хороший перший крок, коли ЄБРР, очевидно, вирішив не використовувати державні гроші для просування монопольного становища групи. Крім того, ця група підозрюється в недотриманні стандартів роботи з тваринами, екологічних та соціальних стандартів і роботі сумнівними методами. Хороші новини для виробників м'яса птиці в ЄС, а також для громадян", - заявив депутат Європарламенту Томас Вайц, який відстежував діяльність МХП в Європі.

Зазначимо, що МХП у лютому оголосив про закриття угоди із купівлі понад 90% акцій Perutnina.

Нагадаємо, комітет Європарламенту з міжнародної торгівлі розкритикував Україну за використання лазівки в Угоді про асоціацію щодо енкспорту курятини.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні планують відновити унікальну породу свиней

Миргородська порода — перша порода свиней української селекції. Свиням цього виду притаманне чорно-рябе забарвлення. Сьогодні в Україні залишилося лише шість свиноматок, два кнурі та четверо поросят миргородської породи, пише agroday.com.ua.

Павло Ващенко – старший науковий співробітник лабораторії селекції Полтавського інституту свинарства та агропромислового виробництва Національної академії наук України повідомив, що це все що залишилося від популяції Миргородських свиней. Інших представників виду було знищено наприкінці минулого літа через АЧС.

“Було 150 свиноматок миргородської породи, 10 кнурів і молодняк поросят. Усіх їх ліквідували. Із тих 6 льох і 2 кнурів, які вціліли при науково-виробничому відділі інституту, відновити породу неможливо. Тварини споріднені, і при паруванні втрачатимуться генетичні ознаки породи. Зараз дуже висока загроза зникнення свиней миргородської породи”, — розповів науковець.

Науковці планують відновити популяцію цієї породи. Для цього, мають намір викупляти у людей свиней даного виду. Аби переконатися, що це свині дійсно миргородської породи навіть проводитимуть тест ДНК.

“Статистики щодо миргородської породи в приватних господарствах у нас немає. Але приблизно 10 голів є у фермерському господарстві “Світанок” Харківської області. Також плануємо використати сперму, що зберігається в банку генетичних ресурсів Інституту розведення і генетики. Нею запліднимо свиноматок, які збереглися. Так поступово сподіваємося відновити й розвести породу”, — зазначив науковець.

Миргородська порода свиней була виведена ще в 19 столітті. Проте, остаточно затвердили її лише в 1940 році. Якість м’яса та сала вважається еталонним як за смаковими якостями, так і по товщині пласта (близько 4 см).

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Одещина в критичній ситуації, урожай під загрозою

Про це Kurkul.com повідомив голова Асоціації фермерів та приватних землевласників Одеської області Володимир Варбанець.

«Частина посівів соняшнику зійшла, частина посохла. Якщо така ситуація буде надалі, то літнім посівом будемо сіяти сорго, просо», — повідомив він.

Читайте також: Град і негода наробили лиха: аграрії рахують збитки

За словами Володимира Варбанця, така ситуація склалася у центральних районах області: Іванівському, Березівському, Роздільнянскому, Ширяївському, Любашівському.

«На півдні пшениця 5-10 см, а її за місяць вже збирати. На півночі задовільна ситуація з посівами», — додав він.

За словами директора ТОВ «Колос» Юрія Яловчука, посушлива весна безсумнівно відіб’ється на майбутньому урожаї. Постраждають не лише ярі культури, але й озимі. Відсутність опадів — це найголовніша проблема на сьогоднішній день для аграріїв Одещини.

«Посіви озимих та ярих культур знаходяться в дуже страшному становищі. Погано розвиваються ярі культури, пшениця почала випадати. В нас є тваринництво, а косити немає що», — розповів Юрій Яловчук.

Читайте також: Без врожаю: як мінімізувати збитки в сільському господарстві

Його слова підтвердив і керівник ТОВ «Дунайський аграрій» Роман Дяжук. У господарстві сіяли просо. Наразі посівну припинили та чекають на опади. Незасіяними залишилися близько 40% площ.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні дешевшає цвітна капуста

Відповідно, ціни на продукцію впевнено йдуть вниз. Про це повідомляють фахівці «Інфо-Шувар» із посиланням на дані власного моніторингу цін.

Тенденція до падіння ціни на цвітну капусту розпочалася одразу після її появи на вітчизняному ринку, тобто, від початку травня.

Перша цвітна капуста коштувала відносно дорого, фермери пропонували її по 49-55 грн/кг (1,68-1,59 EUR/кг). Від середини місяця темпи падіння ціни тільки прискорилися, лише за останній тиждень цвітна капуста на гуртових ринках країни подешевшала мінімум в 2,5 рази.

Сьогодні дрібні гуртові партії якісної цвітної капусти пропонуються на найбільшому в Західній Україні гуртовому ринку ОРСП "Шувар" у м. Львів  вже по 14-17 грн/кг (0,48-0,58 EUR/кг), а залишки капусти низької якості продавці на гуртових ринках готові розпродовувати по 10-11 грн/кг (0,34-0,38 EUR/кг).

Цікавим є те, що поточна вартість продукції вже є в 2 рази нижчою від вартості капусти в середині травня 2018 року.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Фермер на Запоріжжі випасає худобу на чужих полях

На полях поблизу села лежать рештки худоби, пастухи випасають корів на полях жителів та крадуть у селян, пише agro-yug.com.ua.

Люди розповідають, що фермер тримає велике поголів’я ВРХ, сотні овець та корів. Ними він зовсім не опікується і тварини вмирають від голоду і хвороб. Жителі повідомляють, що нещодавно у полі поблизу села лежали десятки голів мертвої худоби.

Селяни викликали санітарну службу, вона зобов’язала фермера збудувати скотомогильник.

Місцеві неодноразово скаржились до сільської ради, але безрезультатно.

Окрім проблеми із мертвими тваринами, люди скаржаться на те, що фермер випасає худобу на  їхніх полях. Тварини виїдають усю посаджену культуру, тим самим завдаючи їм збитків.

«Фермер привозить робітників для випасу худоби, а зарплати їм не платить та не годує», — повідомила місцева жителька Тетяна Павлишна.

За її словами, пастухи через це йдуть на крадіжки.

Місцеві повідомили, що вже втомилися домовлятися із фермером, адже це не дає ніякого результату. Наразі люди подали заяву до прокуратури, сподіваючись що цією справою займуться правоохоронні органи.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Виробники яловичини вважають загрозою популяризацію веганства

Наприкінці травня в Бразилії відбудеться з’їзд Міжнародного альянсу виробників яловичини (IBA). Головною темою зустрічі стане подальша популяризація м’яса ВРХ в світі, пише Meat-Inform.

Джесс Кернс, менеджер компанії Coalbrook Farm, що відправляються в Бразилію у складі делегації від Нової Зеландії, вважає, що сегмент альтернативних веганських та вегетаріанських продуктів є реальною загрозою для м’ясної промисловості. Експерт зауважує, що виробники такої їжі досить активно популяризують її і наводить приклад міжнародної мережі ресторанів швидкого харчування Carl Jnr, що інвестувала 5 млн. доларів у 30-секундну телевізійну рекламаeдля свого веганського бургера.

Джесс Кернс вважає, що виробники яловичини мають інтенсивно досліджувати вподобання споживачів і також більше інвестувати в рекламу.

“Часто зміна вимог споживачів є однією з проблем, під які промисловість повинна швидко переорієнтуватися, щоб утримати свою частку на ринку. Сьогодні люди хочуть знати, як виробляється їхня їжа, і вони зацікавлені в таких питаннях, як добробут тварин, екологічна стійкість і генетично модифіковані організми”, – пояснює Джес Кернс.

Членами Міжнародного альянсу виробників яловичини є Австралія, Бразилія, Канада, Мексика, Нова Зеландія, США і Парагвай. Ці країни виробляють 46% світової яловичини та експортують 63%.

 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview