З магазинів виробникам повертають багато непроданої ковбаси

Про це ГолосUA повідомив експерт з продуктів харчування Володимир Масалітін.

За словами експерта, закономірним є той факт, що з споживчого кошика українців практично зникли ковбасні вироби.

«Середня вартість ковбаси, мінімум, 150-170 грн за кілограм. Середньої якості ковбаса,  - 120-130 грн. Зрозуміло, що за такими цінами вона стає недоступною для людини з пенсією, припустимо, в 1300 грн», - зазначив Володимир Масалітін.

Експерт при цьому пояснив, що з боку виробників також зрозумілі такі розцінки на ковбасу, оскільки зростають ціни на сировину, електроенергію, транспортні послуги.

«У виробників немає кредитних грошей, а м'ясо мало хто дає з відстрочкою платежу. М'ясо продають тільки за гроші. Якщо порахувати, то виробнику, щоб зробити закупівлю, потрібно витратити 100-150 тис. грн. При цьому потрібно врахувати, скільки повернення йде виробникам з супермаркетів. Повертають море не купленої ковбаси», - пояснив експерт.

«10% повернення виробники, як правило, пускають в переробку, решту викидають. Зрозуміло, все це лягає на собівартість продукції», - резюмував Володимир Масалітін.

Навіть варена ковбаса по 150 грн стає недоступною для більшості українців з мінімальним доходом.

Про кореспонденту ГолосUA повідомив експерт з продуктів харчування Володимир Масалітін.

За словами експерта, закономірним є той факт, що з споживчого кошика українців практично зникли ковбасні вироби.

«Середня вартість ковбаси, мінімум, 150-170 грн за кілограм. Середньої якості ковбаса, «паршива» - 120-130 грн. Зрозуміло, що за такими цінами вона стає недоступною для людини з пенсією, припустимо, в 1300 грн», - зазначив В. Масалітін.

Експерт при цьому пояснив, що з боку виробників також зрозумілі такі розцінки на ковбасу, оскільки зростають ціни на сировину, електроенергію, транспортні послуги.

«У виробників немає кредитних грошей, а м'ясо мало хто дає з відстрочкою платежу. М'ясо продають тільки за гроші. Якщо порахувати, то виробнику, щоб зробити закупівлю, потрібно витратити 100-150 тис. грн. При цьому потрібно врахувати, скільки повернення йде виробникам з супермаркетів. Повертають море не купленої ковбаси», - пояснив експерт.

«10% повернення виробники, як правило, пускають в переробку, решту викидають. Зрозуміло, все це лягає на собівартість продукції», - резюмував Ст. Масалітін.

 

Джерело: http://ru.golos.ua/ekonomika/ekspert_iz_supermarketov_proizvoditelyam_vozvraschayut_mnogo_neprodannoy_kolbasyi_iz
Golos.ua © 2015

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

ТОП-15 фактів про український АПК

Пропонуємо вашій увазі підбірку досягнень аграрної України, зібрану виданням agroone.info:
 

1.Україна входить до трійки світових лідерів з виробництва ячменю, є одним з найбільших виробників цукрових буряків, а також входить до сімки світових лідерів з виробництва цукру, рослинної олії, свинини і картоплі.

2. За останні 20 років врожайність кукурудзи в Україні зросла більш ніж на 50%. Щоб помістити весь урожай кукурудзи, вирощеної в Україні за один рік, знадобиться 43 олімпійських стадіони, або ж поїзд довжиною 3700 км (дорівнює відстані від Києва до Мадрида). Сама ж кукурудза є найпоширенішою сільськогосподарською культурою в світі (більше 38% від загального виробництва зернових).

3.
Україна є світовим лідером з виробництва соняшнику (понад 27% загального світового виробництва) і виробляє соняшникової олії більше, ніж весь світ  оливкового: вітчизняною соняшниковою олією можна заповнити тисяча вісімсот п'ятьдесят два басейни для плавання. В цілому, за останні 5 років виробництво олійних культур в Україні зросло на 67%.

4.
З українських горіхів можна спекти півмільярда київських тортів.

5.
Перший рамковий вулик був винайдений в Україні в 1814 р Петром Прокоповичем. Україна в останні роки впевнено зберігає своє місце в трійці світових лідерів з виробництва меду, випереджаючи країни Європи за обсягами виробництва меду в кілька разів. До того ж, Україна посідає перше місце в світі з виробництва меду на душу населення (1,5 кг).

6.
У структурі експорту продовольчих товарів через порти України найбільшу частку займає зерно - 73%. Україна займає третє місце в світі з експорту кукурудзи та ріпаку, і четверте - за експортом зернових. Головними імпортерами української кукурудзи є Іспанія, Єгипет, Іран, Японія і Корея.

7.
Українська молочна продукція користується попитом в 40 країнах світу. Серед головних імпортерів молочної продукції українського виробництва - Казахстан (17%), Данія (15%) і Молдова (10%).

8.
В аграрному секторі працює кожен п'ятий українець.

9.
Кожен третій долар, який отримує Україна, приносить аграрний сектор, протягом останніх декількох років є головним локомотивом вітчизняної економіки. В цілому, агропромисловий комплекс забезпечує 14% обсягу ВВП України.

10.
Українські аграрії годують 140 мільйонів чоловік на планеті. Українською пшеницею можна 4 місяці годувати всіх голодуючих в Індії; ізраїльтяни могли б 4 місяці харчуватися українською курятиною; жителів Фінляндії можна півроку годувати українським медом, а яєць, вироблених в Україні, вистачить на те, щоб два дні годувати омлетами всіх жителів ЄС.

11.
Площа запасів українського чорнозему дорівнює площі Великобританії. На території України зосереджено 1/4 всіх запасів чорнозему на планеті. Чорноземи при правильній обробці дають найбільшу кількість врожаю. Тому під час Другої світової війни німці навіть вивозили чорнозем в поїздах.

12.
Земельний фонд п'яти українських аграрних компаній дорівнює площі невеликої країни. П'ять найбільших агрохолдингів (UkrLandFarming, NCH, «Кернел Груп», «Миронівський хлібопродукт» та «Українські аграрні інвестиції») розпоряджаються земельним фондом, який можна порівняти з площею Словенії, а це - 20 273 км2. Також на полях українських аграріїв могли б поміститися два Кіпру або півтори Чорногорії.

13.
Середньостатистичний українець за рік з'їдає близько 150 кг картоплі.

14.
На момент незалежності в Україні налічувалося 19,4 млн. свиней. На сьогодні поголів'я свиней скоротилося до 8,3 млн.

15.
Середньостатистичний українець споживає всього 18 кг свинини на рік і це в три рази менше, ніж середньостатистичний німець.

Джерело:
agropravda.com

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Бізнес на козячому молоці: в Черкаській області подружжя відкрило успішну ферму

У Черкаській області чоловік і жінка, втративши транспортний бізнес у місті, заснували козячу ферму в селі. З молока роблять сири, масло, згущене молоко і навіть морозиво, і від клієнтів немає відбою, пише Сегодня.

Масло, йогурти, сметана, кілька видів бринзи, сир рікотта, згущене молоко і навіть морозиво – асортимент продукції на фермі в Усиків, як у магазині. Починався цей бізнес три роки тому – тоді подружжя позбулися бізнесу в місті. Тепер в Усиків – своя міні-ферма.

Подружжя охоче діляться успіхом бізнесу. Кажуть, для старту потрібна пара кіз і кілька тисяч гривень на сепаратор.

На Черкаському ринку козяче молоко – на вагу золота. Продавці кажуть: попит величезний, більшу частину товару забирають постійні клієнти.

Лікарі лікувальні властивості козячого молока і продуктів на його основі підтверджують, але є і протипоказання – наприклад, захворювання підшлункової залози або індивідуальна непереносимість лактози.

Якщо ж протипоказань немає, лікарі радять щодня пити 150 грамів козячого молока або з'їдати 50 грамів продуктів з нього.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Квоти на зернову продукцію по ЗВТ з ЄС виглядають смішно - голова УЗА

Президент Української зернової асоціації (УЗА) Микола Горбачьов в інтерв’ю «Главкому» розповів, чи відчули українські експортери зерна результат від Зони вільної торгівлі з Євросоюзом.

«Головна перемога в тому, що відкриття зони вільної торгівлі з ЄС стимулює наших чиновників імплементувати європейські норми. Це перемога у просуванні українських товарів до Європи. Наша продукція сьогодні менш конкурентна від європейської, проте тепер вона буде покращуватися. Від цього виграють і внутрішні споживачі також», - заявив Горбачьов.

На думку експерта, українська зернова продукція менш конкурентоспроможна у зв’язку з тим, що у нас досі не змінені стандарти.

«Вони писалися ще в часи СРСР, коли наша країна була імпортером пшениці. Основну частину пшениці ми завозили, наприклад, з США. І всі норми і стандарти у нас прописувалися виключно для переробників всередині країни. Сьогодні, коли ми щорічно виробляємо 26-27 млн тонн пшениці, з яких 17,5 млн тонн експортуємо, звісно, треба більше звертати уваги на зовнішні ринки та зовнішні стандарти», - додає президент Української зернової асоціації

Горбачьов вважає, окрім того, що Україні потрібно покращувати якість води, що використовується, також потрібно покращувати, наприклад, якість борошна та хліба, який випікається.

«Для цього потрібно змінити процеси, описані в стандартах ще в радянські часи. Про що саме мова? От у Франції для випікання хлібу використовують пшеницю більш низької якості, але отримують більш якісний хліб, ніж у нас. Бо у них є можливість це борошно змішувати з іншими добавками, в тому числі, із клейковиною. Суху клейковину можна додавати в борошно зі слабкою клейковиною і отримувати його вищої якості», - радить голова УЗА.

Також профільний експерт розповів, що для українського експорту зерна означають квоти, отримані з початком дії зони вільної торгівлі

«Квоти на зернову продукцію виглядають смішно. 37% нашої зернової продукції йде в країни Євросоюзу. А нам виділяють просто смішні квоти. Ну, наприклад, за квотами ми можемо експортувати 625 тис. тонн кукурудзи. А ми туди відправляємо близько 5 млн тонн. Оці безмитні 625 тисяч – це, звісно, додаткова можливість. Але за великим рахунком для зернового ринку це абсолютно ніщо. Економічний ефект від таких квот нульовий», - резюмував Горбачьов.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Правила щодо реконструкції та будівництва ферм змінилися

Вони стосуються і тваринницьких господарств. Так, згідно із ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності» та ЗУ «Про оцінку впливу на довкілля»:

- категорії складності об’єктів містобудування замінено класом наслідків (відповідальності);

- скасовано окремий вид документу, який дає право на виконання будівельних робіт, — декларацію про початок виконання будівельних робіт;

-змінено норми, що регулюють отримання дозволу на виконання будівельних робіт;

- включення в проектну документацію результатів оцінки впливу на довкілля і необхідність подання таких результатів для отримання дозволу на виконання будівельних.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Система квот на цукор в ЄС скасовано

Про це повідомляє УкрАгроКонсалт.

Система квот на цукор була введена ЄС в 1968 році поряд з підтримкою рівня цін для виробників, встановлених значно вище світових ринкових цін. Рішення про припинення системи квот на цукор було прийнято державами-членами в 2006 році. В період 2006-2010 рр. цукровий сектор був повністю перебудований і отримав підтримку у розмірі €5,4 млрд. Середня ціна на цукор в ЄС відновилася з кінця 2016 року до 500 €/т і була стабільною в останні кілька місяців.

Скасування системи квот дає виробникам можливість гнучкіше реагувати на реалії ринку і, особливо, на умови нових експортних ринків. Це також значно спрощує поточну політику і адміністративне навантаження для операторів, виробників і трейдерів сектора.

У той же час для продовження підтримки цукрового сектору ЄС, у разі несподіваних порушень на ринку, можуть бути використані різні заходи загальної сільськогосподарської політики Євросоюзу. Вони включають істотний імпортний тариф ЄС (за межами пільгових торговельних угод), можливість надавати підтримку для забезпечення зберігання продукту та застосування антикризових заходів при кризовому зростанні або зниженні ринкових цін.

Нагадаємо, ЄС є провідним світовим виробником бурякового цукру (приблизно 50% від загального обсягу). Однак буряковий цукор становить лише 20% світового виробництва цукру; решта 80% отримують з цукрової тростини. Велика частина цукрових буряків ЄС вирощується в північній половині Європи. В ЄС також є значні потужності по переробці імпортного цукрового очерету в цукор.

 

 

 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview