174499

З початку року зарплата у сільському господарстві зросла майже на третину

Про це повідомляє прес-служба МінАПК.

Загалом, у січні-вересні цього року середня заробітна зарплата у сільському господарстві склала 5 585 гривень, що 47% більше ніж за аналогічний період минулого року.

Середньомісячна заробітна плата у сільському господарстві, разом із лісовим та рибним господарством, у січні-вересні 2017 року складала 5 863 грн (у січні-вересні 2016 року – 4 060 грн).

Тарифи на залізничні вантажоперевезення продовжать підвищувати

В Україні тариф на вантажні залізничні перевезення буде підвищуватися, — повідомив міністр інфраструктури Володимир Омелян, пише hubs.ua.

«Підвищення залізничних тарифів, яке ми вже відчули в цьому році на 15%, – безумовно, на жаль, буде не останнім для того, щоб залізниця вийшла з тієї ями, в якій вона знаходиться», – розповів чиновник на презентації проекту постійної логістичної стратегії та плану дій для України, які були розроблені за підтримки Світового банку.

При цьому Омелян не уточнив, у які терміни будуть збільшуватися тарифи і наскільки.

Раніше повідомлялося, що з 30 жовтня 2017 року набув чинності наказ Міністерства інфраструктури від 20 жовтня №357 «Про внесення змін до коефіцієнтів, що застосовуються до тарифів на перевезення вантажів у межах України та пов'язані з ним послуги».

Документ ввів в дію індексацію тарифів на вантажні залізничні перевезення на 15%.

В «Укрзалізниці» запевнили, що після подорожчання послуги всі кошти від індексації тарифу компанія буде акумулювати на окремому інвестиційному рахунку та планує публічно звітувати про їх використання.

Україна може залишитися без свинини: поголів’я свиней стрімко скорочується

Про стрімке падіння поголів’я свиней свідчать дані Держкомстату, повідомляє прес-служба Асоціації тваринників України.

Якщо на 1 листопада 2016 року в Україні їх налічувалося 7 338 100 голів, то за рік ця цифра знизилася на або майже на 8,9%, і становить 6 687 500 голів.

Ще в 2016-му падіння було не таким швидким, зокрема, кількість свиней знизилася на 4,6% порівняно з 2015-м роком.

Тобто, можна говорити, негативна динаміка стала удвічі швидшою.

«Така невтішна картина – логічний результат критичної ситуації з африканською чумою свиней, яку ми маємо зараз, - прокоментувала голова Асоціації тваринників України Ірина Паламар. - Ще у 2015 році ми прогнозували, що якщо не вжити термінових заходів щодо боротьби з АЧС, Україна може залишитися без свинини. І ось що маємо зараз: виробники вирізають поголів’я сотнями тисяч, а ціна м’яса й сала для споживача зросла майже удвічі. І поки що дієвих кроків від влади для зупинення АЧС не спостерігається. Хоча ще в лютому 2017 року ми разом із підприємцями, науковцями та Держпродспоживслужбою розробили та передали на розгляд Мінагрополітики проект «Програми профілактики та боротьби  з поширення захворювання африканської чуми свиней на території України на 2017-2022 роки». Та до цього часу документ не підписаний, а припадає пилом десь у кабінетах. Дуже шкода, що влада не усвідомлює всієї серйозності цієї проблеми, яка веде нас до зникнення цілої галузі тваринництва».

Про те, що головною причиною падіння поголів’я свиней є саме АЧС, свідчить і статистика минулих років. Погляньмо на цифри:

У 2013 році, коли чуми в країні ще майже не було (крім поодиноких випадків), кількість свиней станом на 1 листопада була 8 405 500 голів, що було більше на 3,7 % до попереднього 2012 року року.

А вже в 2014, коли спалахи АЧС зафіксували вже 16 випадків АЧС у трьох областях України, поголів’я впало на 1,5% і становило 8 099 800 голів.

В 2015 році ця цифра знизилася вже на 3,2% і становила  7 695 900 голів, в 2016-му – на 4,6%, і тепер вже маємо зниження на 8,9%.

Таким чином, загальна кількість свиней від 2014 року, коли країну почала охоплювати епідемія АЧС, знизилася більше ніж на 1,7 млн голів!

Україна встановить новий рекорд з експорту меду (інфографіка)

Експерти порахували, що за даними ДФС та ДССУ, за 10 місяців поточного року було експортовано 53,7 тис. тон меду загальною вартістю $103,2 млн. Для порівняння, за підсумками всього 2016 року, ці цифри становили 57 тис. тон або $97,3 млн.

 
Трійка лідерів серед покупців українського меду залишилася незмінною, але Німеччина практично наздогнала США.

Ціни на огірки побили рекорд за роки незалежності України

Про це повідомляє «АПК-Інформ: овочі і фрукти».

За даними щоденного моніторингу проекту, тільки за тиждень огірок на українському ринку подорожчав на 20-33%. Сьогодні ціни на цю продукцію варіюються в межах 40-42 грн/кг (1,28-1,35 євро/кг), що є рекордним показником для середини листопада за всю історію незалежності України.

Таке стрімке подорожчання огірка спровоковано дефіцитом цієї продукції, оскільки більшість тепличних комбінатів вже завершили сезон реалізації. У той же час, поставки огірка з Туреччини поки досить незначні і нестабільні, що, за словами трейдерів, пов'язано з несприятливими погодними умовами в цій країні.

