Європейці підсіли на українські ягоди

Загальний обсяг імпорту свіжих ягід з України в ЄС в грошовому еквіваленті становить 641 млн євро в рік і зростає у середньому на 14,9% щорічно. Про це повідомили експерти Міжнародної організації ФАО, пише Сьогодні.

Фахівці відзначили, що обсяги експорту українських ягід в країни ЄС з кожним роком продовжують рости. Незважаючи на той факт, що в ЄС вирощуються значні обсяги цієї продукції, попит на ягоди і фрукти тут залишається істотно вищим, ніж їх власне виробництво.

Після підписання Угоди про асоціацію між Україною і ЄС та створення зони вільної торгівлі, в українських виробників з'явилася можливість збільшити обсяги експорту своєї продукції і розширити канали збуту в межах ЄС, відзначають аналітики.

Згідно інформації, наданої експертами ФАО, в Україні є великий потенціал для встановлення тривалих партнерських відносин, які дозволять успішно експортувати вишні та інші ягоди в ЄС та закріпити свої позиції на європейському ринку.

Серед головних трендів на ринку ягоди в ЄС, що будуть корисними для експортерів української ягоди, експерти виділили наступне:

  • за останні три роки в ЄС загалом було імпортовано 18-20 тис. тонн свіжої вишні і черешні;
  • ЄС імпортує 2 тис. тонн свіжої лохини на місяць в період з квітня по травень і по 1 тис. тонн в червні, липні і вересні;
  • середній обсяг імпорту свіжої малини в ЄС з березня по червень становить 1 тис. тонн на місяць, а в липні ця цифра зростає до 3,4 тис. тонн.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Великий виробник курятини запускає нову торговельну марку

Виробництво м'яса здійснюється на потужностях Володимир-Волинської птахофабрики " (ТМ "Чебатурочка"), яка входить в десятку найбільших виробників м'яса птиці в Україні, пише delo.ua.

У вересні 2017 року співвласник компанії Олексій Коваленко анонсував запуск нової торгової марки преміальної порівняно з "Чебатурочкой".

"Технологія вирощування, яку ми плануємо використовувати, має більш високу собівартість. У той же час за рахунок ефективності виробництва це подорожчання буде не таким значним. Ціни будуть вище середніх, але подорожчання не буде різким — ми хочемо дати можливість людям спробувати нашу продукцію. Це наша ціна входу на ринок. Надалі рівень цін буде визначати економіка виробництва і попиту відповідно", — зазначив Коваленко.

За його словами, частина потужностей буде віддана під виробництво нової продукції.

"Наскільки ця квота буде великою, залежить від ринку — від того, як відреагує покупець. Реалізація інвестпроекту безпосередньо пов'язана з поліпшенням якості продукції та сприятиме збільшенню цієї квоти. Тому ми і зберігаємо поки дві торгові марки", — говорив Коваленко.

Нова продукція буде продаватися в мережевому роздробі. Продукція під ТМ "Чебатурочка" буде і далі реалізовуватися через мережу фірмових франчайзингових магазинів.

Нагадаємо, в середині серпня 2017 року до складу акціонерів "Володимир-Волинської птахофабрики" увійшов голландський фонд Safedam, який купив 23,76% акцій підприємства. Це перший досвід інвестування фонду в український бізнес.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Рейтинг неякісних продуктів в українських магазинах

Серед продовольчих товарів найбільше невідповідність нормам якості мають салати. Ця категорія не пройшла 56% від загального числа проб, повідомили в Держпродпотребслужбі України за результатами моніторингу санітарно-епідеміологічного благополуччя та безпеки харчових продуктів, пише businessua.com.

На другому і третьому місцях у рейтингу ризикованих продуктів виявилося м'ясо птиці та ковбаси. У цих категоріях невідповідність нормам виявили у 18,4% і 14,1%. Фахівці радять українцям ретельніше перевіряти перераховані продукти.

Дослідження проб були проведені в кращих акредитованих лабораторіях. Всього для перевірки взяли 2627 зразків продукції. 15% склали непродовольчі товари, а 85% – продовольчі.

Протягом 2017 року служба не допустила до продажу близько 425 тонн недоброякісних харчових продуктів, понад 245 одиниць непродовольчих товарів, накладено 229 штрафних санкцій на суму 1,18 млн гривень і було направлено до суду 34 адміністративних позову.

Нагадаємо, з літа 2017 року Україна ввела нову систему контролю над якістю продуктів. Закон вводить серйозні зміни в системі держконтролю – перевірки операторів ринку без попередження, введення ризик-орієнтованого підходу (оцінка ризику повинна супроводжувати кожен важливий крок діяльності як компетентного органу, так і бізнесу), професійний державний контроль, вичерпний перелік питань для перевірки.

Основні положення закону набудуть чинності після дев'ятимісячного перехідного періоду – тобто навесні 2018 року. Протягом цього періоду необхідно розробити і прийняти близько 40 підзаконних актів, щоб повністю привести українську систему державного контролю в сфері безпеки харчових продуктів у відповідність з директивами і регламентів Європейського Союзу.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як в метро вирощують овочі, салат і базилік

Підземний рослинний центр метрополітену розташований під залізничними коліями, пише aggeek.net.

У цьому герметичному просторі дотримуються суворих гігієнічних правил: немає ні добрив, ні ґрунту. Замість цього, сім ярусів рослин вирощують за допомогою технології гідропоніки. Постійно вирощують 11 культур, серед яких: салат, базилік, а також такі рідкісні види, як Lollo Rosso (червоний кораловий салат) і червона капуста.

Культивування повністю підконтрольне і механізовано. Насіння поміщають пінцетом на губку, а молоді пагони вирощують до тих пір, поки листя не проростають. Після ― рослини переміщаються в більш простору зону. Світлодіоди дають світло культурам протягом 16 годин в день, а рідкі поживні речовини циркулюють через систему 24/7. Потрібно приблизно три-п'ять тижнів, щоб рослини досягли зрілості, а втрати вкрай незначні.

Листя не гіркі і не мляві, вони свіжі до самих кінчиків. Їх також можна зберігати протягом тривалого періоду. І, оскільки для їх вирощування не використовувалися ніякі хімічні добрива, і вони ніколи не торкалися грунту, всі культури в принципі можна їсти без миття.

Так звані заводи рослин, подібні до цього, перебувають у фокусі політики Міністерства сільського, лісового і рибного господарства Японії. Є програма зі збільшення пропозиції безпечних продуктів (наприклад, таких овочів), збільшення ефективності та створення нових робочих місць. За даними міністерства, кількість ферм, які використовують штучне освітлення, потроїлася з 2011 року.

Tokyo Metro вийшла на ринок, щоб застосувати незайняті приміщення для нового бізнесу. Компанія побудувала об'єкти для вирощування на невикористовуваних складах.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Порошенко підписав продовження мораторію на продаж землі

Про це повідомляє прес-служба глави держави.

Ухвалений Верховною Радою 7 грудня 2017 року документ продовжується на один рік строк дії мораторію на продаж чи відчуження іншим способом земель сільськогосподарського призначення.

Згідно з пояснювальною запискою, реалізація закону дозволить забезпечити формування належного нормативно-правового забезпечення функціонування ринку земель сільськогосподарського призначення.

Документ набере чинності з дня, наступного після його опублікування.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Тренд 2018: в Україні почнуть переводити села та міста на відновлювальну енергію

Про це заявив виконуючий обов’язків голови Комітету ВРУ з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки Олександра Домбровського, пише landlord.ua.

За його словами, реформи в країні з виробництва чистої енергії дозволяють перейти до наступного етапу.

«Спочатку ми розвивали «зелену» енергетику на рівні юридичних компаній і підприємств, внутрішніх і зовнішніх інвесторів. Другий етап — коли домогосподарства стали одночасно інвесторами, генераторами і споживачами чистої електроенергії. А тепер ми повинні перейти на моделі, коли селища і міста стануть смарт-селищами і смарт-містами генерації й споживання чистої енергії. Для цього потрібні модельні експерименти, і їх за допомогою уряду треба запровадити», — заявив він.

Такі пілотні проекти, на думку Домбровського, потрібні щоб міський чи сільський голова зміг подивитись, які можна запровадити моделі чистої енергетики в себе, як цим правильно керувати і обліковувати.

Але, наразі, існує низька бар’єрів для такого плану, кажуть інвестори

 «Це передусім дуже великі складності з підключенням до електромереж. Херсонська область вже нині перевантажена сонячною енергетикою. Існує проблема зі збутом енергії. І ще одна болюча проблема — відведення землі під проекти сонячної енергетики. Процес дуже тривалий, складний і забюрократизований. Над розв’язанням цих проблем і треба зосередитися», — заявив комерційний директор компанії ІТ НЕТ (Україна) Юрій Подоляк.

За словами віце-прем’єр-міністра — міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Геннадія Зубка, нині в законодавчій базі щодо розвитку енергетики, включаючи її альтернативні види, справжній існують успіхи.

«Актуальним залишається питання зменшення енергоспоживання в житловому секторі. Маємо закон про комерційний облік, про фонд енергоефективності. Також є документ про житлово-комунальні послуги, який чітко визначив відповідальність надавача послуг і права споживача. І нам потрібно продовжувати цю роботу, зокрема й у справі надання «теплих» кредитів наступного року», — наголосив він

В ЄБРР, в свою чергу стверджують що на «чисту» енергетику вже надали Україні 2,5 мільярда євро.  

«Ми вже профінансували 2,5 мільярда євро у комунальний, муніципальний і корпоративний сектори. Вражений роботою уряду на шляху до забезпечення сталості української економіки і увагою до відновлюваної енергетики та ініціативам в цьому напрямі»,— підкреслив директор в Україні Міжнародного банку реконструкції та розвитку Шевкі Аджунер.

Про співпрацю з провідними країнами для залучення інвестицій у «зелену енергетику» розповів голова Держенергоефективності Сергій Савчук. За його словами, за останні три роки внесені суттєві зміни у законодавство для того, щоб інвестори могли швидко і надійно повертати кошти, вкладені у «зелені» проекти.

«У підсумку з 2014 року інвестори залучили 800 мільйонів євро у чисті проекти. Агентство працює з відомствами багатьох країн, зокрема Німеччини, Данії, Фінляндії, Канади. У найближчій перспективі плануємо налагодити співпрацю з Китаєм і США», — додав він.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview