178171
182818

Європейці допоможуть фермерам Донеччини розвивати молочні кооперативи

Гості з ФАО ООН та ЄС відвідали фермерське господарство Олександра Чаплика, повідомляє «Бізнес-Схід».

Підприємець зі Званіської громади у 2017 році виграв грант за проектом “Український донецький куркуль” і почав виготовляти молочну продукцію. Зараз у його господарстві 24 корови, під торговою маркою “Чубарочка” Олександр виготовляє і продає молочну продукцію 40 видів.

“Це молоко, сири, сиркова маса з фруктами, масло, сметана – асортимент налічує понад 40 видів натуральної продукції, - розповів Олександр Чаплик. – Гості оглянули мою ферму, продукцію, їх цікавив технологічний процес, якість, дотримання санітарних норм”.

Торік підприємець виграв грант і отримав обладнання для молокоприймального пункту – охолоджувач молока та лабораторію. Олександр Чаплик створив кооператив, але місцеві жителі зараз не хочуть вступати до нього, адже мають виконати кілька умов.

“Потрібно виконати 4 умови: обстежити корів у господарствах, дезінфікувати приміщення, придбати разом доїльне обладнання, мати санітарні книжки, - сказав підприємець. - За таких умов я готовий купувати у людей молоко по 13 гривень за літр, зараз вони його здають на переробку по 6 гривень. Люди не хочуть змін, бо це певна робота”.

За підсумками зустрічі гості з ЄС висловили наміри підтримувати розвиток фермерства, зокрема, у створенні кооперативу та налагодженні його роботи у Званівській громаді. Про які суму підтримки ідеться, наразі невідомо. Підприємець також бере активну участь у різних грантових програмах і шукає можливості для розвитку свого господарства та фермерства загалом на Донеччині.

Ваш вибір 'Подобається'.


Україна може втратити чорноземи: хто винен?

Але за останніх сто років частка гумусу (основна органічна речовина ґрунту, що містить поживні речовини) в українських чорноземах знизилася з 12% до 3-4%. Для того щоб збільшити частку гумусу в ґрунті хоча б на 0,01%, необхідно 25-30 років. Через що Україна може втратити статус одного з аграрних лідерів? Що робити, щоб поліпшити якість українських чорноземів? Відповіді на ці питання шукав EtCetera.

Причини деградації чорнозему:

– підтоплення;

– забруднення;

– пошкодження ерозією (водна, вітрова);

– перекіс в сторону рослинництва (вирощувати урожай, продавати його та отримувати прибуток набагато простіше, ніж у тваринництві). Україна займає лідируючі позиції з експорту кукурудзи, пшениці і соняшникової олії;

– надмірна розораність чорноземних ґрунтів – близько 80%, а в окремих областях – 90% (Запорізька, Миколаївська, Кропивницька). Для порівняння: розораність ґрунтів у Західній Європі – 31%, в Індії – 30%, в Китаї і США – 25%;

– вивітрювання ґрунтів і брак органіки через недостатнє поголів’я великої рогатої худоби. Через це доводиться використовувати мінеральні добрива, які негативно впливають на ґрунт.

У підсумку: ті області України, які раніше вважалися північними степами, сьогодні є степами (якщо брати за основу умови для використання в сільському господарстві), а степи стали напівпустелею. Єдиний вихід – зрошення, для якого потрібні великі кошти.

Порушення правил сівозмін є однією з основних причин деградації чорнозему. В Україні найпопулярніші культури – кукурудза і соняшник, які споживають активні речовини з ґрунту дуже інтенсивно. У результаті процентний вміст гумусу починає знижуватися. Інтерес агровиробників зрозумілий – на родючому ґрунті виросте хороший урожай, який можна вигідно продати. Але через кілька років ґрунт стає для рослинництва непридатним.

У багатьох країнах світу від агровиробників вимагають дотримуватися правил щодо сівозміни, і це зафіксовано на законодавчому рівні. Наприклад, у Болгарії на одних і тих же полях заборонено вирощувати цукровий буряк, льон і соняшник. У Румунії також стежать за посівами соняшнику. В Угорщині контролюють посіви пшениці і ячменю. У Фінляндії потрібно вирощувати не менше двох культур по черзі, а у Франції – не менше трьох.

Читайте також: OОН допоможе українським фермерам зупинити деградацію ґрунтів

Вирішувати проблему в Україні потрібно на законодавчому рівні. У 2009 році в Україні був прийнятий закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження родючості ґрунтів», але на повну силу він так і не почав працювати. У ньому не передбачена відповідальність для тих, хто обробляє землю з порушенням норм.

Зараз потрібен повноцінний закон, в якому були б чітко сформульовані вимоги до тих, хто експлуатує ґрунт. Наприклад:

– строго дотримуватися нормативів щодо внесення добрив і використання засобів захисту рослин;

– замінити частину мінеральних добрив гноєм, торфом або компостом;

– заборонити використання пестицидів і гербіцидів для профілактики;

– ввести правила сівозміни з урахуванням періодів відпочинку ґрунту;

– побудувати і правильно експлуатувати меліораційні системи;

– заборонити розширення посівних площ за рахунок земель, які не призначені для сільського господарства.

Такі правила і бар’єри можуть зупинити «збіднення» українських чорноземів. В іншому випадку наша країна ризикує залишитися без родючих земель вже в найближчому майбутньому.



У яловичині з Польщі виявили сальмонелу

У яловичині, яка надійшла в країну з Польщі, виявлена ​​сальмонела. Про це офіційний представник Єврокомісії з Чехії Анка Падурару поінформувала ЄК, пише Сегодня.

"Ми підтримуємо контакт з владою обох країн з цього питання. Система швидкого оповіщення щодо продовольчої безпеки була повідомлена 20 лютого. Єврокомісія закликає всі держави-члени використовувати цю систему для швидкого обміну інформацією, і ми завжди готові допомогти такому обміну", - сказала прес- секретар.

За її словами, це дозволяє швидше знайти причину зараження продуктів і вжити заходів для запобігання подібному зараженню надалі. Тому важливо, щоб система швидкого оповіщення використовувалася коректно.

Представник Єврокомісії також пояснила, що контроль над м'ясним імпортом в Чехію здійснюють національні влади.

"Європейське законодавство передбачає можливість того, щоб держава-член ЄС застосовувала відповідні заходи щодо продовольчих продуктів, які можуть становити ризик для здоров'я. Рішення приймаються по кожному конкретному випадку після оцінки, зробленої компетентними службами", - продовжила Падурару.

При цьому вона зазначила, що вжиті заходи повинні бути пропорційними і відповідати виявленому ризику.

Крім того, стало відомо, що деяка кількість зараженого м'яса потрапила також до Словаччини. Звіт про проблему вже відправлено до Польщі. складений план, спрямований на виправлення виявлених порушень. При цьому А.Падурару ухилилася від додаткового питання про ступінь серйозності цих порушень. Вона запропонувала дочекатися офіційної публікації звіту.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Україна збільшує імпорт тепличних овочів на фоні падіння власного виробництва

Україна збільшує імпорт тепличних овочів на фоні падіння власного виробництва. Така тенденція триває в країні вже третій рік поспіль і щороку лише посилюється. Про це повідомляють аналітики «Інфо-Шувар» із посиланням на дані Держстату України.

Як вже повідомлялось, в новий 2019 рік тепличний сектор України увійшов із 180 га зимових теплиць, на початку минулого сезону, площі становили 210 га. Скорочення, передусім, відбулось за рахунок зупинки діяльності старих теплиць, в яких неможливо сьогодні вирощувати овочі з задовільною собівартістю із урахуванням постійного зростання ціни на газ. Представники тепличного сектору вважають, що найближчими роками площі і далі будуть скорочуватись, адже в їх структурі частка «старих» теплиць становить приблизно 50%.

В секторі дрібного виробництва скорочення площ відбувається ще швидше. Приватне господарство самостійно не в змозі забезпечити стабільними комерційними обсягами продукції навіть середнього вітчизняного трейдера, який постійно торгує на гуртовому ринку. Про вихід на роздрібні мережі і, тим більше, експортний обсяг в такому форматі ведення бізнесу можна лише мріяти. На думку фахівців, більшість проблем, які заважають подальшому розвитку вітчизняного тепличного сектору, можна вирішити через об’єднання фермерів навколо спільної мети - створити стабільно працюючий бізнес.

«Я вважаю, що поява об’єднань дрібних виробників - це питання часу. Умови ведення тепличного бізнесу стають дедалі жорсткішими: експорт залишається мізерним, а конкуренція із імпортною продукцією постійно зростає. Вимоги до якості підвищуються, а ціну підняти не завжди вдається. Тому, сьогодні ми бачимо відтік людей з тепличного бізнесу, але в ньому залишаються професіонали, які вирішили і далі розвиватись. Ці господарства зростатимуть або за рахунок власних інвестицій, або за рахунок об’єднання з іншими виробниками. Не у всіх є достатньо грошей для того, щоб встигати за вимогами головних покупців, тому, об’єднання – це логічний вихід із ситуації, що склалась. Об’єднання потрібні не тільки для налагодження системного експорту, це дозволить на полицях вітчизняних магазинів та гуртових ринках замістити імпорт, який впевнено зростає»,- розповідає Тетяна Гетьман, керівник відділу “Аналітика” ОРСП “Шувар”.

Позитивним моментом для вітчизняного тепличного сектору є те, що попит на тепличні овочі в Україні постійно зростає, хоча, цим, поки що, користуються імпортери. Фахівці «Інфо-Шувар» зауважують на тому, що імпортних овочів та фруктів стає більше, навіть тоді, коли на ринку присутня вітчизняна продукція. Продавці на гуртових ринках та закупівельники в роздрібних мережах пояснюють це тим, що в українських господарствах відносно невеликий асортимент продукції, а український споживач вже вимагає більшого. Для прикладу, в терміналі «Овочі та фрукти» одного з найбільших в Україні гуртових ринків ОРСП «Шувар» оператори пропонують достатньо широкий асортимент тепличної продукції: близько 4 видів тепличного перцю, 5 видів огірка та 9 видів томатів.

В 2018 році імпорт тепличних овочів в Україні «переріс» показники докризового періоду. Тільки за один рік імпорт помідорів збільшився в 1,5 рази, загалом, від 2015 року пропозиція імпортних томатів на прилавках вітчизняних магазинів збільшилась у 4 рази. Дуже схожа ситуація з огірком та солодким перцем, по цих позиціях від 2015 року імпорт збільшився в 2 рази.

Ваш вибір 'Подобається'.


Київська фабрика Roshen збільшила прибуток в 4 рази

Теґи: 

Про це йдеться в повідомленні підприємства в системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

Про це повідомляє БизнесЦензор.

Згідно з повідомленням, компанія планує спрямувати 5% прибутку на поповнення резервного капіталу, а 95% залишити нерозподіленими. Виплачувати дивіденди за 2018 рік київська фабрика "Рошен" не має наміру.

Крім того, акціонери розглянуть питання про збільшення статутного капіталу підприємства на 330 млн грн - до 505,8 млн грн шляхом додаткової непублічної емісії 1,32 млрд простих неіменних акцій номінальною вартістю 0,25 грн/шт.

Корпорація Roshen, один з найбільших в Україні виробників кондитерських виробів, включає в себе Київську, Кременчуцьку (Полтавська обл.) кондитерські фабрики, дві виробничі площадки у Вінницькій області, масло-молочний комбінат "Бершадь молоко" (Вінницька обл.), дві виробничі площадки Липецької області (РФ), Клайпедську кондитерську фабрику (Литва) і фабрику Bonbonetti Choco (Угорщина).

Корпорація виробляє близько 320 видів кондитерських виробів: шоколадні та желейні цукерки, карамель, шоколад, печиво, вафлі, бісквітні рулети і торти. Загальний обсяг виробництва досягає 450 тис. тонн продукції в рік.

Відповідно до звітів Київської кондитерської фабрики "Рошен", її виручка з 2013 по 2016 рік скоротилася в 2,1 рази – до 232,31 млн грн, а чистий прибуток – в 4,1 рази – до 3,92 млн грн, у тому числі в 2016 році скорочення цих показників становило відповідно 7,3% та 2,8 рази. Середня кількість працівників за чотири роки скоротилася вдвічі – до 846 осіб, хоча в 2016 році було зафіксовано зростання персоналу на 11,8%.



Чи справді штучне м’ясо – екологічно чиста альтернатива звичайному?

Розробники штучно виготовленого продукту позиціонують його як “зелену” альтернативу традиційному м’ясові, а критики говорять про високу вартість виробництва “лабораторного стейку” та викиди СО2,яких не уникнути в процесі виробництва, пише meat-inform.com.

Насправді, штучно виростити м’ясо – процедура складна та тривала. А стейк з лабораторії в десятки разів дорожчий, ніж природне м’ясо.

Основною проблемою тваринництва з точки зору впливу на довкілля є забруднення атмосфери метаном. Утім, цей газ затримується в атмосфері близько 12 років, тоді як СО2, який продукується при спалюванні вугілля, нафтопродуктів і т.д., не розкладається й через сотню років.

“Тваринництво не обмежується м’ясним виробництвом. Різні частини тварин йдуть на виробництво шкіри, желатину, кормів для тварин, свічок і навіть вибухових речовин. І це ми ще не говоримо про молоко. Штучно вирощене м’ясо може потіснити виробництво справжнього, але не вбереже худобу від забою. Крім того, розробникам лабораторного м’яса доведеться попрацювати не тільки над смаком альтернативного продукту, але і над набором мінералів, мікроелементів”, – нагадує Елісон Ван Ейененам, фахівець з тваринної генетики Університету Каліфорнії.