Юрій Косюк: Сьогодні ми стали реальним конкурентом світовим виробникам м’яса птиці

Про це заявив глава ПАТ «Миронівський хлібопродукт» (МХП) Юрій Косюк, пише Оbozrevatel.com.

«Коли в 90-х роках я шукав свою нішу і вивчав виробництво м'яса птиці в Бразилії та Америці, один зі світових виробників поцікавився, де знаходиться Україна. Тоді я пообіцяв йому, що через 15 років ми зустрінемося, але вже в Європі. Обіцянку свою я виконав ― сьогодні наша продукція стала реальним конкурентом бразильцям, а країна з імпортера м'яса птиці перетворилася на експортера», ― зазначив Косюк.

Він підкреслив, що при цьому у нього ніколи не виникало бажання працювати і жити за кордоном.

«Не так давно, в 2012 році був важкий момент, коли довелося на рік зупинити інвестиції. Я не готовий був миритися з тим, куди котиться країна. Але бажання залишитися на батьківщині було вище будь-яких побоювань, і я досі не пошкодував про свій вибір», ― підсумував Косюк.

Довідка:

МХП ― провідна компанія з промислового виробництва курятини в Україні з найбільшою часткою ринку і високою впізнаваністю брендів. МХП контролює всі етапи виробництва курятини: від вирощування зернових і олійних культур, виробництва комбікормів до виробництва інкубаційних яєць і вирощування бройлерного поголів'я, переробки, збуту, дистрибуції та продажу м'яса птиці (зокрема через франчайзингові точки МХП). До кінця 2016 року земельний банк компанії склав 370 тис. га землі.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Україна цього року суттєво наростила імпорт азотних добрив

Про це повідомляє "Інфоіндустрія"

Зокрема, за вісім місяців експортовано 311,48 тис. тонн карбаміду, що на 70% нижче за показник аналогічного періоду минулого року.

Експорт аміачної селітри склав 0,136 тис. тонн, що становить всього 0,6% від експортного обсягу в 2016 році.

Найменше скоротився експорт аміаку – до 120,68 тис. тонн, що на 10%, ніж у січні-серпні 2016 року.

Водночас Україна імпортувала 238,55 тис тонн аміаку, що в 4,5 рази більше порівняно з аналогічним періодом торік.  

Імпорт нітрату амонію за рік виріс на 138% – до 192,39 тис тонн, а карбаміду подвоїлися – до 370 тис тонн.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Укрзалізниця не була готова до збільшення зерноперевозок на 200%

Про це на конференції «Експорт зерна з України 2017» сказав президент Української зернової асоціації Микола Горбачов, пише elevatorist.com.

«Держава, яка повинна сприяти розвитку позитивної динаміки на зерновому ринку у збільшенні врожайності та експорту, пішла іншим шляхом. Не надавши ніякої альтернативи з доставки зерна в порт, була введена заборона на рух автотранспорту з перегрузами. Хоча традиційно співвідношення доставки зерна з регіонів в порт було на користь автотранспорту. Як би ми не розповідали, що «Укрзалізниця» стала працювати гірше, що там неправильний менеджмент, вдумайтеся, приріст не 2%, а понад 200%. Звичайно, вони не в стані з цим справитися»,— говорить Микола Горбачов.

Він також вважає, що в погіршенні ситуації з розподілом вагонів в останні два місяці, неправильно звинувачувати автоматизовану систему розподілу вагонів. Негативні тенденції, які призвели до такого стану, склалися набагато раніше.

За його словами, у складі «Укрзалізниці» працює 250 тис. співробітників. Регіональні залізниці мають різні підходи до роботи і свою клановість, що не дає центральному апарату ефективно координувати всі перевезення.

«Вагонів «Укрзалізниці» стало більше, ніж у минулому році. Темпи експорту зменшилися, порівняно з минулим роком. Здавалося би, ситуація повинна бути більш м'яка. Але якщо торік у листопаді щодня вантажилось близько 1700-1800 вагонів, то в цьому, 1000-1200. Таке скорочення на 50-60% спричинено кількома факторами: і саботажем, і недоліком локомотивної тяги, і так далі. Трапляються ситуації, коли поїзди, завантажені зерном, просто стоять. Звичайно, це велика проблема»,— вважає президент УЗА.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Хвороби пшениці та ячменю, які перешкоджають експорту

Про це повідомив Владислав Седик, президент фітосанітарної асоціації України на конференції «Експорт зерна», пише propozitsiya.com.

Також В. Седик навів дані по досліджених експортних партіях. Список хвороб пшениці очолює сажка тверда (частка зараження складає 42%), за нею йде сажка карликова (24.48%), альтернаріоз (33%) та фузаріоз (14%), ріжки (2,8%). А в випадку виялення цих хвороб пшеницю забороняють до ввезення в таких важливих імпортерах українського зерна, як Індонезія, Китай, Єгипет, Сирія, Вірменія.

По засміченості пшениці бур’янами ситуація краща. Проте проблеми теж виникають, оскільки виробники часто економлять до доочистці, оскільки під час цього процесу збільшується кількість битих зерен та втрати збіжжя. Основні бур’яни - амброзія (7,4%), гірчак повзучий (2,8%), мишій сизий (24,2%).

Ячмінь найчастіше вражає: гельментоспоріоз (9,6%), фузаріоз (6,4%) та сажка карликова (40%). Буряни, які знаходять в ячмені наступні: мишій сизий (51,6%), сівсюг звичайний (51,6), березка польова (51,6%), гірчак березковидний (51,6%).

Ще одна перепона для продажу зерна за кордон – претензії покупців до фумігації. «Основна проблема неякісної фумігації – економія на ній», - наголосив В. Седик. Зараз вона особливо актуальна для поставок в Індію, яка наголошує на обробці зерна бромистим етилом, що не зареєстровані в Україні. Вітчизняне зерно обробляється фосфіном.

Експерти вважають, що дана вимога Індії фактично є не тарифними перепонами. Ольга Трофімцева, заступник Міністра АПК та продовольства, та Володимир Лапа, голова Держпродспоживслужби, обіцяли відстоювати інтереси вітчизняного бізнесу під час запланованої поїздки до Індонезії, проте закликали сільгоспвиробників піклуватися про чистоту посівів ще на полях.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

"Аграрний фонд" закупив у Ostchem міндобрива на 1,6 мільярда гривень

Про це повідомляє "Інтерфакс Україна" з посиланням на голову правління ПАТ Андрія Радченка.

"Ми оплатили покупку мінеральних добрив на 1,6 млрд гривень, з них 600 млн - це наші тимчасово вільні власні кошти, решта - це кредитна лінія Укргазбанку", - сказав він.

За словами Радченка, річний цикл черкаського і рівненського "Азоту", що входять в групу Ostchem, становить приблизно 9 млрд гривень. Станом з травня до кінця жовтня в обороті Ostchem пройшло приблизно 4,2-4,5 млрд гривень.

"Ми вклали 1,6 млрд гривень. Власник заводів вклав приблизно стільки ж оборотних коштів." Плюс "зробили закупівлі дистриб'ютори добрив - приблизно на 1 млрд гривень. Всі ці ресурси дозволили запустити хімзаводи", - пояснив керівник "Аграрного фонду".

Радченко додав, що у хімзаводів Ostchem немає боргів перед "Аграрним фондом", хімкомпанія поставила трохи більше продукції, ніж оплатило ПАТ, - на 25 млн гривень.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Подобається'.

Біоетанол - друге дихання для спиртової галузі України

Таку думку озвучив в. о. керівника ДП "Укрспирт" Юрій Лучечко, пише lb.ua. За його словами, близько 80% потужностей, які є в управлінні держави, могли б і повинні забезпечити виконання програми з переробки і створення попиту всередині країни. Але для цього потрібні зміни законодавства.

“Якщо звертати увагу на позитивну динаміку експорту зернових та іншої сировини, можна сказати, що в межах країни існує велика сировинна база. Що стримує наш експортний потенціал? Відсутність гармонізованого законодавства з європейським союзом в частині експорту підакцизної продукції. У Податковому кодексі на сьогоднішній день немає роз'яснення того, що таке етиловий спирт. Це і харчовий етиловий спирт, і технічний, і біоетанол, і спиртовмісні речовини. Підакцизна ставка на них уніфікована. Тобто на омивач (для склоочисників - ред.) такий же акциз, як і на харчовий етиловий спирт, горілку. Це призводить до того, що власного виробництва омивача в Україні немає, він переважно імпортується. Із зміною Податкового кодексу і митного законодавства навіть з тими технічними можливостями і зношеністю обладнання, але з хорошою та дешевою сировиною, можна говорити про експортну привабливість і попит на нашу продукцію", - зазначив Юрій Лучечко.

Зміна законодавства, на думку в. о. керівника "Укрспирту", має стосуватися і застосування біоетанолу.

"Виробництво біоетанолу на сьогоднішній день заблоковано, його немає через відсутність стимулу для його виробництва й реалізації на внутрішньому ринку", - розповів Лучечко. За його словами, ДП "Укрспирт" спільно з Асоціацією біопалива розробили спільний законопроект, який передбачає обов'язкове додавання біоетанолу до всіх видів кольорового палива - те, чого вимагає європейське законодавство. Законопроект пройшов обговорення в комітеті з питань палива та енергетики ВР.

“ Виробництво біоетанолу є для нас другим диханням. У спиртовій галузі є хороший потенціал для залучення приватних інвестицій", - резюмував Лучечко.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview