Єгипет залишиться для України топовим ринком збуту пшениці

Таку думку озвучили аналітики УкрАгроКонсалт.

Оскільки норма була змінена в кінці 2016/17 сезону, коли Україна вже практично повністю реалізувала свій експортний потенціал, на обсягах попереднього сезону посилення заходів не позначилося.

Прогнози аналітиків щодо поточного сезону також досить оптимістичні.

"Ми очікуємо, що за рахунок поставок приватними імпортерами, а також за рахунок збільшення імпортної потреби в пшениці в Єгипті, українська пшениця зможе зберегти свої позиції на цьому ринку в 2017/18 сезоні", - відзначає аналітик зернового ринку Марина Сич.

Нагадаємо, що в травні 2017 року GASC підвищив вимоги до змісту протеїну в імпортованій пшениці на 0,5% для всіх країн-постачальників. В результаті для української та російської пшениці норма за змістом протеїну підвищена до 12,5%.

Раніше виконуючий обов'язки міністра аграрної політики і продовольства України Максим Мартинюк висловив припущення, що Україна може піти з єгипетського ринку зернових.

"Я не виключаю, що у нас в цьому році виникнуть проблеми з експортом в Єгипет – вони будуть брати нашу пшеницю в менших обсягах", - сказав він в інтерв'ю Reuters.

"Ми можемо взагалі випасти з єгипетського ринку,  так як у нас нема партій такого обсягу і специфікацій, яке ми могли б поставити в Єгипет", - додав Максим Мартинюк.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Чому в Україні різко здорожчали яйця

Восени традиційно додадуть у ціні курячі яйця. Експерти кажуть, що коштуватимуть вони 26 грн за десяток.

Про це пише ТСН.

Продавці кажуть, що буквально за останні тижні яйця здорожчали на рекордні 6-7 грн. Біля прилавків зі свіжими яйцями, де раніше зранку збиралися натовпи людей, тепер черга – велика рідкість.

Такий різкий стрибок цін на курячі яйця пояснюється просто: через те, що вартість зерна залежить від долара, виробникам вигідніше продавати яйця і курятину за кордон за ті ж долари. А український ринок отримує нереалізовану надлишкову продукцію. І теж за валюту.

"Експорт значно виріс. Наприклад, по птиці ми за того самого об'єму вирощування птиці екcпортували на 42% більше, ніж минулого року. А за того самого об'єму виробництва курячих яєць, ми експортували на 36-37% більше від минулого року. Але ж внутрішній попит на українському ринку залишається постійним і таким самим. І фактично ми бачимо ситуацію, що за рахунок того, що попит збільшується і на внутрішньому, і на зовнішньому ринках, цінова політика йде в цьому випадку вгору", - пояснює заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук.

Така ж ситуація і з цінами на м'ясо птиці. Якщо ще на початку літа кілограм курячого філе можна було купити за 70 грн, то сьогодні – не менше 90 грн. А коли і чи взагалі зупиниться зростання цін на птахопродукти, залежить від того, наскільки зросте курс долара.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Які наслідки блокування податкових накладних для аграріїв

Блокування податкових накладних включає складний механізм появи збитків у обох сторін — продавця, тобто аграрія, і покупця.

Про це розповів економіст Сергій Палєй, пише Kurkul.com.

Покупець товару від аграрія зазнає збитків у зв`язку тим, що у нього відсутня податкова накладна, й він не має права зменшити платежі ПДВ до бюджету на розмір податкового кредиту.

Таким чином, сума ПДВ, яку не можна відшкодовувати з бюджету, лягає на вартість продукції з товарів, які є продуктами переробки продукції сільгоспвиробників.

"Потерпає від блокування й сам аграрій. Він справно сплатив до бюджету суму ПДВ, оскільки у нього виникло податкове зобов`язання. У нормальних умовах можна було б зробити розрахунок коригування зі сплати ПДВ до бюджету. Й можна б було отримати відшкодування податку. Але грошей на це немає, й аграрій опиняється на грані зупинки своєї діяльності", - зазначає Сергій Палєй.

Кількісні прояви втрат від блокування ― це тільки вершина айсбергу, яким є фінансово-економічні збитки від блокування. Можна казати, що головною їх складовою стає непрогнозований термін поновлення реєстрації податкових накладних.

Разом зі збитками чисто економічного змісту виникають численні незручності організаційної спрямованості. Зусилля працівників часто-густо відволікаються від основної роботи.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На Полтавщині виставили на продаж цукрозавод

Про це повідомляє прес-служба Ланнівської агропромислової групи, пише agravery.com.

«Завод має зручне розташування та розвинену транспортну інфраструктуру. Це спростить доставку продукції та інших вантажів. Під’їздні дороги до підприємства мають тверде покриття, також тут функціонують залізнодорожні колії. Продаж бажано під будівництво елеватора», — йдеться у повідомленні.

Майновий комплекс включає виробничі будівлі цукрового заводу, складські приміщення, ангари, артезіанські свердловини, склад ПММ, комунікаційні магістралі.

Загальна площа заводу, в тому числі кагатні поле — 19,7 га.

За інформацією завод не працює близько 10 років.

Крім майнового комплексу цукрового заводу компанія виставила на продаж бурякоприймальний пункт в с.Уманцівка (Полтавська обл.) Загальною площею 289 кв.м.

Довідка:

«Ланнівская агропромислова група» спеціалізується на вирощуванні і переробці зернових, олійних і технічних культур, молочному та м'ясному тваринництві, садівництві, виробництві і реалізації цукру.

До складу групи входять ПП «Ланнівський цукровий завод», ТОВ «Ланнівська МТС», ПП «Ланна-Агро», ТОВ «Промінь».

Засновником і мажоритарним акціонером «Ланнівської агропромислової групи» є Олександр Тимоха.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Якість українського кефіру поставили під сумнів

Про це ГолосUA повідомила керівник відділу тестування пестицидів НДЦ НСЕ «ТЕСТ» Ніна Кільдій.

За її словами, в йогуртах йдуть тільки молочнокислі бактерії, а кефір сам по собі трохи кисліший і різкіший, ніж йогурт, за рахунок того, що в його складі присутні дріжджі.

«У нас при тестуванні було кілька кефірів, в складі яких якраз не було цих самих дріжджів. Молочнокислі бактерії були там в достатній кількості, а дріжджів не було взагалі. Продукт виходив як йогурт», - пояснила Н. Кільдій.

Вона зазначила, що проблеми з закваскою в кефірі вони періодично фіксують.

«Мабуть, виробники намагаються зекономити на заквасці для кефіру. В результаті виходить вже не кефір, а звичайний йогурт. Він безпечний, він і молочний (по жирах проблем не було), тим не менш, це не кефір, а більше йогурт. За стандартом дріжджі в складі кефіру прописані, і їх повинно бути чітка кількість», - акцентувала експерт.

«На жаль, пересічному покупцеві неможливо визначити, чи є в складі кефіру дріжджі. У всіх кефірів в складі написана закваска. Єдине, якщо на смак кефір може здатися «ніяким», не різким, надто м'яким, тоді можна підозрювати, що кефір зроблений не за стандартами», - резюмувала Н. Кільдій.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні розроблять програму кредитування агровиробників

Відповідне розпорядження віддав Прем'єр-міністр України Володимир Гройсман під час наради з питань кредитування сільськогосподарських виробників, повідомляє Урядовий Портал.


«Доступ до розумних кредитних ресурсів  - один з шляхів зростання. Нам треба  сфокусувати адресність допомоги, заздалегідь розробити всі нормативні акти, аби з січня розпочати реалізацію всіх ініціатив. Завдання - відродити тваринницький комплекс", - підкреслив Володимир Гройсман.  

Робоча група, яку очолить перший заступник міністра економічного розвитку Максим Нефьодов, має до 1 листопада 2017 року подати на розгляд Уряду перші напрацювання по програмі.

Нагадаємо, у 2018 року на підтримку агросектору планується виділити з державного бюджету України 7,3 млрд грн: в тому числі 1 млрд грн – на підтримку фермерів і 2 млрд грн – на здешевлення кредитів для створення нових молочнотоварних комплексів.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview