Tempo950x100

Tempo300x100

Юрій Лучечко: Якщо завтра ФДМУ розпочне розглядати майданчики “Укрспирту” на приватизацію, то зрозуміє: наразі нема чого продати

Юрій Лучечко: Якщо завтра ФДМУ розпочне розглядати майданчики “Укрспирту” на приватизацію, то зрозуміє: наразі нема чого продати

Натомість, у парі з нею найчастіше згадували такі серйозні речі, як “лівий спирт”, ліві грошові потоки, рейдерські захоплення і, звичайно, безкінечні приватизаційні обіцянки. Нещодавно Кабмін оголосив черговий конкурс на посаду директора “Укрспирту”, якого не можуть призначити з 2014 року, а в середині вересня виконуючим обов’язки голови уряд призначив Юрія Лучечка. Зазначимо, з часів Революції Гідності посадовець став сьомим в. о. голови “Укрспирту”. У своєму першому інтерв’ю на посаді пан Лучечко відверто розповів 112.ua про те, що відбувалося протягом трьох постмайданних років в “Укрспирті”, також про те, як скоріше за все піде приватизація і які сенсаційні зміни чекають на горілчані компанії в частині ціноутворення на харчовий спирт.

– Юрію Михайловичу, скільки зараз в “Укрспирті” заводів стоїть, а скільки працюють?

– З минулого місяця в плані виробництва є 17 підприємств, а всього у нас 41 виробничий майданчик. На стоячих підприємствах люди переведені на скорочений режим роботи, на дві третини часу. І це для нас є величезний тягар. Ми утримуємо непрацюючі спиртзаводи. У нас близько 3,5 тис. працівників, яким виплачується зарплата, і більше 20 підприємств, які треба утримувати в належному технічному стані. На рік витрачаємо 150 млн грн на утримання МПД (місця провадження діяльності – виробничі майданчики, колишні спиртзаводи, що до передачі у держпідприємство “Укрспирт” були самостійними юридичними особами, – ред.), що не працюють.

 –       Маєте заборгованість по заробітній платі?

–        Ні. ДП “Укрспирт” виплачує все вчасно. Навіть, на тих підприємствах, що стоять. Виплачуються також  соціальні гарантії, згідно з колективною угодою.

–        Із 17 заводів скільки виробляють харчовий спирт, а скільки технічний?

–        Близько 15 заводів нині виробляють харчовий спирт, 2 – технічний.

  –      Кабмін оголосив конкурс на голову держпідприємства “Укрспирт”, будете подавати свою кандидатуру (прийом заявок закінчується 26 жовтня)?

–        Побачимо. Я потребую ще 2-3 тижні, аби з усім розібратися. Потім ми зберемо трудовий колектив. Я робитиму подібні кроки, тільки якщо мене уповноважить на них команда. Якщо буде така воля трудового колективу, то я подам кандидатуру. Якщо ні, то те, що ми за цей час напрацюємо… зробимо так, щоб вже ніхто цього не зміг зламати. Закупівлі для МПД переведемо на Prozorro, запровадимо прозорі формули ціноутворення. І якщо підприємство очолить достойна людина… Якщо прийде людина, яка буде твердою і матиме справжню силу волі впроваджувати зміни, ставити питання рубом, я буду її підтримувати і допомагати. Поки виконувати таку функцію доводиться мені.       

–        Хто, до речі, запропонував вам обійняти посаду виконуючого обов’язки директора?

–        Я на громадських засадах працював ще й заступником голови об’єднаної профспілкової організації. На посаду мене вибрали в 2015 році одноголосно. 41 профспілковий осередок підтримав мою кандидатуру. Через це у мене фактично була комунікація з трудовими колективами. Мені часто доводилося виконувати роль переговірника між представниками трудових колективів і роботодавцем (черговим призначеним в. о. ДП “Укрспирт”). Коли вкотре стало питання відсутності керівника (останній в. о. Олег Дрожжин написав заяву про звільнення за власним бажанням, – ред.) профспілка запропонувала мене як одну з кандидатур в. о. голови на розгляд Мінагрополітики. Після того вже було прийнято рішення уряду – моє призначення на посаду підписане прем’єр-міністром Володимиром Гройсманом.

–        А ви зустрічалися з представниками уряду після призначення?

–        Ще ні. Але ми, до прикладу, вже підготували лист на ім’я віце-прем’єра Степана Кубіва і міністра МЗС Павла Клімкіна з проханням допомогти нам в організації зустрічі з торговими представниками для відновлення експорту нашої продукції. Я думаю, що найближчим часом ми таку зустріч організуємо.

–        Не можу тоді не спитати, як загалом справи ДП “Укрспирту” з експортним напрямком?

–        Експорт тільки починає повертатися до нас. Звичайно, у нас є проблема зі зношеністю наших виробничих фондів, а відповідно і з високою собівартістю продукції. Утім, тільки-но з’явиться можливість попрацювати на експорт, ми її використаємо. Ми готові розглядати проект навіть з мінімальною рентабельністю, утім експорт – це і надходження валюти, й іміджева справа. Зараз у ДП “Укрспирт” тільки три заводи працюють на експорт. Вони поставляють на зовнішні ринки технічний спирт.

–        Ви залишались на посаді радника, доки через ДП “Укрспирт” пройшли п’ять різних команд. Як можете оцінити цей період для “Укрспирту”?

–        Скажу… прориву не було. Приходили кризисні менеджери і непоганого класу. Підхід у кожного з них був різним, і в основному все це було заточене на те, щоб державна монополія взагалі не злягла. Тобто, вони підтримували ДП “Укрспирт” на плаву. Натомість, такого, щоб було стратегічне, системне планування, такого не було. Єдиний, у кого я бачив перспективу, це був Роман Іванюк (був в. о. директора ДП “Укрспирт” у січні-грудні 2015 року). Це людина, яка свою програму (розвитку “Укрспирту” на найближчі роки) захистила перед конкурсною комісією (на конкурсі на посаду директора ДП “Укрспирту”) англійською мовою. І, до речі, багато чого з його програми ми маємо намір інтегрувати і до нашої Стратегії, яку нині розробляємо.

–        Він зараз вам допомагає?

–        Ми з ним спілкуємось. Ми друзі. Але, звичайно, в нього є своя робота.

–        Розкажіть, будь-ласка, детальніше про Стратегію, над якою працюєте…

–        Це буде стратегічний план розвитку спиртової галузі. Звичайно, що кінцева мета – це буде приватизація – адже курс держави на роздержавлення вже визначено. Утім, мені б хотілося, щоб ця приватизація пройшла максимально коректно. Ми ж розуміємо, що процес буде супроводжуватися звільненням працівників заводів. А це робочі місця, до того ж в селах – всі ж заводи, фактично, вони знаходяться у сільській місцевості. Де там працевлаштуватись звільненому інженеру-хіміку чи інженеру-технологу?

–        Стратегію мусить затверджувати Кабмін?

–        Ні, це наш внутрішній документ.

–        У які строки плануєте розробити її?

–        Думаю, до кінця жовтня ми вже вийдемо зі своїм баченням.

Приватизація ДП “Укрспирту”

– Отже, яким ви бачите вихід з ситуації з приватизацією? Як, на вашу думку, слід її проводити?

– У Раді наразі є на цю тему урядовий законопроект і законопроект народного депутата Ігоря Лапіна (фракція “Народний фронт”). Ми долучились до написання депутатського законопроекту і будемо відстоювати його на комітеті аграрної політики і земельних відносин. Вважаємо, що саме у цьому законопроекті Лапіна запропонована найбільш доречна формула роздержавлення спиртової галузі.

–        Чому саме цю формулу вважаєте найбільш доречною?

–        Вона передбачає роздержавлення спиртової галузі в три етапи. Будемо чесні, не на часі огульно виставляти на продаж усю галузь. Приватизовувати, по-чесному, нема чого. “Укрспирт” – це монстр, розумієте? 80 заводів, тисячі працівників, купа документів, невирішені питання. Кримінальних справ – море. То на одному заводі вилучають документи, то на іншому. Якщо нині дивитися на “Укрспирт” в юридичній площині, то ми на темному дні океану. Якщо завтра ФДМУ розпочне розглядати наші майданчики на приватизацію, він зрозуміє, що йому дійсно нема чого продати.

Натомість по формулі, передбаченій у законопроекті Лапіна, першими будуть виділені підприємства, де зношення основних засобів сягає фактично 70%. І це є фактично потенційні майданчики для перепрофілювання на виробництво інших видів продукції. Ті підприємства, які можуть бути виставлені на продаж на другому етапі, там робочі руки потрібні. Ми будемо наполягати, аби там були передбачені інвестзобов’язання, якими за інвестором буде закріплена вимога збереження робочих місць інженерно-технічного персоналу.

–        Наскільки розумію, підприємства, які виробляють харчовий спирт, будуть виставлені на продаж, згідно з концепцією документа, на останньому третьому етапі?

–        Харчовий спирт, як ми бачимо, його дійсно треба в останню чергу продавати. Під час перших двох етапів роздержавлення державна монополія харчового спирту має бути збережена, але для того, щоб діяльність підприємств була максимально прозорою, ми готові перейти в статус публічного акціонерного товариства, блокуючим пакетом якого володітиме держава. Буде створена наглядова рада. Якщо буде бажання у вітчизняних інвесторів, у тому числі в “горілчаників”, вони можуть інвестувати в цю компанію, вводити своїх людей у наглядову раду і контролювати роботу компанії. Ми наполягаємо на збереженні державної монополії саме в сфері виробництва харчового спирту, адже є приклад, коли держава, зрештою, може бути ефективним власником і мати високу рентабельність роботи, а зазвичай в цій сфері – виробництва спирту і горілки – вона висока.

–        З якою рентабельністю працюють підприємства ДП “Укрспирту” нині?

–        Близько 15%.

–        Це при виробництві харчового спирту?

–        Ми зараз не відокремлюємо види продукції. Працюємо, так би мовити, в один кошик.  

–        На якій стадії нині перебуває законопроект Лапіна?

–        Він вже пройшов комітет економічної політики, був схвалений і готовий вийти в сесійну залу.

– Згідно з якими принципами будуть відбиратися підприємства для кожного з етапів приватизації? 

– Зараз ми проводимо технічний аудит наших підприємств і створюємо систему електронного обліку активів, у якому підприємства будуть розділені за категоріями. Зараз у кінці року передбачена річна інвентаризація. Її результати, зокрема, мають лягти в основу майбутньої бази електронного обліку підприємств. Учора, ми провели велику технічну нараду з виробничими підрозділами: кожному поставили конкретне завдання. Доручили, щоб перед тим, як виїжджати на інвентаризацію, вони передавали на заводи опитувальники. Запитання, зокрема, будуть такі: наявність основних засобів, коли підприємство востаннє працювало, яка потужність, що воно виробляло, що може виробляти. Також питатимуть кількість працівників, штатний розпис, кількість жителів населеного пункту, де розташоване підприємство. Вкажемо основних партнерів виробничих майданчиків (горлчані компанії). До речі, на 10 жовтня мені вже мають дати бачення програмістів, як буде виглядати і працювати цей реєстр. Думаю, що загалом на реалізацію проекту знадобиться не менш як 2-3 місяці. Ми вже підготували лист на ФДМУ. Просимо, аби у цьому процесі взяли участь і їхні працівники. Ми готові додати до опитувальників їхні запитання.

– Тобто в обліку будуть і підприємства, які досі не передано до ДП “Укрспирт” і залишаються у недоліквідованому концерні?

– Ми разом з головою ліквідаційної комісії концерну ДП “Укрспирт”, його також Кабмін уповноважив виконувати цю Постанову КМУ (яка передбачає передачу спиртзводів у ДП “Укрспирт” з ліквідацією їх статусу як юридичної особи), напрацьовуємо бачення. Постанова КМУ є, і її треба виконувати. Ми зараз зробили спільний наказ щодо взаємодії, і коли будемо проводити інвентаризацію, дійсно хочемо, аби нею були охоплені і не передані до ДП підприємства. Хочемо бачити все, що є в орбіті ліквідаційної комісії. Хоча ми готові і до тих випадків, які вже були в практиці: іноді, навіть представників Міністерства банально не пускають на завод. Люди дзвонять на гарячу лінію, за їхнім зверненням виїжджає комісія, і її просто не пускають на завод. І ніяких правових наслідків це немає. Я вам скажу, був би гарний вихід, якби такі комісії супроводжував “Корд” – отак заходив і рейдерів  обличчям у підлогу клав, і тоді вже заходили люди і працювали.

Ціна на спирт

–         Чи бачите нині підстави для перегляду цін на спирт?

–         Щодо ціни на спирт. Донині вона складалася буквально на коліні, кулуарно: директор з директором домовлялися.  Зараз ми виходимо з ініціативою запровадження абсолютно прозорої формули ціноутворення. Ми – державна монополія і маємо заробляти. Отже, у формулу буде забита рентабельність, з якою ми маємо працювати. Плюс якийсь має бути прибуток, адже держава вимагає, щоб ми мали прибуток. От зараз я прийшов на посаду як в. о. і бачу, що всі угоди на продаж спирту (з фіксованою ціною, – ред.) укладені до кінця року. У мене просте питання – хто міг у березні, коли вони укладалися, спрогнозувати ціну на газ, на зерно? Як можна заключити з основними партнерами договори до кінця року з фіксованою ціною?

–         Хочете змінити цю ситуацію?

–         Абсолютно. Ми зробимо прозору ціну і формулу на спирт. У ній буде закладена ціна на зерно, ціна на газ, наші адміністративні витрати плюс наша рентабельність. Це проста формула, яка до сьогодні не працювала.

–         Тобто нові угоди з 1 січня 2018 року будуть вже укладатись з цією формулою?

–         Так, угоди будуть укладатися з формулою. “Горілчаники”, звичайно, впираються, вони цього не хочуть. Їм простіше було працювати з фіксованою ціною. Але ми хочемо цю ситуацію переламати. І так само, як у нас, усі закупівлі з жовтня переходять на тендери Prozorro. І так же буде із закупівлями газу і зерна (які потрібні для виробництва спирту), щоб усім було зрозуміло, чому ціна така, а не інша. Досі тут (в “Укрспирті”, – ред.) був комітет. Вони робили зріз по ринку і вирішували, за якою ціною купляти.

–         Значить, якщо будуть угоди з формулою, то залежно від кон’юнктури ринку ціна може змінюватись по кілька разів на рік?

–         Звичайно. Вони мусять змінюватись. Нам же піднімають, до прикладу, ціну на газ? Й уряд це обґрунтовує. Ціна на зерно зростає. І відповідно від того зростає собівартість нашої продукції. Адже ми купуємо газ, зерно (для виробництва спирту, – ред.).

–         Протягом якого часу буде розроблена формула? 

–         Вона вже є в мене готова. Мені треба її тільки погодити з Міністерством аграрної політики і продовольства. Вона дуже проста: тільки кільки складових.  

–         А на якому рівні буде враховуватися у формулі рентабельність “Укрспирту”?

–         Скажу так, наразі є на погодженні фінансовий план підприємства. Можливо, до нього ми внесемо зміни. Мені треба серйозно вивчити цю ситуацію. Нам треба порахувати таким чином, аби мати гроші на модернізацію.

–         Скільки вам потрібно коштів на модернізацію?

–         Нам треба багато. І це більше, ніж ми можемо залучити, і більше, ніж можемо заробити. Адже виробничі потужності підприємств зношені в середньому на 70%. Умовно ми прикидали, що на кожний виробничий майданчик нам потрібно близько 20-25 млн грн, аби знизити собівартість продукції на 10-15%, що нам дасть можливість виходити на експорт.

–         І цих коштів наразі не маєте…

–         Дивіться, я вже казав, в “Укрспирті” досі було відсутнє правильне фінансове планування. Закупки відбувалися хаотично. Мали місце аварійні зупинки, авральні ремонти. І зараз ми хочемо це потихеньку перезавантажити. Тобто, підприємство буде запускатися в роботу тільки тоді, коли туди виїде технічний аудит: огляне підприємство, зафіксує, чи були проведені планові роботи, ремонтні роботи. І тоді буде ставитися питання про відповідальність керівника, аби план був виконаний.

–         На яку величину бачите нині потенціал для збільшення нинішньої ціни на харчовий спирт?

–         Я вважаю, що наразі ціна не є справедливою. Ті ціни, які зараз є, їх, певно, що треба розбирати. Я, чесно кажучи, не маю бажання створювати нині конфліктну ситуацію з виробниками горілки. Якщо ми будемо мати можливість рухатись хоч би з якимось прибутком і дійти до кінця року, ми вийдемо з пропозиціями про її зміну вже після того, як термін дії діючих договорів спливе – з 2018 року.

–         Тобто ви не будете переглядати діючі угоди?

–         Ні, але можемо просити “горілчаників” збільшити обсяги замовлень, аби вийти на фінансові показники, на які розраховує уряд. Знов ж таки, якщо мені фінансове управління скаже, що з такою ціною ми не проходимо, будемо вимушені переглядати ціни у бік збільшення.

–         Тобто, навіть за умови діючих договорів?

–         Навіть, так. Ну а куди нам діватись? Державне підприємство апріорі не може працювати у збиток. Але, звичайно, ми будемо враховувати думку “горілчаників”. І так, що з 1 січня до прикладу – чотириста і крапка або інша статична цифра, так не буде. Вони мусять розуміти, звідки береться та чи інша ціна. Будемо сідати з ними за стіл перемовин, показувати калькуляцію. Нам з ними треба домовлятися, але так, щоб держава не несла збитків.

–         За вашими розрахунками, наскільки зараз вже треба підняти ціну харчового спирту, аби вона була економічно обґрунтованою?

–         Навіть приблизно сказати не можу. Тому що у цьому місяці ми купуємо в НАК “Нафтогаз України” газ по 8350 грн за 1 тис. куб. м, а яка буде ціна на газ у листопаді (для промислових споживачів), ніхто не знає, бо в 20-х числах “Нафтогаз” виставить нові ціни на газ. Наразі можемо тільки приблизно розуміти ціну на сировину – на зерно. І зараз вона є найкращою для закупок. І наразі ми акумулювали максимально можливі кошти, аби закупити зерно с запасом, поки є така гарна ціна.

Виробництво державної горілки

–         У минулому в ДП “Укрспирт” виникали проекти налагодити власне виробництво горілки, чи доречний такий напрямок діяльності, на ваш погляд, у ДП?

–         Дуже слушно. Дякую, що зачіпаєте цю тему. Адже дійсно, горілчану галузь держава втратила. Попри те, що це надрентабельний бізнес. Моє бачення таке: державна горілка має бути на полицях. Адже це гарантія якості. Нині 100% продукції поставляють приватні компанії. Має ще горілчаний завод управління справами президента, але він не є великим виробником і робить певні об’єми, швидше для іміджу. У нас у ДП “Укрспирт” є, і це також буде відображено в Стратегії розвитку, відновлення виробництва державної горілки. Це природньо – якщо в нас є спирт і є лінії її розливу, то чому б нам не робити горілку? 

–         Де це може відбуватися розлив, під якими торговими марками?

–         Торгові марки – це питання маркетингу. Зрозуміло, що приватний бізнес пішов вже далеко вперед.

–         Але ж і “Укрспирт” у минулому мав практику виробництва горілки і торгові марки мав…

–         Так. Але марки були в основному регіональні. У тому ж Івано-Франківську була прекрасна ТМ “Княгинин”. Луцьк виробляв шикарну продукцію. У Луцьку, до речі, ми минулого тижня провели переговори, і перша горілчана продукція буде зроблена саме там. Там буде розлита партія, яка піде в Німеччину. Загалом плануємо відновити виробництво горілки на 3-4 виробничих майданчиках “Укрспирту”.

–         Лінії на підприємствах є?

–         Так є, я ж кажу у Луцьку. Там підприємство готове на 100%.

–         І на тих решта 3-4 підприємства, які також розглядаєте під цей проект, лінії для розливу є?

–         Так.

–         Які це підприємства?

–         Я буду готовий назвати пізніше, але ми стартуємо з нашого майданчика в Луцьку, тому що він справний.

–         А будете постачати на експорт чи на внутрішній ринок?

–         Ми бачимо величезний потенціал у першу чергу на зовнішніх ринках. Справа у тому, що нині загалом є попит на українську горілку. Наші заробітчани, яких досить багато в країнах Європи, вони відмовляються пити російську “водку”. І ми готові зробити якісний продукт і туди відправити.

–         У які країни плануєте постачати державну горілку?

–         Мова про країни, де споживають міцний алкоголь: Німеччина, Італія , Франція, Англія.

–         Маєте угоди?

–         Ні, поки що ні. (Відповідає на телефонний дзвінок. Кладе слухавку.)

Я вам скажу, щойно телефонував мій радник, людина з відомим ім’ям, засновник торгової марки “Гетьман” Новак Михайло Юхимович. От він і очолить у ДП “Укрспирт” горілчаний напрямок. Перед ним стоятиме не лише завдання відновлення напрямку горілки, але й вірно вибудувати переговорний процес з “горілчаниками”, щоб вони розуміли, що в ДП їхні союзники, а не опоненти.

–         Новак вже зарахований до штату ДП?

–         Він у штаті з 5 жовтня на посаді радника з комерційних питань. 

–         На внутрішній ринок також буде експансія державної горілки?

–         Дивіться, слово експансія – це дуже сміливо. На внутрішньому ринку потрібна маркетингова гнучкість. Тут я довіряю Михайлу Юхимовичу (Новаку, – ред.), що він зможе повести цей напрямок і скаже, як нам зайти на внутрішній ринок і стати на полицю. Один з варіантів, який я бачу, – співробітництво з торговими мережами в проектах виготовлення горілки на замовлення під private lable.

–         Також є ідея виробляти харчовий спирт у пляшках. Такий проект потрібний, на ваш погляд?

–         Він дуже доречний. Нині, я думаю, в кожному домашньому господарстві вирощують малину, полуниці, є й інтернет. І багато хто не відмовився би за рецептом, знайденим у мережі, зробити якийсь домашній лікер або настоянку домашню. Утім, банально, де людині роздобути для цього літру спирту? Хіба що купити у магазині, коли проект буде реалізовано. Тому це користуватиметься попитом, як за кордоном.

–         Олег Барна вже зареєстрував відповідний проект у Верховній Раді…

–         З Олегом Степановичем… Він до мене звертався. І я бачу, що людина цікавиться галуззю. Вболіває. Знову ж таки, він з Тернопільщини, яка є спиртовим регіоном. Його брат губернатор, і він зацікавлений в успішній роботі тернопільських спиртзаводів. У питомій вазі всіх виробників тернопільські підприємства мають тверду третину. І в них там прекрасні показники, в середньому завантаженість тернопільських спиртзаводів 80-85%. Це говорить про те, що заводи там у задовільному технічному стані. Не ламаються, стабільно працюють.

Лівий спирт

–        Як ви оцінюєте ризики виробництва лівака на потужностях ДП?

–  Слід брати до уваги, що великий ризик у плані поставок “лівого спирту” в Україну представляє Росія, Білорусь. Зокрема Республіка Молдова, де загалом ціла галузь заточена на контрабанду спирту в Україну. Йдеться про спиртопроводи через річки, масштабні перекачки. І це вже питання до силовиків, як цьому завадити. У той же час, “Укрспирт” по своїй природі не мусить здійснювати контроль за реалізацією підакцизної продукції. Ця функція покладена на ДФС. Тому на підприємствах є пости ДФС, і вона контролює підакцизні склади і спиртосховища. Ми виконуємо тільки технічну функцію по виготовленню і реалізації продукції. А контроль повністю здійснює ДФС.

Зазначу, попри це ми наразі виходимо зі своїми ініціативами щодо запобігання ризикам появи “лівого спирту” на наших підприємствах. Найближчим часом на одному з підприємств ми реалізуємо пілотний проект електронного обліку спирту, який унеможливить несанкціонований відбір спирту. Нині ж застосовується метод, при якому спирт перемірюють у радянський спосіб.          

–        Це буде запроваджено поки на одному підприємстві?

–        Поки так. Ну ви ж самі розумієте, що опір буде страшний. Якщо ми почнемо зразу рубати… Треба поступово це робити. Ми мусимо довести ефективність роботи електронного обліку і потім вже разом з ДФС виходити на те, аби запровадити його на всіх підприємствах.

–        То все ж, як ви оцінюєте ризики виробництва лівака на потужностях ДП?

–        Людський фактор завжди є ризиком. Ну от можете собі уявити, що я сьогодні викликаю уповноваженого з антикорупційної діяльності і він мені доповідає, що є у нас люди, які не виконують закон і досі не дали електронні декларації. Ну може таке бути? Щоб директор спиртзаводу… Напевно, хтось просто не хоче показувати свої статки і думає, що він там далеченько, в глухомані щось там підробляє і рука держави до нього не дотягнеться… Слухайте, ви б бачили цирк, які деякі з директорів виробляли, коли приїжджали сюди, в управління. Ховають за рогом дорогі іномарки і йдуть сюди пішки. Ну це смішно… Але ж я тут третій рік працюю, я це бачив. 

–        Ви будете міняти директорів на спиртзаводах?

–        Я думаю, що зараз з перезавантаженням менеджменту ми дійдемо до практики, яка вже широко застосовується приватними компаніями – задіємо процедуру на поліграфі.

–        А звільняти їх будете?

–        Дивіться, для мене на першому місці є економіка. Якщо директор на своєму місці: його підприємство показує гарні показники в роботі, є підтримка трудового колективу, вміє працювати, то сенс його міняти? Огульних звільнень не буде.

Вбивство Панкова

–        Цього року сталася надзвичайна подія. Був застрелений Віктор Панков – помічник Олега Дрожжина, ви були з ним знайомі? Маєте версії чому це сталося?

–        Версії, напевно, мають бути в слідства. Наскільки я слідкую за ходом цього розслідування, не дуже слідкую, якщо чесно. Людей з “Укрспирту”, певно, що викликають на допити, і я також ходив. Все, що мені відомо, що начебто слідство вже має якусь версію і навіть вже вийшло на якихось замовників. Але я не хочу коментувати чутки. Що стосується особистості Віктора Панкова. Він був звичайним працівником. Я не знаю, за що в нього могли забрати життя. Він на той момент точно ні на що не впливав, ні на які процеси. Був, як і я, радником. Курував біоетанол, ходив до керівництва, пробував робити напрацювання в цій сфері. Але він не мав жодного впливу: його могли слухати, могли і ні. Через що його вбито? Для мене це загадка. Але, кажуть, слідство просувається.

Та все не так гладко, згоден. У березні напали на голову нашої ліквідаційної комісії (курує питання ліквідації концерну “Укрспирт”. Має право призначати керівників підприємств, контролює фінансові звіти). Людині зробили “подарунок” на День народження – проламали битою голову.  

–        Як він зараз почувається?

–        Вийшов на роботу.

–        Що в цьому випадку було причиною, відомо?

–        Він вступив у боротьбу за підприємства, над якими держава втратила контроль.

        Які це підприємства?

–        Наприклад, Зірненський спиртзавод в Рівенській області. Та таких є десяток. Зараз також в Івано-Франківській області іде боротьба за підприємство в центрі Івано-Франківська, у якого є 6 га землі. Його штучно довели до банкрутства і вже почали різати. Хотіли цю землю віддати під забудову. Люди (працівники, – ред.) просто обурилися, викинули тих ліквідаторів, звернулися до суду. Касація була задоволена. І це сталося тільки тому, що ті люди, які його відстоювали, вони фактично жили під касаційною інстанцією в Киеві, а до того жили під Апеляційним судом у Львові й казали, що підемо і перекриємо трасу міжнародного значення. І зрештою відстояли підприємство. Ігор Ільчишин (голова ліквідаційної комісії) зайняв у тій ситуації абсолютно державницьку позицію – підтримав трудовий колектив. Призначив в. о. людину, яку трудовий колектив рекомендував. А по інший бік там “тітушки”. І цей завод вони не хочуть випускати з рук, адже це була справжня кормушка для “тітушні” й банди перевертнів у погонах.

У нас була також історія із захопленням Угерського спиртзаводу. Якщо ви загуглите його назву, це Донбас – що там було. 80 “тітушок” у камуфляжах, три автобуси. Світлошумові гранати людям під ноги кидали. Захоплювали, одним словом, завод. Тільки коли депутати від групи “Львівщина” з трибуни Верховної Ради почали вимагати втрутитися міністра МВД (Арсена Авакова) і Хатію Деканоідзе (на той момент голова Нацполіції, – ред.), туди приїхала Нацгвардія. І тільки коли розставилися снайпери, аж тоді та “тітушня” поїхала з заводу. А по закону це не рейдерство, нема такого слову, це перешкоджання законній господарській діяльності. Крапка. Розумієте?

        Заробітна платня голови ДП “Укрспирт” цікава, аби це все виносити на своїх плечах?  

–        Якщо дивитися в зрізі того, що зараз запропонував Кабінет міністрів, вона цікава. Зараз я отримую заробітну платню як радник, і вона даже менша ніж у моїх заступників. Ставка 20 і надбавка в районі 30 тис.

–        А скільки передбачив Кабмін на посаді голови?

–        Навіть не знаю точно, десь 100 тис. грн на місяць буде.

–        Скільки отримують директори спиртзаводів?

–        Десь по 20 тисяч. Але це вже після підвищення, а до того мали і 8, і 2 тисячі. І я б, до речі, дуже хотів, аби журналісти проаналізували їхні декларації та подивилися, що ті бояри повиставляли в електронних деклараціях.

Розмовляла Олена Голубєва 

Перегляди: 3
Читай нас у та
Адреса: https://agroreview.com/content/yurij-luchechko-yakshcho-zavtra-fdmu-rozpochne-rozhlyadaty-majdanchyky-ukrspyrtu-na-pryvatyzaciyu-to-zrozumiye-narazi-nema-choho-prodaty
Like
Цікаво
Подобається
Сумно
Нічого сказати