182818
178171

Єврокомісія оцінить систему контролю за здоров’ям птиці в Україні

Про це повідомляє прес-служба Держспоживслужби. 

"Україна наразі перебуває в процесі адаптації законодавства до норм Європейського Союзу, зокрема в частині вимог до харчових продуктів та здоров'я тварин", - наголосив перший заступник голови Держспоживслужби Андрій Жук. 

Він також зазначив, що Держспоживслужба готова надавати всебічну допомогу з метою детального ознайомлення інспекторів Єврокомісії з питання функціонування системи контролю здоров'я тварин.

Під час зустрічі сторони обговорили механізм контролю здоров’я птиці в Україні, діяльність і сферу повноважень Держспоживслужби та її територіальних органів, основні засади ветеринарного законодавства в Україні та вітчизняні вимоги до системи контролю здоров’я птиці.

Робота місії в Україні продовжуватиметься до 20 червня поточного року.

Ваш вибір 'Цікаво'.


Китайці збираються імпортувати українську черешню

Про це повідомляє прес-служба Держпродспоживслужби.

Нині триває візит місії КНР до України з метою перевірки системи державного контролю за виробництвом цієї ягоди. Китайські фахівці планують проаналізувати фітосанітарний ризик української черешні під час експорту до КНР, а також відпрацювати проект протоколу фітосанітарних вимог на експорт цієї продукції на китайський ринок.

Представники КНР відвідають Запорізьку, Херсонську і Дніпропетровську області, де ознайомляться з особливостями вирощування, зберігання, пакетування черешні та фіторсанітарними процедурами.

Місія Китаю працюватиме в Україні до 15 червня.

До слова, Україна входить в топ-50 країн світу з виробництва фруктів і займає 11 місце з виробництва черешні. При цьому за всю історію експорту української черешні, Україні не було направлено жодної нотифікації щодо невідповідності цього товару фітосанітарним вимогам країни-партнера.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Справа «Агромарса»: чи відбудеться переділ ринку курятини

Колишній народний депутат України (ІІІ-VІІ скликань, «Народний Рух», СДПУ (о), БЮТ, «Партія регіонів») Євген Сігал, власник другого за величиною птахівничого холдингу в країні – «Агромарс», був заарештований за звинуваченнями у створенні нелегальних пташиних могильників і нанесенні збитку екології. Разом з ним затримані його дружина Марина Сігал і виконавчий директор холдингу «Комплекс Агромарс» Олексій Марченко. Суд заарештував усіх трьох на два місяці з альтернативою у вигляді застави на рівні майже чверть мільярда гривень, однак вона виявилася непосильною для затриманих. Це відповідає сумі завданих збитків, які, за словами генерального прокурора Юрія Луценка, склали 253 млн грн, пише  Mind. 

Арешту передували обшуки у приміщеннях «Агромарса» та у будинках власників і топ-менеджменту.

Отже, «Комплекс Агромарс» – вертикально інтегрований холдинг. Вирощує зернові, володіє потужностями з переробки у корми, а також великими пташниками і заводом з переробки м'яса птиці. Об'єднує Гаврилівський птахівничий комплекс, птахофабрику «Курганський бройлер», племінного птахорепродуктора «Голден крос», Бориспільський експериментальний комбікормовий завод і Київський комбікормовий завод. Обсяг виробництва – понад 17 бройлерів в рік. Земельний банк складає 35 000 га землі в Київській, Харківській і Житомирській областях.

Один із провідних експортерів м'яса птиці – переважно в Євросоюз.

Подробиці кримінальної справи. Могильник «Агромарса» був організований біля села Гаврилівка – компанія посилалася на форс-мажорні обставини, що спонукали її знехтувати правилами утилізації поголів'я: через перебої з електроенергією вийшло із ладу обладнання. Продукти розпаду в неглибокому похованні забруднювали ґрунтові води та ґрунт. Місцеві жителі скаржилися на нестерпний запах.

Юридичною мовою це вилилося у звинувачення за статтями 255, 236 і 240 КК (вчинення у складі злочинної групи злочинів у сфері порушення екологічної безпеки та незаконне використання надр). Максимальне покарання – 12 років позбавлення волі. Марина Сігал, виступаючи в суді, заявила, що ні про які систематичні порушення мова не йшла.

З іншого боку, місцеві жителі скаржаться на «Агромарс» протягом останніх 10 років. Вірно також і те, що нелегальні скотомогильники – практика досить поширена, і жодного разу у корпоративній історії України їхня організація не стала приводом для затримання перших осіб компанії. Саме відсутність прецеденту породила коментарі про вибірковість правосуддя і припущення про: 

політичне підґрунтя справи (Сігала називають одним із спонсорів Юлії Тимошенко, до чиєї політичної сили він колись належав);
переділ ринку з подачі одного з основних конкурентів «Агромарса» (МХП Юрія Косюка);
демонстрацію бурхливої ​​діяльності з боку правоохоронних органів, в першу чергу Генпрокуратури.

Які наслідки несе затримання сім'ї Сигалів для їхнього бізнесу та ринку в цілому?Антимонопольний комітет України в рамках розслідування на ринку м'яса птиці зафіксував олігополію – присутність кількох великих гравців, що фактично контролюють його (з великим розривом між №1 і №2). Частка «Агромарса» була оцінена в 12%, а «Миронівського Хлібопродукта» (МХП) Юрія Косюка – в 38%. За оцінкою інвесткомпаній, МХП займає близько 45%, а «Агромарс» – близько 9%. Частка останнього неухильно знижувалася.

Незважаючи на те, що основним вигодонабувачем проблем «Агромарса» називають його основного конкурента – МХП Юрія Косюка, ефект для останнього може виявитися зворотнім. Як зазначає один з учасників ринку птахівництва, реальна частка ринку МХП куди вище заявлених АМКУ, і збільшиться ще більше після введення в експлуатацію потужностей Вінницької птахофабрики. У розрахунку на ці потужності МХП вже заявила про виведення на ринок нової торгової марки – «Вінницькі курчата». «Таким чином сумарна частка всіх торгових марок МХП буде під 70%. Їм потрібна хоча б видимість конкуренції», – сказав співрозмовник Mind. У той же час експерти сумніваються, що справа закінчиться радикальними наслідками для «Агромарса».

За словами глави аналітичного департаменту інвестиційної компанії Eavex Capital Дмитра Чуріна, арешт засновників не означає автоматичної зупинки заводу. «У нас немає очікувань, що український ринок курятини різко зміниться у зв'язку з проблемами у власника «Агромарса», – сказав він.

Ваш вибір 'Подобається'.


В Україні усе більшої популярності набирає вирощування арахісу

«Питань із вирощуванням арахісу поки більше, ніж відповідей, але перші результати дуже обнадійливі — на зрошенні на півдні врожайність досягає 3 т/га, що при ціні реалізації 800-1000 $/т робить цю культуру економічно набагато більш привабливою, ніж її "рідна сестра"— соя», —пише засновник компанії «Агро Аналіз» Вадим Дудка у своєму блозі, пише agro-business.com.ua.

Арахіс – дуже перспективна культура. Зважаючи на те, що кондитерські та фабрики снеків змушені купувати сировину закордоном, вирощування цієї рослини на українських землях може принести чималий прибуток.
В Україні практикують вирощування таких високопродуктивних сортів арахісу: Валенсія 433, Валенсія українська, Степняк.
Для посадки потрібно вибрати місце без тіні. Навесні в обраний грунт потрібно внести нітроамофоску (з розрахунку 50 гр на 1 м²) або розсипати по всій ділянці подрібнений гіпс. Саджати арахіс потрібно в теплу землю, бо заморозки для земляного горіха згубні. Зазвичай саджають одночасно з кукурудзою. Для сівби беруть облущене насіння або самі ж боби. Завдяки речовинам, які є в бобах, сила росту буде навіть кращою. Сіяти широкими рядами 60 см – 70 см в ширину, з відстанню між кущами 15 см – 20 см, на глибину 6 см – 8 см. 
Подальший догляд полягає в підгортанні рослин. Перше підгортання слід проводити через 10 днів після початку цвітіння, на висоту 5 см – 7 см. Арахіс цвіте всього лише один день, тому потрібно прослідкувати, щоб не пропустити. Перед цвітінням грунт також удобрюють перегноєм, торфом або гноєм.
Згодом підгорнути ще 2 – 3 рази кожні 10 днів, поступово засипаючи стебло рослини. Кожне підгортання краще проводити після дощу або поливу. Грунт потрібно постійно підтримувати пухким і вологим, бо арахіс – вологолюбна рослина і врожайність залежить ще й від поливу. Найкращим рішенням буде крапельний полив. За місяць до збирання врожаю полив припиняють.
Пора врожаю настає, коли листя рослини жовтіє, а насіння легко відлущується з бобів. Але не треба затягувати зі збиранням арахісу до холодів, бо тоді насіння стає непридатним для висадки та з’являється гіркота.
Рослини викопують садовими вилами повністю. Далі складають у валки і дають підсохнути. І тільки коли стебла висохнуть повністю (10 днів в сухому місці ), тоді й відокремлюють боби від коренів, відправляють на досушку зберігання. Зберігати арахіс краще в бобах при невисокій температурі в +8 ° C +10 ° C, в добре провітрюваному приміщенні, на стелажах шаром не більше 10 см або в мішках.
Стебла арахісу також не пропадають даремно. Бадилля і арахісова макуха – дуже поживний корм для тварин, за кормовими якостями вони не поступаються сіну люцерни й конюшини.
Отож, вирощування арахісу – справа не зовсім складна, як здавалось. Головне – це обирати якісне насіння та слідувати технології. Тоді можна зібрати гарний урожай.



Українці їдять все більше імпортного сала

Про це повідомляє Державна фіскальна служба, передає УНН.

У грошовому виразі Україна за 5 місяців поточного року імпортувала сала на 14 млн дол.

Основними імпортерами сала в Україну стали Польща і Німеччина. Так, Польща завезла в Україну 5,9 тис. тонн продукції. Німецькі виробники поставили в Україну 5,2 тис. тонн сала.

Що стосується експорту, то українські виробники продали на зовнішні ринки всього 1 тонну продукції.

Нагадаємо, за 5 місяців 2017 року Україна імпортувала 14,3 тис. тонн сала на 8,8 млн дол.

Також нагадаємо, за словами депутата Сергія Тригубенка, нідерландське сало витісняє українське.

“Так багато свинини, як зараз, ми не імпортували протягом останніх 4 років. До росту показників імпорту свинини призвело подорожчання цього виду м’яса на внутрішньому ринку, яке, у свою чергу, пов’язане з поширенням африканської чуми свиней (АЧС) в країні”, — пояснив він.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


За збір ягід фермерам доведеться платити вдвічі більше

 Таким прогнозом в ефірі UA:ПЕРШИЙ поділилася Ірина Кухтіна, президент Асоціації «Ягідництво України», пише agroday.com.ua.

«Робоча сила – велика проблема на ринку ягід, — розповідає фахівець. — Ягідний бізнес специфічний тим, що на гектар необхідна велика кількість людей. Для збору полуниці, приміром, потрібно від 15 до 20 осіб».

Торік в середньому на руки отримували 350 грн в день. Багато що залежало від обсягу робіт. Але були розцінки і по 200-300 грн/день.

Як розповідає Кухтіна, у більшості випадків, фермери платять за кілограми зібраних ягід. Деякі мотивують: якщо збираєш понад 100-150 кг в день – отримуєш більше.

Все ж, з робочими руками постійний дефіцит. Багато їдуть на заробітки в Польщу або інші країни. Але навіть там скаржаться на нестачу сезонних робітників.

Щоб залучити побільше збирачів ягід з України в Польщі посилили соцзахист і ввели договір про допомогу на час збору врожаю.

Одначе частина українців намагається виїхати на заробітки в Польщу, не отримавши необхідного дозволу. Їх тисячами загортають на кордоні.

Ваш вибір 'Подобається'.