Єгипет змінив правила для імпортерів зерна

Про це повідомляє АПК-інформ.

Зокрема, з 2 лютого керівництво GASC встановило обмеження на збори за демередж (грошове відшкодування збитків на користь перевізника за простій судна протягом контрсталійного часу).

Згідно з новими умовами, постачальники будуть оплачувати простій судна протягом перших 12 днів по $12 тис./день. Раніше вони змушені були оплачувати увесь період простою та всі нарахування за протермінування. Також була підвищена плата за просіювання пшениці з $2 до $3.

У GASC вважають, що такі зміни дозволять залучити до участі в тендерах постачальників, які раніше уникали цього через зростання зборів за демердж.

Ще одним нововведенням GASC стало зниження мінімального вмісту протеїну з 12% до 11,5% в пшениці, яка імпортується з ключових країн-постачальників — Росії, Румунії та України. Також на 0,5% знижено норму для французької зернової та американської м’якої і твердозернової пшениці.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Нічого сказати'.

В Україні знижується споживання більшості продуктів харчування

Про це заявив економічний експерт Борис Кушнірук, пише ZIK.

«Якщо суспільство бідне, то вплив таких факторів, як продукти харчування, ціни на комунальні послуги залишається надзвичайно великим. Вирішити цю проблему можна лише в один спосіб – … щоб працювала економіка та зростали доходи населення, зарплати. Якщо будуть зростати доходи, то залежності від цін на продукти харчування не буде, як є зараз», – переконаний Борис Кушнірук.

Економіст Андрій Длігач зауважив, що в Україні знижується споживання на душу населення по більшості продуктів харчування.

«Навіть по хлібу, по м’ясу, молочних продуктах, по маслу знижується споживання на одну людину. Це базові продукти», – наголосив експерт.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

МінАПК майже рік ігнорує Програму боротьби з АЧС

Майже рік тому Асоціація тваринників України (АТУ) разом із науковцями та представниками Держпродспоживслужби розробили і передали на затвердження до Міністерства аграрної політики програму боротьби з африканською чумою свиней ( АЧС), однак документ досі так і не було затверджено. Про це у коментарі УНН повідомила голова АТУ Ірина Паламар.

За її словами, над Програмою боротьби з АЧС працювали представники Національної академії наук, АТУ, незалежні експерти та самі представники Мінагрополітики, а також Держпродпоживслужби. 27 лютого минулого року програма була передана на затвердження МінАПК. За процедурою, після затвердження там, Програму мають передати на затвердження уряду.

“На жаль, до сьогодні ця Програма боротьби з АЧС не прийнята. Мінагрополітики не передало її на розгляд уряду. Асоціація тваринників України робила декілька запитів до Мінагрополітики про те, на якому етапі перебуває процес розгляду та погодження Програми? Чому вона не передається на розгляд уряду? По суті запитуваного питання, Асоціація зрозумілу та чітку відповідь так жодного разу і не отримала”, — сказала І.Паламар.

Вона додала, що в Мінагрополітики перебувають ще декілька документів, спрямованих на боротьбу з АЧС, схвалення яких також затягується. Асоціація тваринників вже зверталася до відомства з проханням якнайшвидше прийняти ці документи, зворотної реакції немає.

Голова АТУ зауважила, що прийняття Програми боротьби з АЧС на офіційному рівні не тільки стала б дієвим інструментом в боротьбі з чумою, а й продемонструвала б міжнародним партнерам, що Україна таки працює над подоланням проблеми.

Нагадаємо, за підрахунками експертів, АЧС завадила Україні заробити додаткові 12 млн дол. на експорті свинини. А збитки від хвороби перевищують вже 1 млрд грн.

Нездатність влади ефективно реагувати на поширення хвороби привела до значного подорожчання свинини і сала, констатують фахівці.

Додамо, що за словами нардепа С.Тригубенка, подолати АЧС уповноваженим органам заважає відсутність професійних кадрів та неефективне використання бюджетних коштів.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Скільки коштів отримає Україна від запуску ринку землі

Про це розповів співзасновник “Українського інституту майбутнього”, директор програми “Економіка” Анатолій Амелін, пише uifuture.org.

"Найбільший інтересант того, щоб український ринок землі не з'явився - це аграрні холдинги. Ми боїмося приходу іноземців. А подивіться список власників великих аграрних холдингів - вони належать вже іноземцям, тільки вони не володіють землею, вони її орендують.

А тепер скажіть до якої землі відносяться більш дбайливо, до своєї або до орендованої? Звичайно до своєї. А якщо з'явиться ринок землі, земля буде коштувати дорожче, відповідно доведеться дорожче платити за оренду. Вони готові будь-які ресурси витрачати для того, щоб ринок землі не з'явився

Якщо ми знімаємо мораторій на землю, якщо ми запускаємо ринок землі, то протягом 8 років Україна в цілому може отримати до 50 млрд доларів інвестицій. Це сьогодні приблизно половина ВВП.

Також, це десятки тисяч робочих місць, причому не тільки в агросекторі. Більш того, як це пов'язано з доходами кожного громадянина? Якщо економіка зростає на 10%, то доходи населення зростуть на 12-15%. Відповідно, якщо ми зростаємо на половину, тобто за 8 років економіка виросте хоча б на 50%, то доходи населення зростуть у доларовому обчисленні в 1,5 рази", - сказав він.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Соціальні продукти стануть драйвером інфляції

Про це у коментарі УНН розповів голова Української Асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко.

Впродовж року вартість продуктів харчування зростатиме, в тому числі, через збільшення цін на пальне, розповів експерт.

“Вартість пального в Україні є однією із складових формування ціни на продукти харчування. Якщо пальне протягом року зросте в ціні на 10%, як прогнозує НБУ, то ми можемо чекати погіршення прогнозу середньорічної інфляції на 1 процентний пункт — з 9% до 10%. По факту — 10-12%.

Це досить сильний фактор, тим паче що у бюджетні на 2018 рік він закладений не був. Продукти харчування у 2018 році будуть драйвером зростання цін, а соціальні продукти — знову будуть у лідерах. І хоч темпи зростання цін будуть нижчими, ніж минулого року, все одно вони будуть досить відчутними для українців”, — сказав він.

О.Дорошенко додав, що попередньо експерти прогнозували подорожчання м’яса у 2018 році на 15%.

“Прогноз НБУ щодо зростання вартості палива погіршує розрахунки. Додаткові 10% у паливі відобразяться ще 2% у цінах на м’ясо. Тепер можемо говорити, що є ризик зростання вартості м’яса впродовж 2018 року щонайменше на 17%”, — сказав він.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Українці з’їли півтонни чорної ікри з Німеччини та Польщі

Це на 12% більше, ніж у попередньому році і відповідає 1 470 тоннам в натуральному обчисленні, повідомляє Державна служба статистики.

Найбільше ікри в Україну завезли США (на $4,6 млн), Білорусь ($3,4 млн), а також Італія ($1,6 млн).

Особливо за вказаний період зростав імпорт чорної ікри: Україна закупила на зовнішньому ринку 463 кг «чорного золота» або на 35% більше, ніж за січень-жовтень 2016 року. Переважно продукція постачалась з Німеччини та Польщі.

А ось експорт фасованої ікри зріс на 25% і склав майже 65 тонн. За цей обсяг трейдери виручили $1,27 млн. Найбільше української продукції купував Ізраїль, тоді як у 2016-му в країну не було ні єдиної поставки.

Крім того, вітчизняні підприємства стартували з експортом до США. За 10 місяців туди відправили продукції майже на $30 тис.

До слова, за останні роки виробництвом чорної ікри в Україні вже зайнялося 7 компаній. Найбільші серед них — «Бестер» і Osetr.

В кінці минулого року «Бестер» стартувала з поставками чорної ікри у Францію.

Джерело: agroday.com.ua

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview