178171
182818

Європейський суд з прав людини зобов'язав Україну скасувати мораторій на продаж сільгоспземель

Відповідне рішення ухвалив Європейський суд з прав людини у справі "Зеленчук та Цицюра проти України", повідомляє ЄП.

Справа стосувалася скарги двох громадян України щодо державної заборони на продаж сільськогосподарських угідь, що, як вони заявили, порушує їх права власності як власників таких ділянок.

Суд зауважив, що після падіння Радянського Союзу Україна переважно віддавала сільськогосподарські угіддя людям, які раніше працювали в колгоспах, але ввела, нібито тимчасово, заборону на продаж такої землі.

"Уряд стверджував, що цей крок перешкодить концентрації землі в декількох руках, зупинить збіднення людей у сільській місцевості та забезпечить, щоб земля і надалі оброблялася. Однак суд встановив, що держава не забезпечила справедливого балансу між загальними інтересами громади та майновими правами заявників", - йдеться у повідомленні.

Суд зазначив, що жодна інша країна, яка входить до Ради Європи, на мала такої заборони, і наголосив на невідповідності підходу України щодо припинення мораторію.

"Також незрозуміло, чому не такі жорсткі обмежувальні заходи були б менш ефективними для досягнення тих самих цілей", - зазначається в рішенні.

Суд постановив, що український уряд повинен прийняти законодавчі заходи для забезпечення необхідної справедливості балансу для власників сільськогосподарських земель, хоча це не означає, що Україна повинна негайно запровадити необмежений ринок сільськогосподарських угідь.

Жодної грошової компенсації заявникам не було присуджено. "Однак якщо держава проявить необґрунтовану затримку у прийнятті необхідних заходів, грошові виплати можуть стати гарантованими", - зазначив суд.

Рішення Європейського суду з прав людини є обов'язковими для виконання державами-членами Ради Європи; це стосується також положень, які містять вимогу про зміну національного законодавства. Водночас ЄСПЛ не має юридичних інструментів для самостійної зміни законодавства. Остаточне рішення має ухвалювати національна влада.

Ваш вибір 'Цікаво'.


АЧС продовжує ширитися Європою

Але найвищі темпи поширення хвороби, як і раніше, демонструє Польща — 1263 вогнища тільки в цьому році, пише pigua.info.

Поки останньою країною, яка постраждала від вірусу, стала Угорщина, де через тиждень після виявлення першого випадку АЧС у кабанів місцеві служби підтвердили ще один. У зв’язку з цим на Угорщину наклали нові експортні обмеження. Кілька країн негайно ввели заборону на імпорт свинини і продуктів з країни. Серед них Сербія, Японія, Тайвань, Сінгапур, Південна Корея, Білорусь і ПАР. Найбільш чутливим для угорського ринку свинини буде закриття азіатських ринків: наприклад, на Японію припадало 25% експорту на суму 76 млн євро.

Ветеринарна служба Молдови також заявила до Світової організації здоров’я тварин (МЕБ), що в цій країні знову зареєстрували спалах африканської чуми свиней у присадибному господарстві.

У Чехії число випадків вірусу африканської чуми свиней серед кабанів зросло до 221. Всі випадки виявили у Злинському краї на південному сході країни.

Румунія досі заявила в МЕБ про чотири спалахи АЧС. Всі виявили у малих присадибних господарствах. Про останній спалах на фермі, де містилося 5 свиней, румунські служби повідомили 14 березня.

Найгірша ситуація складається в Польщі, де зареєстрували 2145 випадків серед кабанів і 109 серед домашніх свиней. Найбільше нових вогнищ — в Мазовецькому воєводстві. Все більше хворих кабанів служби також знаходять в Вармінсько-Мазурському воєводстві. Випадки АЧС виявляються і в двох інших воєводствах, де присутня хвороба, тобто в Люблінському і Підляському.

Країни, уражені АЧС, підсилюють прикордонний контроль за переміщенням товарів, які можуть стати джерелом нових вогнищ. Так в Румунії під час прикордонних перевірок у 2017 році конфіскували 6721 кг свинини і продуктів з неї. За трохи більше два місяці нинішнього року — вже 1049 кг. У березні вірус виявили у трьох випадках перевезення продуктів харчування з України та Білорусії.

У свою чергу, Угорщина вибірково досліджує конфісковані продукти з 2015 року. У 2016 році всі спроби були негативними, в 2017 і 2018 було по одній позитивній. У 2017 році було конфіскували 8 тонн продуктів, що було в 4 рази більше, ніж в попередньому.

Ваш вибір 'Цікаво'.


У Держстаті розповіли, на скільки зросли ціни на сільгосппродукцію

Про це повідомила Державна служба статистики, пише УНІАН.

Згідно з повідомленням, продукція рослинництва за звітний період подорожчала на 9,5%, а тваринництва – на 24,4%, порівняно з січнем-квітнем 2017 року.

За даними Держстату, у квітні порівняно з березнем цього року сільгосппродукція подорожчала на 3,6%. Зокрема, рослинницька продукція зросла в ціні на 5,2%, а тваринницької – подешевшала на 3,3%.

Відзначається, що, порівняно з квітнем 2017 року, середні ціни в квітні цього року зросли на 13,9%. Зокрема, вартість продукції рослинництва збільшилася 11,8%, а тваринництва - на 24,5%.

Нагадаємо, середні ціни реалізації аграрної продукції сільськогосподарськими підприємствами України в 2017 році зросли на 11,5% в порівнянні з 2016 роком. При цьому, продукція рослинництва в 2017 році подорожчала на 7,3%, а тваринництва – на 30,7%.

