Юрій Косюк: скасування мораторію істотно не змінить ситуацію

Засновник і мажоритарний акціонер агрохолдингу "Миронівський хлібопродукт" (МХП) Юрій Косюк підтримує скасування мораторію на купівлю-продаж земель сільгосппризначення в Україні, пише dt.ua

"Я вважаю, що ринок повинен бути вільним. І люди повинні мати право продавати", - сказав він в інтерв'ю виданню "Новое время".

На думку бізнесмена, скасування мораторію на продаж земель сільгосппризначення не викликало б буму пропозиції паїв на ринку.

"На ринок вийшло б 20% тій землі, з тієї, що існує. Максимум. Тому що люди інертні, люди не готові, люди б тримали", - додав підприємець.

"Миронівський хлібопродукт" є найбільшим виробником курятини в Україні. Компанія обробляє один з найбільших земельних банків в Україні: близько 370 тис. га в Сумській, Київській, Вінницькій, Тернопільській, Хмельницькій, Львівській, Івано-Франківській, Дніпропетровській та інших областях.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як на Тернопільщині роблять бізнес на равликах

Спеціальна “теплиця” обтягнена сіткою селі Чугалі служить домівкою для тисяч равликів. Тут для них створені комфортні умови, є система мікродощування та зелене листя. Максимально сприятливі умови для розмноження цих молюсків, пише “Наш День”.

Задум вирощувати равликів належить товаришу пана Мирослава Олесандру Журавлю. Він перебрався на Тернопільщину три роки тому з Донецька, де займався вирощуванням грибів. Тож після спільного обговорення вирішили спробувати розводити равликів.  До слова, раніше Мирослав Загорський мав п`ять тисяч гусей, але експортувати їх до Європи – надскладно.

Тож взявши за візрець приклади з Польщі та Литви, підприємці побудували теплицю і купили 200 кілограм равликів. В теорії з них можливо було виростити 10 тисяч равликів.

Продавати молюсків можна по ціні 3-4 євро за кілограм. Равликів використовують для косметики, для створення ліків. Ласують равликами з Тернопілля в Іспанії та Франції.

В кременецьких лісах мешкають виноградні равлики, а на фермі в підприємців живуть середземноморські – вони значно смачніші, та потребують ретельного догляду, бо не люблять холод.

Працівники ферми саме зараз пакують в ящики равликів, що досягли статевої зрілості й готові відкладати ікру. До лютого вони будуть в стані сну у спеціальних холодильниках із плюсовою температурою, так як не здатні пережити морози. Назад їх випустять аж у травні.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Власник "Нашої ряби"про дотації: хто мало платить, той і отримує мало

У першому півріччі 2017 року це була найбільша держдотація, отримана аграріями, пише НВ

"Дивіться, це не дотації. Це не гроші, які забрали у когось. Це ПДВ, який компанія заплатила в бюджет. Частину того, що ти заплатив, ти маєш право повернути. І якщо заплатив багато, то і отримуєш багато", - заявив він.

Водночас Косюк не відповів прямо на питання, чи вважає він справедливим, що така велика компанія як МХП (чистий прибуток компанії минулого року склав $69 млн - ред.) отримала більшу частину агродотацій.

"А як повинно бути? Нікому не давати? Або написати в законі "дати дотацію всім, крім Косюка"? Так потрібно було прописати закон? А як тоді бути з рівностю умов для бізнесу?", - обурився мільйонер.

За його словами "хто мало платить, той і отримує мало".

"Тому розмови про те, що нам взяли і заплатили гроші Януковича у вигляді дотації - це від лукавого", - наголосив Косюк.

Він також заявив, що повернення МХП понад 800 млн грн ПДВ не пов'язане з його роботою в Адміністрації президента України, як заявляв нардеп від Блоку Петра Порошенко Сергій Лещенко.

"Нісенітниця. Абсолютна нісенітниця. Лещенко нехай подивиться уважніше на те, як це було. Від того, що я був там, нічого не змінилося. Динаміка була звичайною. Зростав експорт і збільшувалося повернення ПДВ", - сказав бізнесмен.

Він також зазначив, що значну частину ПДВ держава повернула з великих капіталовкладень, які були зроблені в останній проект, - Вінницьку птахофабрику.

"Інвестиції склали близько $1 млрд. І той ПДВ теж повертався", - сказав Косюк.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Унікальний український дрон може оглянути 100 га поля за годину

Новітні технології дійшли і до українського сільського господарства. Тепер наші аграрії можуть оглянути 100 гектарів поля за годину, а також підрахувати до зернятка все висаджене, пише Сегодня.

"Сканувати грунт, контролювати врожайність весь сезон і навіть ловити злодіїв допомагає квадракоптер", – говорить бізнесмен з Німеччини Штефан Майндок. Протягом останніх двох років він консультує українських фермерів.

"Нам необхідно детально бачити все поле, але самому обійти таку територію нереально. Дрон допомагає нам бачити якісь об'єкти на поле і відразу розпізнавати, що це", – продовжує він.

Чудо-дрони для аграріїв розробив Валерій Яковенко. Їх секрет в спеціальній програмі, яка під час відеозапису сканує поле, аналізує інформацію і пропонує фермеру рішення. Хоча ця інвестиція не з дешевих. Тільки коптер коштує в середньому одну тисячу доларів, плюс програмне забезпечення – два долари з гектара поля.

"Цей український дрон ми збираємо в Києві і експортуємо за кордон. За 100-12 хвилин він дозволяє створити карту до 1,7 га", – каже винахідник.

Пристрій навіть може порахувати кількість висаджених зерен і тих, які вже зійшли. Більш того – підрахувати всі бур'яни в поле. Цією технологією користуються вже тисячі українських фермерів в середніх і дрібних господарствах.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Масове виробництво готової смаженої риби йде в Україну

Український споживач звик купувати готову рибу у вигляді консервів або солоному і копченому вигляді. Смажена або тушкована риба асоціюється у більшості споживачів з приготуванням в домашніх умовах або з походом до ресторану. В крайньому випадку, можна купити готову страву в кулінарії найближчого супермаркету, пише ubr.ua

 

У той же час технології не стоять на місці і на ринках сусідніх з Україною країн (Східної Європи та Росії) вже з'являються заводи з виробництва готової смаженої і тушкованої риби на спеціальних виробництвах. Тому в Україні вже активізувалися продавці спеціального обладнання.

«Як відомо, рибу прийнято смажити в паніровці і на олії. Тут же термообробка риби йде без олії і втрати вологи. Замість звичних втрат в 30-40% маси продукту, жарка, наприклад, на спеціальних тефлонових стрічках при температурі близько 260 градусів Цельсія дозволяє скоротити втрати до 5-7%. Відсутність олії дає можливість позиціонувати цей продукт як більш здоровий», - розповів директор компанії «Агро-3» Павло Курдась.

Це дозволяє не тільки готувати рибу і інші продукти, а й довго їх зберігати (15-90 діб в залежності від застосовуваної технології). Наприклад, технологія Cook & Chill (готувати і охолоджувати) являє собою єдиний процес, в якому є, власне приготування продукту, інтенсивне охолодження і шокова заморозка, зберігання, регенерація.

Нові технології дозволяють смажити і парити рибу прямо у вакуумній упаковці, за рахунок чого збільшується термін зберігання і немає втрат вологи (технологія су-вид, від французького sous-vide - «під вакуумом»).

«На ринку України практично немає нічого подібного, якщо не брати до уваги завод з виробництва м'ясного су-виду (котлети з гарнірами)», - зауважив Курдась.

Тому не виключено, що незабаром торгові мережі або закуплять таке обладнання для власного виробництва, або стануть закуповувати готовий товар у тих, хто першим захоче зайнятися цим виробництвом.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Українці заробляють до 2 тис. грн на день на збиранні каштанів

Теґи: 

Тому чимало українців саме цим вирішили підзаробити цієї осені, пише propozitsiya.com за матеріалами expres.ua.

Як розповів пенсіонер Микола Зайчук, він щодня разом з дружиною вирушають у місцевий парк збирати каштани. Повні відра коричневих плодів зсипають до до мішків, а коли наберуть чималеньку купку - телефонують заготівельнику, який приїжджає і забирає зібраний врожай.

Нині платять по 4 грн/кг, каже він. Тож за день сім'я заробляє в середньому 500 грн. Гроші поки що не витрачають, а відкладають на весілля онуки.

Юлія Осокова збирати каштани виходить разом з трьома своїми дітьми і двома племінниками.

"Ми переселенці зі Сходу. Чоловік нас залишив, тому в матеріальному плані дуже важко. За день назбируємо в середньому на 1,5-2 тис. грн. Звісно, важко, бо за день в самої спина і руки болять неймовірно, і діти - найменшому вісім років, а найстаршій - 15, дуже втомлюються. Однак каштани збиратиму доти, поки вони будуть, бо де ж ще стільки заробиш?", - каже жінка.

Заохочує збирати каштани і заготівельник Анатолій Мальничук: "Справа ця дуже вигідна, адже не потрібно сіяти і садити. Потрібно лише не лінуватися і активно працювати кожного дня. Тоді можна пристойно заробити. Каштани я здаю фармацевтичним компаніям, які готують із них медичні засоби. Тому приймаю лише ті плоди, які зібрані чимдалі від траси, бажано в парках, у лісі".

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview