З початку липня подорожчало більшість соціальних продуктів

За перші 20 днів  скасування державного регулювання цін на соціальні продукти подорожчали 14 найменувань зі списку 23-х соціальних продуктів харчування. Про це на своїй сторінці у Facebook написав експерт Олексій Дорошенко, передає УНН.

"За даними Держстату, за останні двадцять днів зросли ціни на м'ясо та вироби з них: курячу тушку – 3,8 грн, сало – 2,1 грн, яловичину та варену ковбасу – на 1,5 грн, свинину – на 1,3 грн. На сьогодні середня ціна курячої тушки становить 49,3 грн за кг, сала – 47 грн за кг, яловичини – 105,7 грн за кг, "соціальної" вареної ковбаси – 68,2 грн за кг, свинини – 98,4 грн за кг.

Стабільні ціни залишились на "соціальний" хліб, що не може не радувати пересічних українців", - зазначив він.

О.Дорошенко також відзначив здешевлення капусти на 3,5 грн, буряка – на 2,2 грн, курячих яєць – на 2 грн, картоплі – на 1,7 грн, гречки – на 1 грн, моркви – на 80 копійок.

"А ось цибуля, навпаки, подорожчала на 70 копійок. Відтепер, капуста у середньому коштує 13,2 грн за кг, буряк – 7 грн за кг, курячі яйця – 9,9 грн за десяток, картопля – 8,4 грн за кг, гречка – 24,1 грн за кг, морква – 13,5 грн за кг, цибуля – 11,8 грн за кг", - додав він.

Нагадаємо, КМУ скасував державне регулювання цін на соціальні продукти. 

Йдеться, зокрема, про борошно, хліб, макаронні вироби, крупи, цукор, яловичина, свинина і м’ясо птиці, ковбасні вироби варені, молоко, сир, сметана, масло вершкове, олія соняшникова, яйця курячі.

За прогнозами нардепа С.Тригубенка, рішення Кабінету міністрів щодо скасування державного регулювання цін на продукти харчування призведе до підвищення цін, падіння купівельної спроможності населення з одночасним подальшим зростанням соціальної напруги в суспільстві.

Додамо, що за підсумками першого кварталу 2017 року подорожчало майже 80% усіх соціальних продуктів.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Консервні заводи в Україні мають проблеми із заготівлею огірка

Для цього є принаймні 2 головні причини: збільшення попиту з боку переробних підприємств та затримка у визріванні ранніх ґрунтових огірків, через холодну весну.

«Саме зараз погодні умови для огірків аж ніяк не гірші, ніж звичайно у цей період, але  визрівання ранніх огірків таки відбувається з великою затримкою саме через холодну весну, тому сьогодні зібрано в середньому на 35-40% менше огірка, ніж зазвичай, станом на другу  половину липня. Сталося це переважно внаслідок аномально холодної весни. Саме тоді розвиток рослин втратив "швидкість", загальмував. В деяких господарствах огірки більш пізнього висіву навіть обішли у визріванні ранні огірки, що є досить нетиповим явищем. А от попит з боку переробних підприємство помітно збільшився, і це суттєво підтримує ціни -  розповідає Вадим Дудка, директор ООО «Агроаналіз».

Як стало відомо «Інфо-Шувар», в минулому році у другій половині липня, огірки теж коштували десь  6-8 грн/кг (0,21-0,28 EUR/кг), але тоді причиною було скорочення виробничих площ і слабка врожайність. В цьому році фермери навіть трохи розширили виробництво, втім, ціни майже не змінились і поки не поспішають знижуватись. Переробники кажуть, що такі ціни є зависокими для них,  втім  за даними «Інфо-Шувар, сьогодні консервні заводи погоджуються приймати огірок  «зеленець» по 4-7 грн/кг (0,13-0,23 EUR/кг), а ціни на корнішон сягають 10-12 грн/кг (0,33-0,4 EUR/кг). В попередні два роки  за таких умов більшість підприємств відмовлялись від закупівлі, деякі навіть заміняли огірок кабачком, який був в 2-3 рази дешевшим.

«Останні 2 роки консервні заводи мали досить суттєві залишки консервованого огірка на складах – це було наслідком  введення заборони постачання української консервації до Росії, – розповідає Тетяна Гетьман , експерт плодоовочевого ринку Східної Європи. – В цьому сезоні більшість заводів поновили закупівельну активність, саме тому, зараз  попит на ґрунтовий огірок вищій, ніж  в попередні два роки. Втім, саме за останні 2 роки відносини між переробником та фермером дуже зіпсувались, перш за все, знизився рівень довіри фермерів до консервних заводів. Навіть до  сьогодні,  переробні підприємства мають  заборгованість перед фермерами за сировину, яку отримали ще кілька років тому. Звісно, це не сприяло розвитку виробництва ґрунтового огірка в Україні і сьогодні обумовлює певні проблеми для консервних заводів із закупівлею огірка в поточному сезоні».

За даними  «Інфо-Шувар», сьогодні на найбільшому в Західній Україні оптовому ринку «Шувар» огірок пропонується по 5-7 грн/кг (0,17-0,23 EUR/кг) , на гуртових ринках України огірок пропонується за ціною 7-8 грн/кг (0,23-0,27 EUR/кг), за такою ж ціною продають огірки і на ринку «Столичний» у місті Києві.  На ринку «Нежданий» у Херсонській області, ціна за огірок перебуває на рівні 6-7 грн/кг (0,2-0,23 EUR/кг).

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Україна обігнала Росію за темпами експорту зернових

Станом на 19 липня 2017 року, відповідно до оперативних даних, експорт зернових культур з Росії з початку 2017/18 МР (з 1 липня) склав 1,101 млн тонн, - випливає з офіційної статистики прес-служба Мінсільгоспу РФ, пише hubs.ua

За даними російського відомства, 520 тис. тонн із зазначеного обсягу склала пшениця, 276 тис. тонн - ячмінь, 298 тис. тонн - кукурудза.

«Темпи експорту на звітну дату на 6,2% поступалися торішнім - за відповідний період 2016/17 МР з РФ було експортовано 1,174 млн. тонн зерна. При цьому показник відвантажень пшениці на 37,8% нижче за результат на 19 липня 2016 р, ячменю - на 11,3%. У той же час обсяги експорту кукурудзи в 18,6 рази вище торішніх», - відрапортували російські чиновники.

У той же час, як станом на 19 липня 2017 року, Україна експортувала 1,25 мільйона тонн зерна нового врожаю, що на 141 тис. тонн менше, ніж станом на аналогічну дату минулого року.

За даними Мінагрополітики, зокрема, з України було експортовано 194 тис. тонн пшениці; 370 тис. тонн ячменю; 689 тис. тонн кукурудзи.

В українському відомстві нагадали, що в 2016/2017 МР із України було поставлено на зовнішні ринки 43,9 млн тонн зерна: пшениці - 17,5 млн тонн, ячменю - 5,4 млн тонн, жита - 11,4 тис. тонн і кукурудзи - 20,7 млн ​​тонн.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На Сумщині сворюють ягідний агрокластер

Про це повідомляє прес-служба Сумської ОДА.

Особливу увагу в ході розмови приділено створенню кластеру з вирощування малини, адже Лебединщина здавна славиться вирощуванням ягід. В Межирічі є всі сприятливі умови для створення та подальшого розвитку кластеру з ягідництва з огляду на економічну ефективність та переваги вирощування малини порівняно з іншими культурами.

Це підтверджують і економічні розрахунки, розроблені спеціалістами обласного Департаменту агропромислового розвитку. Малина – рентабельна культура, прибуток  на вирощуванні якої отримують вже в перший рік плодоношення ягід. У подальшому зростає урожайність малини, відповідно, зростають і доходи від її реалізації. При цьому у комплексі заходів необхідно зосередитися також на налагодженні ринку збуту ягідної продукції та формуванні достатніх обсягів для її реалізації, - поділилися досвідом місцеві підприємці, котрі вже започаткували власну справу.

Створення агрокластерів є одним із напрямків обласної Програми розвитку АПК-2020 та ефективним інструментом для успішної роботи малого та середнього бізнесу. Адже це сприятиме підтримці зайнятості сільського населення, створенню додаткових можливостей для зростання доходів індивідуальних домогосподарств, малого та середнього аграрного бізнесу, стимулювання молоді до започаткування та ведення агровиробництва в сільській місцевості.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Україна нагодує свининою грузинську армію

Глава оборонного відомства Леван Изорія пояснив цей крок дефіцитом відповідної продукції від грузинського виробника, пише УНІАН.

За його словами, проблему окреслив діючий постачальник, який письмово звернувся до Міноборони. «Постачальник звернувся з листом до міністерства про те, що на ринку спостерігається дефіцит грузинської продукції, і існують великі ризики з точки зору безперебійного постачання грузинської армії. Це тема не тільки постачання, а й безпеки країни. Щоб оминути ці ризики, ми прийняли адекватне рішення», — заявив Изорія.

Слід зазначити, що з ініціативи екс-міністра оборони Тінатін Хідашелі з 2015 року грузинська армія забезпечувалася виключно продукцією місцевого виробництва.

За неофіційними данними, Міноборони Грузії вже уклало контракт про постачання м'яса з українською компанією на суму 1,64 мільйонів доларів. Примітно, що в першому кварталі 2017 року Грузія стала головним імпортером української свинини. У січні-березні в Грузію вирушило близько 78% від загальної кількості експортованого м'яса — вартість цієї продукції склала 2,8 мільйона доларів.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Декларації МінАПК щодо підтримки садівників розходяться з реальними справами

Про це повідомляє прес-служба Асоціації «УКРСАДПРОМ».

Кабінет міністрів України оприлюднив постанову від 12.07.2017 р. №508, згідно з якою вносяться зміни до постанови КМУ від 15.07.2005 р. №587 «Про затвердження Порядку справляння збору та використання коштів на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства». Зазначені зміни були прийняті без публічного обговорення та узгодження із садівниками.

«Нам прикро, що декларації керівництва Міністерства аграрної політики та продовольства України щодо підтримки садівників розходяться з реальними справами. Зокрема, оновлений порядок не спрямований на боротьбу з корупцією у питанні розподілу бюджетних коштів та не забезпечить реальної підтримки садівників. На жаль, прийняті зміни не вирішують проблему розподілу державної підтримки у «ручному режимі». Зазначені кошти, як і раніше, будуть виділятися через МінАПП, а фактично окремим «лояльним» компаніям у ручному режимі чиновниками попереднього «режиму», – зазначив голова Асоціації «УКРСАДПРОМ» Дмитро Крошка.

Зазначимо, що 29.11.2016 р. Загальними зборами Асоціації «УКРСАДПРОМ» було одноголосно прийняте звернення до керівництва МінАПП про недовіру профільному відділу міністерства через його бездіяльність щодо підтримки розвитку садівництва. На жаль, міністерство проігнорувало звернення Асоціації та не вжило жодних заходів для сприяння встановлення прозорого державного управління в галузі.

Нагадаємо, що державний борг перед підприємствами галузі садівництва, за бюджетною програмою 2801350 «Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними» складає 255 млн. грн. і садівники масово звертаються до судів про примусове стягнення цих боргів. При цьому, незважаючи на це, міністерство робить все аби уникнути виплати заборгованих коштів, постійно подаючи апеляційні і касаційні скарги, затягуючи розгляд справ судами. Апеляційні та касаційні суди виносять рішення на користь садівників, у результаті з МінАПП додатково вже стягнуто як з платника судового збору майже 0,5 млн. грн. Отже, МінАПП більше витрачає бюджетних коштів на боротьбу із садівниками, замість того аби направити їх на державну підтримку самих виробників галузі.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview