182818
178171

ЄС ввела законодавчу заборону на "подвійні стандарти" якості продуктів

Про це пише УНН з посиланням на EurActiv.

Законодавчі зміни є реакцією ЄС на вимоги Центральної та Східної Європи.

"Ми будемо активізувати боротьбу з "подвійними стандартами" якості продуктів. Ми вже внесли поправки до Директиви про недобросовісну комерційну практику, тим самим заборонивши компаніям поставляти на ринки ЄС товари подвійної якості. Це дасть національній владі повноваження контролювати питання на законодавчому рівні. Як сказав пан Юнкер у вересні минулого року, в ЄС не можуть бути громадяни другого сорту", - зазначила європейський комісар з питань юстиції, прав споживачів і гендерної рівності Віра Юрова.

Питання складу і якості одних і тих же продуктів хвилює Східну Європу не перший рік. Останні випадки харчового шахрайства в ЄС були пов'язані з фальсифікацією оливкового масла, вина, меду, риби, молочних продуктів і м'яса птиці.

В Україні тим часом, за оцінками експертів, фальсифікований чи не кожен другий продукт.

За даними нещодавно проведеної експертизи, наприклад, 75% сиру не відповідають нормам і стандартам якості: замість тваринних жирів в продукції експерти виявили пальмову олію.

Не краща ситуація і з вершковим маслом. Згідно з повідомленням ГО "Громадський контроль захисту прав споживача", 74% цього продукту на споживчому ринку країни фальсифіковано.

Раніше критичну ситуацію з якістю продуктів і товарів в Україні публічно визнали і в Держпродспоживслужбі.

Паралельно в службі констатували рекордну кількість харчових отруєнь серед українців (протягом 2017 року).

За словами депутата ВР Сергія Тригубенка, такому стану справ "сприяли": мораторій на перевірки бізнесу і реформа в Держпродспоживслужбі, за результатами якої частина підрозділів і функцій контролюючого органу були скасовані.

Додамо, що активісти ГО із захисту прав споживачів пригрозили, що будуть блокувати роботу вітчизняних виробників фальсифікованих продуктів харчування.

Ваш вибір 'Цікаво'.


Найбільший вітчизняний виробник курятини збільшив продажі і ціни

Про це компанія повідомила на Лондонській фондовій біржі, передає НВ.

Середня ціна реалізації цієї продукції за рік зросла на 23% - до 38,8 грн/кг.

Крім того, ціни на курятину в першому кварталі на внутрішньому ринку збільшилися також на 23% в порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Експортна ціна зросла на 17% в результаті зміни продуктового міксу і зростання продажів на більш прибуткових ринках.

Експортні продажі МХП зросли в першому кварталі на 28% - до 63,1 тис. тонн, а обсяг продажів на внутрішньому ринку скоротився на 4% - до 72,2 тис. тонн в порівнянні з аналогічним періодом минулого року.

"МХП направив на експорт курятину до 53 країн світу. Експортні продажі склали близько 47% від загального обсягу продажів курятини в першому кварталі 2018 року. Протягом звітного періоду, слідуючи експортної стратегії, компанія розвивала свій експорт головним чином в країнах Близького Сходу, Північної Африки і ЄС", - повідомляють в МХП.

Миронівський хлібопродукт (МХП) - найбільший виробник курятини в Україні. За оцінками самої компанії, вона займає 55% українського ринку курятини. Агрохолдинг також займається виробництвом зернових, соняшникової олії, продуктів м'ясопереробки. На українському ринку МХП представлений брендами Наша Ряба, Легко, Бащинский тощо.

На європейський ринок МХП поставляє охолоджені напівтуші курей, які переробляються, в тому числі на його підприємствах у Нідерландах і Словаччині.

Засновником і мажоритарним акціонером МХП є український бізнесмен Юрій Косюк, якому належить близько 65% акцій компанії. Решта 35% перебувають у вільному обігу на Лондонській фондовій біржі.

Ваш вибір 'Цікаво'.


Дрони можуть внести у список компенсації вартості техніки

Народними депутатами України було зареєстровано законопроект №8275 щодо внесення змін до Закону України «Про стимулювання розвитку вітчизняного машинобудування для агропромислового комплексу», яким додаються до переліку техніки і обладнання для агросектору дрони (безпілотні літальні апарати).

Про це повідомляє УКАБ.

Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) підтримує основну ідею законопроекту, яким розширюється перелік техніки і обладнання для агросектору, додавши до нього БПЛА і готова надалі продовжувати надавати експертну підтримку в цьому напрямку.

Застосування безпілотних літальних апаратів у сільському господарстві – є одним з напрямів, що бурхливо розвивається, а доступ до інноваційних технологій відкриває можливості для покращення діагностики, точного внесення добрив, ЗЗР, або здійснення поливу та низки інших можливостей для агровиробників.

«Аграрна галузь перспективна, але інтенсивне ведення сільського господарства передбачає використання новітніх технологій, систем, обладнання, та відповідно, інвестування значних коштів, що особливо складно для малих і середніх гравців ринку - фермерів, кооперативів, невеликих і середніх сільгосппідприємств», - зазначив Олег Нестеров, координатора комітету техніки УКАБ.

Рішення внести дрони до переліку техніки та обладнання, надасть законні підстави виробникам інноваційних технологій, безпілотних літальних апаратів та обладнання для точного землеробства працювати через програми державної підтримки АПК, що паралельно відкриє доступ аграріям до інновацій.

«На даний момент, дозволити придбати безпілотник за 2-3 тис. доларів може далеко не кожний фермер. Проте, якщо дрони будуть реалізовуватися через програму часткової компенсації вартості с/г техніки та обладнання вітчизняного виробництва, агровиробник може розраховувати на компенсацію 25% ціни БПЛА. Виробники ж такого обладнання отримають поштовх до розвитку за рахунок збільшення попиту», - прокоментував Олег Нестеров, координатора комітету техніки УКАБ.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Винна криза в Україні триває

У 2017 році Україна виробила на 40% менше тихих та ігристих вин, ніж в 2013 році. При цьому якщо ринок тихих вин після обвалу в 2014 році поступово зростав, то сегмент ігристих вин можна назвати волатильним. У 2017 році виробництво тихих вин в Україні зросло майже на 1,5% порівняно з 2016 роком. Виробництво ігристих вин скоротилося на 24%. Основна причина — купувати шампанське стали набагато рідше, навіть у період свят. Про це повідомляють експерти Pro-Consulting, пише news.eizvestia.com.

На сьогоднішній день великі українські виробники вина найактивніше працюють в трьох сегментах:

Перший — переробка винограду на виноматеріали і подальший його експорт у сусідні країни (в основному — Росію і Грузію).

Другий — розлив імпортного вина по пляшках для подальшої реалізації в Україні. За такою схемою в Україну потрапляє недороге вино, вироблене в Чилі та Молдові, після чого в роздрібних мережах реалізується за конкурентними цінами як, власне, молдавське і чилійське.

Третій сегмент орієнтований на місцевий ринок. Він включає в себе виробництво переважно недорогих вин з дешевих виноматеріалів різної якості обробки.

Крім цього, є ще виробництво так званих елітних вин. Їх частка в загальному обсязі українського виробництва незначна — менше ніж 0,5%.

Якісні імпортні вина на сьогодні доступні в широкому асортименті в помірному ціновому діапазоні — в межах 100-150 гривень за пляшку можна знайти вина, що мають високу оцінку серед споживачів на профільних ресурсах. Імпортери активно заповнюють полиці супермаркетів, і все більше українських споживачів віддають перевагу покуштувати саме імпортний продукт. По співвідношенню ціна/якість імпортні вина істотно випереджають українські.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


«Кернел» скоротив продажі олії та зерна

Одна з найбільших українських аграрних груп «Кернел» скоротила продажі зерна на 21,8% у lll кварталі фінансового року (ФР), який почався в липні 2017-го, в порівнянні з аналогічним періодом минулого ФР – до 1,088 млрд тонн. Про це з посиланням на дані компанії пише Інтерфакс-Україна.

Згідно з повідомленням, за період з січня по березень цього року продаж наливної олії скоротився на 14% – до 252 740 тонн. Продаж бутильованої соняшникової олії скоротився на 24,4% – до 26,16 млн л.

Холдинг переробив 848 860 тонн насіння соняшнику. Цей показник на 1,4% менший в порівнянні з показниками lll кварталу 2017 ФР.

Перевалка зерна на експортних терміналах групи скоротилася на 6,1% – до 1,515 млн тонн.

Також за 9 місяців ФР «Кернел» зменшив продаж зерна на 25,1% – до 3,074 млн тонн. Це пов'язують зі зниженням збору врожаю в країні, відстроченої весняно-посівною кампанією і низькою готовністю фермерів продавати сільськогосподарські культури в очікуванні підвищення цін.

«Кернел» – найбільший у світі виробник та експортер соняшникової олії, провідний виробник і постачальник сільськогосподарської продукції з регіону Чорноморського басейну на світові ринки. Вертикально інтегрована структура компанії будується на тісно пов'язаних між собою бізнес-сегментах: виробництві, експорті й внутрішньому продажу соняшникової олії; рослинництві; експорті зернових культур; наданні послуг зі зберігання й перевалки зерна на елеваторах і портових терміналах. З 2007 року акції компанії торгуються на WSE.

«Кернел» завершив 2017 фінансовий рік з чистим прибутком в $176,2 млн, що на 21,7% менше, ніж у 2016 фінроці. Його виручка зросла на 9,1% – до $2,169 млрд, EBITDA скоротилася на 7,8% – до $319,2 млн.

Акції компанії торгуються на Варшавській фондовій біржі з 2007 року. Найбільшим акціонером «Кернел» через Namsen LTD є Андрій Веревський, який в жовтні – грудні 2017 року збільшив свою частку з 38,13% до 39,47% (32,344 млн акцій). Cascade Investment Fund (Кайманові острови), бенефіціаром якої виступає співголова депутатської групи «Відродження» Віталій Хомутинник, володіє 6,59% акцій «Кернела».



Найбільші покупці українських слив

У 2016 році таких фруктів було експортовано лише 1 тонну на 2,4 тисячі доларів США.

Найбільшим покупцем українських слив у 2017 році стала Польща, куди було поставлено 6,6 тисяч тонн на $5,4 млн. Також цей продукт користувався попитом у Білорусі (705 тонн на $337,5 тис.), Латвії (265 тонн на $121 тис.), Румунії (254 тонни на $210,5 тис.) та в інших країнах.

У 2017 році Україною було імпортовано майже 1 тисячу тонн слив та терену на $905 тисяч. Відповідно, позитивне зовнішньоторговельне сальдо за цією групою склало $5,3 млн.