Євген Кравцов: Водний напрямок - найефективніший для агрологістики

У транспортній логістиці існують складнощі в перевезенні вантажів, що особливо проявляються в період збору врожаю. Як "Укрзалізниця" буде вирішувати сформований транспортний колапс?

В аграрній логістиці в цьому році ми вперше, і про це досить скоро буде оголошено, отримали листи подяки від цілого ряду українських і міжнародних аграріїв, у яких ситуація в цьому році була значно кращою, ніж в попередні роки.
Дійсно, існує питання, пов'язане з тим, що обсяг збору зерна і обсяг збору врожаю кожного року в Україні зростає. Я не буду приховувати, що ми не можемо так швидко кількісно покращувати наявність локомотивів і вагонів. Тому для нас є важливим питання поліпшення самої логістики. Ми відкрито заявляли і бізнесу, і нашим партнерам, про те, що плануємо переходити в сторону пріоритетності маршрутних відправок: це коли ми не збираємо по маленьким станціям по 3-4 вагони, по два вагони, іноді, по одному, а стимулюємо наших клієнтів переходити на більші маршрутні відправки - як мінімум по 15 вагонів для збірних маршрутів або по 50-55 вагонів для цілого маршруту. Для нас це набагато ефективніше з точки зору витрат ресурсів по тязі, по обороту вагона, по маневровій тязі. Неодноразово велися обговорення на різних майданчиках щодо наших ініціатив у цьому плані і обґрунтувань, чому ми це хочемо зробити. Була певна домовленість, щоб "Укрзалізниця" не робила активних дій до кінця аграрного сезону. Зараз сезон добігає кінця і в зв'язку з цим, вже на наступному тижні планується в рамках EBA провести велику зустріч спільно з аграріями та Зерновою асоціацією з приводу обговорення переходу до маршрутних відправлень і наших дій, які ми плануємо зробити. Основна ідея полягає в тому, щоб, використовуючи поточний парк, поліпшити ситуацію з обігом і кількістю оброблюваного вантажу.

Читайте також: Ахіллесова п'ята української логістики

Як буде відбуватися оновлення парку вантажних вагонів?
В кінці минулого року ми не закладали значного оновлення складу зерновозів. Зараз ми ведемо переговори з однією з міжнародних фінансових організацій про те, щоб запустити кредитну лінію (позаяк для нас це вже bankable напрямок) по фінансуванню будівництва зерновозів. Я сподіваюся, ми зможемо це завершити до кінця року для того, щоб, як мінімум, до кінця або середини сезону вже отримати перші зерновози з цієї лінії.

Чи може водний транспорт розвантажити сухопутний?
Звичайно, може. Якщо говорити про водну логістику, то особисто я бачу цей напрям як найбільш ефективний саме для агрологістики, враховуючи регіони, які знаходяться навколо Дніпра і кількість вже існуючих елеваторів по берегах і також тих, які плануються до будівництва. Разом із логістикою, яка існує - це дійсно непоганий варіант. "Укрзалізниці", з огляду на ті темпи зростання, які показують українські аграрії з невеликою поправкою на урожай від року до року, необхідні елементи допомоги. Ми не бачимо для себе на сьогоднішній день в річці конкурентів, ми бачимо партнера, який би допоміг нам поліпшити логістику і вивезти вантаж, який необхідно вивезти, в порти і на експорт.

Фрагмент трансляції наживо можна переглянути за посиланням або на нашій сторінці у facebook.

Спілкувалася Дар'я Анастасьєва

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Віктор Компанієць: епоха аутсорсингу завершується

Ви один із засновників IT-сфери в нашій країні. Раніше  керівник інвестиційного напрямку Digital Future, зараз директор з розвитку в холдингу Universal Commerce Group (UCG). Можете коротко описати, як розвивалася сфера IT, які тенденції можна простежувати зараз і за рахунок чого наші фахівці такі популярні в усьому світі.

Так багато питань, і так насправді все непросто. Цей процес почався в кінці 80-х на початку 90-х років минулого століття і пов'язаний із тим, що в Україні було зосереджено безліч військових розробок, що формувало певну школу і певну дисципліну. Це були розробки, пов'язані з космосом, з військовою базою і звідти вийшло чимало професіоналів, саме, розробників апаратного і програмного забезпечення. І коли Союз розвалився, і всі вони виявилися без роботи, то, неминуче, якась частина виїхала, якась частина почала намагатися заробляти, але так чи інакше, кілька великих компаній, які були пов'язані з розробкою програмного забезпечення, продовжили свій розвиток в IT. Я, зокрема, працював в компанії InterMicro, яка потім перетворилася на INTERMICRO BUSINESS SYSTEMS (IBS)  в Москві  це один із найбільших інтеграторів. І, власне кажучи, IBS  була одним із піонерів аутсорсингу на території колишнього радянського союзу, і її аутсорсингова компанія Luxoft відома всім у всьому світі. Я мав відношення до Luxoft, коли це називалося inter.micro.delta  науково-дослідний центр нових розробок в Києві. Також слід згадати братів-близнюків Діанових з інституту кібернетики імені В. М. Глушкова НАН України, вони керували цим центром. Я працював у десятках індустрій: медіа, телебачення, виробництво, проектування, космос, агро, банківська сфера, безпека, силові структури, військові тощо і брав участь у декількох сотнях проектів.

Чому українські IT-розробники популярні?

Тому що за досить високої кваліфікації, на початку IT-глобалізації, їхні послуги коштували дуже дешево, вони були дешевше за індусів. Зараз ситуація змінилася, мова не йде про "дешеві послуги", зараз більше говорять про досвідченість і здатність працювати з конкретним глобальним завданням. Мабуть, епоха аутсорсингу завершується, і більшість аутсорсингових компаній явно чи потайки веде розробку своїх власних продуктів, орієнтованих на кінцевого споживача, а не на замовника. Це досить серйозний процес, практично всі аутсорсингові компанії, які я знаю, якусь частину своїх ресурсів направляють на пошуки таких моделей: фінансують хакатони, обирають команди, проводять внутрішні заходи, створюють хакер-спейс всередині компанії  тобто працюють в напрямку створення власних продуктів. Щоб не бути виробником продуктів із маленькими функціями, а виробляти кінцевий продукт "з нуля" всередині компанії, якому можна присвоїти ім'я своєї компанії, і це буде серйозний брендовий продукт.

Тобто, скоро не аграрії будуть замовляти, вибирати, купувати собі розробки в айті, а айті буде виробляти товари та вибирати агросферу або компанію, де їх реалізувати?

Якщо говорити про область агро  тут зовсім окрема ситуація. Реально процес вийшов з-під поля 3 роки тому. 3 роки тому пройшов перший агроайті-хакатон, який зібрав 80 команд і для всіх це був "грім серед ясного неба"  а, виявляється, народ займається цією розробкою. Зараз серйозні компанії займаються розвитком цього сегмента, тому що у нас доволі релевантний прикладний досвід, є земля, є великі компанії, які можуть собі дозволити інвестувати в інновації, не тільки в нові трактори, нові добрива і нове насіння, але і в нові бізнес-рішення. І великі компанії теж шукають своє місце в даному випадку не на зовнішньому, а на внутрішньому ринку. Це досить цікавий момент, тому що більшість наших айтішних компаній отримують свій основний дохід і працюють за межами України. А так є можливість скористатися доволі великим, потенційним внутрішнім ринком.

Як може розробник захистити свій проект?

Потрібна пріоритетна заявка. Але не можна розкривати всі ноу-хау, які необхідні для повторення цього продукту. Хоча загального правила немає  в якихось випадках потрібно обов'язково отримувати патент, а є випадки, за яких в жодному разі не можна отримувати патент, тому що велика кількість конкурентів за наявності більшого фінансування швидко повторить розробку, наздожене і пережене її. У ряді випадків потрібно щільно тримати ноу-хау, але іноді навпаки по максимуму відкривати інформацію, щоб ні для кого не було секретом, як воно влаштовано, а ховати слід свої секрети в технологіях продажів, у стосунках з клієнтами, в створеному ком'юніті  єдиного алгоритму немає. Є фахівці, патентні повірені, які допомагають прийняти рішення: чи варто патентувати, чи не варто, і якщо варто, то, що саме.

Ви назвали мед, як один із продуктів, яким Вам було б цікаво займатися в сільському господарстві. Чому саме мед?

Тому що цікаво. Мені сам феномен бджільництва цікавий: як це  людина і комаха  живуть у симбіозі. Крім того, Україна  одна з небагатьох країн світу (їх всього 3-4), які мають можливість масованого вирощування культур на великих площах відразу. А це означає, що бджоли можуть збирати однорідний матеріал із великих площ, тому він більш стабільний за якістю. Хоча це всього лише одна з причин.

Чи плануєте ви створювати для свого медового бізнесу інноваційне програмне забезпечення?

Особисто я не впевнений, однак мою дружину це може зацікавити.

Мотивувати вас на створення агроайті продукту?

Ні, чому мотивувати?  Писати програми.

Замість резюме

Я якось пожартував, що агроайті  це злиття двох найбільш прогресивних галузей в нашій країні, що в підсумку виявилося більшою мірою правдою.

Складність агроайті в тому, що результат будь-яких інновацій можна спостерігати тільки через рік, коли виросте урожай.

Спілкувалася Дар`я Анастасьєва

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Юлія Порошенко: технологічна революція тільки починається

Наразі в агросфері та інших сферах економіки і культури активізовані програми стартапів і інвестиційних програм. Навіщо сучасному бізнесу стартапи? 

Вся еволюція говорить нам: виживає найсильніший, не в плані найбільший, а той, хто здатний адаптуватися до мінливих умов середовища. Стартапи  це зміни, прогрес. Споживачі йдуть за змінами, їхня поведінка змінюється, ринковий попит стає іншим. Бізнес-моделі змінюються, стартапи каталізують цей процес, постійно прагнучи створити щось проривне. Для великого бізнесу стартапи  це ін'єкції підприємництва «внутрішньоколективно». Тому що сам організм корпорацій виробляє зміни погано. Зовнішні надходження драйву і спрямованість у майбутнє добре для компаній не тільки в плані ідей, але і мотивації співробітників.
Багато хто вважає, що взаємодія з інноваторами в тій чи іншій формі  а їх може бути безліч  це питання виживання для бізнесу.
Але і для стартапу, звичайно ж, та підтримка ресурсами, яку може дати великий бізнес, корисна, це win-win ситуація.

Головне пам'ятати: технологічна революція тільки починається.
 
У вас великий досвід роботи в економічній сфері: General Electric, потім в McKinsey – що звернуло Вашу увагу на агро, чому Ви вирішили розвиватися в цій сфері, це рішення внутрішньодержавного вектора (Україна  аграрна країна) або особисті уподобання?

Саме тому, що я упродовж 10 років працювала консультантом  в McKinsey, до цього  в PwC і в глобальній лідерській програмиі General Electric, я навчилася знаходити можливості і допомагати їх реалізовувати. Коли я зробила кілька консалтингових проектів в агро в Україні, то була вражена і натхненна можливостями галузі. Розуміла, що велика частина точок зростання пов'язана з впровадженням у сільське господарство інноваційних технологій. Тому два роки назад була задумана ініціатива, яка б зводила разом агрокомпанії та інноваторів і допомагала бізнесу впроваджувати новаторські рішення.
 
Як світова громадськість сприйняла дискусійну панель у Давосі?

З величезним інтересом. Інтерес був до всього, що відбувалося в Українському Домі в Давосі. Цей формат залучення уваги до країни був застосований Україною вперше за 50 років існування Всесвітнього економічного форуму. На нашу панель, наприклад, зареєструвалося в 4 рази більше людей, ніж фізично міг вмістити зал. Потім відбувся нетворкінг, багато з відвідувачів якого були з кола інвесторів. Агротек на топі у всьому світі, але важливо було дати міжнародним інвесторам відчуття суб'єктності українців в агротемі і партнерства на рівних. Коли демонструєш можливості і відкритість, але в той же час розуміння своїх сильних сторін і готовність захищати свої інтереси. Це вийшло: європейські спікери нашої панелі Міхаель Хорш і Тобіас Менне говорили про со-інвестиції в українську агросферу, визнавали ділову активність і правильність шляху, яким йде локальний бізнес.

Чи є пропозиції від іноземних інвесторів / компаній?

Є, але я зможу оприлюднити конкретику пізніше. Ми запросимо їх влітку на демодень МНР accelerator, який Agrohub проводить спільно з Radar Tech і МХП. Хочу, щоб вони побачили стартапи-переможці. Думаю, там же вони приймуть для себе рішення, чи інвестувати в проекти.
 
Відкрийте трохи завісу тематичних акцентів MHP accelarator: стартапів в яких напрямках більше? На попередній панелі аргобіотехнологіі не користувалися популярністю. З чим це пов'язано, на Вашу думку?

До акселератора подали 184 заявки. Найбільше заявок  на тему інновацій в автоматизації промислового процесу (34) і в діджіталізаціі (32). Агробіотехнології  на третьому місці (30 заявок). Не набагато менше, як бачите. Фахівців з агробіотехнологій, думаю, в країні просто менше, ніж айтішників.
  
Існує думка, що 99 відсотків стартапів не доживають до своєї реалізації. Які є шляхи для зміни такої статистики?

Найефективніший шлях  це краще вивчати реальні проблеми бізнесу і кінцевих споживачів. Наприклад, перед запуском MHP accelerator ми провели спеціальне дослідження для компанії МХП, яке визначило пріоритетні саме для неї галузі пошуку інноваційних рішень. Їх вийшло сім, ми озвучили їх стартапам, що подавали заявки в MHP accelerator. Сказали, що варто орієнтуватися на ці напрямки, щоб підвищити шанси на перемогу. Хоча ідеї в інших напрямках теж приймаються.

Опишіть, будь ласка, майбутню логістику проекту: з ким, крім МХП, плануєте співпрацювати? Чи буде це реалізація на українських підприємствах, з українським капіталом?

Ми з усіма ведемо переговори. Ще коли ми планували перший акселератор на Агротім, бачили зацікавленість від багатьох, просто МХП погодилися першими.
Наступний проект Agrohub  Інноваційні пріоритети. Це консультаційно-дослідний проект, який дозволяє організації сформувати запит на технології та задокументувати його. Крім того, визначити точки поліпшень, побудувати процес інтеграції нових рішень, почати практичну взаємодію з носіями технологій.
За методологією це діагностика компанії, виявлення потреб і побудова моделі внутрішніх і зовнішніх змін.
У підсумку, це дослідження дозволить компаніям продумати і системно підійти до питання, які інновації для них в пріоритеті; як найкращим чином їх впроваджувати і якого ефекту і коли очікувати. У всьому світі подібний аналіз  це відправна точка для системного впровадження інновацій.
На даний момент Інноваційними пріоритетами вже зацікавилися 10 компаній. Серед тих, хто підтвердив участь  агрохолдинг «ІMK» і промислова група AGRICOM GROUP.
Скажу ще, що Agrohub проводить це дослідження за підтримки міжнародної компанії CIVITTA.
  
Чи планує Agrohub окрім/замість стартапів ініціювати/підтримувати фундаментальні дослідницькі проекти? За допомогою системи грантів.

У майбутньому, можливо. Одна з ролей Agrohub  – knowledge broker. Ми видобуваємо знання в сфері агроінновацій і доносимо їх до зацікавлених сторін. Дослідницькі проекти частина цих знань.
Запущене нами в лютому дослідження «Інноваційні пріоритети» одне з таких фундаментальних досліджень ринку. Судячи з інтересу до нього, для нас це буде можливість охопити агрогалузь в цілому. До кінця року ці дослідження для конкретних компаній складуться в «національний перелік», в запит ринку на інновації. Буде подання про найгарячіші проблеми галузі, про готовність бізнесу їх вирішувати за допомогою нових технологічних рішень.
Це стане і сигналом для інноваторів, з якими ідеями приходити. До речі, не тільки українських інноваторів.
 
Акселератор  це чисто комерційний проект? Або можлива співпраця з державою? І чи є державні аналоги таких програм?

MHP accelerator реалізований із приватним капіталом. Але наш хаб зводить різноманітних гравців заради єдиної мети  впровадження інновацій в український агросектор. Тому ми готові робити подібні програми і для державних компаній, і для громад, якщо від них буде запит і умови.
 
Чи будуть якісь санкції в разі провалу проекту-переможця? Ну і захист від шахрайства, якщо провал був навмисним.

Коли ми а це не я одна, в команді менторів та журі 14 осіб  відбираємо стартапи, то беремо до уваги комплекс критеріїв. Наприклад, скільки стартапів людина створила і кинула раніше, наскільки продуманий продукт, а люди розуміють, що роблять. Ми спілкуємося з командами. Людину, яка хоче обдурити, можна вивести на чисту воду питаннями. Все це знижує ризик провалу, особливо, навмисного.
 
Як буде вирішуватися питання конкуренції, якщо є два схожих стартапи, кому буде надаватися перевага?

Ідеї ​​можуть бути схожими, проте успішний стартап  це низка факторів. Наприклад, вирішальним критерієм відмінності може стати комплектація команди. Або те, як тімлідер відповідає на незручні запитання.
 
Що потрібно і що робиться для того, щоб свою додану вартість стартапи створювали в рамках національної економічної зони? Часто резидент бере участь у розвитку української економіки лише як джерело валютної виручки а-ля "заробітчанин", в той час як наші підприємства змушені купувати продукти наших стартапів вже з-за кордону за завищеними цінами.

Ми якраз і працюємо для того, щоб створити умови, в яких українським стартаперам було б цікаво працювати на український ринок, і українські компанії купували б їхні вирішення безпосередньо.
Це робота і з корпораціями, і зі стартапами. Загалом, обробляємо ґрунт, який, коли буде готовий, дасть відразу багато паростків.

 

Спілкувалася Дар'я Анастасьєва

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Український аграрний експорт до країн ЄС зріс більш ніж на 37% в 2017 році, - Ольга Трофімцева

Про це розповіла заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань європейської інтеграції Ольга Трофімцева.

«Вже декілька років поспіль країни ЄС посідають друге місце в регіональній структурі нашого аграрного та харчового експорту. Дуже рада відзначити, що за підсумками 2017 року, експорт наших аграрних та харчових продуктів до європейських країн зріс на 37,1%, або майже на $1,6 млрд та склав $5,8 млрд. Для мене особисто дані показники означають, що Угода про ЗВТ між Україною та ЄС ефективно працює та дає свої результати для нашого аграрного сектору. Окрім того, зростання обсягів експорту до країн ЄС є ознакою успішної переорієнтації більшості наших аграрних експортерів на нові ринки після втрати ринку РФ»,- відмітила заступник Міністра.

За її словами, головними продуктами українського агроекспорту, що постачались до ринку ЄС в 2017 році, є зернові злаки –$1,7 млрд, олія – $1,4 млрд, насіння олійних культур – $1,1 млрд. «Але, окрім цього, зростання нашого експорту за минулий 2017 рік до країн ЄС також відбулось за рахунок збільшення постачання нішевих, перероблених та готових харчових продуктів. Наприклад, експорт м’яса птиці збільшився в 2017 році порівняно з 2016 на $64,9 млн, продуктів з борошна та крупи – на $32,4 млн, соків – на $28,3 млн, меду – на $25,5 млн, кондитерських виробів - на$15,4 млн, масла вершкового – на $11,7 млн»,- відмітила заступник Міністра з питань євроінтеграції.

Ольга Трофімцева розповіла, що ТОП-5 торговельних партнерів України в ЄС очолюють Нідерланди з часткою 18%. А далі йдуть Іспанія – 14,3%, Польща – 13,2%, Італія – 12% та Німеччина – 10,5%.

«За минулий рік ми також імпортували європейських агротоварів на 17,2% більше ніж у 2016 році. Загалом імпорт становив $2,3 млрд. А основними товарами нашого імпорту були тютюн та вироби з нього, шоколад та продукти з какао-бобів, корми для тварин, алкогольна продукція та різні інші харчові товари»,- резюмувала Ольга Трофімцева.

Довідково:

Найбільшу питому вагу в структурі експорту до країн ЄС мали такі види сільськогосподарської продукції: зернові злаки–$1,7 млрд; олія–$1,4 млрд; насіння олійних культур – $1,1 млрд ; залишки і відходи харчової промисловості – $497,5 млн; плоди, горіхи та цедра – $139,2 млн; м'ясо та харчові субпродукти свійської птиці –$133,7 млн; мед – $98,8 млн; вироби із зерна та хлібних злаків – $96,1 млн; шкіра із шкур ВРХ, овець, ягнят та інших тварин – $75,7 млн; соки – $70,7 млн; казеїни, альбуміни – $40,3 млн; продукти з какао-бобів, шоколад – $38,2 млн; продукти переробки овочів, плодів– $38 млн та інші товари.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Аграрії говорять: майстер-клас публічного виступу від бізнес-тренера Дмитра Маліночки

У чому секрет успішного виступу?

Успіх виступу залежить від багатьох факторів.

По-перше, на етапі підготовки важливо відповісти для себе на питання «Що особисто я хочу від своєї аудиторії?». Іншими словами, сформулювати для себе досяжну мету на виступ. Неймовірно важливо, щоб відповідь мотивувала виступати! Щоб самому було цікаво досягати цієї мети.

Коли спікер сам не зацікавлений у долі свого повідомлення, про те, що публіці буде цікаво, мови бути не може. Наприклад, у багатьох агрокомпаніях проходять тренінги по продуктах. Я був присутній на одному з них в якості спостерігача. На жаль, я можу порівняти це тільки з лекцією  аудиторія абсолютно не була залучена.

По-друге, важлива форма подачі. Я маю на увазі, що спікеру слід бути енергетично сильним, щоб створювати динаміку, залучати, притягати увагу. Презентація, виступ  це не монолог, це таке ж спілкування з людьми, як і один на один за чашкою кави. Голос  це не тільки засіб передачі слів, а ще й засіб передачі енергії. Без цієї енергії виступ знову-таки перетворюється на лекцію. Жести і лаконічні слайди  допомагають підкреслювати, уточнювати і візуалізувати інформацію. Питання в аудиторію або інший вид залучення слухачів до активної участі  це сильні засоби утримання уваги і підвищення ефективності виступу. Публіці мало однієї тільки корисної інформації. Їй потрібні враження.

Нещодавно Ви проводили тренінги в компанії FMC Agriculturel Solutions. Розкажіть про цей досвід, на чому акцентувалися?

Не секрет, що багато хто боїться публічних виступів. На мій погляд основна причина страху  власна уява. Перед тим, як проводити тренінг для продавців компанії FMC, я детально обговорював завдання для навчання з керівниками компанії. Я почув наступне: «Деякі менеджери нервують у спілкуванні з деякими статусними клієнтами, власниками підприємств».

Як в спілкуванні зі статусними людьми, так і в спілкуванні з аудиторією ми схильні вигадувати собі уявлення про людей, з якими спілкуємося. Тому, я завжди закликаю «Спілкуйтесь з людьми, а не зі статусом, віком, грошима, підлогою, часом і іншими уявленнями про них».

Спілкуйтесь з людьми, а не зі статусом, віком, грошима, підлогою, часом і іншими уявленнями про них

І в результаті осмислення вже тільки цього, учасники тренінгу в компанії FMC стали легше ставитися до переговорів з такими людьми і стали впевненіше. Далі ми виробили стратегію ведення діалогу з ними і розіграли переговорний кейс. Учасники впевнено почували себе в спілкуванні з подібними людьми і знали, як себе вести і що говорити для досягнення своїх цілей.

Як підготувати якісну доповідь: вибір теми, вигадки, лайфхаки, корисні поради?

Для підготовки я рекомендую ніколи не писати весь текст свого виступу і, вже тим більше, його вчити напам'ять. Якщо під час виступу забудеться хоча б слово, то можна повністю розгубитися, тому що мозок не готовий до імпровізації.

Вибираючи тему важливо керуватися тим, що важливо самому і попаданням в інтереси аудиторії.

Я закликаю готувати тезовий план свого виступу і для розкриття кожної тези використовувати приклади й аргументи. Напишіть в стовпчик на аркуші основні пункти вашого виступу і залиште між ними місце для позначок. Після цього, подумайте, якими аргументами і прикладами ви будете розкривати кожен пункт. Беріть від 1 до 3 аргументів для розкриття кожного окремого пункту  це оптимальна кількість. Під кожним пунктом плану напишіть ці аргументи і приклади двома-трьома словами, але так, щоб ви розуміли значення і суть аргументу при погляді на ці слова. Коли ви зробите це для всіх пунктів плану, подивіться на написане і зберіть в голові всю послідовність мовлення. Розкривайте аргументи як невеликі історії, приклади з вашого досвіду, досвіду колег або інших людей. Навіть якщо ви говорите про статистику  подайте її в якості історії про дослідження. Форма історій і прикладів допоможе легко втримати в пам'яті всю необхідну інформацію і дані, а також вони будуть цікавішими для публіки.

Чим агротематіка відрізняється від інших сфер, в чому особливості галузі для вашої діяльності?

Особливість роботи з агрокомпаніями для мене полягає в людях і специфіці діяльності. Наприклад, в IT компаніях люди м'якше, в агро  грубіше. Це пов'язано зі специфікою роботи. Робота в офісі або в полях в прямому і переносному сенсі  дуже відрізняється. Це впливає на спосіб спілкування і поведінки.

На тренінгах я намагаюся копати глибоко і доходити до суті. А коли справа доходить до важливих людям речей, вже не важливо, це IT, банківська або агросфера  люди роблять відкриття, які просувають їх вперед, дозволяють по-іншому вести себе в знайомих ситуаціях, легше долати труднощі.

Навіщо потрібні тренінги для агрокомпаній?

Є дослідження, що тренінги з soft skills мають найбільші показники ефективності. Будь-яка компанія хоче розвитку  збільшення продажів, кількості клієнтів, продуктивної атмосфери в колективі, вдосконалення внутрішніх процесів.

Наприклад, в компанії працює 10 продавців. Оптові продажі. Збільшення обсягу продажів на 5% у кожного продавця  це збільшення обсягу продажів всієї компанії вже на 50%.

70% ефективності керівника залежить від його управлінських навичок, тобто soft skills.

Саме тому навчання співробітників агрокомпаній актуально.

Які види найбільш ефективні: групові, індивідуальні?

Це залежить від завдання і аудиторії. Для співробітників частіше підходять групові тренінги. Є винятки, наприклад, коли співробітнику компанії потрібно підготуватися до виступу для конкретної презентації або прес-конференції.

Для керівників  також підходять групові тренінги. Індивідуальне навчання застосовується частіше, ніж для співпробітників. Наприклад, стратегічні сесії проводяться індивідуально з керівниками.

Що для вас агро, як виглядає успішний / грамотний аграрний спікер?

Це людина, яку легко зрозуміти, вона залучає аудиторію або легко веде бесіду на переговорах, вміє керувати розмовою з будь-якою аудиторією або один на один і захоплює своєю ідеєю, продуктом.

Спілкувалася Дар'я Анастасьєва

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Юрій Андрієвський: "Я не прагну купити собі новий "мерседес", я краще куплю собі новий верстат"

Розкажіть про особливості роботи "Креатив-Агромаш".

Ми проектуємо і реалізовуємо наші проекти. На жаль, ми не можемо так, як наші сусіди по ринку: взяти шматок заліза і продати, ми його ще й монтуємо. А оскільки ми його монтуємо, то для нас дуже важливо, де і на чому відбуваються ці роботи. У нас є досвід роботи з "Нібулон", ми будували їм 2 об'єкти, заливали фундаменти і дуже уважно ​​підходимо до кожного замовника. Тому я скликав принципово проектну групу, яка проектує і фундаменти, і силос, відповідно, ми повністю контролюємо весь процес: я не залежу від фундаменту, від непрофесійних суміжників - позаяк в галузі дійсно відчувається кадровий "голод". Люди їдуть за кордон і ми намагаємося зупинити їх зарплатами.

Які замовники є вашою цільовою аудиторією?

Ми ставимо акценти на фермерські елеватори, це досить велика царина і фермери часто не мають тих ресурсів і тих фахівців, які можуть організувати їм подібне будівництво. Фермерам простіше показати ділянку: ось вам гроші, беріть проектуйте, будуйте і відповідайте за це. На цьому наша компанія і виграє. Ми можемо чітко розрахувати вартість всього об'єкту "під ключ" за тонну зберігання. А більшість наших конкурентів цього не можуть - вони бочку виготовили і продали. З іншого боку, у них завжди є можливість ухилитися від відповіді на питання: "А чому вона впала?" (Адже ні для кого не секрет, що вони падають).

Уявіть собі, що керівник невеликої компанії заборонив олігархам експлуатувати мільярдний завод.

Чи є досвід роботи з кооперативами?

У нас досить молода компанія, нам всього два роки, зараз, здебільшого, співпрацюємо з фермерськими господарствами, але в перспективі, звичайно, співпраця з кооперативами. До цього я керував Феодосійським метзаводом. На жаль, втратили ми Крим і втратили ми завод. Крим, може, і повернеться, але завод, швидше за все, втрачено безповоротно. Виробничі потужності розібрали; промислові приміщення здали по периметру під СТО, мийки; побудували супермаркет; 5-поверховий готель здали в оренду - земля в центрі Феодосії завжди була цінною. До окупації було сплановане рейдерське захоплення. Зараз юридично ми перереєстрували завод на нашу базу в Кременчуці, йде "суддівська метушня" з рейдерами. Заводу було більше 60 років, зараз довелося починати з нуля. У нас немає закордонних інвесторів, немає кредитів у банку, ми інвестуємо власні гроші, не їздимо на Мальдіви - ми розвиваємо свою базу.

Що потрібно для ефективної експлуатації елеватора?

Для ефективної роботи елеватора необхідно чітко дотримуватися інструкції з експлуатації. У зв'язку з тим, що ми самі монтуємо конструкції, в інструкціях з монтажу необхідності немає, а із експлуатації так - не можна без санкцій нічого свердлити, змінювати, наша компанія здійснює повну технічну підтримку, якщо у замовника є зауваження або побажання, ми все враховуємо. Наприклад, в Коростені ми робили великий завод, проектантами замовника була допущена помилка, ми виявили її і заборонили експлуатацію силосу. Уявіть собі, що керівник невеликої компанії заборонив олігархам експлуатувати мільярдний завод. І вони зупинили роботу, прийняли наше рішення, ми розробили проект на посилення, під нашим технаглядом було проведено посилення силосів - зараз конструкції в порядку, повністю експлуатуються.

Зараз ми ведемо переговори з Угорщиною на будівництво 30 резервуарів для зберігання концентрату яблучного соку, наша технологія підходить. 

Як розподілена географія ваших замовлень?

Компанія знаходиться в Кременчуці, останній об'єкт, який ми зараз будуємо в 15 км від міста - завод посівного матеріалу "Рост Агро", що спеціалізується на елітних гібридах кукурудзи, які експортуються за кордон, у них 21 силос. Серед наших замовників Коростенський завод МДФ, трикотажна фабрика "Giulia", фермерське зерносховище на 6 тис тонн в Кропивницькій області, фермерське зерносховище в Світловодську на 2 тис тонн. Крім того, компанія постійно отримує закордонні заявки з Росії, Казахстану, Молдови. Зараз ми ведемо переговори з Угорщиною на будівництво 30 резервуарів для зберігання концентрату яблучного соку, наша технологія підходить. Також ми спроектували пелетні силоси, оскільки пелетна тема в Україні буде активно розвиватися, і поки ми єдині, хто може це робити: ми розробили систему переміщення цієї маси, є лекало проекту і є маса замовлень, ведуться переговори. І, ймовірно, зернова тематика піде на другий план, конкурувати з величезними компаніями нам складно, ми не прагнемо до великих розмірів, наш колектив складається з 40 осіб, і навіть із замовленнями на невеликі об'єкти, компанія все одно буде розвиватися. Основне завдання: оснащуватися, оснащуватися, оснащуватися. Я не прагну купити собі новий мерседес, я краще куплю собі новий верстат.

Довідково.

Група компаній «Креатив Лайн», до складу якої входить "Креатив-Агромаш", пропонує будівництво елеваторних комплексів і біогазових реакторів будь-якої складності «під ключ».  Виробництво знаходиться в місті Кременчук, Полтавська область, Україна. Спеціалізується на виробництві силосів і резервуарів за німецькою технологією LIPP-СИСТЕМ, а також на виробництві легких сталевих конструкцій ЛСТК.

Дар'я Анастасьєва

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview