Євгеній Семененко: Підприємство завжди потребує руху і змін, саме це створює нові продукти і сприяє розширенню

-Пане Євгенію, розкажіть про особливості побудови колективу. З чого складається Ваш день як керівника компанії?

- Почну з того, що завжди приємно працювати з людьми, з якими вже колись працював. По-перше, вони знають, чого я хочу, які вимоги я перед ними ставлю. Це обов’язкова умова для досягнення результату. Як казав колись Дмитро Васильович Фірташ: “Поганий той менеджер, якого все влаштовує”. Також я не беру у свій колектив людей, які не прагнуть розвиватися, ставати кращими і виконувати роботу якісніше. Мені потрібні люди, які весь час прагнуть досягати більшого, людина повинна до чогось іти, прагнути. При чому, як у матеріальному плані, так і морально, на кожному етапі досягати чогось нового. Ніколи не зупинятися на досягнутому. Якщо кожен гвинтик системи так працюватиме, за належного керівництва, компанія стрімко розвиватиметься. Підприємство завжди потребує руху і змін, саме це створює нові продукти і сприяє розширенню.

- Як Ви мотивуєте своїх співробітників?

- По-перше, звичайно, є премії, грошові винагороди. Якщо працівник виконав належні обов’язки, або зробив більше чогось, ніж мав, проявив ініціативу, він обов’язково отримає премію. Якщо працівник не впорався із поставленим завданням, або виконав його неналежним чином, додаткові “бонуси” знімаються із роз’ясненням у відповідному наказі. Якщо я біжу, то всі мають бігти. Якщо хтось затягуватиме роботу підприємства, то буде йти зворотня реакція, і розвиток підприємства зупиниться. Є люди, які приходять зі сторони, серед них завжди трапляються ті, що вписуються в колектив і ті, хто до цього колективу не потрапляє. І “UKRAVIT” - не виняток в цьому правилі. Окрім мотивації вертикальної - від керівництва до працівників, наявна “внутрішня” мотивація між безпосередніми колегами: працівники мотивують один одного. В  “UKRAVIT” створена така якісна і позитивна робоча атмосфера, що за час моєї роботи в цій компанії (5 років) звільнилася тільки одна людина за власним бажанням. Це був HR, який працював в компанії місяць. Щорічно у вересні в Черкасах компанія “UKRAVIT” на виробництві організовує корпоративи, в рамках яких влаштовуються драйви, розваги, вечері, конструктивні мозкові штурми, бесіди у неформальній атмосфері. Агробізнес за своїми особливостями практичний. І навіть корпоративи в нашій компанії влаштовуються на виробництві. В команді гуртуються люди, які вміють працювати і хочуть це робити.

- Ви - керівник лідер, чи керівник-командувач?

- Я не люблю наказувати, із працівниками стосунки будую на довірі. Якщо ходити офісом і віддавати накази, ефективності компанія не матиме. Я ставлю задачі, мотивую співробітників, допомагаю, направляю - і отримую ефективну діяльність кожного окремо і всієї компанії в цілому. Я люблю працювати з людьми, які самі приходять і кажуть: “давайте зробимо так”. Тому що серед певної кількості банальних ініціатив обов’язково трапляються цікаві і важливі. Кожні слід розглянути і прийняти на основі них певні рішення. Кожен працівник на ділянці, за яку відповідає, може знати набагато більше, ніж керівник, який всю картину бачить трохи згори. Звичайно, я розумію, як рухаються всі процеси, але працівники оперують величезною кількістю важливої інформації. Двері мого кабінету завжди відчинені, в них навіть не потрібно стукати. Будь-який співробітник може зайти кожної хвилини. Єдине, що я делегую питання за ступенем важливості, і в результаті всі процеси, які відбуваються в компанії, проконтрольовані і всі проблеми й питання вирішені.

- Багато людей працює в компанії? Як гендерно сформований колектив?

- Наразі в компанії «Укравіт Агро» працює 47 осіб. Пропорція жінок і чоловіків рівномірна, ми орієнтуємось не на стать людини, а на її професіоналізм. В нашій команді є жінка-агроном, наприклад, вона кваліфікований спеціаліст, незважаючи на те, що загалом ці посади частіше обіймають чоловіки. Вона на рівних із чоловіками “мотається” по відрядженнях, вирішує важливі питання і має такі самі обов’язки, як і її колеги-чоловіки. Фінансовою  частиною  “UKRAVIT” теж керує жінка, менеджери з продажу, менеджери із закупівлі сировини - також жінки. Наша компанія створює комфортні умови для праці професіоналів, і не має значення, скільки їм років і якої вони статі.

Довідка: UKRAVIT  – найбільша агрохімічна українська компанія, яка виробляє понад 135 препаратів: ЗЗР, добрива з мікроелементами, засоби для знищення гризунів та побутових комах. До складу корпорації входить «Фабрика агрохімікатів» (м. Черкаси).

З питань продажу та співпраці звертатися:
ТОВ «Укравіт Агро», м.Київ, вул.Дегтярівська, 25/1.
Гаряча лінія: 0 800 301 401

 

Дар'я Анастасьєва

Ексклюзивно для AgroReview

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Хмиз: Довіра аграрного бізнесу до роботи чиновників повертається

Нещодавно Ви відвідували святкування з нагоди 6-річчя ринку "Столичний", а до того проводили зустрічі із Дирекцією підприємців ринку Львова. Яка ситуація із оптовими ринками вашого регіону, наприклад, ринком "Шувар"? Наскільки відмінною є ситуація із ринками у Київській і Львівській областях? 

Це для мене доволі близьке питання, тому що я вихідець із такого ринку, місцем моєї роботи колись був ринок “Шувар”. Ринок сільськогосподарської продукції - чітка філософія і необхідний інфраструктурний об’єкт у всьому ланцюжку виробництва і доданої вартості с/г продукції. Це місце, де безпосередньо виробник може продати свою продукцію за найкращими цінами широкому спектру споживачів. І цілий ряд всього іншого, це не лише торгівля - може бути зустріч з експертами, може бути інформаційний майданчик, якщо правильно розглядати суть поняття “ринок”. І, власне, у Львівській області ми маємо ринок “Шувар”, це оптовий ринок с/г продукції. Існує державна програма із розбудови оптових ринків в Україні, саме “Шувар” першим у Львові набув статусу оптового. Щодо ринку “Столичний”, він був в авангарді цієї програми, це центральний оптовий ринок, його проект розпочався 6 років тому, я була безпосереднім учасником цих процесів, тому для мене відвідування святкових заходів з нагоди 6-річчя “Столичного” - це приємні спогади, радість бачити, що ринок розвивається, показує чудову динаміку. 

В контексті зустрічей, які ми наразі проводимо на Львівщині по ринках, це дещо інша площина, мова йде про функціонування лабораторій ветсанекспертизи на ринках, які всю продукцію рослинного і тваринного походження перевіряють на безпечність і якість. Безпечність - найважливіший на сьогодні фактор, який має задовольнити споживача. Ми запровадили подібні зустрічі в кожному районі області, а також із міськими ринками міста Львова: зустрічі на “Привокзальному”, “Краківському” та на “Шуварі”. Тобто мова йде про спілкування з підприємцями, лабораторіями, дирекціями ринку з приводу того, що можна покращити в їхній роботі і дійсно переконатися, що вся продукція перевірена, якісно перевірена і ринок постачає споживачам безпечні і якісні продукти. Ми врахували побажання дирекції, підприємців, і за результатами цих зустрічей створена робоча група, яка опікуватиметься роботою ринків і ініціюватиме на районних, міських, обласних і державних рівнях заходи й законопроекти для вдосконалення роботи ринків Львова і України.

 

Ви започаткували велику кількість непересічних ініціатив, серед яких “АгроПорт 2018”, “Кращий фермер Львівщини”, розкажіть про них детальніше.

Ми справді здійснюємо багато активностей у Львівській області, кожна з яких має власний вектор розвитку. Наприклад,  “Агропорт” - професійний майданчик, на якому збираються експерти із різноманітною спеціалізацією, що упродовж 3 днів спілкуються в різних середовищах, дискусійних панелях, яких є більше 30. Це дуже корисно для дрібних виробників, які не завжди мають можливість їхати в Київ, не говорячи вже про закордон. 

21 вересня відбулося свято “Кращий господар Львівщини” (на якому перемогла  сімейна ферма Ігоря Орищина із Жовківщини. Господарство переможця – це 100 голів великої рогатої худоби та 50 свиней. Окрім цього фермер вирощує зернові та олійні культури - AR), основною метою якого є популяризувати дрібного виробника, починаючи від особистих селянських господарств, дрібних фермерів, які на сьогодні лежать в основі села, навіть ті господарства, які тримають 6-10 корів або вирощують на 0,5 га, але професійно і якісно. Для нас є важливим показати цих людей, розказати на загал, що сьогодні популярно і модно стає бути справжнім господарем, самодостатнім, навіть, якщо ти невеликий, але маєш змогу прогодувати себе і свою родину. Такі приклади є і цей захід спрямований на популяризацію невеликих фермерських господарств. 

Яка кількість невеликих фермерських господарств на Львівщині і скільки в області агрохолдингів, у якому співвідношенні ці категорії представлені у вашому регіоні?

Якщо дивитися по кількісних показниках, то агрохолдингів у нас 23, зареєстрованих фермерських господарств маємо більше 700, тих що дійсно активно функціонують - більше 400. Коли мова йде про однооосібників, їх більше 280 тисяч. Але в цій категорії тих, хто виробляє продукцію і тих, хто має змогу стати професійним, із названої цифри - 20%. Це ті фермери, які “живуть з землі”, мають можливість і бажання розвиватися. 

 

Агрохолдинги здебільшого мультинаціональні чи власне українські?

Є і такі, і такі. Близько 10 агрохолдингів - загальнонаціональні, інші - локальні. 

 

Скільки Львівська обласна адміністрація виділила коштів на розвиток аграрного напрямку?

Більше 15 мільйонів гривень виділяється з місцевих бюджетів на розвиток сільського господарства Львівщини. Це не є надзвичайно великі кошти, коли розумієш, скільком ти можеш допомогти. Але це хороший поступ, завдяки якому ми започаткували нову програму підтримки - пільгові кредити на поворотній основі під 5% річних, які можна взяти на 5 років або для початку справи, або на розвиток вже існуючої. Якщо минулого року ми цю програму анонсували, розкручували, то в цьому році вже маємо низку заявок на отримання таких кредитів, сподіваюся, що депутати підтримають нас додатковими коштами. Довіра аграрного бізнесу до нашої роботи повертається.

 

Які напрямки с/г діяльності найбільш популярні на Львівщині?

Фермерський рух на Львівщині має свої відмінності від центральної та південної України, де переважно займаються зерновими чи технічними культурами. Місцеві фермерські господарства менші, більш диверсифіковані. Якщо дивитися на категорію, фермери Львівщини надзвичано різні і у нас представлені всі види фермерської діяльності: тваринництво, рослинництво, овочівництво, ягідництво, зернові, садівництво тощо.

 

Львівська область - прикордонна. Яка наразі ситуація із транспортно-пропускною системою і “контрабандою”? 

В контексті сільського господарства дотичність області до кордону дає свої особливості. Є позитивні моменти - близькість до європейського сільського господарства, що дає можливість дуже швидко запозичувати найновіші технології і методики, які використовуються там. Стосовно контрабанди, я можу із впевненістю говорити, що якихось потоків, які деформують нашого місцевого виробника - немає. Є певна кількість дрібних перевезень, які одноосібно здійснюються громадянами, але масових партій немає.  

 

Стратегія і плани департаменту?

Основним акцентом діяльності агропромислового розвитку Львівської облдержадміністрації є підтримка малих і середніх фермерських господарств, які переважають на Львівщині. Важливо дивитися на них в контексті розвитку сільських територій. На сьогодні департаментом започатковано і втілено ряд проектів на підтримку сільських територій: агротуристичний кластер “Горбогори”, кооперативний рух по молочному напрямку, в ягідництві, програма розвитку с/г територій у гірських районах області та багато іншого.

Спілкувалася Дар'я Анастасьєва

Ексклюзивно для AgroReview

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Трофімцева: Україна - глобальний гравець на аграрних ринках

Поділіться, будь ласка, своїми враженнями від робочої поїздки в Індію, яка відбулася минулого тижня.

Перш за все, це була торговельна місія. Насправді, Індія дуже цікава країна, дуже велика і дуже перспективна для нас з точки зору відносин в аграрній сфері. На сьогодні ми експортуємо багато с/г продукції до цієї країни, в поточному році товарообіг між нашими країнами вже склав більше ніж $1,6 млрд в аграрній і продуктовій сферах. І основна частина цього товарообігу припадає на наш експорт: ми багато продаємо до Індії і мало поки що імпортуємо звідти. І це не межа, Україна постійно посилює свої позиції. Об’єми товарообігу будуть весь час збільшуватися як з Індією, так і з іншими країнами-партнерами. Індія дуже цікава й специфічна, має свої особливості, які потрібно розуміти і враховувати при співпраці. Торговельна місія спільно з Мінекономрозвитку, Офісом з просування експорту і нашим бізнесом була важливим сигналом для індійських колег, своєрідним сигналом підвищення рівня спілкування з ними. Важливо, щоб по економічному блоку питань був постійний діалог з індійськими колегами на урядовому рівні: з Міністерством с/г та добробуту фермерів, з Міністерством комерції, тому що, фактично, завдяки такому діалогу в робочому ритмі вирішується багато питань, серед яких, наприклад, питання доступу до ринків. Упродовж останнього візиту - вирішено створити окрему робочу групу по аграрним і харчовим продуктам в рамках двосторонньої міжурядової комісії. Індійська сторона підкреслювала важливість саме цього сектору, і для нашої сторони важливий експорт агротоварів до Індії. В торговельній і аграрній політиці такі зустрічі і договори про співпрацю вважаються конкретним імпульсом і ознакою бажання співпрацювати на більш високому рівні, демонструють зацікавленість не тільки з боку бізнесу, а й зацікавленість на державному рівні. Якщо порівнювати аграрний сектор Індії та України, то в індійському агропромисловому секторі набагато більше малих фермерських господарств (small scale production), які розпорошені територіально і, на відміну від України, с/г є в багатьох випадках набагато менш механізованим і розвиненим. З точки зору експортної стратегії України, в фокусі наразі є ринки Азії, середній і близький Схід та Африка. Ці регіони вимагають посиленої уваги нашого міністерства і Мінекономрозвитку, в даних регіонах знаходиться багато так званих "trade underdogs", тобто країн, з якими ми маємо невикористаний потенціал торгівлі, в тому числі, в агропромисловому секторі.


Чи маємо ми конкурентів, також зацікавлених у цих ринках?

Конкурентів у нас багато. В будь-якому регіоні набір конкурентів відрізнятиметься, але ті країни, які є нашими партнерами, з одного боку, на інших ділянках будуть нашими конкурентами. Це стосується і ЄС, який є великим виробником зернових або молочної продукції; відчутним конкурентом на певних ринках є США і Канада. До слова, ринок Індії - типовий приклад, де ми будемо конкурувати і з ЄС, і з Канадою. Або ще один приклад: в рамках робочої поїздки в Китай, я робила вже традиційний supermarket check: наша група відвідала супермаркет середнього класу, де я цікавилася цінами і країнами походження товарів, які ми можемо теж продавати до КНР. В даному випадку я звернула увагу на ягоди та фрукти - черешня, яблука, лохина - продукти, над відкриттям ринку для яких ми працюємо прямо зараз. В супермаркеті ці товари здебільшого були чилійського походження, відповідно, в плані експорту фруктів і ягід до Китаю, а також м’яса, Південна Америка є також нашим конкурентом. На ринку ЄС Україна конкурує по багатьом позиціям в першу чергу з власне європейськими виробниками і експортерами зі Сполучених Штатів. 

Як часто Ви зустрічаєтесь з представниками інших країн? Які завдання ставить перед собою Міністерство аграрної політики та продовольства України?

Питань вирішується величезна кількість. І зустрічі проводяться постійно: кожного дня, якщо я на місці, і кожного дня, якщо я не на місці (тобто мене немає у Міністерстві, а я перебуваю десь у відрядженні). Є певні стратегічні речі, які ми опрацьовуємо, наприклад, національна експортна, вона передбачає певні робочі кроки. І щоб ці робочі кроки здійснювати, потрібна координація з нашими міжнародними партнерами. Узагальнюючи, можна окреслити три великі групи питань, які постійно обговорюються в рамках міжнародних відносин в Мінагро: двосторонні відносини із нашими іноземними партнерами (торговельні, проектні тощо); робота в міжнародних організаціях, починаючи з WTO (світової організації торгівлі), закінчуючи Організацією економічного розвитку та співробітництва; технічне співробітництво і проекти (на сьогодні близько 50 донорських проектів технічної допомоги, коопераційних проектів працює саме в аграрній галузі, вони всі вимагають координації й консолідованої позиції). Окремим  надважливим напрямком сьогодні є євроінтеграція, в рамках якої відбувається адаптація нашого законодавства, приведення його до європейських стандартів і норм. Спектр міжнародних зустрічей включає всі країни, важко назвати держави, з якими ми не зустрічалися. За останній рік особливо відчувається розширення географії наших економічних стосунків в аграрній сфері. Зараз ведемо активний діалог із Аргентиною, попри те, що ця країна є нашим конкурентом, вони мають серйозний досвід в галузі агротехнологій та зрошення, яким є сенс користуватися. Також активізується спілкування з країнами Африки. І головне, що це спілкування дає позитивні результати. Минулого року ми плідно попрацювали в Найробі в рамках торговельної місії до Кенії та Танзанії, і в результаті цієї роботи Україна отримала можливість експорту 400 тис.тон кукурудзи до Кенії без застосування імпортного мита. Нещодавно ми отримали інформацію щодо подовження даного пільгового режиму. На сьогодні Україна експортує свою аграрну продукцію до 190 країн світу, фактично виходить, що з усіма цими 190 країнами світу від Ірану до Канади ми ведемо діалог у різній формі: від послів до міністрів. У планах на другу половину вересня, наприклад: перемовини із Молдовою, Ізраїлем і ЄС, включаючи конференцію щодо торгівлі органічною продукцією. Тому я впевнено можу сказати, що Україна - глобальний гравець на аграрних ринках, а темпи, якими росте український агропромисловий сектор, вимагають від нас, і від мене особисто відповідних зусиль, щоб сприяти цьому зростанню на урядовому рівні. 

Дар'я Анастасьєва

Ексклюзивно для AgroReview

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Віталій Ільченко: Україна потребує власних брендів

Упродовж цікавої і предметної розмови із власником групи компаній UKRAVIT, Віталієм Ільченком дізналися про потенційні можливості українських виробників, експортні можливості і перспективи цього важливого напрямку аграрного виробництва.

Всім цікаво дізнатися історію успішної компанії UKRAVIT. З чого все починалось і як Вам вдалося побудувати успішний бізнес, що працює?

Все починалося з невеликої групи однодумців, які вирішили об’єднати свої зусилля навколо створення вітчизняної якісної продукції. Починали ми із зовсім маленького: були дистриб'юторами препаратів проти побутових комах і шкідників. Початок нашої діяльності припадає на 1999 рік, і так сталося, що в цей час почало стрімко розвиватися сільське господарство в Україні. Паралельна проблема, але у значно більших масштабах, існувала і в сільському господарстві - ті самі шкідники, які заважають жити вдома у більшій мірі заважають жити на полях. Ми швидко переорієнтувалися і почали розвивати цей напрямок - засоби захисту рослин. Для порівняння, співвідношення шкідників у побуті та шкідників у сільському господарстві становило 1:100. Наприкінці 90-х років аграрії тільки вчилися ефективно вирощувати, захищати врожай, залучати інноваційні технології. Наша компанія починала з невеликої кількості продукції, дистриб'юції препаратів для сільського господарства, ми дивилися, яким є попит, як цей ринок взагалі працює. І закономірно, вирішили спробувати виробляти щось своє. Наприклад, засоби захисту від гризунів - об’ємні, логістика неоптимальна і імпортувати їх до України було просто недоцільно. Це стало поштовхом для створення вітчизняного продукту. У той же час ми почали працювати із дрібною фасовкою, почали продавати засоби для масового споживача. Процес відбувався органічно: збільшувалися об’єми виробництва, зароблені кошти інвестувалися у виробництво і таким чином збільшувалась кількість і асортимент нашої продукції. В компанії зібралася молода команда, всі були зацікавлені, активні і налаштовані на результат. Особливої наснаги додавав успіх, розуміння того, що справа важлива - створюється власне український продукт, тому мотивація була на величезному рівні. Як результат, розширювалася команда, залучалися фахівці із аграрних українських університетів. Коли компанія набирає обертів, вона притягує людей, які люблять свою справу і хочуть у ній розвиватися, саме такі професіонали приходили в нашу команду. Кожного року ми реєстрували нові препарати і зростали разом із ринком сільського господарства України.

 

Ви робите велику справу, створюєте національний бренд, не просто бренд, успішний з економічної точки зору, а робите ім’я українській продукції. Але наразі с/г виробники звикли більше довіряти імпортній продукції, яка доля UKRAVIT на вітчизняному ринку і за рахунок чого ви втримуєте свої позиції?

Ми їх не тільки втримуємо, а постійно збільшуємо. Тогоріч ми оцінювали нашу долю в 7%, цього року вже маємо цифру 8% на даний момент, і плануємо отримати 9% частки ринку до кінця року. На жаль, дійсно, український бренд важко зарекомендувати, донести до споживача, що він якісний. І, що менша ціна не означає меншу якість продукції, а навпаки, відкриває перед споживачами більші можливості. Практично, запрошуємо агрохолдинги і представників підприємств до нас на виробництво, показуємо науково-дослідний центр і всі бачать, що ми активно розвиваємо і науку, і виробництво, і як результат, отримуємо  із кожним роком все більшу і більшу довіру. Окрім того, ми даємо багато препаратів на випробовування с/г підприємствам, рекомендуємо нашу технологію, супроводжуємо використання препаратів фаховим наглядом. Зазвичай, компанії виділяють для тестування нашої продукції певну ділянку, щоб бачити у порівнянні ефективність засобів, якими вони користувалися раніше і ефективність продукції UKRAVIT. Окрім ефективності, вираховуються витрати ЗЗР на один га посівної площі, і замовник має чітку картину роботи засобів захисту. За умови дотримання технологій, які ми рекомендуємо, врожайність краща, а витрати значно менші. На сьогодні агрономи вже відкриті для експериментів, готові пробувати нове. І у зв’язку із зменшенням світових цін на с/г продукцію, аграрії мають зменшувати свої витрати і якісно витрачати ресурси.

 

Стратегія розвитку UKRAVIT орієнтована здебільшого на українського споживача чи компанія готує експанцію на зовнішні ринки?

Ми розвиваємо експорт упродовж декількох років, збільшуємо виробничі потужності підприємства. Але в першу чергу, ми зацікавлені розвивати саме український ринок, тому що тут ми маємо постійний контакт із сільгоспвиробниками, тут ми бачимо потребу, швидко реагуємо на неї і створюємо нові продукти для рішення якоїсь проблеми в полі. В цьому році компанія продовжує збільшення і вдосконалення виробничих потужностей, і в наступному році збільшуватиме експорт продукції. Але вітчизняний ринок є пріоритетним, Україна, на жаль, багато років була 100% імпортером ЗЗР. Ця ситуація потребує виправлення і UKRAVIT активно працює в цьому напрямку.

 

Які країни є найбільш перспективними для компанії UKRAVIT з точки зору співпраці?

На сьогодні ми експортуємо у дві країни - в Грузію та Молдову, але наразі є зацікавленості з боку країн ЄС, країн Африки, Близького Сходу, Азії, і навіть Латинської Америки. Всі намагаються диверсифікувати постачальників. Багато зарубіжних компаній мають гіркий досвід співпраці із китайськими постачальниками, що викликає потребу змінювати географію співпраці. Є країни, в яких сезон не співпадає з українським, тому ми маємо можливість упродовж всього року максимально активно використовувати власні виробничі потужності.

 

Чи є труднощі при реєстрації нових препаратів в Україні?

Насправді, це складний процес, тому що для українських виробників перелік документів ще більший, ніж для іноземних компаній. Великі світові компанії взагалі мають спрощений процес реєстрації. Ми витрачаємо на реєстрацію багато коштів, часу, але всеодно, ці складнощі нас не зупиняють і ми конкуруємо максимально активно. Україна адаптує своє законодавство під європейське, а останнє підтримує європейські компанії. Наші урядовці не прислухаються до потреб вітчизняних виробників, але цей процес зміниться із збільшенням ваги вітчизняного виробника. Тому що вітчизняний виробник засобів захисту рослин є перш за все захисником українського ринку та інтересів вітчизняних аграріїв.

 

 
Ексклюзивно для AgroReview
Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Аграрні розписки стали мільярдерами

Відповідну роботу в співпраці з Міністерством аграрної політики та продовольства, Міністерством юстиції та за фінансової підтримки уряду Швейцарської Конфедерації весь цей час здійснює Проект IFC «Аграрні розписки в Україні».

Про результативність аграрних розписок та їх подальшу перспективу розповідає керівник Проекту IFC Олексій Омеляненко.

- Завдячуючи аграрним розпискам в аграрний сектор вже залучено 1 млрд. гривень. Багато це чи мало?

- З огляду на потреби АПК в інвестиціях, то це не надто багато. За прогнозом Міністерства аграрної політики та продовольства, цьогоріч озимі будуть посіяні на понад 7 млн. гектарах. Виконання лише цієї роботи потребує значних фінансових та матеріально-технічних ресурсів. Вони обраховуються багатьма мільярдами гривень.
Але з огляду на те, що аграрні розписки в Україні впроваджуються лише 3 роки, то згадана вами сума є доволі суттєвою. Адже ми починали з експерименту. Майданчиком для нього стала Полтавщина. Там відпрацьовувалися механізми роботи з цією кредитною новацією.

Що втішає, так це динаміка поширення аграрних розписок та обсяги залучених за ними коштів. Восени 2015 року пілотний проект розповсюдився на Черкаську, Вінницьку та Харківську області. Торік він вже охопив 8 регіонів: до перелічених також додалися Хмельницька, Тернопільська, Миколаївська та Сумська області. Якщо за підсумками першого року завдяки аграрним розпискам в сільгоспвиробництво вдалося залучити близько 40 млн. гривень, то станом на 6 лютого поточного року ця сума вже сягнула 429,9 млн. гривень, а за лічені місяці вона більше ніж подвоїлася.

Аграрні розписки як інструмент фінансування малих та середніх сільгоспвиробників запозичений в Бразилії. Їх там було запроваджено ще в 1994 році. Нині щороку вони забезпечують потреби місцевих аграріїв в кредитних ресурсах на 25-30 млрд. доларів США. Значною мірою завдячуючи аграрним розпискам Бразилія з країни-імпортера сільськогосподарської продукції змогла перетворитися на її потужного експортера.

Обидві наші країни зіставні за сільськогосподарськими можливостями. Отож можна уявити, скільки додаткових коштів завдячуючи аграрним розпискам зайде у вітчизняне сільське господарство і який поштовх вони здатні надати його подальшому розвитку.

- Скільки наразі виписано аграрних розписок, і як ця статистика виглядає регіонально?

- Станом на 12 вересня оформлено 149 аграрних розписок, з яких 62 – товарні і 87 - фінансові. Загалом успішно виконано та закрито 57 аграрних розписок. Наразі не було жодного повідомлення про невиконання зобов’язань позичальником. Це ще раз засвідчує, що малі та середні сільгоспвиробники залишаються надійними партнерами для банків та надавачів матеріально-технічних ресурсів.
Список регіональних лідерів очолила Вінницька область. Тут загалом вже виписали 40 аграрних розписок. Полтавська область за цим показником посідає друге місце – 36 аграрних розписок, а Черкаська – третє - 33.
Решта областей має скромніші результати, проте серед них є й такі, які (хоч як це парадоксально не пролунає) додають оптимізму. Так, тернопільські сільгоспвиробники виписали 10 аграрних розписок. На перший погляд, ніби й небагато, але зважте на дві вагомі обставини. Перша – з аграрними розписками тернопільські сільгоспвиробники працюють лише рік, а друга – до роботи з ними вони пристали не одразу.

Кожному стартовому року властива така особливість - певний час витрачається на знайомство з новим інструментом фінансування, з особливостями роботи з ним, з можливостями кредиторів та потребами позичальників. З цієї причини тернопільські сільгоспвиробники і їх колеги з Хмельницької, Сумської та Миколаївської областей почали виписувати аграрні розписки лише з початку поточного року. І якби не ця обставина, то вони сьогодні мали б набагато ліпші показники.

- Чимало сільгоспвиробників, які вже скористалися аграрними розписками, виписують їх повторно. Як би ви прокоментували цей факт?

- Подібні випадки ми, зокрема, спостерігаємо на Полтавщині, Черкащині, Вінниччині. Вони свідчать про те, що малі та середні сільгоспвиробники високо оцінили можливості нового інструменту фінансування і починають активно використовувати його в своїй практиці. Це те, чого ми, зрештою, і прагнули.

Проте я не хочу оцінювати переваги аграрних розписок винятково з позицій сільгоспвиробників. Останнім часом підвищену увагу до них виявляють і кредитори. Йдеться не лише про банки та постачальників матеріально-технічних ресурсів. У липні до роботи з аграрними розписками долучилися кредитні союзи. Великі надії ми покладаємо на співпрацю і з іншими інституціями, зокрема, з сільськогосподарськими обслуговуючими кооперативами. Але для того, щоб її розгорнути, треба внести певні зміни до чинного законодавства, провести чималу організаційну роботу.

- Практика використання аграрних розписок виявилася успішною. Це доводять наведені вами факти. Що будете робити дали?

- Проект IFC спільно зі своїми партнерами – Міністерством аграрної політики та продовольства і Міністерством юстиції одночасно рухається в двох напрямках. Перший – відпрацьовуємо використання аграрних розписок в інших секторах сільського господарства – в тваринництві, овочівництві, садівництві, ягідництві, а також в органічному землеробстві. Річ у тому, що дотепер аграрні розписки використовується винятково в рослинництві. Отож думаємо не про окремий сектор, а про всі провідні напрямки сільського господарства.

Проте головне для нас – поширити аграрні розписки на всю Україну. Це стратегічне завдання було визначено ще в момент запровадження цього інструменту, але нині ми маємо всі можливості його реалізувати.

- Як ви допомагатимете регіонам, які досі не мали справу з аграрними розписками?

- Для них ми проведемо потужну інформаційну кампанію. До участі в ній залучимо експертів Проекту IFC, Міністерства аграрної політики та продовольства, Міністерства юстиції, місцевих органів влади, представників банківського сектору, постачальників матеріально-технічних ресурсів.

Проведення інформаційних кампаній для нас є звичною практикою. В попередні роки ми проводили їх в усіх без винятку регіонах, які долучалися до нашого пілотного проекту. Тож маємо вагомі напрацювання в цій справі.
Щоправда, цього разу готуємо й певні новації. Я вже говорив про те, що сільгоспвиробники восьми регіонів набули достатнього досвіду роботи з аграрними розписками. Тому хочемо всіляко його пропагувати, а заразом пропагувати й ідею доцільності впровадження нового інструменту фінансування. Адже загальновідомо, що лише теорія, підкріплена практикою, забезпечує максимально високий результат.

Цільовою аудиторією для нас є сільгоспвиробники, нотаріуси та кредитори. В залежності від їх потреб ми і формуватимемо програми заходів, які відбуватимуться в рамках наших інформаційних кампаній. Для нас важливо, аби всі, хто матиме причетність до аграрних розписок, у найстисліший термін навчилися з ними працювати і отримувати від них максимальний зиск.

- Коли аграрні розписки впроваджуватимуться по всій Україні?

- Сподіваємося, що це станеться вже найближчим часом. Аграрні розписки довели, що вони варті того, аби ними могли користуватися сільгоспвиробники не лише окремих регіонів, а цілої країни. Ми ретельно готуємося до того, аби так і сталося.

Микола ЛУГОВИЙ,
Національний прес-клуб «Українська перспектива»

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Євгеній Семененко: Ми інвестуємо в професіоналів

- Пане Євгенію, розкажіть про досвід Вашої діяльності в агросфері.

- До аграрного ринку я потрапив у 1996 році, в часи становлення самостійного українського агросектору. Це була компанія ВАТ “Агрохімцентр”, що займалася реалізацією засобів захисту рослин та мінеральних добрив на базі пострадянської сільгоспхімії. Раніше поставки мінеральних добрив та засобів захисту рослин відбувалися централізовано на державному рівні. З часів незалежності кожна компанія почала відбудовувати власні логістичні та виробничі схеми. В ВАТ “Агрохімцентрі” я набув певного досвіду роботи, після чого я був запрошений Я.В.Краснопольским на роботу до компанії ДП “Райз-Агросервіс”. В  ДП “Райз” я працював протягом 5 років роботи і моя діяльність співпала із потужним розвитком компанії. Після цього я працював комерційним директором  компанії “Украгроком”, де розвивав напрямок мінеральних добрив, будував напрямок засобів захисту рослин, та насіння сільскогосподарських культур, та власну систему дистрибуції. Завдяки отриманому досвіду роботи, на сьогодні, я маю знайомих в усіх сільськогосподарскьких регіонах України. До компанії “UKRAVIT”, з якою вже були тривалі партнерскі відносини по співпраці в попередній компанії, мене запросив Віталій Ільченко (власник групи компаній “UKRAVIT”).

- Якими якостями, на Вашу думку, має володіти успішний керівник?

- Перш за все, керівник має володіти лідерськими якостями, бо без цього не сформується команда. По-друге, як на мене, мати аналітичний склад розуму, тому що це бізнес і повсякчас потрібно стикатися із розрахунками. (Євгеній Анатолійович Семененко за освітою інженер - Agroreview). Ситуацію потрібно бачити наперед, прораховувати її, бути на крок попереду, щоб не потрапити в неконтрольовану ситуацію. Чесність, порядність, відвертість, вміння вести переговори - фундамент якісної роботи керівника підприємства. І окремо слід зазначити, що гарний керівник має нести відповідальність за свої слова, і за рішення, які прийняті, бути людиною слова.

- Які цікаві бізнес проекти Ви реалізували з початку роботи в компанії “UKRAVIT”, чого вдалося досягти упродовж роботи в компанії?


- Я разом із командою “UKRAVIT” розпочав багато проектів. Проекти важко завершити, вони розпочинаються, розвиваються, продовжуються, переростають у щось більше. Якщо всі проекти завершити, то компанію можна закривати. Тим не менше, за час моєї роботи ми відбудували чітку планову схему співпраці із дистриб’юторами. На сьогодні жоден із дистриб’юторів, з якими ми працюємо вже понад 10 років, та ті з якими ми розпочали працювати нещодавно, не відмовився від співпраці, а навпаки, наростив обьєми реалізаціі нашої продукції. Окрім того, створено Інститут регіональних представників, цей проект стартував минулоріч, наразі ми його активно розвиваємо. В цьому аспекті стикаємося із проблемою наявності професійних фахівців. Є випадки, коли кадри переходять до нас з інших компаній, також ми залучаємо молодих фахівців, яких виховуємо професійно, надаємо теоретичний і практичний досвід, фактично, поглиблюємо їхню освіту. В самій компанії створена надзвичайно професійна команда, до складу якої входить багато людей, з якими я працював раніше в інших компаніях. Кожен працівник “UKRAVIT” має чітко окреслену сферу відповідальності, що веде до максимально якісної роботи компанії і відкриває можливості для розвитку окремого фахівця і компанії в цілому. Ми інвестуємо в професіоналів, які виводять роботу компанії на найвищий рівень, в результаті чого збільшуються обсяги продажів, інвестуються значні кошти у збільшення потужностей виробництва та реалізуються нові амбітні проекти.

- В яких регіонах “UKRAVIT” має представництва?

- На сьогодні наша компанія представлена у всіх регіонах України. Інститут регіональних представників має відділення у Дніпрі (займається роботою Дніпра і Запоріжжя), Харкові, Сумах, Києві, Чернігові, Житомирі, Хмельницькому, Рівному (Рівне і Волинська область), Тернополі (який контролює сам Тернопіль і Чернівці), Черкасах і Одесі. На черзі відкриття регіональних предтавництв у Херсоні, Вінниці та Полтаві. Кожен регіон має свої кліматичні та геологічні особливості, особливий асортимент сільськогосподарських культур, які, відповідно, потребують різні засоби захисту рослин. Кожен регіональний представник володіє інформацією по своєму регіону, в курсі нагальних питань і потреб цього регіону і може оперативно проаналізувавши інформацію, робити діяльність компанії динамічнішою і гнучкішою. Жодна компанія що працює на аграрному ринку по забезпеченню засобами захисту рослин, не має такого асортименту продукції, який пропонує своїм клієнтам “UKRAVIT”. Ми можемо надати різноманітні системи захисту для будь-якої сільскогосподарської культури.

- Як ви оцінюєте роботу в поточному році? Який він для АПК України і для компанії “UKRAVIT”?

- Осінню посівну кампанію важко оцінювати, оскільки вона зараз триває. Щодо весняної 2017 року, аграрії мали втрати, тому що сільське господарство прямо залежить від погодних умов. А цієї весни ми мали певні катаклізми: травневі заморозки (нонсенс для України) внесли свої корективи. Навіть компанії, які користуються високими технологіями і не економлять на закупівлі товарно-матеріальних цінностях (ЗЗР, добрива, насіння, і тд), мали великі проблеми, у деяких випадках врожайність зменшувалася вдвічі. Щодо продукції компанії “UKRAVIT”, можна говорити про суттєве зростання як обсягу виробництва, так і клієнтської бази. Попри жорстку конкуренцію і зниження цінової політики на ряд продуктів, наша компанія має позитивну динаміку, виробництво збільшено на 20%. І що важливо, розвивається весь асортимент, а не якийсь окремий продукт. Досягнули ми цього завдяки зниженню цін для аграріїв та ряду маркетингових заходів. Також важливим аргументом у виборі саме нашої продукції є практична демонстрація ефективності продукції “UKRAVIT” на демонстраційних ділянках по всій Україні.

Довідка: UKRAVIT  – найбільша агрохімічна українська компанія, яка виробляє понад 135 препаратів: ЗЗР, добрива з мікроелементами, засоби для знищення гризунів та побутових комах. До складу корпорації входить «Фабрика агрохімікатів» (м. Черкаси).

З питань продажу та співпраці звертатися:
ТОВ «Укравіт Агро», м.Київ, вул.Дегтярівська, 25/1.
Гаряча лінія: 0 800 301 401

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview