178171

Європейці перевірять українську курятину

В Україні розпочала роботу місія Генерального Директорату Європейської Комісії з питань охорони здоров'я та безпечності харчових продуктів (DG SANTE), яка здійснить аудит системи державного контролю за виробництвом м’яса птиці та продуктів отриманих з нього, які призначені для експорту до Європейського Союзу.

Місія працюватиме в Україні з 27 лютого до 9 березня 2018 року.

У рамках візиту до України представники Єврокомісії уже провели зустріч з керівництвом та провідними фахівцями Держпродспоживслужби та ознайомилися з функціями і повноваженнями Служби, в тому числі в рамках прийняття рішень щодо експорту продукції до країн ЄС.

Також у рамках місії планується відвідання центральної лабораторії Державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи (м.Київ), вивчення діяльності ряду виробничих та переробних підприємств, забійних цехів, лабораторій та територіальних органів Держпродспоживслужби.

За результатами роботи місії буде дана оцінка системи державного контролю за виробництвом м’яса птиці та продуктів отриманих з нього, які призначені для експорту до Європейського Союзу.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Бюджетне відшкодування ПДВ “Кернел” вже перевищило річні дотації “МХП”

Про це свідчать дані Державної казначейської служби, передає УНН.

У січні компанія А.Веревського і В.Хомутинніка отримала 931,5 млн грн, а в лютому - 674,5 млн грн державних коштів.
Для порівняння: ця сума на 200 тис. грн більше, ніж всі дотації "Миронівського хлібопродукту" за весь 2017 рік (1,4 млрд грн).

Якщо говорити про річні преференції "Кернел" і "МХП", то компанія А.Веревського і В.Хомутинніка отримала в минулому році в два рази більше, ніж компанія Ю.Косюка.

При цьому обидві компанії вважаються рентабельними. Відповідно до річного фінансового звіту компанії "Кернел", його прибутковість становить 176,2 млн дол. США, або приблизно 4,5 млрд грн. Фактично, можна говорити про те, що весь прибуток "Кернел" становлять гроші платників податків, які згодом виплачуються акціонерам у вигляді дивідендів.

Водночас малі та середні підприємства обмежені у доступі до державної підтримки, зазначив народний депутат від "Батьківщини" Вадим Івченко.

"Я виступаю за те, щоб доступ до дотацій передусім отримали малі та середні виробники, що намагаються вийти на ринок та претендують на ведення свого бізнесу у легальному полі", - зазначив він.

Адже сьогодні актуальною є проблема так званої “сірої зони” в агропромисловому комплексі, додав В.Івченко.

"У контексті останнього питання ми маємо розуміти, що із 7,6 млрд "Кернела", фактично 30% коштів - це кошти, які вони отримали додатково за те, що купили продукцію у тих фермерів, які працюють у “сірій” зоні. Фактично у тих, хто не сплачує податки до місцевих бюджетів, хто ігнорує земельні податки. Такі собі одноосібники, або ті, хто використовує землі, які сьогодні не розподілені, які не можна використовувати у легальному полі.

Такі фермери продають свою продукцію за готівку відповідним аграрним холдингам, зокрема компанії "Кернел". А "Кернел" та інші, у свою чергу, показують більше врожайності на своїх полях за рахунок “лівого” зерна, за рахунок чого і відшкодовують мільярдне ПДВ", - розповів нардеп.

Ваш вибір 'Подобається'.

Українська сочевиця «піднімається з дна»

Згідно з попередніми даними Укрстата, в 2017 році виробництво сочевиці в Україні зросла вчетверо. Таке збільшення врожаю стало можливим завдяки розширенню посівних площ під цією культурою в шість разів. Таким чином, у 2017 році українські фермери зібрали рекордний урожай сочевиці, повідомляють аналітики УкрАгроКонсалт.

Разом зі зростанням виробництва цієї культури в країні спостерігається помітне збільшення її експорту. За останні три сезони Україна збільшила експорт сочевиці в 15 разів. Основним ринком збуту української сочевиці традиційно є Євросоюз.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Кабмін передав землі сільгосппризначення першим семи об’єднаним громадам

Рішення про передачу земель було ухвалене на рівні Уряду наприкінці січня, і сьогодні вступає в практичну фазу реалізації, повідомляє прес-служба Держгеокадастру.

Коментуючи процес, Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман підкреслив, що реформа децентралізації розпочалася рівно 4 роки тому – в лютому 2014 року та мала в своїй основі ідею розвитку потенціалу, який мають громади.
За минулі роки процес став незворотнім, передача фінансових та адміністративних повноважень закріплена законодавчо.
«А сьогодні, 27 лютого 2018 року, ми віддаємо те, що належить людям – передаємо землю у власність громадам», – сказав Глава Уряду.

За його словами, процес передачі земель буде завершений до кінця поточного року. «У громадах є повноваження, ресурси, (буде) земля – будь-ласка, налагоджуйте життя», – звернув увагу Володимир Гройсман.

Земельні ділянки загальною площею 7 810,93 га у комунальну власність отримали Городищенська сільська ОТГ Луцького району Волинської області (926,48 га); Гірсівська сільська ОТГ та Приазовська селищна ОТГ Приазовського району Запорізької області (798,48 га та 705,16 га відповідно); Смирновська сільська ОТГ Більмацького району Запорізької області (1 568,74 га); Помічнянська міська ОТГ Добровеличківського району Кіровоградської області (70,57 га); Оболонська сільська ОТГ Семенівського району Полтавської області (2 950,42 га); Наталинська сільська ОТГ Красноградського району Харківської області (791,08 га).
100% земельних ділянок на території зазначених ОТГ були сформовані та відомості про них були внесені до Державного земельного кадастру, що дало змогу здійснити передачу у стислі терміни – протягом двох тижнів з моменту отримання відповідного звернення головним управлінням земельної служби. Процедура не потребувала витрат з Державного бюджету.

Як зазначив перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства Максим Мартинюк, протягом першого місяця реалізації розпорядження Уряду були відпрацьовані  технічні елементи передачі та стандартизовані протоколи, що дозволить прискорити та максимально автоматизувати процес передачі земель в усіх областях України. «Ми бачимо позитивний feedback та рекордну зацікавленість з боку ОТГ. Ця ефективна співпраця допоможе дотриматись визначених термінів загальнонаціональної земельної децентралізації та ще раз підтверджує правильність курсу, вибраного Урядом», - підкреслив він.

Довідка
31 січня  Уряд схвалив розпорядження № 60-р щодо передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об’єднаних територіальних громад, що дозволяє провести земельну децентралізацію не вдаючись до змін в законодавстві.
В Україні створено 665 об’єднаних територіальних громад, яким може бути передано біля 759 тис. га земель сільськогосподарського призначення державної власності.
Держгеокадастр розпочав процес передачі земель з 1 лютого 2018 року. Протягом першого тижня 99% ОТГ зробили перший крок до отримання земель у власність, підписавши меморандуми з Держгеокадастром.
Для висвітлення стану передачі земель об’єднаним територіальним громадам створено спеціальний портал (otg.land.gov.ua) та для отримання оперативних консультацій з даного питання від фахівців Держгеокадастру запроваджено функціонування гарячої лінії (0 800 502 528).
Із поетапною блок-схемою отримання земельних ділянок у власність ОТГ можна ознайомитися за посиланням.

 

 

Ваш вибір 'Цікаво'.

Як зробити органічну продукцію доступнішою для українців

Про це йшлося під час «Органік медіа брекфест» 27 лютого в Києві, пише propozitsiya.com.

«Якщо вдосконалимо «Закон про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції», можливо ситуація покращиться і обізнаність населення зросте. Український органічний сектор має всі підстави зробити цей закон таким же жорстким і прозорим, як у наших західних колег, — розказав Андрій Олефіренко, директор ТОВ «Органік Оригінал».

Зараз більшість виробленої продукції йде на експорт. За словами Ольги Трофімцевої, заступника Міністра агрополітики з питань європейської інтеграції, на $60 млн реалізується органічної продукції щороку за кордон. Розвиток внутрішнього ринку стримує низька купівельна спроможність населення.  «Навіть я не можу дозволити собі купувати виключно органічні продукти щодня. Проте така ситуація не лише в Україні, а і в європейських країнах», — додала О. Трофімцева.

Основна органічна продукція, що експортується з України — це зернові, олійні та бобові культури, дикорослі ягоди, гриби, горіхи та лікарські трави. За даними органу сертифікації «Органік Стандарт» головними країнами-імпортерами є Нідерланди, Німеччина, Велика Британія, Італія, Австрія, Польща, Швейцарія, Бельгія, Чехія, Болгарія та Угорщина. Також українські виробники постачають «органіку» до США, Канади, Австралії та деяких країн Азії.

Щоб зробити органічну продукцію більш доступною для українців, потрібно збільшувати обсяги виробництва, переконаний А. Олефіренко. «При розвитку будь-якого ринку, збільшення обсягів сприяє падінню собівартості витрат на виготовлення продукції. Ми працюємо вже сім років і спостерігаємо цю тенденцію. Коли органічна продукція у нас досягне хоча б європейської частки виробництва — 10–12%, то вартість крупи «органічної» і конвенційної крупи буде різнитися не в 2 рази, як зараз, а буде вищою лише на 20–30%», - пояснив експерт.

Ще один варіант стимулювання попиту — програми здорового харчування в школах і дитячих садках. Такі проекти найкраще працюють, коли задіяні і держава і бізнес одночасно, переконана О. Трофімцева. «Зараз ми в Міністерстві обговорюємо, яким чином ці програми можуть працювати. Навіть такі багаті країни, як Німеччина не «тягнуть» на самостійне виконання таких програм», — пояснила вона.

Україні також потрібно працювати над іміджем якісного виробника органічної продукції, наголосила Наталія Прокопчук менеджер україно-швейцарського проекту SECO-FiBL. «Вже ця зміна відбулася і наші швейцарські колеги її помічають. Коли на виставці нас представляє такий заступник Міністра, як Ольга Трофімцева, а не хтось, хто не вміє говорити англійською, то до виробників відчувається інше ставлення», — додала Н. Прокопчук.

 

Ваш вибір 'Цікаво'.

Тваринницьку продукцію перевірятимуть ретельніше

Про це повідомляє прес-служба УКАБ.

Документ було розроблено з метою попередження розповсюдження особливо небезпечних хвороб тварин, зокрема, африканської чуми свиней, підвищення відповідальності операторів ринку стосовно забезпечення простежуваності і безпечності харчових продуктів.

Складна епізоотична ситуація зумовлює необхідність дієвого державного контролю при внутрішньодержавному переміщенні живих тварин та харчових продуктів, у тому числі тваринного походження. Для контролю небезпек у харчових продуктах в усьому харчовому ланцюгу «від лану до столу» основоположним принципом є обов’язкове впровадження «системи простежуваності».

Система простежуваності дає можливість знати звідки була отримана сировина та куди було направлено готовий продукт та відповідно надати таку інформацію державному органу контролю безпечності харчових продуктів у найкоротший час у разі харчового інциденту. Це є ефективним засобом захисту споживача, який у випадку інциденту з харчовим продуктом дає можливість постачальнику визначити, куди було направлено небезпечну сировину чи харчовий продукт і хто або де міг його спожити, а також визначити виробнику чи продавцю де було джерело загрози. Такі дані дають можливість простежити весь шлях небезпечної сировини чи небезпечного продукту.

«Ухвалення Законопроекту №7489 стане важливим кроком, який забезпечить підвищення безпечності харчових продуктів для споживачів, попередить розповсюдження небезпечних інфекційних хвороб тварин і надасть можливість державному органу з контролю безпечності харчових продуктів швидко реагувати на небезпеку», - прокоментував Тарас Висоцький, генеральний директор Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу».

Ваш вибір 'Цікаво'.