Юрій Косюк озвучив три пріоритети у розвитку МХП

Про це під час Київського Міжнародного економічного форуму розповів власник компанії Юрій Косюк, пише agropolit.com.

«Агросектор – площадка для розвитку ІТ-індустрії, бо є великі кейси, розумні люди, яким можна продавати нові ідеї. Ми зі свого боку  скрізь, де працюємо, відкриваємо різні «інкубатори», де можна реалізовувати нові цікаві ІТ-бізнес ідеї. Я хочу, щоб МХП став бізнес-інкубатором, де люди,  якщо хочуть створити щось сучасне, прогресивне нове, могли це зробити. Ми відкриті, і ви можете прийти та спробувати втілити такі проекти та створити продукти і якщо вони нам підійдуть, то можемо купити. У нас є для цього люди, гроші і апетит», – каже він.

Щодо земельного банку він заперечив інформацію про те, що МХП буде ганятися по ринку з великим бажання наростити обсяги. Хоча раніше повідомлялося, що компанія збльшить зембанк протягом трьох років до 500 тис га.

"Світ змінюється і ми з ним. Раніше говорили про земельний банк, а тепер – про ефективність. Ми не будемо бігти зламуючи голову туди, де всі біжать. Якщо вигідніше буде інвестувати у зелену енергетику, то ми будемо це робити і йти саме туди. Ми кажемо про те, що нас інтерес визначається дохідністю на інвестицію. Збільшення зембанку – сьогодні менше інвестприваблива і це питання №3 для нас. Воно не стоїть сильно на першому місці", – каже він

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Подобається'.

Заступник міністра АПК не згоден з існуючим механізмом дотацій

У коментарі виданню Kurkul.com. Віктор Шеремета повідомив своє ставлення до фінансування агросектору на 2018 р. у розмірі 6,3млрд грн.

«Для існування достатньо, та для великого розвитку — мало», — зазначив заступник міністра.

Також він висловився на іншу фінансову тему. На його думку спецрежим та дотації це різні речі, які не є взаємозамінними.

«Тема дотацій — складна й неоднозначна. Нею спробували замінити спеціальний режим, однак, на мій погляд, не дуже вдало. З одного боку, все чесно й прозоро — гроші отримує той, хто сплачує податки. Однак із другого, для того, щоб отримати дотацію, потрібно не лише вчасно подати пакет документів, а й сплатити досить великі податки. В іншому випадку повернені кошти будуть мізерними», — наголосив Віктор Шеремета.

Він не згоден з існуючим механізмом дотацій. За його словами, цей механізм потрібно або змінити або допрацювати.

«Однак, зауважу, що вирішення цього питання залежить не лише від мене, а й від депутатів. Якби я мав право щось змінювати, то зробив би так, як роблять у всьому світі — запровадив спрощену систему оподаткування для малих та середніх фермерських господарств. Адже через непродуманий механізм розподілу бюджетних дотацій, багато малих господарств пішли у «тінь», — зауважив Віктор Шеремета.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

У Херсонській області побудують равликову ферму

Нова ферма є соціальним проектом асоціації "Равлик України" та ряду інвесторів. Про це пише delo.ua.

Передбачається, що на фермі будуть працювати вимушено-переміщені особи. "Соціальна складова проекту — безкоштовне навчання вимушено-переміщених осіб для всієї Херсонської області равлиководству. Надання їм "стартового" маточного стада для створення власної равликової ферми і організації сімейного бізнесу і збут готової продукції", — йдеться в повідомленні.


Крім того, на фермі будуть виробляти равликову ікру і слиз равликів.

У 2016 році Україна експортувала рекордні 347 тонн равликів. Промислово щорічно виробляється до 2 тонн равликів, які реалізуються всередині країни.

Українських молюсків купують поки тільки дві країни — Румунія (25%) і Литва (75%).

Вітчизняні равлики завозяться як сировину, вартість яких в 5 разів менше готових продуктів. Середня ціна кілограма продукції становить $1. В зазначені країни продукція потрапляє охолодженою, обробляється і знову відправляється на експорт, але вже за ціною в середньому $6,5 кг з Румунії і $5,5 кг з Литви.

Кінцевими країнами-споживачами наших молюсків в основному є Франція, Угорщина, Італія та Польща.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Врожай рису не радує аграріїв

Теґи: 

Про це пише Голос України.

"Сезон для нас виявився суцільним випробуванням на міцність. Адже перший місяць літа виявився надто прохолодним. Через це вегетація рослин сповільнилася, а вже у липні-серпні вони не розвивалися через тривалу спеку, коли температура перевищувала сорок градусів. У вересні ж температура впала так стрімко, що частина посівів уже й не дозріє - частина зерен так і залишилися молочно-білими, наче крейда. Тож на наших плантаціях біля села Бехтери, Збур'ївка, селища Залізний Порт врожай заледве досягає чотирьох тонн з гектара, тоді як на окремих ділянках, розташованих вдаліше, беремо й по вісім тонн", - зазначає директор рисівницького господарства у Голопристанському районі області Станіслав Чуклов.

Цьогоріч у степах Таврії рис виплекали на площі у вісім тисяч гектарів, але недобір врожаю прогнозують всюди. Зібрати в середньому по п'ять тонн "білого золота" з гектара - це вже за щастя, кажуть аграрії. Хоча від продажу вирощеного зиск буде більший - через недобір закупівельні ціни на рисову крупу в Україні не впали, як у нас зазвичай буває під час збирання врожаю, а дещо навіть піднялися - з 16 до 17 гривень за кілограм. Це дозволить повністю окупити витрати й підготувати чеки до нової посівної наступної осені.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

KMZ Industries розширює команду топ-менеджерів

Теґи: 

На новій посаді Борис Рибачук буде курирувати продажі в Україні і на експортних ринках, маркетинг, клієнтську підтримку і розвиток нових напрямків бізнесу компанії.

«На даний момент у нас одна з кращих команд з продажів у галузі, що допомагає вибудовувати довгострокові партнерскі відносини з нашими клієнтами. В цьому році наш бізнес зростає більш ніж на 60%, як наслідок зростання довіри клієнтів. Ми бачимо величезний потенціал українського агросектору, нові ніші і можливості, які хотіли б реалізувати», - говорить Валерія Калашник, генеральний директор KMZ Industries.

«Борис Рибачук і раніше курирував стратегічні питання розвитку продажів, його прихід в оперативне управління допоможе компанії в більший мірі скористатися ринковими можливостями і підтримувати високий темп розвитку», - упевнений Андрій Носок, керуючий директор компанії Dragon Capital.

У той же час Андрій Попов, який обіймає посаду директора з продажу, займеться побудовою міжнародної кар'єри в іншій галузі. «Я завжди хотів спробувати свої сили в якості управлінця на глобальному ринку, хоча це рішення далося мені не легко, так як потенціал ринку та професійні виклики, які стояли переді мною в KMZ Industries були дуже високі і сильно мотивували. Мені буде дуже не вистачати колективу компанії, з якими ми досягли дуже хороших результатів і у якого я багато чого встиг навчитися». «Ми вдячні Андрію Попову за його внесок у розвиток компанії і щиро бажаємо йому нових перемог на міжнародному рівні», - зазначила Валерія Калашник.

Довідка: KMZ Industries – провідний виробник елеваторних комплексів в Україні, який знаходиться в управлінні інвестиційної компанії Dragon Capital. Компанія має в своєму активі більше 5000 успішно реалізованих проектів в Україні, Молдові, Казахстані, Росії, країнах Балтії та Близького Сходу

 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

У Раді зареєстрована альтернатива урядовій земельній децентралізації

Про це на своїй сторінці в соцмережі «Фейсбук» повідомив ініціатор законопроекту, голова земельного підкомітету Аграрного комітету ВРУ Олег Кулініч.

«Законодавча епопея щодо передачі земель за межами населених пунктів місцевим громадам продовжилась реєстрацією нового законопроекту, який внесений мною та колегами як альтернативний до урядового законопроекту №7118», - зазначив Кулініч.

Авторами нового законопроекту №7118-1, покликаного забезпечити «земельну децентралізацію» і врегулювати низку проблем у земельній сфері, стали 34 народних депутати, в тому числі – більша частина членів Аграрного комітету. При цьому, як пояснив Олег Кулініч, новий законопроект практично повністю дублює раніше зареєстрований в Раді законопроект №4355.

«Головна відмінність від законопроекту №4355, який вже пройшов перше читання у Раді і друге читання в Аграрному комітеті, в тому, що новим законопроектом землі за межами населених пунктів передаються лише об’єднаним територіальним громадам. Ця норма є ключовою в позиції уряду, який вважає це ваговим стимулом для пришвидшення процесу об’єднання територіальних громад, і в даному випадку ми як автори альтернативного законопроекту залишили її і в нашому документі», - підкреслив голова земельного підкомітету.

З його слів, згаданий законопроект №4355, який передає землі за межами населених пунктів у власність об’єднаних територіальних громад і у розпорядження тих громад, які ще не об’єдналися, готовий до прийняття у другому читанні і реєстрація альтернативного законопроекту ніяк на нього не вплинула. «Втім, саме відсутність політичної волі, як на мене, є єдиною причиною, чому він досі ще не прийнятий як закон», - вважає депутат.

Олег Кулініч також назвав причини, чому депутати вирішили зареєструвати на додачу до законопроекту №4355 ще й законопроект, який майже повністю повторює його норми.

«У випадку, якщо урядовий законопроект буде винесений на голосування раніше за законопроект №4355, ніхто, на жаль, не змусить розглядати законопроект №4355 в комплексі з цим законопроектом. Відповідно, якщо урядовий законопроект приймуть, всі норми законопроекту №4355 буде втрачено. А це не лише передача земель за межами населених пунктів, це і питання контролю, і повноваження з затвердження містобудівної документації та нормативної грошової оцінки земель за межами населених пунктів. Це також порядок встановлення і зміни меж територіальних громад, порядок передачі до приватної та комунальної власності земель колишньої колективної власності та ін. Всього перерахованого немає в урядовому законопроекті, а це величезний комплекс корисних і вкрай важливих норм. І так чи інакше наш альтернативний законопроект, згідно з процедурою, буде розглядатися у зв’язці з основним. Тому це просто необхідно було зробити», - резюмував Кулініч.

З його слів, подальша доля усіх перерахованих законопроектів залежатиме вже від голосування в залі. «Нехай колеги визначаються, яка концепція їм ближча – урядова чи парламентська», - зазначив голова земельного підкомітету.

Нагадаємо, законопроект №4355 був зареєстрований групою з понад 40 народних депутатів у березні 2016 року, а в квітні минулого року прийнятий в першому читанні. Втім, з тих пір він так і не був винесений на друге читання. У вересні нинішнього року уряд зареєстрував у Верховній Раді власний законопроект, який передбачає передачу земель за межами населених пунктів об’єднаним територіальним громадам.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview