150670

Юрій Лучечко: Якщо завтра ФДМУ розпочне розглядати майданчики "Укрспирту" на приватизацію, то зрозуміє: наразі нема чого продати

Теґи: 

Натомість, у парі з нею найчастіше згадували такі серйозні речі, як "лівий спирт", ліві грошові потоки, рейдерські захоплення і, звичайно, безкінечні приватизаційні обіцянки. Нещодавно Кабмін оголосив черговий конкурс на посаду директора "Укрспирту", якого не можуть призначити з 2014 року, а в середині вересня виконуючим обов’язки голови уряд призначив Юрія Лучечка. Зазначимо, з часів Революції Гідності посадовець став сьомим в. о. голови "Укрспирту". У своєму першому інтерв'ю на посаді пан Лучечко відверто розповів 112.ua про те, що відбувалося протягом трьох постмайданних років в "Укрспирті", також про те, як скоріше за все піде приватизація і які сенсаційні зміни чекають на горілчані компанії в частині ціноутворення на харчовий спирт.

- Юрію Михайловичу, скільки зараз в "Укрспирті" заводів стоїть, а скільки працюють?

- З минулого місяця в плані виробництва є 17 підприємств, а всього у нас 41 виробничий майданчик. На стоячих підприємствах люди переведені на скорочений режим роботи, на дві третини часу. І це для нас є величезний тягар. Ми утримуємо непрацюючі спиртзаводи. У нас близько 3,5 тис. працівників, яким виплачується зарплата, і більше 20 підприємств, які треба утримувати в належному технічному стані. На рік витрачаємо 150 млн грн на утримання МПД (місця провадження діяльності – виробничі майданчики, колишні спиртзаводи, що до передачі у держпідприємство "Укрспирт" були самостійними юридичними особами, - ред.), що не працюють.

 -       Маєте заборгованість по заробітній платі?

-        Ні. ДП "Укрспирт" виплачує все вчасно. Навіть, на тих підприємствах, що стоять. Виплачуються також  соціальні гарантії, згідно з колективною угодою.

-        Із 17 заводів скільки виробляють харчовий спирт, а скільки технічний?

-        Близько 15 заводів нині виробляють харчовий спирт, 2 – технічний.

  -      Кабмін оголосив конкурс на голову держпідприємства "Укрспирт", будете подавати свою кандидатуру (прийом заявок закінчується 26 жовтня)?

-        Побачимо. Я потребую ще 2-3 тижні, аби з усім розібратися. Потім ми зберемо трудовий колектив. Я робитиму подібні кроки, тільки якщо мене уповноважить на них команда. Якщо буде така воля трудового колективу, то я подам кандидатуру. Якщо ні, то те, що ми за цей час напрацюємо… зробимо так, щоб вже ніхто цього не зміг зламати. Закупівлі для МПД переведемо на Prozorro, запровадимо прозорі формули ціноутворення. І якщо підприємство очолить достойна людина… Якщо прийде людина, яка буде твердою і матиме справжню силу волі впроваджувати зміни, ставити питання рубом, я буду її підтримувати і допомагати. Поки виконувати таку функцію доводиться мені.       

-        Хто, до речі, запропонував вам обійняти посаду виконуючого обов'язки директора?

-        Я на громадських засадах працював ще й заступником голови об’єднаної профспілкової організації. На посаду мене вибрали в 2015 році одноголосно. 41 профспілковий осередок підтримав мою кандидатуру. Через це у мене фактично була комунікація з трудовими колективами. Мені часто доводилося виконувати роль переговірника між представниками трудових колективів і роботодавцем (черговим призначеним в. о. ДП "Укрспирт"). Коли вкотре стало питання відсутності керівника (останній в. о. Олег Дрожжин написав заяву про звільнення за власним бажанням, - ред.) профспілка запропонувала мене як одну з кандидатур в. о. голови на розгляд Мінагрополітики. Після того вже було прийнято рішення уряду – моє призначення на посаду підписане прем’єр-міністром Володимиром Гройсманом.

-        А ви зустрічалися з представниками уряду після призначення?

-        Ще ні. Але ми, до прикладу, вже підготували лист на ім’я віце-прем’єра Степана Кубіва і міністра МЗС Павла Клімкіна з проханням допомогти нам в організації зустрічі з торговими представниками для відновлення експорту нашої продукції. Я думаю, що найближчим часом ми таку зустріч організуємо.

-        Не можу тоді не спитати, як загалом справи ДП "Укрспирту" з експортним напрямком?

-        Експорт тільки починає повертатися до нас. Звичайно, у нас є проблема зі зношеністю наших виробничих фондів, а відповідно і з високою собівартістю продукції. Утім, тільки-но з’явиться можливість попрацювати на експорт, ми її використаємо. Ми готові розглядати проект навіть з мінімальною рентабельністю, утім експорт - це і надходження валюти, й іміджева справа. Зараз у ДП "Укрспирт" тільки три заводи працюють на експорт. Вони поставляють на зовнішні ринки технічний спирт.

-        Ви залишались на посаді радника, доки через ДП "Укрспирт" пройшли п’ять різних команд. Як можете оцінити цей період для "Укрспирту"?

-        Скажу… прориву не було. Приходили кризисні менеджери і непоганого класу. Підхід у кожного з них був різним, і в основному все це було заточене на те, щоб державна монополія взагалі не злягла. Тобто, вони підтримували ДП "Укрспирт" на плаву. Натомість, такого, щоб було стратегічне, системне планування, такого не було. Єдиний, у кого я бачив перспективу, це був Роман Іванюк (був в. о. директора ДП "Укрспирт" у січні-грудні 2015 року). Це людина, яка свою програму (розвитку "Укрспирту" на найближчі роки) захистила перед конкурсною комісією (на конкурсі на посаду директора ДП "Укрспирту") англійською мовою. І, до речі, багато чого з його програми ми маємо намір інтегрувати і до нашої Стратегії, яку нині розробляємо.

-        Він зараз вам допомагає?

-        Ми з ним спілкуємось. Ми друзі. Але, звичайно, в нього є своя робота.

-        Розкажіть, будь-ласка, детальніше про Стратегію, над якою працюєте…

-        Це буде стратегічний план розвитку спиртової галузі. Звичайно, що кінцева мета - це буде приватизація – адже курс держави на роздержавлення вже визначено. Утім, мені б хотілося, щоб ця приватизація пройшла максимально коректно. Ми ж розуміємо, що процес буде супроводжуватися звільненням працівників заводів. А це робочі місця, до того ж в селах – всі ж заводи, фактично, вони знаходяться у сільській місцевості. Де там працевлаштуватись звільненому інженеру-хіміку чи інженеру-технологу?

-        Стратегію мусить затверджувати Кабмін?

-        Ні, це наш внутрішній документ.

-        У які строки плануєте розробити її?

-        Думаю, до кінця жовтня ми вже вийдемо зі своїм баченням.

Приватизація ДП "Укрспирту"

- Отже, яким ви бачите вихід з ситуації з приватизацією? Як, на вашу думку, слід її проводити?

- У Раді наразі є на цю тему урядовий законопроект і законопроект народного депутата Ігоря Лапіна (фракція "Народний фронт"). Ми долучились до написання депутатського законопроекту і будемо відстоювати його на комітеті аграрної політики і земельних відносин. Вважаємо, що саме у цьому законопроекті Лапіна запропонована найбільш доречна формула роздержавлення спиртової галузі.

-        Чому саме цю формулу вважаєте найбільш доречною?

-        Вона передбачає роздержавлення спиртової галузі в три етапи. Будемо чесні, не на часі огульно виставляти на продаж усю галузь. Приватизовувати, по-чесному, нема чого. "Укрспирт" - це монстр, розумієте? 80 заводів, тисячі працівників, купа документів, невирішені питання. Кримінальних справ – море. То на одному заводі вилучають документи, то на іншому. Якщо нині дивитися на "Укрспирт" в юридичній площині, то ми на темному дні океану. Якщо завтра ФДМУ розпочне розглядати наші майданчики на приватизацію, він зрозуміє, що йому дійсно нема чого продати.

Натомість по формулі, передбаченій у законопроекті Лапіна, першими будуть виділені підприємства, де зношення основних засобів сягає фактично 70%. І це є фактично потенційні майданчики для перепрофілювання на виробництво інших видів продукції. Ті підприємства, які можуть бути виставлені на продаж на другому етапі, там робочі руки потрібні. Ми будемо наполягати, аби там були передбачені інвестзобов’язання, якими за інвестором буде закріплена вимога збереження робочих місць інженерно-технічного персоналу.

-        Наскільки розумію, підприємства, які виробляють харчовий спирт, будуть виставлені на продаж, згідно з концепцією документа, на останньому третьому етапі?

-        Харчовий спирт, як ми бачимо, його дійсно треба в останню чергу продавати. Під час перших двох етапів роздержавлення державна монополія харчового спирту має бути збережена, але для того, щоб діяльність підприємств була максимально прозорою, ми готові перейти в статус публічного акціонерного товариства, блокуючим пакетом якого володітиме держава. Буде створена наглядова рада. Якщо буде бажання у вітчизняних інвесторів, у тому числі в "горілчаників", вони можуть інвестувати в цю компанію, вводити своїх людей у наглядову раду і контролювати роботу компанії. Ми наполягаємо на збереженні державної монополії саме в сфері виробництва харчового спирту, адже є приклад, коли держава, зрештою, може бути ефективним власником і мати високу рентабельність роботи, а зазвичай в цій сфері – виробництва спирту і горілки - вона висока.

-        З якою рентабельністю працюють підприємства ДП "Укрспирту" нині?

-        Близько 15%.

-        Це при виробництві харчового спирту?

-        Ми зараз не відокремлюємо види продукції. Працюємо, так би мовити, в один кошик.  

-        На якій стадії нині перебуває законопроект Лапіна?

-        Він вже пройшов комітет економічної політики, був схвалений і готовий вийти в сесійну залу.

- Згідно з якими принципами будуть відбиратися підприємства для кожного з етапів приватизації? 

- Зараз ми проводимо технічний аудит наших підприємств і створюємо систему електронного обліку активів, у якому підприємства будуть розділені за категоріями. Зараз у кінці року передбачена річна інвентаризація. Її результати, зокрема, мають лягти в основу майбутньої бази електронного обліку підприємств. Учора, ми провели велику технічну нараду з виробничими підрозділами: кожному поставили конкретне завдання. Доручили, щоб перед тим, як виїжджати на інвентаризацію, вони передавали на заводи опитувальники. Запитання, зокрема, будуть такі: наявність основних засобів, коли підприємство востаннє працювало, яка потужність, що воно виробляло, що може виробляти. Також питатимуть кількість працівників, штатний розпис, кількість жителів населеного пункту, де розташоване підприємство. Вкажемо основних партнерів виробничих майданчиків (горлчані компанії). До речі, на 10 жовтня мені вже мають дати бачення програмістів, як буде виглядати і працювати цей реєстр. Думаю, що загалом на реалізацію проекту знадобиться не менш як 2-3 місяці. Ми вже підготували лист на ФДМУ. Просимо, аби у цьому процесі взяли участь і їхні працівники. Ми готові додати до опитувальників їхні запитання.

- Тобто в обліку будуть і підприємства, які досі не передано до ДП "Укрспирт" і залишаються у недоліквідованому концерні?

- Ми разом з головою ліквідаційної комісії концерну ДП "Укрспирт", його також Кабмін уповноважив виконувати цю Постанову КМУ (яка передбачає передачу спиртзводів у ДП "Укрспирт" з ліквідацією їх статусу як юридичної особи), напрацьовуємо бачення. Постанова КМУ є, і її треба виконувати. Ми зараз зробили спільний наказ щодо взаємодії, і коли будемо проводити інвентаризацію, дійсно хочемо, аби нею були охоплені і не передані до ДП підприємства. Хочемо бачити все, що є в орбіті ліквідаційної комісії. Хоча ми готові і до тих випадків, які вже були в практиці: іноді, навіть представників Міністерства банально не пускають на завод. Люди дзвонять на гарячу лінію, за їхнім зверненням виїжджає комісія, і її просто не пускають на завод. І ніяких правових наслідків це немає. Я вам скажу, був би гарний вихід, якби такі комісії супроводжував "Корд" - отак заходив і рейдерів  обличчям у підлогу клав, і тоді вже заходили люди і працювали.

Ціна на спирт

-         Чи бачите нині підстави для перегляду цін на спирт?

-         Щодо ціни на спирт. Донині вона складалася буквально на коліні, кулуарно: директор з директором домовлялися.  Зараз ми виходимо з ініціативою запровадження абсолютно прозорої формули ціноутворення. Ми - державна монополія і маємо заробляти. Отже, у формулу буде забита рентабельність, з якою ми маємо працювати. Плюс якийсь має бути прибуток, адже держава вимагає, щоб ми мали прибуток. От зараз я прийшов на посаду як в. о. і бачу, що всі угоди на продаж спирту (з фіксованою ціною, - ред.) укладені до кінця року. У мене просте питання – хто міг у березні, коли вони укладалися, спрогнозувати ціну на газ, на зерно? Як можна заключити з основними партнерами договори до кінця року з фіксованою ціною?

-         Хочете змінити цю ситуацію?

-         Абсолютно. Ми зробимо прозору ціну і формулу на спирт. У ній буде закладена ціна на зерно, ціна на газ, наші адміністративні витрати плюс наша рентабельність. Це проста формула, яка до сьогодні не працювала.

-         Тобто нові угоди з 1 січня 2018 року будуть вже укладатись з цією формулою?

-         Так, угоди будуть укладатися з формулою. "Горілчаники", звичайно, впираються, вони цього не хочуть. Їм простіше було працювати з фіксованою ціною. Але ми хочемо цю ситуацію переламати. І так само, як у нас, усі закупівлі з жовтня переходять на тендери Prozorro. І так же буде із закупівлями газу і зерна (які потрібні для виробництва спирту), щоб усім було зрозуміло, чому ціна така, а не інша. Досі тут (в "Укрспирті", - ред.) був комітет. Вони робили зріз по ринку і вирішували, за якою ціною купляти.

-         Значить, якщо будуть угоди з формулою, то залежно від кон'юнктури ринку ціна може змінюватись по кілька разів на рік?

-         Звичайно. Вони мусять змінюватись. Нам же піднімають, до прикладу, ціну на газ? Й уряд це обґрунтовує. Ціна на зерно зростає. І відповідно від того зростає собівартість нашої продукції. Адже ми купуємо газ, зерно (для виробництва спирту, - ред.).

-         Протягом якого часу буде розроблена формула? 

-         Вона вже є в мене готова. Мені треба її тільки погодити з Міністерством аграрної політики і продовольства. Вона дуже проста: тільки кільки складових.  

-         А на якому рівні буде враховуватися у формулі рентабельність "Укрспирту"?

-         Скажу так, наразі є на погодженні фінансовий план підприємства. Можливо, до нього ми внесемо зміни. Мені треба серйозно вивчити цю ситуацію. Нам треба порахувати таким чином, аби мати гроші на модернізацію.

-         Скільки вам потрібно коштів на модернізацію?

-         Нам треба багато. І це більше, ніж ми можемо залучити, і більше, ніж можемо заробити. Адже виробничі потужності підприємств зношені в середньому на 70%. Умовно ми прикидали, що на кожний виробничий майданчик нам потрібно близько 20-25 млн грн, аби знизити собівартість продукції на 10-15%, що нам дасть можливість виходити на експорт.

-         І цих коштів наразі не маєте…

-         Дивіться, я вже казав, в "Укрспирті" досі було відсутнє правильне фінансове планування. Закупки відбувалися хаотично. Мали місце аварійні зупинки, авральні ремонти. І зараз ми хочемо це потихеньку перезавантажити. Тобто, підприємство буде запускатися в роботу тільки тоді, коли туди виїде технічний аудит: огляне підприємство, зафіксує, чи були проведені планові роботи, ремонтні роботи. І тоді буде ставитися питання про відповідальність керівника, аби план був виконаний.

-         На яку величину бачите нині потенціал для збільшення нинішньої ціни на харчовий спирт?

-         Я вважаю, що наразі ціна не є справедливою. Ті ціни, які зараз є, їх, певно, що треба розбирати. Я, чесно кажучи, не маю бажання створювати нині конфліктну ситуацію з виробниками горілки. Якщо ми будемо мати можливість рухатись хоч би з якимось прибутком і дійти до кінця року, ми вийдемо з пропозиціями про її зміну вже після того, як термін дії діючих договорів спливе – з 2018 року.

-         Тобто ви не будете переглядати діючі угоди?

-         Ні, але можемо просити "горілчаників" збільшити обсяги замовлень, аби вийти на фінансові показники, на які розраховує уряд. Знов ж таки, якщо мені фінансове управління скаже, що з такою ціною ми не проходимо, будемо вимушені переглядати ціни у бік збільшення.

-         Тобто, навіть за умови діючих договорів?

-         Навіть, так. Ну а куди нам діватись? Державне підприємство апріорі не може працювати у збиток. Але, звичайно, ми будемо враховувати думку "горілчаників". І так, що з 1 січня до прикладу – чотириста і крапка або інша статична цифра, так не буде. Вони мусять розуміти, звідки береться та чи інша ціна. Будемо сідати з ними за стіл перемовин, показувати калькуляцію. Нам з ними треба домовлятися, але так, щоб держава не несла збитків.

-         За вашими розрахунками, наскільки зараз вже треба підняти ціну харчового спирту, аби вона була економічно обґрунтованою?

-         Навіть приблизно сказати не можу. Тому що у цьому місяці ми купуємо в НАК "Нафтогаз України" газ по 8350 грн за 1 тис. куб. м, а яка буде ціна на газ у листопаді (для промислових споживачів), ніхто не знає, бо в 20-х числах "Нафтогаз" виставить нові ціни на газ. Наразі можемо тільки приблизно розуміти ціну на сировину – на зерно. І зараз вона є найкращою для закупок. І наразі ми акумулювали максимально можливі кошти, аби закупити зерно с запасом, поки є така гарна ціна.

Виробництво державної горілки

-         У минулому в ДП "Укрспирт" виникали проекти налагодити власне виробництво горілки, чи доречний такий напрямок діяльності, на ваш погляд, у ДП?

-         Дуже слушно. Дякую, що зачіпаєте цю тему. Адже дійсно, горілчану галузь держава втратила. Попри те, що це надрентабельний бізнес. Моє бачення таке: державна горілка має бути на полицях. Адже це гарантія якості. Нині 100% продукції поставляють приватні компанії. Має ще горілчаний завод управління справами президента, але він не є великим виробником і робить певні об'єми, швидше для іміджу. У нас у ДП "Укрспирт" є, і це також буде відображено в Стратегії розвитку, відновлення виробництва державної горілки. Це природньо – якщо в нас є спирт і є лінії її розливу, то чому б нам не робити горілку? 

-         Де це може відбуватися розлив, під якими торговими марками?

-         Торгові марки - це питання маркетингу. Зрозуміло, що приватний бізнес пішов вже далеко вперед.

-         Але ж і "Укрспирт" у минулому мав практику виробництва горілки і торгові марки мав...

-         Так. Але марки були в основному регіональні. У тому ж Івано-Франківську була прекрасна ТМ "Княгинин". Луцьк виробляв шикарну продукцію. У Луцьку, до речі, ми минулого тижня провели переговори, і перша горілчана продукція буде зроблена саме там. Там буде розлита партія, яка піде в Німеччину. Загалом плануємо відновити виробництво горілки на 3-4 виробничих майданчиках "Укрспирту".

-         Лінії на підприємствах є?

-         Так є, я ж кажу у Луцьку. Там підприємство готове на 100%.

-         І на тих решта 3-4 підприємства, які також розглядаєте під цей проект, лінії для розливу є?

-         Так.

-         Які це підприємства?

-         Я буду готовий назвати пізніше, але ми стартуємо з нашого майданчика в Луцьку, тому що він справний.

-         А будете постачати на експорт чи на внутрішній ринок?

-         Ми бачимо величезний потенціал у першу чергу на зовнішніх ринках. Справа у тому, що нині загалом є попит на українську горілку. Наші заробітчани, яких досить багато в країнах Європи, вони відмовляються пити російську "водку". І ми готові зробити якісний продукт і туди відправити.

-         У які країни плануєте постачати державну горілку?

-         Мова про країни, де споживають міцний алкоголь: Німеччина, Італія , Франція, Англія.

-         Маєте угоди?

-         Ні, поки що ні. (Відповідає на телефонний дзвінок. Кладе слухавку.)

Я вам скажу, щойно телефонував мій радник, людина з відомим ім’ям, засновник торгової марки "Гетьман" Новак Михайло Юхимович. От він і очолить у ДП "Укрспирт" горілчаний напрямок. Перед ним стоятиме не лише завдання відновлення напрямку горілки, але й вірно вибудувати переговорний процес з "горілчаниками", щоб вони розуміли, що в ДП їхні союзники, а не опоненти.

-         Новак вже зарахований до штату ДП?

-         Він у штаті з 5 жовтня на посаді радника з комерційних питань. 

-         На внутрішній ринок також буде експансія державної горілки?

-         Дивіться, слово експансія - це дуже сміливо. На внутрішньому ринку потрібна маркетингова гнучкість. Тут я довіряю Михайлу Юхимовичу (Новаку, - ред.), що він зможе повести цей напрямок і скаже, як нам зайти на внутрішній ринок і стати на полицю. Один з варіантів, який я бачу, – співробітництво з торговими мережами в проектах виготовлення горілки на замовлення під private lable.

-         Також є ідея виробляти харчовий спирт у пляшках. Такий проект потрібний, на ваш погляд?

-         Він дуже доречний. Нині, я думаю, в кожному домашньому господарстві вирощують малину, полуниці, є й інтернет. І багато хто не відмовився би за рецептом, знайденим у мережі, зробити якийсь домашній лікер або настоянку домашню. Утім, банально, де людині роздобути для цього літру спирту? Хіба що купити у магазині, коли проект буде реалізовано. Тому це користуватиметься попитом, як за кордоном.

-         Олег Барна вже зареєстрував відповідний проект у Верховній Раді…

-         З Олегом Степановичем… Він до мене звертався. І я бачу, що людина цікавиться галуззю. Вболіває. Знову ж таки, він з Тернопільщини, яка є спиртовим регіоном. Його брат губернатор, і він зацікавлений в успішній роботі тернопільських спиртзаводів. У питомій вазі всіх виробників тернопільські підприємства мають тверду третину. І в них там прекрасні показники, в середньому завантаженість тернопільських спиртзаводів 80-85%. Це говорить про те, що заводи там у задовільному технічному стані. Не ламаються, стабільно працюють.

Лівий спирт

-        Як ви оцінюєте ризики виробництва "лівака" на потужностях ДП?

-  Слід брати до уваги, що великий ризик у плані поставок "лівого спирту" в Україну представляє Росія, Білорусь. Зокрема Республіка Молдова, де загалом ціла галузь заточена на контрабанду спирту в Україну. Йдеться про спиртопроводи через річки, масштабні перекачки. І це вже питання до силовиків, як цьому завадити. У той же час, "Укрспирт" по своїй природі не мусить здійснювати контроль за реалізацією підакцизної продукції. Ця функція покладена на ДФС. Тому на підприємствах є пости ДФС, і вона контролює підакцизні склади і спиртосховища. Ми виконуємо тільки технічну функцію по виготовленню і реалізації продукції. А контроль повністю здійснює ДФС.

Зазначу, попри це ми наразі виходимо зі своїми ініціативами щодо запобігання ризикам появи "лівого спирту" на наших підприємствах. Найближчим часом на одному з підприємств ми реалізуємо пілотний проект електронного обліку спирту, який унеможливить несанкціонований відбір спирту. Нині ж застосовується метод, при якому спирт перемірюють у радянський спосіб.          

-        Це буде запроваджено поки на одному підприємстві?

-        Поки так. Ну ви ж самі розумієте, що опір буде страшний. Якщо ми почнемо зразу рубати… Треба поступово це робити. Ми мусимо довести ефективність роботи електронного обліку і потім вже разом з ДФС виходити на те, аби запровадити його на всіх підприємствах.

-        То все ж, як ви оцінюєте ризики виробництва "лівака" на потужностях ДП?

-        Людський фактор завжди є ризиком. Ну от можете собі уявити, що я сьогодні викликаю уповноваженого з антикорупційної діяльності і він мені доповідає, що є у нас люди, які не виконують закон і досі не дали електронні декларації. Ну може таке бути? Щоб директор спиртзаводу… Напевно, хтось просто не хоче показувати свої статки і думає, що він там далеченько, в глухомані щось там підробляє і рука держави до нього не дотягнеться… Слухайте, ви б бачили цирк, які деякі з директорів виробляли, коли приїжджали сюди, в управління. Ховають за рогом дорогі іномарки і йдуть сюди пішки. Ну це смішно… Але ж я тут третій рік працюю, я це бачив. 

-        Ви будете міняти директорів на спиртзаводах?

-        Я думаю, що зараз з перезавантаженням менеджменту ми дійдемо до практики, яка вже широко застосовується приватними компаніями – задіємо процедуру на поліграфі.

-        А звільняти їх будете?

-        Дивіться, для мене на першому місці є економіка. Якщо директор на своєму місці: його підприємство показує гарні показники в роботі, є підтримка трудового колективу, вміє працювати, то сенс його міняти? Огульних звільнень не буде.

Вбивство Панкова

-        Цього року сталася надзвичайна подія. Був застрелений Віктор Панков – помічник Олега Дрожжина, ви були з ним знайомі? Маєте версії чому це сталося?

-        Версії, напевно, мають бути в слідства. Наскільки я слідкую за ходом цього розслідування, не дуже слідкую, якщо чесно. Людей з "Укрспирту", певно, що викликають на допити, і я також ходив. Все, що мені відомо, що начебто слідство вже має якусь версію і навіть вже вийшло на якихось замовників. Але я не хочу коментувати чутки. Що стосується особистості Віктора Панкова. Він був звичайним працівником. Я не знаю, за що в нього могли забрати життя. Він на той момент точно ні на що не впливав, ні на які процеси. Був, як і я, радником. Курував біоетанол, ходив до керівництва, пробував робити напрацювання в цій сфері. Але він не мав жодного впливу: його могли слухати, могли і ні. Через що його вбито? Для мене це загадка. Але, кажуть, слідство просувається.

Та все не так гладко, згоден. У березні напали на голову нашої ліквідаційної комісії (курує питання ліквідації концерну "Укрспирт". Має право призначати керівників підприємств, контролює фінансові звіти). Людині зробили "подарунок" на День народження – проламали битою голову.  

-        Як він зараз почувається?

-        Вийшов на роботу.

-        Що в цьому випадку було причиною, відомо?

-        Він вступив у боротьбу за підприємства, над якими держава втратила контроль.

-        Які це підприємства?

-        Наприклад, Зірненський спиртзавод в Рівенській області. Та таких є десяток. Зараз також в Івано-Франківській області іде боротьба за підприємство в центрі Івано-Франківська, у якого є 6 га землі. Його штучно довели до банкрутства і вже почали різати. Хотіли цю землю віддати під забудову. Люди (працівники, - ред.) просто обурилися, викинули тих ліквідаторів, звернулися до суду. Касація була задоволена. І це сталося тільки тому, що ті люди, які його відстоювали, вони фактично жили під касаційною інстанцією в Киеві, а до того жили під Апеляційним судом у Львові й казали, що підемо і перекриємо трасу міжнародного значення. І зрештою відстояли підприємство. Ігор Ільчишин (голова ліквідаційної комісії) зайняв у тій ситуації абсолютно державницьку позицію – підтримав трудовий колектив. Призначив в. о. людину, яку трудовий колектив рекомендував. А по інший бік там "тітушки". І цей завод вони не хочуть випускати з рук, адже це була справжня кормушка для "тітушні" й банди перевертнів у погонах.

У нас була також історія із захопленням Угерського спиртзаводу. Якщо ви загуглите його назву, це Донбас - що там було. 80 "тітушок" у камуфляжах, три автобуси. Світлошумові гранати людям під ноги кидали. Захоплювали, одним словом, завод. Тільки коли депутати від групи "Львівщина" з трибуни Верховної Ради почали вимагати втрутитися міністра МВД (Арсена Авакова) і Хатію Деканоідзе (на той момент голова Нацполіції, - ред.), туди приїхала Нацгвардія. І тільки коли розставилися снайпери, аж тоді та "тітушня" поїхала з заводу. А по закону це не рейдерство, нема такого слову, це перешкоджання законній господарській діяльності. Крапка. Розумієте?

-        Заробітна платня голови ДП "Укрспирт" цікава, аби це все виносити на своїх плечах?  

-        Якщо дивитися в зрізі того, що зараз запропонував Кабінет міністрів, вона цікава. Зараз я отримую заробітну платню як радник, і вона даже менша ніж у моїх заступників. Ставка 20 і надбавка в районі 30 тис.

-        А скільки передбачив Кабмін на посаді голови?

-        Навіть не знаю точно, десь 100 тис. грн на місяць буде.

-        Скільки отримують директори спиртзаводів?

-        Десь по 20 тисяч. Але це вже після підвищення, а до того мали і 8, і 2 тисячі. І я б, до речі, дуже хотів, аби журналісти проаналізували їхні декларації та подивилися, що ті бояри повиставляли в електронних деклараціях.

Розмовляла Олена Голубєва 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Фермерам допомагають управляти родючістю ґрунтів

Теґи: 

Великого значення також набуває якість основного ресурсу сільгоспвиробництва – землі, і те, наскільки раціонально та ефективно цей ресурс використовується.
Знання фізико-хімічних характеристик ґрунту дозволяє фермеру заощадити значні кошти на добривах, правильно підібрати культури для вирощування і застосувати найкращі агротехнології, а власникові землі – бути певним, що його земля не виснажується. На цьому наголошували учасники Дня відкритих дверей, який нещодавно провели співробітники агрохімічної лабораторії Prime Lab Tech (PLT), що дотепер залишається єдиною сучасною лабораторією в Україні з науковим підходом до аналізу ґрунту та рослин.

Понад усе захід привернув увагу ґрунтознавців та аграріїв – і тих, хто вже користується послугами PLT, і тих, хто лише планує замовляти їх. За сприяння Проекту Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) «Підтримка аграрного і сільського розвитку» участь в Дні відкритих дверей взяв відомий американський експерт Девід Данн. Він прибув зі штату Міссурі, де при місцевому університеті очолює агрохімічну лабораторію з дослідження ґрунтів.

Девід Данн виступив перед присутніми з лекцією на тему «Роль інтегрованої програми в управлінні родючості ґрунтів в прибутковому рослинництві» та поділився практичним досвідом співпраці американських фермерів з місцевими агрохімічними лабораторіями.

Після завершення заходу Девід Данн та генеральний директор PLT Людмила Василенко охоче погодилися відповісти на запитання журналіста Національного прес-клубу «Українська перспектива». Зокрема, розмова торкнулися питань щодо ролі агрохімічних лабораторій у підвищенні ефективності роботи фермерських господарств, зростанні їх конкурентоздатності на ринку сільськогосподарської продукції.

- Які послуги надає лабораторія, чи має вона для цього достатнє кадрове та технічне забезпечення?
Л. Василенко: - Наші співробітники здійснюють професійний відбір зразків ґрунту та рослин, проводять якісні лабораторні дослідження, надають професійні та практичні рекомендації, здійснюють агрономічний супровід. Також ми надаємо своїм клієнтам протоколи випробувань, картограми, технологічно-економічні карти з орієнтацією на затверджений рівень рентабельності вирощування; надаємо рекомендації  з приводу складання планів польових робіт, систем захисту і живлення рослин сільськогосподарського використання.
Лабораторія має достатнє кадрове та технічне забезпечення.  Разом з тим, бачимо, що наші послуги набувають дедалі більшої популярності. Тому плануємо придбати додаткове обладнання, розширити свою діяльність. Скажімо, незабаром лабораторія надаватиме послуги з виявлення залишків пестицидів у сільськогосподарській продукції. Це відбудеться завдяки співпраці з Проектом USAID «Підтримка аграрного і сільського розвитку».
Д. Данн: - Я надзвичайно вражений побаченим. Я хотів би, щоб моя лабораторія виглядала так само гарно, як ця. Мене дуже вразив рівень знань та мотивації персоналу.
Я завжди прагну, аби співробітники моєї лабораторії розуміли, що від їх роботи значною мірою залежить успіх сільгоспвиробників, доля коштів, які вони інвестують у свій бізнес. Я думаю, що люди, які працюють у цій лабораторії, усвідомлюють вагу та значимість своєї праці.

- Наскільки важливими для сільгоспвиробників є послуги лабораторії?
Л. Василенко: - Ми надаємо можливість фермерам економити значні кошти. Тому що визначаємо, які елементи присутні в ґрунті. Відповідно фермер може ухвалити для себе рішення, які добрива і в якій кількості йому використовувати, а від яких взагалі варто відмовитися. Наприклад, навіщо вносити кальцій, якщо його і так достатньо в ґрунті?
До того ж ми даємо рекомендації, які культури ліпше вирощувати на обстеженій ділянці. Це теж дуже важливо. Тому що площі можуть бути або кислими, або засоленими, а відтак і непридатними для вирощування певних культур.  
Другий напрямок нашої діяльності - екологічний. Сьогодні ми стикаємося з проблемою деградації ґрунтів. Значною мірою вона зумовлена високою інтенсивністю вирощування сільськогосподарських культур, грубим порушенням агротехнічних технологій. Як наслідок, з ґрунтів виноситься багато елементів, що робить їх неродючими. Наші дослідження, наші рекомендації дозволяють сільгоспвиробникам ухвалювати вірні рішення, ефективно використовувати наявні земельні ресурси, думати не лише про сьогодення, а й про майбутнє.
Д. Данн: - Наша робота пов’язана з контролем родючості ґрунтів. Наскільки вона є важливою, судіть самі - на родючість ґрунтів припадає близько 60% загального врожаю. Тож не дивно, що значну частку отриманих доходів американські фермери спрямовують на закупівлю міндобрив та на дослідження, пов’язані з родючістю ґрунтів. Зазвичай ці витрати становлять майже 20% від вартості отриманого врожаю.

- На кого переважно зорієнтована робота лабораторії  – на потужні сільгосппідприємства чи на фермерські господарства?
Л. Василенко: - Фермерські господарства і середні сільгосппідприємства є нашими клієнтами. Вони найбільше потребують нашої допомоги. Бо в них немає достатнього рівня кваліфікації. Переважно вони отримали землю, навіть не маючи спеціальної освіти. Ці сільгоспвиробники конче потребують партнерів, які допомогли б їм отримувати високі врожаї.

- Чи обізнані аграрії з можливостями лабораторії і з тим, як ними можна скористатися?
Л. Василенко: - Ми дуже багато провели семінарів по всій Україні, друкуємося в багатьох виданнях, в тому числі, й в топових, поширюємо інформацію про себе соціальними мережами. Також проводимо Дні відкритих дверей. Люди мають змогу познайомитися з можливостями нашої лабораторії і з тим, як вони використовуються. Станом на сьогодні ми добре розуміємо, що сільгоспвиробники потребують і подальшого вдосконалення своїх знань та навчання на регулярній основі.
Д. Данн: - Наші успішні фермери - люди талановиті. Вони знаються і на генетиці, і на ґрунтознавстві, і на ентомології. Водночас вони ефективно керують ресурсами - кадровими, фінансовими, технічними.
Часто фермерські господарства в США є династійними. Це коли один брат відповідає за землю і її родючість, інший – за відбір насіння, третій - за маркетинг… Тобто, спостерігається певна спеціалізація. Вона спрощує управління процесами.
Як часто американські фермери користуються послугами таких лабораторій? Є такі фермери, з якими я контактую майже щомісяця, а з деякими бачуся раз на три роки.
Роль нашої лабораторії: ми робимо хімічний аналіз, робимо первинні висновки. Потім ця інформація передається до університетських агрономів, які з деякими виробниками мають уже довготривалі партнерські стосунки і обізнані про якість їх ґрунтів. І вони на основі наших даних розробляють детальніші рекомендації.

- Нещодавно PLT розробила модель з управління врожайністю. Які базові компоненти вона містить і в чому полягає її цінність?
Л. Василенко: - Важливо навчитись керувати процесом формування врожаю, його якістю, забезпечувати оптимальне живлення рослин упродовж вегетації та застосувати методи ґрунтової і рослинної діагностики. Як колись влучно висловився відомий агрохімік Дмитро Миколайович Прянишников, «надмірною кількістю добрив не можна замінити нестачу знань». Знання взаємодії кореневої системи рослин, ґрунту, його мікрофлори, добрив і свідоме врахування цих процесів на практиці сприяють підвищенню родючості ґрунтів, збереженню енергоресурсів та охороні навколишнього природного середовища.
Сільськогосподарські культури характеризуються різною потребою в елементах живлення, різним їх виносом із ґрунту з урожаєм. Так, з урожаєм зерна озимої пшениці  5 т/га і з відповідною масою соломи з ґрунту виноситься 150 кг N,  50 - Р2 О5  і  100 кг К2 О, з урожаєм картоплі в 30 т/га  - 180 кг N, 60 - Р2 О5  і  240 кг  К2 О. У польовій сівозміні зерно-бурякового виду за врожайності буряку цукрового 30-40 т/га, пшениці озимої 4-5 т/га в середньому з 1 га щорічно виноситься 270 кг NPK, зокрема, 130 т/га  - 180 кг N, 40 - Р2 О5  і 100 кг К2 О. У разі вирощування сільськогосподарських культур без застосування добрив ґрунт виснажується, внаслідок чого врожаї з року в рік знижуються.
Модель з управління врожайністю - це наше ноу-хау. На цій моделі позначається багато чинників, на які ми не маємо впливу. Це і погодні умови, і природні катаклізми. Але є чинники, які можна регулювати. І ми даємо інструмент, який дозволяє кожному фермеру моделювати врожайність.
На практиці це виглядає так: ми робимо дослідження ґрунту за GPS-точками. В Україні 4 кліматичні зони і 33 види ґрунтів. На одному полі зазвичай спостерігається не один вид ґрунту, а кілька. Ми робимо картограму, бачимо рівномірність розподіленості ґрунтів на заданому полі. Програмне забезпечення дозволяє моделювати посіви заданої культури у відповідності до отриманої інформації про якість та склад ґрунтів на полі.
До розробки моделі з управління врожайністю ми долучили спеціалістів Харківського інституту землеробства імені Докучаєва, Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки». Вже кілька компаній скористалися нею і залишилися задоволеними отриманими результатами.
Д. Данн: - У нас теж є подібні програми. Вони дуже інтегровані. До їх реалізації долучається по кілька учасників. Моя лабораторія є лише частиною цієї інтегрованої програми з управління родючістю.

- Чому PLT так щільно опікується фермерами?
Л. Василенко: - Коли Україна стане повноцінним учасником європейської інтеграції, наші фермери можуть втратити свою конкурентоздатність. Тому що здебільшого вони не звикли ретельно рахувати витрати. У нас завжди була родюча земля, ми маємо доволі сприятливі для успішного ведення агробізнесу кліматичні умови. У нас завжди було всього вдосталь. А зараз усе змінилося: ціни на добрива суттєво зросли, доступних ресурсів значно поменшало. І ми хочемо, щоб наші фермери навчилися ефективно управляти своїми господарствами. Вони здатні збільшувати врожайність за рахунок сучасних технологій, які ми їм пропонуємо.

- Як робота агрохімічної лабораторії позначається на збереженні сільського довкілля?
Л. Василенко: - Нещодавно з цього питання ми підписали Меморандум про співпрацю з Київською ОДА, у нас є інші масштабні екологічні проекти, які ми хочемо запустити в роботу. Зокрема, йдеться про проект щодо дослідження наслідків дії залишків пестицидів в сільгосппродуктах. Я згадувала про нього на початку нашої розмови.  
Цей проект дуже багато важить для всіх нас. Річ у тому, що сьогодні практично жодна українська лабораторія не спроможна зробити аналіз пестицидів на 52 діючі речовини, на які зараз існують вимоги по євроінтеграції.
Надмірне використання агрохімії, яке особливо спостерігалося в попередні роки, негативно позначилося на навколишньому середовищі та шкодить не лише здоров’ю споживачів сільгосппродукції, а й самому землеробству. У деяких селах з цієї причини колодязна вода стала  непридатною для споживання. Тамтешнє населення тепер змушене користуватися водогонами.
Тобто, це дуже великий шмат роботи, яку треба проводити.

- На які регіони поширюються послуги PLT?  
Л. Василенко: - Ми їх поширюємо на всю Україну. У нас зараз дуже багато замовлень. Вони надходять з Дніпропетровщини, Полтавщини, із Західної України. Наші ґрунтознавці, агрохіміки виїжджають туди, відбирають проби, привозять до лабораторії і ми тут їх аналізуємо.
Ми хочемо зробити мережу таких лабораторій. Це і в наших інтересах, і в інтересах фермерів. Тоді ми перебуватимемо ближче один до одного і це значно спростить нашу співпрацю.
Наші послуги є платними, але ми робимо й винятки. Наприклад, сьогодні для учасників Дня відкритих дверей ми робимо аналізи ґрунтів на безкоштовній основі.
Д. Данн: - Майже в кожному штаті моєї країни існують такі лабораторії. Зазвичай вони працюють при місцевих університетах. У перелік обов’язків таких установ входить розробка методологій і оцінка рекомендацій, які надаються виробникам сільгосппродукції, надання об’єктивних незалежних рекомендацій.
Університетська лабораторія розробляє алгоритм, як надавати рекомендації приватним лабораторіям, тобто, розробляє їм методологію.
Також є кілька лабораторій, які працюють на національному рівні. Такі лабораторії не фокусуються на окремих факторах і особливостях, характерних для кожного штату.
У кожному штаті ґрунти різні, тому методології обробки проб ґрунту різняться. Лабораторії національного рівня не завжди зважають на ці деталі.
У штаті Міссурі університетська лабораторія бере плату за надані послуги. В інших штатах вони можуть бути безкоштовними. Але насправді нічого безкоштовного немає. В тих штатах, де університетські лабораторії надають послуги з аналізу ґрунту на безкоштовній основі, ці гроші включаються у вартість кожної тонни добрива. Тобто, ці кошти беруться з дистриб’юторів міндобрив.

- Запитання до пана Данна - чому ви зацікавилися роботою PLT?
Д. Данн: - Якщо USAID підтримає цю лабораторію, зробить внесок в її розвиток, то це забезпечить широкомасштабний ефект. Тому що будь-яка економічна діяльність ґрунтується на землі. Якщо ми не зможемо вирощувати продукти харчування, то ніщо не зможе розвиватися. Підтримуючи цю лабораторію, можна досягти великого ефекту в усіх сферах виробництва.
Якщо взяти часи, коли господарював мій дід, то це була ділянка біля будинку і на ній один раз на 3 роки врожай був трохи більшим, ніж зазвичай. А зараз американські фермери виробляють набагато більше сільгосппродукції, вони продають її на ринку і це дає поштовх для подальшого розвитку національної економіки. Я хочу, щоб така прогресуюча динаміка спостерігалася і в Україні.

Роман НЕЧИПОРУК,
Національний прес-клуб «Українська перспектива»

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Євгеній Семененко: Підприємство завжди потребує руху і змін, саме це створює нові продукти і сприяє розширенню

-Пане Євгенію, розкажіть про особливості побудови колективу. З чого складається Ваш день як керівника компанії?

- Почну з того, що завжди приємно працювати з людьми, з якими вже колись працював. По-перше, вони знають, чого я хочу, які вимоги я перед ними ставлю. Це обов’язкова умова для досягнення результату. Як казав колись Дмитро Васильович Фірташ: “Поганий той менеджер, якого все влаштовує”. Також я не беру у свій колектив людей, які не прагнуть розвиватися, ставати кращими і виконувати роботу якісніше. Мені потрібні люди, які весь час прагнуть досягати більшого, людина повинна до чогось іти, прагнути. При чому, як у матеріальному плані, так і морально, на кожному етапі досягати чогось нового. Ніколи не зупинятися на досягнутому. Якщо кожен гвинтик системи так працюватиме, за належного керівництва, компанія стрімко розвиватиметься. Підприємство завжди потребує руху і змін, саме це створює нові продукти і сприяє розширенню.

- Як Ви мотивуєте своїх співробітників?

- По-перше, звичайно, є премії, грошові винагороди. Якщо працівник виконав належні обов’язки, або зробив більше чогось, ніж мав, проявив ініціативу, він обов’язково отримає премію. Якщо працівник не впорався із поставленим завданням, або виконав його неналежним чином, додаткові “бонуси” знімаються із роз’ясненням у відповідному наказі. Якщо я біжу, то всі мають бігти. Якщо хтось затягуватиме роботу підприємства, то буде йти зворотня реакція, і розвиток підприємства зупиниться. Є люди, які приходять зі сторони, серед них завжди трапляються ті, що вписуються в колектив і ті, хто до цього колективу не потрапляє. І “UKRAVIT” - не виняток в цьому правилі. Окрім мотивації вертикальної - від керівництва до працівників, наявна “внутрішня” мотивація між безпосередніми колегами: працівники мотивують один одного. В  “UKRAVIT” створена така якісна і позитивна робоча атмосфера, що за час моєї роботи в цій компанії (5 років) звільнилася тільки одна людина за власним бажанням. Це був HR, який працював в компанії місяць. Щорічно у вересні в Черкасах компанія “UKRAVIT” на виробництві організовує корпоративи, в рамках яких влаштовуються драйви, розваги, вечері, конструктивні мозкові штурми, бесіди у неформальній атмосфері. Агробізнес за своїми особливостями практичний. І навіть корпоративи в нашій компанії влаштовуються на виробництві. В команді гуртуються люди, які вміють працювати і хочуть це робити.

- Ви - керівник лідер, чи керівник-командувач?

- Я не люблю наказувати, із працівниками стосунки будую на довірі. Якщо ходити офісом і віддавати накази, ефективності компанія не матиме. Я ставлю задачі, мотивую співробітників, допомагаю, направляю - і отримую ефективну діяльність кожного окремо і всієї компанії в цілому. Я люблю працювати з людьми, які самі приходять і кажуть: “давайте зробимо так”. Тому що серед певної кількості банальних ініціатив обов’язково трапляються цікаві і важливі. Кожні слід розглянути і прийняти на основі них певні рішення. Кожен працівник на ділянці, за яку відповідає, може знати набагато більше, ніж керівник, який всю картину бачить трохи згори. Звичайно, я розумію, як рухаються всі процеси, але працівники оперують величезною кількістю важливої інформації. Двері мого кабінету завжди відчинені, в них навіть не потрібно стукати. Будь-який співробітник може зайти кожної хвилини. Єдине, що я делегую питання за ступенем важливості, і в результаті всі процеси, які відбуваються в компанії, проконтрольовані і всі проблеми й питання вирішені.

- Багато людей працює в компанії? Як гендерно сформований колектив?

- Наразі в компанії «Укравіт Агро» працює 47 осіб. Пропорція жінок і чоловіків рівномірна, ми орієнтуємось не на стать людини, а на її професіоналізм. В нашій команді є жінка-агроном, наприклад, вона кваліфікований спеціаліст, незважаючи на те, що загалом ці посади частіше обіймають чоловіки. Вона на рівних із чоловіками “мотається” по відрядженнях, вирішує важливі питання і має такі самі обов’язки, як і її колеги-чоловіки. Фінансовою  частиною  “UKRAVIT” теж керує жінка, менеджери з продажу, менеджери із закупівлі сировини - також жінки. Наша компанія створює комфортні умови для праці професіоналів, і не має значення, скільки їм років і якої вони статі.

Довідка: UKRAVIT  – найбільша агрохімічна українська компанія, яка виробляє понад 135 препаратів: ЗЗР, добрива з мікроелементами, засоби для знищення гризунів та побутових комах. До складу корпорації входить «Фабрика агрохімікатів» (м. Черкаси).

З питань продажу та співпраці звертатися:
ТОВ «Укравіт Агро», м.Київ, вул.Дегтярівська, 25/1.
Гаряча лінія: 0 800 301 401

 

Дар'я Анастасьєва

Ексклюзивно для AgroReview

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Для розвитку села альтернативи фермерству немає, - Максим Мартинюк

Нещодавно уряд схвалив представлену Міністерством аграрної політики і продовольства концепцію держпрограми розвитку фермерства в Україні.

Сама програма спрямована на розвиток малого і середнього бізнесу в селах, створення нових робочих місць і на загальний розвиток сільських територій. Реалізація програми дасть можливість протягом трьох років збільшити кількість робочих місць в селі вп'ятеро.

Передбачається, що інструменти підтримки будуть розділені на дві групи - фінансові і земельні. При цьому у фінансові будуть включені здешевлення кредитів, агрострахування та введення дотацій для нових фермерських господарств.

Про те що які перспективи відкриваються у фермерів завдяки реалізації цієї програми і яку вигоду від цього отримає держава, в інтерв'ю НВ Бізнес розповів Максим Мартинюк, перший заступник міністра агрополітики та продовольства України.

– Традиційно загравання з аграріями, які складають третину українського електорату, практикують  політичні партії. Але останні кілька місяців інтереси АПК представляє або намагається представляти Кабмін - прийнято Концепцію розвитку фермерства, в бюджеті закладено рекордні суми підтримки. На який фідбек розраховує уряд?

– Уряд вперше за історію української незалежності чітко сформулював свої пріоритети в підтримці сільгоспвиробників. Це питання не політичної, а економічної та соціальної доцільності, причому питання, яке  через загрозливі тенденції в українському селі, перейшло в статус невідкладних.

Фермерство – це не просто один з видів підприємництва. Це не просто малий бізнес, це ще і спосіб життя, це певна культура, яка має глибоке коріння, і в силу своєї специфіки може стати основою соціального і економічного устрою сільських територій.

Тому ми розраховуємо, підтримавши фермерів, отримати ефект у вигляді відродження села. Фермери традиційно спеціалізуються на нішевих високомаржинальних видах діяльності, які складно піддаються механізації. Садівництво, вирощування ягід, утримання великої рогатої худоби передбачають високий рівень використання ручної праці. Якщо у нас в кожному селі буде 3-4- 5 фермерів, які створять робочі місця, які будуть залучати членів своєї сім'ї до роботи в сільському господарстві, то я більш ніж упевнений, що такі села будуть соціально стабільними, вони будуть мати потенціал до розвитку і ми  врешті переламаємо ті негативні тенденції, які зараз існують і в демографії, і в економіці сільської місцевості.

Тобто розвиток фермерства для уряду дорівнює розвитку сільської місцевості, тому і зроблено акцент на підтримці цієї категорії сільгоспвиробників.

– Але такі програми і концепції підтримки, і розвитку фермерства існували і раніше. 

– Так, це не перший документ в Україні, який декларує, що фермери для нас важливі, але це точно перший документ, який під цю тезу має чітке фінансування. У проекті бюджету на 2018 рік запропоновано виділити на підтримку цієї категорії сільгоспвиробників 1 млрд грн.

– У порівнянні з минулим роком, це багато чи мало?

– Це рівно на один мільярд більше, ніж було.

Цифра в 1 млрд грн сама по собі виглядає переконливо, але наскільки вона значима в масштабах галузі? 

– Навіть якщо просто роздати їх кожному з 33 тис. фермерських господарств в Україні, то вийде по майже $1000 на кожне, що чимало. Але в цьому випадку ця підтримка не буде ефективною.

У нас є пріоритети і бачення, які напрями ми хочемо підтримати. Це бачення буде опрацьовуватися і узгоджуватися з фермерським середовищем, зокрема з Асоціацією фермерів.

У зв'язку з тим, що уряд перейшов до трирічного бюджетного планування, ми точно розуміємо, що на найближчі 3 роки рівень підтримки розвитку фермерства буде зберігатися на рівні не нижче, ніж у 2018 році.

Три роки стабільної і прогнозованої підтримки – це дуже значимий фактор для розвитку галузі і ми розраховуємо, що він дасть позитивний ефект, що вийде за межі АПК. Ключові індикатори ефективності – збільшення робочих місць (до 0,5 млн з нинішніх 0,1 млн) і збільшення питомої ваги продукції, яку виробляють фермерські господарства, в ВВП аграрної галузі (з поточних 6-8% до 12%). Також ми будемо моніторити динаміку технічного переоснащення фермерів, підвищення їх продуктивності, розширення площ під нішевими культурами і органікою, збільшення кількості фермерських господарств, у тому числі шляхом переходу господарств населення в цей статус.

Уряд досить гнучкий в плані трансформацій програм підтримки. Ми зможемо коригувати їх перелік і наповнення, якщо побачимо неефективність, або отримаємо фідбек від фермерів про їх неактуальність.

– Тобто ви вважаєте фермерство єдино правильним форматом для українського сільського господарства?

– Сільське господарство не буде моноформатним. Ми не говоримо про те, що агрохолдинги треба якось розформувати і замінити всіх фермерами. Потенціал індустріалізованого сільськогосподарського виробництва, безумовно, повинен реалізуватися.

Але ми повинні підтримувати фермерство як основу розвитку сільських територій. І тут, дійсно, альтернативи немає.

– Ви задоволені обсягом фінансування для АПК, який запропонований проектом держбюджету на 2018 рік?

– На це питання рідко відповідають позитивно, але насправді – так, задоволений, оскільки  фінансування: а) рекордне; б) концентроване на найбільш проблемних галузях.
Це дуже позитивний відступ від української традиції дати всім потроху, не рахуючись з ефективністю такої підтримки.

– На яких галузях буде зосереджена бюджетна підтримка у 2018 році?

– Третина всієї суми – 2,3 млрд грн – це програми підтримки тваринництва. Відшкодування відсоткових ставок за кредитами, залученими на будівництво тваринницьких комплексів, або на часткове відшкодування вартості вже побудованих ферм. 0,3 млрд грн передбачено на здешевлення придбання високопродуктивного поголів'я. Також, в контексті АЧС, будуть частково компенсовані витрати на проведення заходів з біобезпеки або підвищення її рівня.

1 млрд грн отримають фермери. Майже стільки ж піде на часткову компенсацію вартості придбання вітчизняної сільгосптехніки. 2 млрд грн спрямовані на програму бюджетної дотації для сільгоспвиробників.

У бюджеті-2017 на АПК було менше грошей, але більше програм. Не всі вони були достатньо ефективними. На наступний рік уряд свідомо не розпиляє фінансовий ресурс, він концентровано спрямований на підтримку тваринницької галузі. Це дозволить істотно наситити внутрішній ринок і наростити свої експортні можливості.

– Уже визначено, як саме будуть розподілятися ці рекордні суми?

– Планується, що в частині фермерських програм, основним інструментарієм розподілу коштів буде Державний фонд підтримки фермерства. Самі механізми [отримання дотацій] будуть максимально спрощені, автоматизовані і прозорі. Асоціація фермерів буде виступати своєрідним аудитором розподілу цієї допомоги.

Значна частина коштів буде спрямована на підтримку фермерів через підтримку їх кооперації. Це стосується в основному сегментів переробки продукції. Досвід європейських країн показує, що невеликому сільгоспвиробнику без об'єднання з іншими фермерами досягти навіть середньої по галузі ефективності дуже складно.

За програмою бюджетної дотації діє автоматичний режим, що повністю виключає вплив людського фактора. Механізм простий: скільки заплатив [ПДВ], стільки пред'явив до отримання дотацій, розрахунок йде автоматично. Тому я думаю, що цей принцип залишиться в наступному році.

Оскільки проект закону про бюджет внесено вчасно, у нас є 2-3 місяці для того, щоб наповнити програми підтримки конкретними алгоритмами. Але підтримка буде йти туди, де з її допомогою можна створити точки зростання для галузі і економіки. Це органічне виробництво, садівництво, овочівництво, тваринництво.

– Не можу не запитати про врожай. На який результат виходять сільгоспвиробники і який ресурс для експорту буде в України?

– За великим рахунком, загальна картина мало відрізняється від минулорічної. Мінагрополітики неодноразово оприлюднювало прогноз врожаю 61-63 млн тонн. На сьогодні у мене немає підстав цей прогноз коригувати. Але потрібно враховувати, що збирання кукурудзи тільки починається, і тут можливі коливання як в одну, так і в іншу сторону від прогнозу (27 млн тонн), а це значна частина врожаю. Прогноз експорту ми також зберігаємо на торішній позначці, але знову ж із застереженням - «поки».

Що стосується внутрішнього споживання, то Україна повністю забезпечена зерном усіх категорій. Навіть жита – культури, що має низьку врожайність і яку ми традиційно докуповували з-за кордону – в 2017 році вирощено на рівні попиту (490 тис. тонн). Тому за основними продовольчими позиціями я прогнозую стабільність цін.

– Вас не бентежить, що два найбільших державних гравці в агросекторі – ДПЗКУ і Укрспирт вже багато місяців працюють без керівників?

– Ви назвали два найбільш проблемних активи, які є у нас в управлінні. Призначення керівників  у ці компанії, що відносяться до особливо великих, відбувається відповідно до постанови №777 через номінаційний комітет Мінекономіки. Нещодавно була визначена перша хвиля держпідприємств, керівники яких будуть відбиратися за новою процедурою. За пропозицією Мінагрополітики, в цю першу хвилю увійшли і Укрспирт, і ДПЗКУ. Ми сподіваємося, що конкурси будуть проведені до кінця поточного року.

Стратегічно держава зацікавлена в приватизації цих підприємств. Тільки за цієї умови вони перестануть бути джерелом якихось неправомірних доходів для різних груп впливу.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Хмиз: Довіра аграрного бізнесу до роботи чиновників повертається

Нещодавно Ви відвідували святкування з нагоди 6-річчя ринку "Столичний", а до того проводили зустрічі із Дирекцією підприємців ринку Львова. Яка ситуація із оптовими ринками вашого регіону, наприклад, ринком "Шувар"? Наскільки відмінною є ситуація із ринками у Київській і Львівській областях? 

Це для мене доволі близьке питання, тому що я вихідець із такого ринку, місцем моєї роботи колись був ринок “Шувар”. Ринок сільськогосподарської продукції - чітка філософія і необхідний інфраструктурний об’єкт у всьому ланцюжку виробництва і доданої вартості с/г продукції. Це місце, де безпосередньо виробник може продати свою продукцію за найкращими цінами широкому спектру споживачів. І цілий ряд всього іншого, це не лише торгівля - може бути зустріч з експертами, може бути інформаційний майданчик, якщо правильно розглядати суть поняття “ринок”. І, власне, у Львівській області ми маємо ринок “Шувар”, це оптовий ринок с/г продукції. Існує державна програма із розбудови оптових ринків в Україні, саме “Шувар” першим у Львові набув статусу оптового. Щодо ринку “Столичний”, він був в авангарді цієї програми, це центральний оптовий ринок, його проект розпочався 6 років тому, я була безпосереднім учасником цих процесів, тому для мене відвідування святкових заходів з нагоди 6-річчя “Столичного” - це приємні спогади, радість бачити, що ринок розвивається, показує чудову динаміку. 

В контексті зустрічей, які ми наразі проводимо на Львівщині по ринках, це дещо інша площина, мова йде про функціонування лабораторій ветсанекспертизи на ринках, які всю продукцію рослинного і тваринного походження перевіряють на безпечність і якість. Безпечність - найважливіший на сьогодні фактор, який має задовольнити споживача. Ми запровадили подібні зустрічі в кожному районі області, а також із міськими ринками міста Львова: зустрічі на “Привокзальному”, “Краківському” та на “Шуварі”. Тобто мова йде про спілкування з підприємцями, лабораторіями, дирекціями ринку з приводу того, що можна покращити в їхній роботі і дійсно переконатися, що вся продукція перевірена, якісно перевірена і ринок постачає споживачам безпечні і якісні продукти. Ми врахували побажання дирекції, підприємців, і за результатами цих зустрічей створена робоча група, яка опікуватиметься роботою ринків і ініціюватиме на районних, міських, обласних і державних рівнях заходи й законопроекти для вдосконалення роботи ринків Львова і України.

 

Ви започаткували велику кількість непересічних ініціатив, серед яких “АгроПорт 2018”, “Кращий фермер Львівщини”, розкажіть про них детальніше.

Ми справді здійснюємо багато активностей у Львівській області, кожна з яких має власний вектор розвитку. Наприклад,  “Агропорт” - професійний майданчик, на якому збираються експерти із різноманітною спеціалізацією, що упродовж 3 днів спілкуються в різних середовищах, дискусійних панелях, яких є більше 30. Це дуже корисно для дрібних виробників, які не завжди мають можливість їхати в Київ, не говорячи вже про закордон. 

21 вересня відбулося свято “Кращий господар Львівщини” (на якому перемогла  сімейна ферма Ігоря Орищина із Жовківщини. Господарство переможця – це 100 голів великої рогатої худоби та 50 свиней. Окрім цього фермер вирощує зернові та олійні культури - AR), основною метою якого є популяризувати дрібного виробника, починаючи від особистих селянських господарств, дрібних фермерів, які на сьогодні лежать в основі села, навіть ті господарства, які тримають 6-10 корів або вирощують на 0,5 га, але професійно і якісно. Для нас є важливим показати цих людей, розказати на загал, що сьогодні популярно і модно стає бути справжнім господарем, самодостатнім, навіть, якщо ти невеликий, але маєш змогу прогодувати себе і свою родину. Такі приклади є і цей захід спрямований на популяризацію невеликих фермерських господарств. 

Яка кількість невеликих фермерських господарств на Львівщині і скільки в області агрохолдингів, у якому співвідношенні ці категорії представлені у вашому регіоні?

Якщо дивитися по кількісних показниках, то агрохолдингів у нас 23, зареєстрованих фермерських господарств маємо більше 700, тих що дійсно активно функціонують - більше 400. Коли мова йде про однооосібників, їх більше 280 тисяч. Але в цій категорії тих, хто виробляє продукцію і тих, хто має змогу стати професійним, із названої цифри - 20%. Це ті фермери, які “живуть з землі”, мають можливість і бажання розвиватися. 

 

Агрохолдинги здебільшого мультинаціональні чи власне українські?

Є і такі, і такі. Близько 10 агрохолдингів - загальнонаціональні, інші - локальні. 

 

Скільки Львівська обласна адміністрація виділила коштів на розвиток аграрного напрямку?

Більше 15 мільйонів гривень виділяється з місцевих бюджетів на розвиток сільського господарства Львівщини. Це не є надзвичайно великі кошти, коли розумієш, скільком ти можеш допомогти. Але це хороший поступ, завдяки якому ми започаткували нову програму підтримки - пільгові кредити на поворотній основі під 5% річних, які можна взяти на 5 років або для початку справи, або на розвиток вже існуючої. Якщо минулого року ми цю програму анонсували, розкручували, то в цьому році вже маємо низку заявок на отримання таких кредитів, сподіваюся, що депутати підтримають нас додатковими коштами. Довіра аграрного бізнесу до нашої роботи повертається.

 

Які напрямки с/г діяльності найбільш популярні на Львівщині?

Фермерський рух на Львівщині має свої відмінності від центральної та південної України, де переважно займаються зерновими чи технічними культурами. Місцеві фермерські господарства менші, більш диверсифіковані. Якщо дивитися на категорію, фермери Львівщини надзвичано різні і у нас представлені всі види фермерської діяльності: тваринництво, рослинництво, овочівництво, ягідництво, зернові, садівництво тощо.

 

Львівська область - прикордонна. Яка наразі ситуація із транспортно-пропускною системою і “контрабандою”? 

В контексті сільського господарства дотичність області до кордону дає свої особливості. Є позитивні моменти - близькість до європейського сільського господарства, що дає можливість дуже швидко запозичувати найновіші технології і методики, які використовуються там. Стосовно контрабанди, я можу із впевненістю говорити, що якихось потоків, які деформують нашого місцевого виробника - немає. Є певна кількість дрібних перевезень, які одноосібно здійснюються громадянами, але масових партій немає.  

 

Стратегія і плани департаменту?

Основним акцентом діяльності агропромислового розвитку Львівської облдержадміністрації є підтримка малих і середніх фермерських господарств, які переважають на Львівщині. Важливо дивитися на них в контексті розвитку сільських територій. На сьогодні департаментом започатковано і втілено ряд проектів на підтримку сільських територій: агротуристичний кластер “Горбогори”, кооперативний рух по молочному напрямку, в ягідництві, програма розвитку с/г територій у гірських районах області та багато іншого.

Спілкувалася Дар'я Анастасьєва

Ексклюзивно для AgroReview

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Трофімцева: Україна - глобальний гравець на аграрних ринках

Поділіться, будь ласка, своїми враженнями від робочої поїздки в Індію, яка відбулася минулого тижня.

Перш за все, це була торговельна місія. Насправді, Індія дуже цікава країна, дуже велика і дуже перспективна для нас з точки зору відносин в аграрній сфері. На сьогодні ми експортуємо багато с/г продукції до цієї країни, в поточному році товарообіг між нашими країнами вже склав більше ніж $1,6 млрд в аграрній і продуктовій сферах. І основна частина цього товарообігу припадає на наш експорт: ми багато продаємо до Індії і мало поки що імпортуємо звідти. І це не межа, Україна постійно посилює свої позиції. Об’єми товарообігу будуть весь час збільшуватися як з Індією, так і з іншими країнами-партнерами. Індія дуже цікава й специфічна, має свої особливості, які потрібно розуміти і враховувати при співпраці. Торговельна місія спільно з Мінекономрозвитку, Офісом з просування експорту і нашим бізнесом була важливим сигналом для індійських колег, своєрідним сигналом підвищення рівня спілкування з ними. Важливо, щоб по економічному блоку питань був постійний діалог з індійськими колегами на урядовому рівні: з Міністерством с/г та добробуту фермерів, з Міністерством комерції, тому що, фактично, завдяки такому діалогу в робочому ритмі вирішується багато питань, серед яких, наприклад, питання доступу до ринків. Упродовж останнього візиту - вирішено створити окрему робочу групу по аграрним і харчовим продуктам в рамках двосторонньої міжурядової комісії. Індійська сторона підкреслювала важливість саме цього сектору, і для нашої сторони важливий експорт агротоварів до Індії. В торговельній і аграрній політиці такі зустрічі і договори про співпрацю вважаються конкретним імпульсом і ознакою бажання співпрацювати на більш високому рівні, демонструють зацікавленість не тільки з боку бізнесу, а й зацікавленість на державному рівні. Якщо порівнювати аграрний сектор Індії та України, то в індійському агропромисловому секторі набагато більше малих фермерських господарств (small scale production), які розпорошені територіально і, на відміну від України, с/г є в багатьох випадках набагато менш механізованим і розвиненим. З точки зору експортної стратегії України, в фокусі наразі є ринки Азії, середній і близький Схід та Африка. Ці регіони вимагають посиленої уваги нашого міністерства і Мінекономрозвитку, в даних регіонах знаходиться багато так званих "trade underdogs", тобто країн, з якими ми маємо невикористаний потенціал торгівлі, в тому числі, в агропромисловому секторі.


Чи маємо ми конкурентів, також зацікавлених у цих ринках?

Конкурентів у нас багато. В будь-якому регіоні набір конкурентів відрізнятиметься, але ті країни, які є нашими партнерами, з одного боку, на інших ділянках будуть нашими конкурентами. Це стосується і ЄС, який є великим виробником зернових або молочної продукції; відчутним конкурентом на певних ринках є США і Канада. До слова, ринок Індії - типовий приклад, де ми будемо конкурувати і з ЄС, і з Канадою. Або ще один приклад: в рамках робочої поїздки в Китай, я робила вже традиційний supermarket check: наша група відвідала супермаркет середнього класу, де я цікавилася цінами і країнами походження товарів, які ми можемо теж продавати до КНР. В даному випадку я звернула увагу на ягоди та фрукти - черешня, яблука, лохина - продукти, над відкриттям ринку для яких ми працюємо прямо зараз. В супермаркеті ці товари здебільшого були чилійського походження, відповідно, в плані експорту фруктів і ягід до Китаю, а також м’яса, Південна Америка є також нашим конкурентом. На ринку ЄС Україна конкурує по багатьом позиціям в першу чергу з власне європейськими виробниками і експортерами зі Сполучених Штатів. 

Як часто Ви зустрічаєтесь з представниками інших країн? Які завдання ставить перед собою Міністерство аграрної політики та продовольства України?

Питань вирішується величезна кількість. І зустрічі проводяться постійно: кожного дня, якщо я на місці, і кожного дня, якщо я не на місці (тобто мене немає у Міністерстві, а я перебуваю десь у відрядженні). Є певні стратегічні речі, які ми опрацьовуємо, наприклад, національна експортна, вона передбачає певні робочі кроки. І щоб ці робочі кроки здійснювати, потрібна координація з нашими міжнародними партнерами. Узагальнюючи, можна окреслити три великі групи питань, які постійно обговорюються в рамках міжнародних відносин в Мінагро: двосторонні відносини із нашими іноземними партнерами (торговельні, проектні тощо); робота в міжнародних організаціях, починаючи з WTO (світової організації торгівлі), закінчуючи Організацією економічного розвитку та співробітництва; технічне співробітництво і проекти (на сьогодні близько 50 донорських проектів технічної допомоги, коопераційних проектів працює саме в аграрній галузі, вони всі вимагають координації й консолідованої позиції). Окремим  надважливим напрямком сьогодні є євроінтеграція, в рамках якої відбувається адаптація нашого законодавства, приведення його до європейських стандартів і норм. Спектр міжнародних зустрічей включає всі країни, важко назвати держави, з якими ми не зустрічалися. За останній рік особливо відчувається розширення географії наших економічних стосунків в аграрній сфері. Зараз ведемо активний діалог із Аргентиною, попри те, що ця країна є нашим конкурентом, вони мають серйозний досвід в галузі агротехнологій та зрошення, яким є сенс користуватися. Також активізується спілкування з країнами Африки. І головне, що це спілкування дає позитивні результати. Минулого року ми плідно попрацювали в Найробі в рамках торговельної місії до Кенії та Танзанії, і в результаті цієї роботи Україна отримала можливість експорту 400 тис.тон кукурудзи до Кенії без застосування імпортного мита. Нещодавно ми отримали інформацію щодо подовження даного пільгового режиму. На сьогодні Україна експортує свою аграрну продукцію до 190 країн світу, фактично виходить, що з усіма цими 190 країнами світу від Ірану до Канади ми ведемо діалог у різній формі: від послів до міністрів. У планах на другу половину вересня, наприклад: перемовини із Молдовою, Ізраїлем і ЄС, включаючи конференцію щодо торгівлі органічною продукцією. Тому я впевнено можу сказати, що Україна - глобальний гравець на аграрних ринках, а темпи, якими росте український агропромисловий сектор, вимагають від нас, і від мене особисто відповідних зусиль, щоб сприяти цьому зростанню на урядовому рівні. 

Дар'я Анастасьєва

Ексклюзивно для AgroReview

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview