178171
182818

Юлія Порошенко назвала 13 стартапів-фіналістів MHP акселератора

Співзасновниця проекту AgroHub і керівник корпоративного MHP Accelerator Юлія Порошенко назвала 13 стартапів, які пройшли у фінал конкурсу аграрних стартапів, пише liga.net.

"Після 11 годин обговорень ми відібрали 13 команд у фінал MHP Accelerator. Найдивовижніше, що 2х команд - переможців не існувало до нашого експериментального Idea Garage, де ми озвучили завдання холдингу 150 талановитим хлопцям. Там же були сформовані команди, згенеровані за допомогою менторів МХП ідеї. За місяць до фіналу хлопці зробили прототипи продуктів і були відібрані у фінал у нелегкій боротьбі з вже існуючими компаніями", - написала Порошенко на своїй сторінці в Facebook.

У фінал проходять 13 проектів:
1. AeroDrone - безпілотні літаки для захисту рослин в промислових масштабах.
2. AgroLact - агробіотехнологія праймування (обробки) насіння злаків для підвищення стресостійкості і врожайності.
3. BIODrum - автоматизований комплекс із вирощування мікроводоростей (хлорели) для подальшого використання як добавки в корм тварин і птахів, а також утилізації вуглекислого газу з переробкою суспензії на біопаливо.
4. Graintrack - CTRM для управління бізнес-процесами зернотрейдерів: контрагентами, угодами, товарними і фінансовими потоками.
5. Hideez - рішення для безконтактної ідентифікації особистості в ІТ-сервіси та системах контролю фізичного доступу.

6. METEOTREK - IoT-продукт для моніторингу погодних умов, планування технологічних операцій в агровиробництві та моделювання ризиків виникнення захворювань рослин.
7. Peoplemeter MHP - "Смарт-килимок" для віддаленого контролю кількості товарів на полиці в магазині, температури і вологості середовища, в якому товар перебуває, а також статистики та контролю на точках продажу товарів.
8. Profeed - комплексна система контролю та керування процесом годівлі тварин на м'ясо-молочних фермах, допомагає фермерам оптимізувати бізнес-процеси і раціонально використовувати корм, який споживають тварини.
9. Sovtes - РЅааЅ-рішення для вигідного управління вантажоперевезеннями. Sovtes забезпечує замовникам транспортних послуг перевізникам швидке взаємодія.
10. Детектор здоров'я - пристрій, що визначає гігієнічний стан рук персоналу перед проходженням у виробничі приміщення.
11. Моніторинг полів - програмне забезпечення на базі штучного інтелекту, що дозволяє на основі інформації з дронов і систем датчиків ідентифікувати захворювання сільськогосподарських рослин.
12. Сонце в курнику - система модульних сонячних електростанцій на дахах виробничих будівель в агропромисловому секторі та інших галузях.
13. MobiMill - компанія з розробки software і hardware-рішень, в тому числі для діджиталізації бізнес-процесів у рослинництві.

За словами Юлії Порошенко, 2 квітня для резидентів акселератора почнеться двомісячна акселеративна програма.

Нагадаємо, в кінці 2017 року співзасновники проекту Tech Radar Юлія Порошенко і Максим Бахматов разом з агрохолдингом Миронівський Хлібопродукт Юрія Косюка запустили акселератор аграрних інновацій. У конкурсі міг взяти участь будь-який бажаючий стартапер, у якого є ідея або прототип технологічного рішення для семи напрямків в АПК: агробіотехнології, діджіталізація в агросекторі, торговельні майданчики, автоматизація промислових процесів, енергоефективність, корпоративне управління, інновації кінцевої продукції.

Ваш вибір 'Подобається'.


Вчені виводять корову з дивовижними особливостями

У перспективі вони мають намір вивести так звану «гіпоалергенну корову», пише newsyou.info

«У коров'ячому молоці є особливий білок — бета-лактоглобулін, який провокує алергічну реакцію. Цей білок можна методами геномного редагування інактивувати, і молоко від такої корови перестане викликати алергію навіть у людини з високою чутливістю до бета-лактоглобулину», — сказала академік РАН Ольга Донцова.

В які терміни планується здійснити ідею, не уточнюється.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Проект закону про основні засади аграрної політики зареєстровано у Парламенті

Цей рамковий закон є насамперед стратегією, що пропонує план комплексного реформування агропромислового комплексу України та наближення до стандартів Євросоюзу.

Підготовка та реєстрація цього вкрай важливого законопроекту є прикладом плідної співпраці Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Верховної Ради України, Міністерства аграрної політики та продовольства, громадських професійних об’єднань і європейських партнерів. Прийняття законопроекту закладе стійкий фундамент подальших системних реформ в аграрному секторі економіки України. Загалом ініціаторами проекту виступили 29 народних депутатів.

Стратегія визначає 10 пріоритетів державної аграрної політики відповідно до євроінтеграційних зобов’язань, серед яких: продовольча безпека, малі виробники, агроінновації захист довкілля, лісове господарство, зайнятість населення, конкурентоспроможність, земельні питання, туристична привабливість, підвищення якості життя.



У портах України відкриється три нових зернових термінали

Про це заявив глава Адміністрації морських портів України Райвіс Вецкаганс, виступаючи на Першому британо-українському Морському Інфраструктурному Форумі в Одесі, передає ЦТС.

"Конкретно в цьому році ми очікуємо запуск трьох проектів. Це проект MV Cargo в порту Південний, проект зернового терміналу в порту Бердянськ і термінал компанії "Єврозовнішторг" в порту Миколаїв", - заявив Вецкаганс.

За словами керівника АМПУ, сукупна пропускна здатність цих трьох терміналів становить 9,5 млн тонн. Комплекс MV Cargo зможе обробляти до 5 млн тонн у рік, термінал в Бердянську - 0,5 млн тонн, "Єврозовнішторг" - 4 млн тонн.

Також Вецкаганс зазначив, що в 2019 році зерновий термінал почне працювати в порту Маріуполь на базі ДП "Маріупольський МТП". "Ми сподіваємося, що в наступному році він запрацює", - сказав топ-менеджер.

Будівництво цього терміналу почалося влітку 2017 року. Раніше орієнтовним терміном запуску першої черги терміналу називався кінець 2018 року.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


"Оболонь" отримала майже 300 млн грн чистого прибутку

ПРАТ "Оболонь" (Київ) у 2017 році отримало 288,78 млн грн чистого прибутку проти 219,4 млн грн чистого збитку роком раніше, пише delo.ua.

Згідно з повідомленням компанії про проведення чергових зборів акціонерів 26 квітня, її активи за минулий рік зросли на 7,5% — до 5,737 млрд грн.

Нерозподілений прибуток до кінця 2017 року становив близько 381,1 млн грн, що в 3,5 рази більше показника попереднього року.

Довгострокові зобов'язання компанії за рік зросли в 4,9 рази — до 2,058 млрд грн, тоді як поточні знизились в 1,9 рази — до 1,737 млрд грн.

Сумарна дебіторська заборгованість збільшилася в 1,8 рази — до 1,246 млрд грн.

Нагадаємо, в 2016 році компанія скоротила чистий збиток на 34,5% — до 219,39 млн грн. Згідно з повідомленням компанії про проведення чергових зборів акціонерів 13 квітня, її активи за минулий рік зросли на 35,8% — до 5,3 млрд грн.

Нерозподілений прибуток до кінця 2016 року становив близько 108,4 млн грн, що у 2,9 рази менше аналогічного показника попереднього року.

Довгострокові зобов'язання компанії за рік збільшилися в 3,8 рази — до 420,1 млн грн, тоді як поточні знизилися на 5,3% — до 3,2 млрд грн.

Сумарна дебіторська заборгованість зменшилася на 4,2% — до 679,3 млн грн.

Зазначимо, корпорація "Оболонь" виробляє пиво, безалкогольні та слабоалкогольні напої, мінеральну воду, снеки, є найбільшим у країні експортером пива.

До її складу входять головний завод у Києві та дев'ять підприємств у регіонах країни.

Основні бренди — "Оболонь", Carling, Zlata Praha, Hike premium, Zibert, Keten, Hardmix, BeerMix, "Десант", "Жигулівське", "Живчик", "Оболонська", "Прозора". Корпорація також випускає слабоалкогольні напої Rio, "Джин-тонік", "Горілка лайм", "Віскі Вишня", "Ром-кола", "Бренді-кола", Ciber.

Ваш вибір 'Подобається'.


В Україні очікується затухання малинового «буму»

В Україні наступні кілька років малиновий «бум» почне спадати, а «перекос» структури насаджень буде виправлятись в бік літніх сортів, тоді, як раніше переважно фермери інвестували в ремонтантну малину під переробні підприємства, пише Інфо-Шувар.

Багато  нових плантацій вже будуть закладатись на базі кооперативів, які будуть використовувати професійні технології вирощування, передпродажну доробку та глибоку переробку, головним чином будуть заморожувати малину і експортувати. Про це розказав Олександр Ярещенко, кандидат с/г наук, заступник директора інституту садівництва НААН України під час свого виступу на форумі «Ягоди-2018 UA»

«В малиновому бізнесі залишаться найкращими, ті хто зможе вирощувати ягоду екстра-класу . Минулий рік показав, що виробники неякісної сировини можуть розраховувати на ціну  10-12 грн/кг (0,31-0,37 EUR/кг) навіть  за умов досить високого попиту в країнах ЄС. Тобто другосортна ягода вже нікому непотрібна», - зазначив пан Ярещенко.

Також експерт зауважив на тому, що по малині органічне виробництво буде зростати швидше ніж по інших видах ягід, але  ця ягода  буде переважно експортуватись теж в замороженому вигляді.

Нагадуємо, за даними Держстату України в 2017 році загальні площі під малиновими насадженнями в Україні становили близько 5200 га, з яких лише 700 га-це комерційні насадження.