Які потенційні економічні збитки від передачі державних земель у власність громад

10 листопада на засіданні Національної ради реформ головою комітету з питань аграрної політики та земельних відносин – Олександром Бакуменком була озвучена ініціатива щодо передачі всіх державних земель за межами населених пунктів (не враховуючи 5-7% земель особливого призначення) об'єднаним територіальним громадам, а в регіонах, де ОТГ ще не створені, – районним адміністраціям.

Про це пише у своєму блозі на НВ Григорій Кукуруза, економіст IMF group of Ukraine

Про який ресурс йдеться?

На сьогодні у розпорядженні Держгеокадастру знаходиться 10,4 млн га сільськогосподарських земель. З яких – 7,4 млн га або майже 72% передано в користування державним підприємствам та науковим інститутам (наприклад, тільки земельний банк НААН становить 478 тис. га). Відповідно до Земельного Кодексу, земельні фонди даних установ можуть бути передані на місця тільки в разі їхньої ліквідації, про що мова поки не йде. А ось 28% або 3 млн га, які залишилися і які Держгеокадастр здає в оренду, як раз будуть віддані на відкуп місцевим васалам. Маю сміливість припустити, що мова йде про вилку в $280-450 млн щорічного тіньового доходу.

На чому грунтується дана оцінка? Згідно з постановою Кабміну №413, прийнятою в червні – мінімальна ставка орендної плати за лотами держ. земель повинна бути не нижчою за 8% їхньої нормативно-грошової оцінки. При цьому, оскільки всі торги по аукціонах прав оренди в обов'язковому порядку були переведені в електронну форму, що функціонує на платформі Blockchain і не допускає будь-яких зловживань, – за підсумками 9 місяців 2017-го року середня ставка оренди вже виросла до 14% від НДО.

Але постанова №413 стосується виключно земель державної форми власності, решта землі (включно з комунальною власністю, куди пропонується передати землі Держгеокадастру) регулюються Податковим кодексом, де мінімальна ставка оренди становить всього 0,3-1% (ставка орендної плати не може бути нижчою, ніж ставкв земельного податку). З огляду на, що середня нормативно-грошова оцінка 1 га сьогодні становить 31 тис. грн – легко розрахувати, що різницю в 8-13% (припустимо, що деяка частина земель все ж буде здаватися прозоро і середньозважена ставка оренди впаде не до межі в 1%, – а буде знаходитися в проміжку 1-6%) або (14% - (1-6%))*31 тис. грн*3 млн га = 280-450 млн. $ тепер будуть як раніше – заносити кешем головам ОТГ або районних адміністрацій. Фактично, передаючи держ. землі на місця, замість декларованої децентралізації ми, – навпаки знижуємо потенційні доходи місцевих бюджетів від здачі земель в оренду з 13 млрд грн до 1-5 млрд грн і переводимо різницю в тінь.

Проте,це лише частина потенційних економічних збитків від передачі державних земель у комунальну власність.

Основна проблема, вважай, в тому, що, позбавляючи Госгеокадастр землі, ми ризикуємо зірвати земельну реформу формату "рівності стартових можливостей", яку передбачає урядовий законопроект і зіткнутися або з черговим продовженням мораторію, або – хаотичним введенням землі в обіг. Оскільки ключовою метою земельної реформи є вирівнювання конкурентного поля в АПК і створення тимчасових преференцій для малих і середніх фермерів. Для цього урядом пропонується двоетапне зняття мораторію. Спочатку – введення в обіг приватизованих на аукціонах 1,5-2 млн. га держ. земель, які повинні встановити цінові орієнтири на ринку, але головне – дозволять сформувати фінансовий ресурс для надання фермерам безпроцентних іпотечних кредитів під покупку земельних масивів до 200 га. І тільки потім – становлення повноцінного ринку землі, де фермери і агрохолдинги будуть мати рівні можливості щодо формування своїх земельних банків.

Очевидно, що змусити керівництво 201-ої ОТГ і ще більш ніж сотні районних адміністрацій провести прозорі аукціони з приватизації земель, що їм належать, – а потім змусити на базі сформованого ресурсу на таких же прозорих умовах надати місцевим фермерам безвідсоткові кредити під придбання землі – абсолютно нереально. Масштаб відкатів і розпилювання на кожному етапі досягне таких обсягів, що позитивний ефект початкової мети – укріплень позицій малого та середнього фермерства – буде повністю знівельовано.

Таким чином, використовуючи рамкове сприйняття слова "децентралізація", яке так подобається народу, окремі особи в Адміністрації Президента замість того, щоб допомогти профільному міністерству відбити атаки агролобі і провести земельну реформу – навпаки, намагаються зміцнити Вертикаль за допомогою корупційного кешу. Дуже шкода, що політтехнологи, які їх консультують, оцінюють електоральний ефект від підтримки влади головами ОТГ і районних адміністрацій вище, ніж ефект від проведення найбільш очікуваної як світовою спільнотою і внутрішнім бізнесом, так і громадянами України економічної реформи. Залишається сподіватися, що дана ініціатива не знайде значної підтримки у Верховній раді і буде забута, як інструментарій – пережиток старої епохи.