182818
178171

З початком нересту вступає в силу щорічна заборона на вилов риби

Згідно Наказу Держрибагентства України "Про заходи щодо встановлення весняно-літньої заборони на лов водних біоресурсів у рибогосподарських водних об'єктах України в 2018 році", з урахуванням погодження Інституту рибного господарства НААН України з метою охорони водних біоресурсів в період їх природнього відтворення в рибогосподарських водних об'єктах, вводиться заборона на лов всіх видів риби в період з 1 квітня по 9 червня (включно) 2018 року, за винятком любительського риболовства однією поплавковою вудкою з одним гачком на рибалку або спінінгом в світлий час доби з берега в місцях визначених іхтіологічними відділами Обласних Управлінь рибоохорони. Ці терміни можуть бути змінені в разі виникнення будь-яких чинників, що впливають на розмноження риби

Робиться це з метою збереження вітчизняних рибних ресурсів і створення сприятливих умов для нересту риб. Адже нерест - це найвідповідальніший період в житті риб.

Асоціація рибалок України закликає громадян бути відповідальними і дотримуватися Правил рибальства. А так саме реагувати на факти браконьєрства. Якщо ви стали свідком правопорушення на воді, просимо невідкладно повідомляти за телефоном «Гарячої Лінії» Держрибагентства 0-800-50-52-50 Адже від того як пройде нерестовий компанія залежить кількість риби в наших водоймах!

 З 1 квітня в областях України та Києві розпочнеться нерестова заборона на лов риби. Терміни заборони в різних регіонах і областях можуть відрізнятися в залежності від погодних умов, проте в основному сезонний нерестовий період визначається термінами з 1 квітня по 9 червня.

Правила аматорського лову риби під час нересту передбачають: вилов тільки з берега, тільки в межах населеного пункту в місцях, де немає природних нерестовищ, лише не забороненими знаряддями лову - 1 вудкою / донкою з одним гачком або спінінгом, при цьому треба суворо дотримуватися норм вилову - до 3 кг/доба на людину; Риболовля в природних нерестовищах категорично заборонена. Місця, де можна і де заборонено рибалити і чіткі дати заборони на риболовлю на конкретної водоймі визначаються територіальними управліннями рибоохорони.

У період нересту заборонено проводити днопоглиблювальні, вибухові та інші види робіт на Землях Водного Фонду, добувати піщано-гравійні суміші, займатися розчищенням русел річок, берегоукріплення, проводити змагання зі спортивного рибальства, займатися підводним полюванням, пересування плавучих засобів (човнів) згідно Закону який визначає в нерестовий період «час тиші», а так само Правила навігації в цей період обмежені: пересування дозволено тільки структурам, які займаються охороною водойм.

За порушення Правил рибальства в період нересту передбачено покарання від адміністративних штрафів до кримінальної відповідальності. Відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення, за незначне порушення правил рибальства передбачено попередження або накладення штрафу на громадян від 34 до 170 грн, на посадових осіб від 170 до 510 грн; за грубе порушення правил рибальства (наприклад, рибальство із застосуванням вогнепальної зброї, електроструму, вибухових або отруйних речовин, інших заборонених знарядь лову, промислових знарядь лову особами, які не мають дозволу на промисел і т.д.) передбачений штраф 340-680 грн з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення, на посадових осіб 510-850 грн з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення. Залежно від ступеня завданих збитків, за грубі порушення передбачена також кримінальна відповідальність - штраф 3400 - 6800 грн або позбавлення волі на строк до 3 років з конфіскацією знарядь і засобів лову, та незаконно добутих водних біоресурсів.

Крім штрафу за незаконний вилов правопорушнику нараховується сума компенсації за нанесенні збитки за кожну виловлену рибу, незалежно від її розміру і ваги. Так, згідно Постанови Кабінету Міністрів України №1209 від 21.11.2011 встановлено суми в грн: судак - 510, сом - 425, щука - 340, короп - 306, білий амур, товстолобик - 255, плоскирка, синець - 85, карась, окунь і верховодка - 17, лящ - 170, линь - 119 грн., краснопірка - 68 грн., подуст - 34 грн.

"Шановні рибалки та любителі відпочинку на водоймах, Асоціація рибалок України звертається до Вас і просить в цей період року шанобливо і дбайливо ставитися до водних мешканців, які готуються до нересту, – звертається голова Асоціації Олександр Чистяков. – Допоможіть захистити рибу, не допускайте варварського її вилову в період нересту! Не залишайтеся байдужими до порушень природоохоронного законодавства та у разі виявлення фактів браконьєрства на водоймах повідомляйте про них в природоохоронні та правоохоронні органи".

 

 



Кому належать найбільші виробники свинини

Минулий рік був не легким для виробників свинини. Основною причиною, яка негативно впливала на розвиток ринку, стала африканська чума свиней (АЧС). Через вірус багато підприємств були змушені скоротити поголів'я, пише Бізнес Цензор.

Станом на 1 вересня 2016 року в Україні налічувалося 7,5 млн голів. На аналогічну дату 2017 поголів'я становило 6,8 млн голів. За даними Асоціації свинарів України, станом на 1 березня 2018 року, загальне поголів'я свиней в Україні – 6 млн голів. У промисловому секторі – 3,3 млн, у населення – 2,7 млн.

Станом на 1 січня 2018 року поголів'я становило 6,1 млн, що на 8,2% менше, ніж станом на аналогічну дату 2017 року. Так, АЧС щорічно збільшує втрати сектора, а ціни на продукцію для споживача зросли практично в два рази з кінця 2016 року.

У 2018 році АЧС не відступає. З початку року було зафіксовано 41 випадок, 14 з них – домашні свині. А збитки вітчизняного свинарства через АЧС вже досягли 200 млн грн.

У 2017 році близько 42% внутрішнього пропозиції живця свиней з боку промислового сектора забезпечували 15 компаній. Ці виробники в кінці 2017 року утримували понад 122 тис. свиноматок.

Загальна чисельність свиней цих господарств становить 1,3 млн голів – майже 40% від сукупної кількості свиней у сільськогосподарських підприємствах України, зафіксованої на 1 січня 2018.

Рейтинг найбільших компаній очолили "АПК-Інвест", "Даноша" та "Нива Переяславщини".

"АПК-Інвест" володіє товарним брендом "м'ясна весна", "Колбаспищепром" і фірмової роздрібної мережі "м'ясна весна".

Власник підприємства – Борис Колесніков, міністр інфраструктури в Кабміні Миколи Азарова (2010 – 2013 роки), організатор Євро-2012 в Україні, власник кондитерської компанії "Конті".

"Даноша" – українська сільськогосподарська компанія, яка належить данським інвесторам. В Україні її курирує роботу Крістіан Якобсен.

"Нива Переяславщини" – спільне україно-британське підприємство. Випускає продукцію під ТМ "П'ятачок". Кінцевий бенефіціар – Олександр Мостіпан.

ТОП-15 найбільших виробників свинини
1 "АПК-Інвест", Борис Колесніков
2 "Даноша", Goodvalley, Данія
3 "Нива Переяславщини" Олександр Мостіпан
4 "Глобинський свинокомплекс", Олександр Кузьмінський, власник "Глобинського м'ясокомбінату"
5 "Агропродсервис", Андрій Баран
6 "Бахмутський аграрний союз", "Індустріальний союз Донбасу" (ІСД), Олександр Катунін, РФ
7 "Галичина-Захід", Zythomir Holding A/S, Інвестиційний фонд Центральної та Східної Європи, Nordic Environment Finance Corporation, (Данія)
8 "Агропромислова компанія", Валентина Попова, власник "Мелітопольського м'ясокомбінату"
9 "Барком" Олег Баран, власник "Родинна ковбаска", Володимир Баран Олександр Баворовський
10 "ЭкоМит", Міжнародна корпорація Choice Genetics
11 "Аграрна компанія 2004", Сергій Лабазюк, народний депутат ("Воля народу"), власник "Витагро"
12 "Рантьє", Сергій Касьянов, екс-губернатор Дніпропетровської області, голова KSG Agro
13 "Золотоніський Бекон", Фрунзе Казарян, Дмитро Ткаченко - брат губернатора Черкаської області Юрія Ткаченка. Їм же належать супермаркети "Моллі" і "Золотоніська вирощувати індичат фабрика"
14 Агропромисловий комплекс "Насташка", Олексій Прудіус, Станіслав Чужа, Сергій Підгайний, Ігор Тяжкий
15 "Колос", Сергій Куніцин, власник м'ясопереробного заводу, ряду свинокомплексів.

Ваш вибір 'Цікаво'.


Звідки молоко: 600-700 тис т сировини перебувають у тіні

Голова Ради директорів Спілки молочних підприємств України Вадим Чагаровський пояснив у інтерв’ю «Главкому», звідки за таких умов ми беремо молоко.  

За даними експерта, українська молочна галузь в 1990 році переробила більше 18 млн т молока. В минулому році ми переробили більше 4 млн т молока: «Дивіться, у рік у нас виробляється 2,7 млн т індустріального молока, від цього віднімаєте 10% на вигодування телят, залишається 2,5 млн т - це та кількість, яка переробляється на молочні продукти. До цих 2,5 млн т додайте 1,5 млн т молока від населення. Загалом галузь виробляє приблизно 4,1 млн т молока на рік. Це статистичні дані».

Чагаровський підкреслює, що, найімовірніше, статистика враховує не все, бо існує тіньовий ринок.
«Це ринок, який працює за готівку. За готівку маленькі цехи купують у бабки молоко, переробляють і теж за готівку продають. Звісно, воно ніде не обліковується. За моїми розрахунками, такого молока у нас в рік переробляється приблизно 600-700 тис. т. Воно продається на локальних ринках, не в мережах чи магазинах. Його можна знайти лише в райцентрах, на базарах», - пояснив експерт.

Як зазначає Чагаровський, наша молочна продукція сьогодні дорога, і українець споживає її значно менше, ніж за радянських часів.

«За тих часів була обґрунтована норма споживання молочних продуктів для того, щоб поповнити баланс поживних речовин, - говорить експерт. - Кожен українець мав спожити 380 кг молока в рік, через молочні продукти. Сьогодні люди не доїдають і не отримують ту кількість речовин, яка необхідна для здоров'я. Як формується наша статистика споживання молочних продуктів? Те вигадане молоко, про яке ми говорили, ділять на кількість населення і кажуть: «У нас споживання ось таке». Насправді треба рахувати лише те, що спожито, бо ж не все вироблене молоко йде для споживання. Його використовують ще на вигодування телят, селяни самі споживають молоко, і тільки надлишок здається перекупникам. Тож українці стали споживати значно менше молочної продукції. За моїми підрахунками, ця цифра становить приблизно 84-86 кг у рік».

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Нова інтерактивна карта показує зміни клімату в будь-якій точці світу

На карті представлені метеорологічні дані за останні 50 років зареєстрованих на 50 000 міжнародних метеорологічних станціях по всій Землі. Про це пише propozitsiya.com.

«Карта демонструє різноманітність клімату і його зміну з плином часу. Це потужна ідея, яка може надихнути на безліч досліджень», - сказав Степінскі.

Для цього проекту він об'єднався з польським дослідником Павелом Нетцелем, який працював в лабораторії Степінскі в Університету Цинциннаті. Використовуючи щомісячні записи із загальнодоступної бази даних WorldClim, вони розробили візуальний спосіб для дослідників віртуально вивчати закономірності і мінливості клімату з плином часу в будь-якій точці світу.

Павло Нетцел стверджує, що карта, яка називається ClimateEx, особливо корисна при порівнянні й зіставленні незв'язаних або географічно віддалених місць, оскільки погода в залежності від пори року може варіюватися в широких межах.
«ClimateEx - це в основному освітній інструмент.

Використовуючи його можна легко отримати відповіді на такі питання: де в світі є клімат як в Х'юстоні? Де я можу знайти місце з таким приємним кліматом як у Флориді?»
Карта також може допомогти передбачити, які області матимуть сприятливий для екстремальних погодних явищ клімат в місцях, де історично їх було мало.

«Користувач просто вказує місце, де зараз зустрічаються торнадо і ClimateEx знаходить всі місця, де через 50 років клімат сприятиме їх виникненню», - сказав він.
Автори стверджують, що сервіс не призначений спеціально для пророкувань надзвичайних ситуацій, але він може бути дуже корисним, оскільки дозволяє заглянути в майбутнє. «Це допомагає підготуватися до загроз, таких як поява екстремальних погодних явищ або збільшення їх кількості», - додав він.

На думку Степінскі карта досить проста для використання і розуміння, тому звичайні люди можуть використовувати її з більш особистих міркувань, наприклад, плануючи свою наступну відпустку або переїжджаючи в нове місто.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Найбільший виробник цукру в Україні отримає $30 млн кредиту

Відповідне рішення ухвалене радою директорів корпорації 23 березня, передає НВ.

Фінанси будуть спрямовані на розвиток тваринництва, торгівлю зерновими та олійними культурами, а також для впровадження на підприємствах Астарти нових технологій.

За даними IFC, реалізація проекту дозволить холдингу знизити частку викидів в атмосферу і відходів при виробництві, скоротити споживання води, газу, забезпечити економію коштів при виробництві та зберіганні цукрових буряків.

Відзначається, що це вже четверта програма співпраці з агрохолдингом з 2012 року.
Агропромхолдінг Астарта - найбільший виробник цукру в Україні з часткою виробництва близько 25%, земельний банк якого становить 245 тис. га. Також компанія займається виробництвом молока та переробкою сої.

Компанія здійснює діяльність в Полтавській, Вінницькій, Хмельницькій, Тернопільській, Житомирській, Чернігівській, Черкаській і Харківській областях.

Найбільшими акціонерами Астарти є бізнесмен Віктор Іванчик і міжнародна фінансова група Fairfax Financial Holdings Limited, акції компанії торгуються на Варшавській фондовій біржі.

Ваш вибір 'Подобається'.


Плодоовочева асоціація створює об`єднання виробників та експортерів яблук

За інформацію асоціації, зацікавленість в кооперації висловили 26 підприємств, що виробляють яблука. Більшість з них мають сертифікати GlobalGAP або знаходяться в процесі отримання, пише landlord.ua.

Ці підприємства спільно вирощують близько 140 тис. тонн яблук на рік, маючи потенціал виробництва більше 180-200 тис. тонн, оскільки чимало садів ще не почали повного плодоношення.

Підприємства забезпечені сховищами майже на 60% від потужності виробництва та активно інвестують у власні лінії для зберігання продукції.

Загалом у засіданні ініціативної групи зі створення кооперації взяли участь понад 30 учасників з 11 областей України: виробники яблук, виробники та експортери овочів і ягід, провідні агрономи-практики яблучного бізнесу, провідні експерти-практики з експорту свіжої плодоовочевої продукції, спеціалісти ФАО.

За результатами засідання було вирішено розпочати створення кооперативу та визначити обсяги сортів та клонів яблук, що можуть успішно експортуватися, та розробити спільні підходи до вирощування, збирання та зберігання цих сортів.

УПАО зазначає, що платформа відкрита для всіх, хто зацікавлений в експорті плодоовочевої продукції найвищої якості та готовий розглядати співпрацю з колегами, як спосіб підвищення добробуту.

Ваш вибір 'Подобається'.