178171
182818

Єврокомісія інвестувала понад 50 млн євро в боротьбу з АЧС і більше не має наміру

Про це заявив єврокомісар Вітяніс Андрюкайтіс на останньому засіданні Ради з питань сільського господарства ЄС, передає УНН.

У зв'язку з цим, Єврокомісія відхилила вимоги Данії, Греції та Польщі, які просили збільшити фінансування на боротьбу з АЧС.

Раніше Польща вимагала співфінансування будівництва декількох тисяч кілометрів захисних огороджень уздовж східного кордону з Україною і Білорусією, щоб зупинити міграцію кабанів - головних винуватців поширення вірусу. На сьогодні влада Польщі вважає, що будівництво паркану на східному кордоні ЄС мало величезне значення 2-2,5 роки тому, коли спалахів АЧС було мало.

"Зараз же, коли вірус вже в Центральній Польщі, варто як слід задуматися над доцільністю будівництва", - зазначає міністр навколишнього середовища Польщі Хенрік Ковальчик.

Нагадаємо, про наміри вирішувати проблему АЧС за допомогою заборів уздовж державних кордонів, крім Польщі, також заявили Угорщина, Данія та Чехія.

Відзначимо, що країни-сусіди вважають, що загроза АЧС виходить від нашої країни. В Україні тим часом, темпи поширення чуми не падають. Це вже призвело до збитків фермерів, подорожчання свинини і сала, а також до зростання імпорту свинини в Україну.

Ваш вибір 'Цікаво'.


Навіщо селянам земельна реформа

Здаючи в оренду земельну ділянку, українець отримує на 150 доларів менше, ніж поляк. Про це розповів експерт Світового банку Денис Назаров, пише etcetera.media.

За його словами, за рік власники паїв недоотримують близько 15 тисяч гривень.

Експерт підрахував, що в разі скасування мораторію, ціна землі зросте до 4-5 тисяч доларів за гектар.

Денис Назаров упевнений, що поява ринку землі стимулюватиме підприємницьку діяльність на селі. Банки зможуть видавати жителям сільської місцевості кредити для розвитку бізнесу під заставу землі.

Нагадаємо, в Україні діє мораторій на продаж землі. Численні спроби скасувати його закінчувалися невдало. У той же час, асоціації аграріїв пропонують продовжити дію мораторію до 1 січня 2023 року.



Європа та Азія відчули смак українських яблук

У липні-січні 2017-2018 маркетингового року (МР) наша країна експортувала до держав ЄС 9,2 тис. тонн яблук. Це в 9 разів більше, ніж було за аналогічний період 2016-2017 МР, інформують Економічні Відомості.

Як зазначає експерт плодоовочевого ринку Східної Європи Тетяна Герман, квотування на експорт яблук в України немає ні з країнами ЄС, ні з державами СНД: «Ми з ними працюємо в зоні вільної торгівлі. Однак це зовсім не гарантує того, що українські експортери завжди матимуть стабільні обсяги вивезення продукції. У попередні три роки обсяги експорту яблук до інших країн навіть падали. Річ у тім, що нашим головним покупцем завжди була Російська Федерація, яка з 2014 р. ввела заборону на постачання українських яблук, а на частку цієї країни припадало 95% усього експорту цієї продукції. А з новими ринками все йде погано».

На думку аналітика, наші садівники завжди були орієнтовані на ринок РФ, і навіть після введеного Росією фактичного торгового ембарго з Україною туди все одно, проте вже через Білорусь, і далі надходять українські яблука.

Так, росіяни завжди любили українську плодоовочеву продукцію і в принципі не хочуть відмовлятися від неї зараз – вона дешевша за європейську, і якість українських яблук цілком влаштовує російського споживача. Саме на нього завжди були спрямовані українські садівники та селектори.

Тому в них і виробився своєрідний стереотип: будемо й далі вирощувати такі самі сорти й у такому дусі, як і раніше. Або – усе, що виростив і не пішло на переробку (наприклад, на ті-таки соки), можна успішно експортувати. Як вважає Тетяна Герман, згубність віри в такий стереотип дуже чітко засвідчив нам нинішній сезон.

«У сезоні 2017/2018 рр. через серйозне падіння обсягів виробництва яблук у Польщі в України з’явилася можливість потрапити на ринок ЄС, однак експортували ми туди здебільшого промислові яблука, тобто сировину для виробництва яблучного концентрату. Спроби експорту десертних яблук у більш розвинені країни Європи в сезоні, що минає, теж були, проте я б не назвала їх успішними. Як з’ясувалося, дуже важко було знайти одну експортну партію яблук однорідної якості навіть в одному великому садівничому господарстві. Тобто те яблуко, що вирощує більшість українських фермерів, наприклад, для ринку Німеччини або Великобританії, не підходить », – резюмує експерт.

А генеральний директор найбільшої в Україні спеціалізованої корпорації «Вінницясадвинпром» Анатолій Семенюк має дещо інший погляд: «Торік Україна постачала яблука до 50 країн світу. Трохи зросла їхня експортна ціна. Основними споживачами були Білорусь, Австрія, Угорщина, Вірменія, Грузія, Швеція та Великобританія. Саме «левова» частка вивезених яблук припадала на Англію, Німеччину та Швецію, тобто країни ЄС. Водночас основне наше досягнення – реалізація великої партії яблук на європейському ринку саме для вживання їх свіжими. Це й підтверджується успішною географічною диверсифікацією. І це я вважаю великим проривом».

Водночас, наприклад, керівник ТОВ «Міжлісся» (Вінницька область) Олег Меркалн стверджує, що в них у господарстві 40-50% врожаю становлять технічні яблука. Однак в останні три роки (майже від початку військових дій на Донбасі) у них спостерігається надлишок десертних яблук. Адже саме до 2014 р. вони везли чималу їхню частину для продажу в східні області країни. Однак за ці роки підприємство, засноване австрійською компанією «Пфанер», змогло освоїти нові технології і з успіхом відправляє свою продукцію до різних країн ЄС.

Як вважає Тетяна Герман, основними лідерами за обсягами виробництва є Вінницька, Чернівецька та Хмельницька області. Саме на них і припадає майже половина всього українського врожаю цих фруктів. Популярними сортами в Україні є Айдаред, Гала, Голден, Ренет Симиренка.

Фахівці Всесвітньої асоціації виробників груш та яблук (WAPA) визначили десять сортів яблук, яких виробляють найбільше на території країн Євросоюзу.

Очолив цей рейтинг сорт Голден Делішес (Golden Delicious). Друге місце належить сорту Гала (Gala), очікуваний урожай якого називають на рівні 1,2 млн тонн. Завершує трійку лідерів сорт Айдаред. Далі йдуть сорти Ред Делішес (Red Delicious), Джонаголд (Jonagold), Чемпіон (Shampion), Гренні Сміт (Granny Smith), Ельстар (Elstar) і Джонагоред (Jonagored). Завершує рейтинг сорт Бреберн (Braeburn).

Як видно, частково цей список перегукується із сортами, що активно вирощують в Україні. Майже той самий сортовий склад – і в США, серед яких ще Фуджі, Гренні Сміт. Азіатські країни більше полюбляють червоне яблуко.

У сезоні 2017/2018 рр. статистика засвідчила, що майже половина українського експорту яблук спрямовано до країн ЄС, ідеться про більш ніж 10 тис. тонн. Як зазначає Тетяна Гетьман, майже все яблуко, відправлене до ЄС, – промислове. З української сировини роблять концентрат з високою кислотністю, європейці розбавляють свої концентрати із солодших яблук нашими, українськими, кислішими.

На її ж думку, майже всі десертні яблука постачали до Білорусі. Однак цю країну не можна вважати надійним каналом для збуту українських десертних яблук, тому нашим підприємствам та експортерам потрібно шукати інші ринки збуту цієї продукції. Найближчим ринком залишається ЄС, він, до речі, у декілька разів більший за ринок РФ. Перспективним ринком є Азія, там споживання хоч і менше, ніж у ЄС, та попит на яблука зростає швидше, ніж у будь-якому іншому регіоні.

Чи є нині Україна великим конкурентом для польської продукції? Наприклад, президент Спілки садівників Польщі Мирослав Малишевський у це взагалі не вірить і зазначає, що головним ринком збуту українських яблук є Схід та колишні республіки СРСР.

А Тетяна Гетьман упевнена, що з Польщею ми конкуруємо тільки на нашому внутрішньому ринку, хоча останнім часом закуповуємо дедалі менше яблук з країни.

Польща залишається найбільшим виробником яблук у країнах ЄС, за сприятливих погодних умов вона може збирати майже 4 млн тонн яблук. В Україні щороку збирають 1-1,2 млн тонн яблук – це дорівнює річному обсягу експорту польських яблук. Майже 600 тис. тонн яблук Польща експортує до країн СНД, серед яких левову частку займає Білорусь.

Однак голова громадської організації «Укрсадвинпром» Володимир Печко впевнений, що ми вже становимо велику конкуренцію для польських яблук і в Україні, і в Європі.

«У нас дуже смачні яблука, вони скрізь – у Європі, в Азії – мають великий попит. Єдине, що нам треба навчитися їх правильно збувати. А для цього потрібно брати найактивнішу участь у різноманітних міжнародних виставках. І для цього господарствам треба кооперуватися, щоб разом представляти не свої яблука, а виступати під єдиним брендом «Українське яблуко». Є чимало господарств, які ще не можуть запропонувати великих партій продукції, але ми працюємо над цим. Нам активно допомагає держава: вкладаються чималі кошти в будівництво сховищ та логістику. Господарства активніше висаджували протягом останніх років молоді сади», – розповів він “і”.

Як зазначає Марія Лакеєва, аналітик проекту «АПК-Інформ: овочі та фрукти», перспективним ринком для експорту може бути Казахстан: «Так, цей ринок невеликий, але там знають нашу продукцію, її якість, і вона є затребуваною. Зростає експорт і до США. Також до перспективних ринків можна зарахувати Ізраїль. Поки що обсяги експорту туди є невеликими».

Отже, перспектив за багатьма напрямками експорту яблук чимало. А надто у 2018 р. Адже нещодавно експерти Української плодоовочевої асоціації (УПОА) провели аналіз інформації про погоду, і звіти садівників щодо ситуації в садах дають підстави сподіватися на рекордний урожай яблука, а також багатьох інших видів фруктів та ягід у 2018 р. в Україні.

Згідно з попереднім прогнозом асоціації, аномально холодний і сніговий березень 2018 р. з високою вірогідністю відстрочить цвітіння садів, що дасть змогу знизити ймовірність втрат від весняних заморозків, а відносно стабільні кліматичні умови зими дозволили садівникам майже цілком запобігти пошкодженням і виснаженню дерев.

Загальний обсяг урожаю 2018 р., як очікують експерти, збільшиться, бо почне плодоношення значна кількість молодих садів. У цій ситуації потрібно використати всі можливості для активного просування якісної яблучної продукції до деяких країн світу, включно з нашим європейським напрямком.

Ваш вибір 'Цікаво'.


Яка вартість купівлі, оренди і корпоративних прав на сільгоспземлю

Про це заявив Президент Асоціації «Земельна спілка України» Андрій Кошіль, повідомляє АgroРolit.com.

За його даними, сьогодні в Україні:

продаж корпоративних прав на землю коштує $300-1600 за 1 га;

скупка землі  – від $250 за 1 га;

суборенда землі – від $250;

право власності  – від $2500 за 1 га (в середньому  – $3000-5000);

права оренди на аукціонах – від 8% від нормативної оцінки.



Великий український виробник соків випустить дешеву марку

Про це повідомив засновник групи Тарас Барщовський в інтерв’ю журналу "Бізнес", передає "Економічна правда".

За словами глави компанії, всі її інвестиції наразі направлені в Україну.

"Все, що заробили, ми інвестуємо. Всі інвестиції зараз йдуть в Україну. Україна - неоране поле для інвестицій і інвесторів. А в світі дуже багато вільних грошей", - сказав Барщовський.

"Наш план - зайняти мінімум 30% полиці сокового ринку України", - уточнив глава компанії.

За словами Барщовського, зараз T.B.Fruit представлена ​​на ринку концентратів і в дорогому сегменті 100%-их соків. При цьому компанія планує вийти на ринок з більш дешевою продукцією.

"Якщо говорити про концентрати, то ми займаємо 23-25% європейського ринку і 8-11% - світового. Щодо соків - на українському ринку Galicia позиціонується у дорогому сегменті (100%-ві натуральні соки), а це 20% сокового ринку України. В тому числі на нашу продукцію доводиться 60-70%", - сказав він.

"Зараз ми виходимо на ринок з новим продуктом в дешевій категорії. Це нова торгова марка "Світанок", яка вже є в продажу", - повідомив засновник T.B.Fruit.

Топ-менеджер також зазначив, що основними експортерами соків Galicia є США, Корея, Ізраїль, Європа і Китай.

"Концентровані соки, пюре, соки прямого віджиму купують практично всі великі компанії з розливу соків в усьому світі. В Японії, наприклад, ми продаємо буряк, моркву, чорницю, яблука. У Європу, Америку - яблучний, вишневий, малиновий, чорничний, чорносмородиновий і аронієвий концентровані соки", - уточнив Барщовський.

Група також переробляє близько 60 тис тонн біояблук та біочорниці і, за словами співвласника, є одними з найбільших переробників біопродукції в Європі.

Група компаній T.B.Fruit створена в липні 2011 року після об'єднання всіх активів Барщовського. T.B.Fruit володіє вісьмома заводами з виробництва сокових концентратів соків прямого віджиму, фруктових пюре і заморожених фруктів і овочів в Україні, Молдові, Польщі.

 

Ваш вибір 'Подобається'.


Експерти назвали причини низького рейтингу продовольчої безпеки України

Цей показник визначає відповідний індекс, який складається з низькі факторів. Про це йдеться у матеріалі компанії «Baker Tilly», пише landlord.ua.

Згідно повідомленню, у 2012 році дослідницький підрозділ журналу «Economist» запропонував Глобальний індекс продовольчої безпеки, який до попереднього року складався з трьох загальних показників продуктів харчування: якість та безпека, фінансова і фізична доступність. Торік додали четвертий показник — природні ресурси та стійкість.
«Така зміна методології підрахунку пов’язана з тим, що у 2017 році вперше за п’ять років спостерігалося погіршення світової продовольчої безпеки. Крім традиційних ризиків все значнішу роль відіграють проблеми із глобальним потеплінням і несприятливі погодні умови. А вихід Сполучених Штатів із Паризької угоди ще більше посилив негативні очікування відносно кліматичних змін. Крім того, останнім часом відбувається суттєве зростання глобальної політичної нестабільності», — йдеться у матеріалі.

Зі слів аналітиків, якщо порівняти загальний рейтинг країн зі скорегованим рейтингом, у якому враховується вплив факторів природного середовища, можна побачити вагомий  вплив останніх на продовольчу безпеку будь-якої держави.

«З урахуванням природних ресурсів трійка лідерів виглядає наступним чином: Ірландія, Австрія, Франція. Ці країни мають гарні погодні умови, їхня продукція фінансово і фізично доступна, якісна та безпечна. Приклад, що вражає найбільше, — Австрія. Ця країна завдяки  сприятливим погодним умовам посіла друге місце, змістивши США на четверту позицію. Подібна ситуація спостерігається і у Франції», — кажуть у компанії

Усі три країни відрізняються високим рівнем життя, що дає населенню можливість споживати якісні і, що дуже важливо, різноманітні продукти харчування. Крім того, в них діють досить високі стандарти щодо безпеки продовольчих товарів. А місцеві виробники завдяки потужній урядовій підтримці та доступу до дешевих кредитів мають можливості для забезпечення не лише внутрішніх потреб ринку, а й для постачання власних товарів за кордон.

Повертаючись до України з її 63 місцем в цьому рейтингу, аналітики віднесли до переваг, що позитивно вплинули на індекс — це відносно невеликий відсоток людей, що перебувають нижче глобального рівня бідності, безпеку продуктів харчування, низький рівень втрат продовольства, помірні тарифи на імпорт сільськогосподарської продукції, волатильність виробництва та наявність програм продовольчої безпеки.

«До найсерйозніших викликів експерти віднесли високий рівень корупції, валовий внутрішній продукт на душу населення, недостатній обсяг фінансування наукових досліджень і новітніх розробок в аграрному секторі та ризики політичної нестабільності. Також, на відміну від розвинених країн світу, українські сільгоспвиробники мають проблеми з доступом до дешевих кредитів», — наголосили фахівці.

Як свідчить глобальний рейтинг, найбільший негативний вплив на ситуацію з продовольчою безпекою в Україні мають фактори, що не належать до суто аграрних проблем, але які пов’язані з загальним станом економіки: високий рівень корупції, занадто дорогі кредити, ризик політичної нестабільності.

Згідно матеріалу, поліпшення ситуації в Україні відбудеться через ріст економіки.

«Економіка держави декілька років поспіль повільно, але зростає, і саме аграрний сектор є найголовнішим драйвером цього росту. Проте для України, яка має потужний потенціал у сфері сільського господарства, поточні показники слід вважати вкрай низькими. Подальші позитивні зміни потребують більш послідовної боротьби з корупцією, захисту прав інвесторів, підвищення доходів громадян. До безпосередніх заходів можна віднести збільшення з боку держави і приватних компаній  фінансування інноваційних проектів у сільському господарстві, а також лібералізацію ринку землі сільськогосподарського призначення», — додали аналітики.

Ваш вибір 'Подобається'.