 

Ваш вибір 'Подобається'.


«Олійні правки» нібито скасовано

Про це пише Урядовий Кур’єр.

Чому нібито?

Нагадаємо – йшлося про те, що на експорт олійних культур – ріпаку та сої припинялося відшкодування ПДВ. Після численних протестів аграріїв з вимогою скасувати цю законодавчу норму, з численними зволіканнями питання таки було винесено у сесійну залу. Але яким цікавим чином: на розгляд народних обранців було запропоновано два законопроекти про внесення змін до Податкового кодексу України: №7403-2, розроблений групою народних депутатів з Аграрного комітету, і №7403-д, запропонований главою Податкового комітету Ніною Южаніною.

Різниця полягає у тому, що перший законопроект просто скасовував дію поправки, а другий пропонував відшкодовувати ПДВ лише тим експортерам, які самі виростили цю сировину на своїх землях. Здається ніби така норма спрямована проти трейдерів, насправді ж – на користь агрохолдингів. Адже малі та навіть середні сільгоспвиробники не експортуватимуть продукцію самотужки – не ті обсяги, та й нема у них в штаті менеджерів з міжнародних зв’язків, власної логістики тощо.

І саме такий законопроект підтримав  чинний парламент 249 голосами «за». Отже, тепер агрохолдинги мають усі можливості скупляти задешево сировину у фермерів, продавати її за кордон як свою і відшкодований з державного бюджету ПДВ спокійнісінько класти до своєї кишені. З чим народних обранців і вітаємо.

 

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Найбільший виробник курятини підняв ціни та збільшив прибуток

Найбільший виробник курятини компанія «Миронівський хлібопродукт» (МХП) Юрія Косюка за підсумками першого кварталу 2018 року отримала $90 млн чистого прибутку, що в 1,6 рази перевищує показник за аналогічний період минулого року.

Як свідчить повідомлення компанії на Лондонській фондовій біржі, продажі МХП за вказаний період зросли на 10% і склали $306 млн. В тому числі $162 млн або 53% від загальної виручки склав експорт.

Операційний прибуток агрохолдингу впав на 16%, до $62 млн. EBITDA скоротилася на 4%, до $89 млн.

При цьому в компанії відзначають, що за 1 квартал вдалося наростити обсяги виробництва м’яса птиці — до 152,2 тис. тонн або на 7% по відношенню до аналогічного періоду минулого року.

Ціна реалізації курятини додала 23%, склавши в середньому 38,78 грн/кг. В доларовому вираженні ціна зросла на 22%. Звідси, в тому числі, і зростання загальної виручки.

А ось продажі соняшникової олії МХП скоротила на 42%, до 47,5 тис. тонн. Таке зниження пояснюється змінами умов поставки, через що в компанії утворилися «зайві» запаси непроданого. Тимчасово.

На противагу цьому реалізація соєвої олії зросла в 2,3 рази, до 18,3 тис. тонн (включаючи 6 тис. тонн, які лишилися ще з четвертого кварталу 2017-го).

Нагадаємо, крім виробництва м’яса птиці МХП займається рослинництвом – виробництвом зернових і олійних, а також їх переробкою. У компанії є підприємства в Нідерландах і Словаччині.

Джерело: agroday.com.ua

Ваш вибір 'Подобається'.


Легалізація сімейних фермерських господарств: Рада підтримала проект змін Податкового кодексу

"За" відповідний законопроект проголосували 253 народних депутата, повідомляє 112.ua.

Відповідно до пояснювальної записки, документ спрямовано на створення передумов для легалізації сімейних фермерських господарств.

"Також метою законопроекту є підвищення зацікавленості органів місцевого самоврядування в контролі над офіційним оформленням договорів оренди шляхом законодавчого встановлення сплати податку на доходи фізичних осіб з орендної плати за нерухоме майно, в тому числі земельні ділянки (паї), до місцевих бюджетів за місцезнаходженням земельних ділянок", - зазначили автори доопрацьованого документу.

Законопроект передбачає можливість селянам легалізувати свою діяльність і сплачувати єдиний податок, якщо вони працюють виключно в межах господарства, зареєстрованого відповідно до закону "Про фермерське господарство"; займаються виключно виробництвом с/г продукції, її переробкою і постачанням. При цьому працюють лише члени родини, інших людей не винаймають, а площа с/г угідь становить від 2 до 20 гектарів.

Документ також передбачає пільговий порядок сплати єдиного соціального внеску для всіх членів фермерського господарства, у тому числі його голови (доплата ЄСВ за рахунок держбюджету протягом 10 років); встановлення сплати податку на доходи фізичних осіб з орендної плати за паї, до місцевих бюджетів за місцезнаходженням таких земельних ділянок.

Голова комітету з питань податкової та митної політики Ніна Южаніна зазначила, що автор основного законопроекту (№ 6490) передбачав обмеження обсягу продажу товарів для сімейних господарств сумою 1,5 млн грн. Однак у комітеті вирішили, що цього не треба робити.

"Люди на четвертій групі мають сплачувати податок як і юридичні особи, тільки ми їм маємо спростити все інше. Ми внесли багато змін, що такі особи, такі фермерські господарства не являються податковими агентами щодо членів свого господарства. Тобто, знімаємо все те навантаження по веденню такого фермерського господарства. Який фіксований податок - 0,95 % від нормативно-грошової оцінки землі. З яких 0,7 % іде в місцеві громади, 0,25 – в державний бюджет", - пояснила Южаніна.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.