182818
178171

ЄС чекає на українську черешню

В результаті, за різними експертними оцінками, отриманими Українською плодоовочевою асоціацією (УПОА), було втрачено не менше 50% урожаю черешні та інших ранніх кісточкових культур, які в цей час вже цвіли. Передусім це стосується персика, нектарина та абрикосу. 

Повідомляється також про суттєву втрату урожаю мигдалю. Постраждали також посіви ківі.

Фермери, що проінвестували значні кошти в систему захисту від заморозків, очікують втрат на рівні 5-15%. Ті ж виробники, що не мали цих систем, подекуди повністю втратили врожай. З'являються навіть повідомлення про пошкодження дерев, але вони, поки що, не є остаточними, адже температура лишається низькою.

В Іспанії втрати були нижчими, адже там температури не були настільки низькими. Поряд з цим, за різними оцінками, загальна втрата урожаю кісточкових може сягнути 10-15%, що також буде сприяти утриманню досить високих цін на ринку.

Що стосується яблук, то за попередніми оцінками суттєвої шкоди їм мороз не завдав, адже цвітіння в основних виробничих регіонах ще не почалося.



"АВК" запустила новий бісквітний комплекс

Про це LIGA.net повідомили в прес-службі компанії. "Щоб задовольняти потреби внутрішнього і зовнішнього ринків було вирішено відкрити новий комплекс", - зазначив засновник компанії АВК Володимир Авраменко.

За даними компанії, відкриття нових виробничих ліній, виробнича потужність яких становить 10 тис. тонн на рік, дозволить компанії вдвічі збільшити обсяги виробництва злакових продуктів таких як KRESKO, Мажор, Бам-Бук. Протягом першого місяця роботи загальний обсяг виробництва бісквітної продукції АВК склав понад 1800 тонн.

Вартість проекту - 120 млн. грн.

Ваш вибір 'Цікаво'.


Абрикоси на Херсонщині під питанням

Посушлива осінь, аномально теплі грудень і січень, сумбурні весняні заморозки за сценарієм «Йшов четвертий місяць зими» – все це викликає у багатьох закономірні питання: як примхи небесної канцелярії впливають на стан грунту, посівів на врожайність різних культур?

«Якщо говорити про зернові, то тут підстави турбуватися немає: озимі культури успішно перезимували, до радості фермерів, у березні спостерігалися рясні опади. Так що на сьогодні маємо приблизно 99% сходів у прекрасному стані», – прокоментував директор департаменту агропромислового розвитку Херсонської облдержадміністрації Олександр Паливода, пише khersonline.net.

Що стосується плодових дерев, побоювання, за словами Олександра Миколайовича, викликає лише врожайність абрикосів, говорити про значні пошкодження інших культур не доводиться. Експерт нагадав, що повинно насторожувати критичне зниження температури – до 5 градусів нижче нуля – у два тимчасових періоди: коли відбуваються зав'язь і цвітіння. Так що остаточна картина стане зрозумілою в наступні весняні місяці.

Крім того, є обнадійливі прогнози для винограду: аномально теплий грудень вніс свою лепту, тепер залишається сподіватися, що другої хвилі заморозків у квітні – травні не буде. При сприятливому результаті виноградарі очікують підвищення врожайності, а отже, і обсягів виробництва. Якщо в минулому році врожайність таврійського винограду становила 8,9 т/га, то в поточному вона може зрости до 9,6 т/га.

Варто відзначити, що в цьому році сезон реалізації овочів в тепличних комбінатах може розпочатися з запізненням приблизно на 1-2 тижні. Фахівці пояснюють це аномальними для березня метеоумовами.

Те ж стосується і початку посівних робіт. На Херсонщині, ймовірно, з вказаною затримкою посіють 822 тисячі гектарів ярих культур. Виходячи з потреби, на ці цілі обладміністрація планує витратити понад 4 мільярди гривень власних коштів та 866 мільйонів кредитних ресурсів, що приблизно на півмільйона більше, ніж у 2017-м.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


В Криму більше не вирощують технічні культури через нестачу води

Про це заявив Олександр Басов, екс-президент Торгово-промислової палати Криму, передає Крим.Реалії.

За його словами, в окупованому Криму через брак води зникли цілі галузі сільського господарства. Зокрема, кримські фермери припинили вирощувати технічні культури для худоби, а також кукурудзу, рис та соняшник.

Його слова підтверджує Андрій Федоренко, науковець Інституту захисту рослин НАН України наголошуючи на тому, що розвивати сільське господарство в Криму в таких умовах неможливо та ставить під сумнів заяви так званого Мінсільгоспу Криму про високі обсяги врожаїв.

Науковці прогнозують, що через 10-15 років кримський півострів перетвориться на пустелю. Тому, Федоренко радить місцевим фермерам перейти на вирощування культур, що пристосовані до засушливих умов.

Нагадаємо, за даними «міністерства сільського господарства Криму», після окупації півострова Росією площі зрошуваних земель на його території зменшилась у 10 разів до 14 000 га.

Окупаційна влада Криму вже вичерпала всі ресурси для вирішення проблем з водою. Процес деградації грунтів у північній частині півострова розвивається дуже високими темпами. Водна інфраструктура в Криму практично зруйнована.

Зазначимо, що до анексії Криму, Україна забезпечувала 85% водопостачання півострова через Північно-Кримський канал, що йде від Дніпра. Після окупації кримської території Російською Федерацією подача води припинилась.

Джерело: agroday.com.ua

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


В Україні посилять перевірку якості продуктів. Що зміниться

Про це пише НВ.

Саме з цього дня набуде чинності закон Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я і благополуччя тварин. Згідно з документом, штрафи за порушення правил для підприємств можуть сягнути 70 тис. грн.

Що змінює закон

Документ був розроблений за допомогою експертів Європейського Союзу. Він створює умови для забезпечення якості та безпеки харчової продукції для споживачів. Закон також встановлює чіткі, прозорі процедури перевірок, розповіла віце-прем’єр міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе. За її словами, це дозволить звести до мінімуму корупційні ризики і сприятиме чесній конкуренції.

"Відповідно до оцінки ризиків того чи іншого підприємства, за певною кількістю балів, яку отримає те чи інше підприємство, буде визначатися кількість перевірок протягом року, яку буде це підприємство, - пояснює Климпуш-Цинцадзе. - Відповідно до цього рівня ризиків підприємство може мати одну перевірку на рік, може мати чотири перевірки на рік, але про це їм буде повідомлено заздалегідь. Одночасно це означає, що протягом року можна прийти з перевіркою без попередження".

При цьому перевірки здійснюватимуться суто на основі Акту перевірки, додала віце-прем’єр.

Як будуть перевіряти

Підприємства перевірятимуть залежно від ступеня ризику для життя і здоров’я людей, пояснює Радіо НВ. Наприклад, у магазині, де продається запакована продукція тривалого зберігання, ризиків менше, ніж у магазині, де продається свіже м’ясо.

Інспектори Держпродспоживслужби будуть перевіряти підприємства згідно з актом перевірки. Цей документ міститиме вичерпну кількість питань і буде публічним, що мінімізує корупційні ризики.

Якщо підприємець під час перевірки засвідчить, що дотримується всіх вимог закону, наступного року у нього буде менше перевірок або не буде їх взагалі. Один і той самий інспектор не зможе приходити з перевіркою на одне підприємство.

За порушення закону передбачені жорсткі санкції. Сума штрафу для юридичних осіб може досягати 7 тис. грн. У разі виявлення на виробництві факторів, що становлять небезпеку життю і здоров’ю людей, інспектор може ухвалити рішення про тимчасове припинення виробництва та/обігу харчових продуктів і кормів.

Що кажуть підприємці

Перевірки, крім випадків аудиту, будуть проводитися без попередження. Однак підприємці зможуть самостійно дізнатися, коли чекати інспекторів, на сайті Офісу ефективного регулювання, де вже опубліковані плани перевірок державних органів. Віце-прем’єр Іванна Климпуш-Цинцадзе спрогнозувала, що навколо цих перевірок буде багато спекулювань, оскільки інспектор може оштрафувати і зупинити діяльність підприємства. Проте підприємства претензії поки висувати не поспішають.

Зараз у 12 регіонах Міністерство аграрної політики та Держпродспоживслужба проводять семінари, де надають роз’яснення щодо дій цього закону. Поки підприємства не до кінця розуміють, як саме проходитимуть перевірки, зазначила в коментарі Радіо НВ заступник голови правління Національної асоціації молочників України Укрмолпром Зінаїда Карпенко. Проте виконувати настанови підприємства будуть, додала вона. Більше того, представники Асоціації молочників вважають перевірки необхідним інструментом у боротьбі із шахраями.

"У нас підприємства, які працюють з нами, з Укрмолпромом, сертифіковані, впроваджена система якості і контролю, - розповідає Карпенко. – Мабуть, ця перевірка потрібна, бо дуже багато фірм, організацій і т. д., які взагалі працюють в підпіллі. Треба виясняти цю ситуацію. Під нашими брендами [нелегально] продається продукція, під брендами відомих наших підприємств - і Лакталіс скаржився, і Данон скаржився, і Мілкіленд скаржився".

Чому потрібні перевірки продуктів

Досить довгий час, протягом майже двох років, в Україні діяв мораторій на перевірки. Цим скористалися несумлінні виробники харчових продуктів, а сумлінні виробники через це опинилися в менш вигідних умовах, зазначила в ефірі Радіо НВ заступниця керівника проекту Європейського Союзу Вдосконалення системи контролю безпеки харчових продуктів в Україні Яна Добідовська.

За її словами, вимоги контролю до виготовлення харчових продуктів - це те, що зараз потребує вдосконалення. В тому числі у зв’язку із необхідністю адаптувати українське законодавство в частині безпеки харчових продуктів до європейських норм, як це передбачено частиною угоди про Асоціацію.

"Ми експортуємо досить багато харчових продуктів, і для того, щоб забезпечити цей експорт, однією з вимог є еквівалентність вимогам європейського законодавства. Тому що якщо наші харчові продукти будуть виготовлені за інших вимог, такий експорт не буде можливим, - пояснює Добідовська. - По-друге, це вигідно і нашим споживачам, тому що і я, і ви можемо бути впевнені в тому, що це харчовий продукт, який ми з вами купляємо на поличках в супермаркетах, є безпечним для нашого здоров’я".

З січня цього року всі заходи державного контролю (нагляду) має супроводжувати відеофіксація. Це дозволить за необхідності довести неправомірність дій інспектора або порушення вимог законодавства підприємцем.

Ваш вибір 'Цікаво'.


Теплиця екзотичних фруктів приносить пенсіонеру $400 доходу з квадратного метра

Зараз його бізнес приносить близько $300–400 на кв. м/рік.

У теплицях Патія ростуть апельсини, мандарини, ківі, інжир, гранат, банани та ананаси, але прибуток йому приносять не їх плоди, а саджанці, яких за рік селекціонер продає близько 40 тис. шт, пише agroday.com.ua.

Ціна саджанця стартує від 100 грн/шт., у 3-4 місяці – досягає 1000 грн, а найдорожчою є доросла рослина – близько €1000.

Серед покупців фермера як ті, хто просто хоче отримати екзотичний урожай у себе вдома, так і бізнесмени, які бажають наслідувати справу Патія.

Попит на саджанці поступово росте, але розширювати свою «плантацію» фермер не збирається. Забезпечувати необхідну кількість продукції він вирішив завдяки новим проектам і співпраці зі своїми клієнтами, у яких він викуповує саджанці за півціни.

Перші ж свої екзотичні рослини селекціонер почав вирощувати у власній квартирі, а зібравши трохи грошей, сам винайшов технологію та збудував кілька теплиць-термосів, які не впускають холоду зовні і не випускають тепла зсередини. У таких теплицях екзотичні рослини отримують умови майже як у тропіках. На свій винахід Патій отримав у 1995 році європатент. Цікаво, що теплиці не потрібна електроенергія для освітлення, а котел для обігріву використовується усього пару годин на добу і то у періоди сильних морозів.

Продаж таких теплиць став для Патія ще одним напрямком прибуткової діяльності. Технологію винахідник, звісно, тримає у секреті, але теплицю можна придбати за €500.

Підприємець охоче консультує тих, хто хоче зайнятися цим бізнесом: вони отримують не лише креслення, а й знання як доглядати за рослинами.

«$7 тис. — саме стільки коштує зведення теплиці-термоса площею 100 кв. м. Уже за два роки вона буде приносити вдвічі більше чистого прибутку, ніж ці первинні витрати. І це тільки на самих саджанцях», – говорить винахідник.

На такі теплиці спокусилося уже близько 700 підприємців. Це здебільшого українці, хоча є представники і Європи, і країн СНД.