Tempo950x100

Tempo300x100

Юлія Порошенко: технологічна революція тільки починається

Юлія Порошенко: технологічна революція тільки починається

Наразі в агросфері та інших сферах економіки і культури активізовані програми стартапів і інвестиційних програм. Навіщо сучасному бізнесу стартапи? 

Вся еволюція говорить нам: виживає найсильніший, не в плані найбільший, а той, хто здатний адаптуватися до мінливих умов середовища. Стартапи  це зміни, прогрес. Споживачі йдуть за змінами, їхня поведінка змінюється, ринковий попит стає іншим. Бізнес-моделі змінюються, стартапи каталізують цей процес, постійно прагнучи створити щось проривне. Для великого бізнесу стартапи  це ін’єкції підприємництва «внутрішньоколективно». Тому що сам організм корпорацій виробляє зміни погано. Зовнішні надходження драйву і спрямованість у майбутнє добре для компаній не тільки в плані ідей, але і мотивації співробітників.
Багато хто вважає, що взаємодія з інноваторами в тій чи іншій формі  а їх може бути безліч  це питання виживання для бізнесу.
Але і для стартапу, звичайно ж, та підтримка ресурсами, яку може дати великий бізнес, корисна, це win-win ситуація.

Головне пам’ятати: технологічна революція тільки починається.
 
У вас великий досвід роботи в економічній сфері: General Electric, потім в McKinsey – що звернуло Вашу увагу на агро, чому Ви вирішили розвиватися в цій сфері, це рішення внутрішньодержавного вектора (Україна  аграрна країна) або особисті уподобання?

Саме тому, що я упродовж 10 років працювала консультантом  в McKinsey, до цього  в PwC і в глобальній лідерській програмиі General Electric, я навчилася знаходити можливості і допомагати їх реалізовувати. Коли я зробила кілька консалтингових проектів в агро в Україні, то була вражена і натхненна можливостями галузі. Розуміла, що велика частина точок зростання пов’язана з впровадженням у сільське господарство інноваційних технологій. Тому два роки назад була задумана ініціатива, яка б зводила разом агрокомпанії та інноваторів і допомагала бізнесу впроваджувати новаторські рішення.
 
Як світова громадськість сприйняла дискусійну панель у Давосі?

З величезним інтересом. Інтерес був до всього, що відбувалося в Українському Домі в Давосі. Цей формат залучення уваги до країни був застосований Україною вперше за 50 років існування Всесвітнього економічного форуму. На нашу панель, наприклад, зареєструвалося в 4 рази більше людей, ніж фізично міг вмістити зал. Потім відбувся нетворкінг, багато з відвідувачів якого були з кола інвесторів. Агротек на топі у всьому світі, але важливо було дати міжнародним інвесторам відчуття суб’єктності українців в агротемі і партнерства на рівних. Коли демонструєш можливості і відкритість, але в той же час розуміння своїх сильних сторін і готовність захищати свої інтереси. Це вийшло: європейські спікери нашої панелі Міхаель Хорш і Тобіас Менне говорили про со-інвестиції в українську агросферу, визнавали ділову активність і правильність шляху, яким йде локальний бізнес.

[[{“fid”:”304106″,”view_mode”:”default”,”fields”:{“format”:”default”,”field_file_image_alt_text[und][0][value]”:false,”field_file_image_title_text[und][0][value]”:false},”type”:”media”,”field_deltas”:{“2”:{“format”:”default”,”field_file_image_alt_text[und][0][value]”:false,”field_file_image_title_text[und][0][value]”:false}},”attributes”:{“class”:”media-element file-default”,”data-delta”:”2″}}]]

Чи є пропозиції від іноземних інвесторів / компаній?

Є, але я зможу оприлюднити конкретику пізніше. Ми запросимо їх влітку на демодень МНР accelerator, який Agrohub проводить спільно з Radar Tech і МХП. Хочу, щоб вони побачили стартапи-переможці. Думаю, там же вони приймуть для себе рішення, чи інвестувати в проекти.
 
Відкрийте трохи завісу тематичних акцентів MHP accelarator: стартапів в яких напрямках більше? На попередній панелі аргобіотехнологіі не користувалися популярністю. З чим це пов’язано, на Вашу думку?

До акселератора подали 184 заявки. Найбільше заявок  на тему інновацій в автоматизації промислового процесу (34) і в діджіталізаціі (32). Агробіотехнології  на третьому місці (30 заявок). Не набагато менше, як бачите. Фахівців з агробіотехнологій, думаю, в країні просто менше, ніж айтішників.
  
Існує думка, що 99 відсотків стартапів не доживають до своєї реалізації. Які є шляхи для зміни такої статистики?

Найефективніший шлях  це краще вивчати реальні проблеми бізнесу і кінцевих споживачів. Наприклад, перед запуском MHP accelerator ми провели спеціальне дослідження для компанії МХП, яке визначило пріоритетні саме для неї галузі пошуку інноваційних рішень. Їх вийшло сім, ми озвучили їх стартапам, що подавали заявки в MHP accelerator. Сказали, що варто орієнтуватися на ці напрямки, щоб підвищити шанси на перемогу. Хоча ідеї в інших напрямках теж приймаються.

Опишіть, будь ласка, майбутню логістику проекту: з ким, крім МХП, плануєте співпрацювати? Чи буде це реалізація на українських підприємствах, з українським капіталом?

Ми з усіма ведемо переговори. Ще коли ми планували перший акселератор на Агротім, бачили зацікавленість від багатьох, просто МХП погодилися першими.
Наступний проект Agrohub  Інноваційні пріоритети. Це консультаційно-дослідний проект, який дозволяє організації сформувати запит на технології та задокументувати його. Крім того, визначити точки поліпшень, побудувати процес інтеграції нових рішень, почати практичну взаємодію з носіями технологій.
За методологією це діагностика компанії, виявлення потреб і побудова моделі внутрішніх і зовнішніх змін.
У підсумку, це дослідження дозволить компаніям продумати і системно підійти до питання, які інновації для них в пріоритеті; як найкращим чином їх впроваджувати і якого ефекту і коли очікувати. У всьому світі подібний аналіз  це відправна точка для системного впровадження інновацій.
На даний момент Інноваційними пріоритетами вже зацікавилися 10 компаній. Серед тих, хто підтвердив участь  агрохолдинг «ІMK» і промислова група AGRICOM GROUP.
Скажу ще, що Agrohub проводить це дослідження за підтримки міжнародної компанії CIVITTA.
  
Чи планує Agrohub окрім/замість стартапів ініціювати/підтримувати фундаментальні дослідницькі проекти? За допомогою системи грантів.

У майбутньому, можливо. Одна з ролей Agrohub  – knowledge broker. Ми видобуваємо знання в сфері агроінновацій і доносимо їх до зацікавлених сторін. Дослідницькі проекти частина цих знань.
Запущене нами в лютому дослідження «Інноваційні пріоритети» одне з таких фундаментальних досліджень ринку. Судячи з інтересу до нього, для нас це буде можливість охопити агрогалузь в цілому. До кінця року ці дослідження для конкретних компаній складуться в «національний перелік», в запит ринку на інновації. Буде подання про найгарячіші проблеми галузі, про готовність бізнесу їх вирішувати за допомогою нових технологічних рішень.
Це стане і сигналом для інноваторів, з якими ідеями приходити. До речі, не тільки українських інноваторів.
 
Акселератор  це чисто комерційний проект? Або можлива співпраця з державою? І чи є державні аналоги таких програм?

MHP accelerator реалізований із приватним капіталом. Але наш хаб зводить різноманітних гравців заради єдиної мети  впровадження інновацій в український агросектор. Тому ми готові робити подібні програми і для державних компаній, і для громад, якщо від них буде запит і умови.
 
Чи будуть якісь санкції в разі провалу проекту-переможця? Ну і захист від шахрайства, якщо провал був навмисним.

Коли ми а це не я одна, в команді менторів та журі 14 осіб  відбираємо стартапи, то беремо до уваги комплекс критеріїв. Наприклад, скільки стартапів людина створила і кинула раніше, наскільки продуманий продукт, а люди розуміють, що роблять. Ми спілкуємося з командами. Людину, яка хоче обдурити, можна вивести на чисту воду питаннями. Все це знижує ризик провалу, особливо, навмисного.
 
Як буде вирішуватися питання конкуренції, якщо є два схожих стартапи, кому буде надаватися перевага?

Ідеї ​​можуть бути схожими, проте успішний стартап  це низка факторів. Наприклад, вирішальним критерієм відмінності може стати комплектація команди. Або те, як тімлідер відповідає на незручні запитання.
 
Що потрібно і що робиться для того, щоб свою додану вартість стартапи створювали в рамках національної економічної зони? Часто резидент бере участь у розвитку української економіки лише як джерело валютної виручки а-ля “заробітчанин”, в той час як наші підприємства змушені купувати продукти наших стартапів вже з-за кордону за завищеними цінами.

Ми якраз і працюємо для того, щоб створити умови, в яких українським стартаперам було б цікаво працювати на український ринок, і українські компанії купували б їхні вирішення безпосередньо.
Це робота і з корпораціями, і зі стартапами. Загалом, обробляємо ґрунт, який, коли буде готовий, дасть відразу багато паростків.

[[{“fid”:”304088″,”view_mode”:”default”,”fields”:{“format”:”default”,”field_file_image_alt_text[und][0][value]”:false,”field_file_image_title_text[und][0][value]”:false},”type”:”media”,”field_deltas”:{“1”:{“format”:”default”,”field_file_image_alt_text[und][0][value]”:false,”field_file_image_title_text[und][0][value]”:false}},”attributes”:{“class”:”media-element file-default”,”data-delta”:”1″}}]]

 

Спілкувалася Дар’я Анастасьєва

Перегляди: 8
Читай нас у та
Адреса: https://agroreview.com/content/yuliya-poroshenko-tehnolohichna-revolyuciya-tilky-pochynayetsya
Like
Цікаво
Подобається
Сумно
Нічого сказати