З прилавків приберуть неякісне молоко, але за екстра сорт доведеться доплатити

Якість українського молока ходить наблизити до європейського. Минулого тижня Мінагрополітики оприлюднило проект наказу «Про затвердження вимог до безпеки і якості молока і молочних продуктів», який покликаний адаптувати нормативну базу України до стандартів ЄС. Нові вимоги торкнуться як експортерів (відразу після набрання наказом чинності) так і всіх інших операторів молочного ринку (з 1 січня 2019 р.) Норми за змістом мікроорганізмів в молоці, що йде на переробку, будуть знижувати поступово, до 2022 року аж року.

У Міністерстві не заперечують, для того, щоб відповідати європейським стандартам, українським виробникам потрібно буде витратитися на оновлення виробничих потужностей. Скільки - в відомстві сказати не змогли, посилаючись на те, що все буде залежати від величини оператора ринку, і від того, які стандарти він вже застосовує на своїх заводах.

Хто не буде відповідати новим стандартам сплатить штраф: для юросіб - в розмірі десяти мінімальних заробітних плат, для фізосіб-підприємців - шести мінімальних зарплат. Але Держпродспоживслужба заспокоює, штрафувати буде не огульно - у багатьох випадках спочатку обійдеться приписом.

«Якщо наказ набуде чинності - будемо його виконувати. Щоб уникнути корупційний ризик, законодавець вирішив визначити конкретну суму штрафу і тим самим уникнути можливостей впливу перевіряючих на оператор ринку. З 19-ти видів порушень, за якими можуть бути накладені фінансові санкції, по 8-ми регулятор повинен спочатку видати припис - письмова вимога посадової особи органу контролю про усунення порушення. Його невиконання тягне за собою застосування заходів адміністративного впливу у вигляді штрафу», - розповіли в Держпродспоживслужбі.

Якісне молоко відразу не з'явиться

Самі ж виробники хоч і виступають за прийняття нових вимог до якості молочної продукції, все ж попереджають - відразу вони не зароблять.

«Причина - дві третини молока виробляється" на подвір'ях «якість там дуже погане. Важка ситуація з антибіотиками. Ми таке молоко не приймає. Але інші, не дуже відомі виробники, беруть, тому що їх ніхто не контролює. Тобто, немає рівних умов конкуренції. А якщо є куди збути неякісну сировину, то навіщо голову морочити і витрачати кошти. Те ж саме і з використанням рослинних жирів - фальсифікат є, і з ним потрібно боротися жорстко»- розповів голова наглядової ради групи компаній «Молочний альянс» Сергій Вовченко.

В швидкий перехід на молоко сорту екстра сумніваються і експерти. На їхню думку, до 2022 року багато виробників можуть не встигнути перейти на нові стандарти і терміни доведеться зрушувати.

«З цього року у Госпродпотребслужби розгорнуті повноваження з контролю. До цього поважають себе компанії, ключові виробники продукції з незбираного молока та сирів, і так вибраковують неякісну сировину - без стороннього контролю. Але у нас довгий час діяв стандарт зі звичними вимогами сортності. Щоб зараз перейти на інший, найвищий - необхідно робити інвестиції в обладнання, персонал і витратні матеріали, це нешвидкий процес. Питання в бажанні продовжувати бізнес при додаткових інвестиціях, тобто зменшувати маржу і працювати над собою. Багато хто готовий, багато - немає», - помітив провідний аналітик «Інфагро» Максим Фастеев.

Ціни виростуть

Проте кажуть молочники, якщо виключити корупційну складову, нові нормативи все ж дозволять поліпшити сировину і потіснити фальсифікат. Але нововведення може відбитися і на ціні молочного продукту.

 «Ціна трохи збільшиться по молоку з дворів, але не через витрати, а тому, що може виникнути дефіцит сировини на певному проміжку часу. Буде недостатня пропозиція - підскочать ціни. Але ринок сам відрегулює. Головне, щоб політики не втручалися з ідеями встановити мінімальні закупівельні ціни. У Раді є такий проект від одного з депутатів», - помітив Сергій Вовченко.

Експерти пояснюють, що граничні вимоги до змісту в молоці мікроорганізмів (до 2022 року проект передбачає п'ятикратний зменшення показника) не приведе до зловживання виробників антибіотиків. Адже лабораторія легко визначить їх зміст і заверне поставку сировини.

Щоб дотримуватися нормативів, потрібно дотримуватися трьох ключових вимог:

  1. Здорові корови;
  2. Доїння без контакту з повітрям (доїльний апарат);
  3. Молоко повинно охолоджуватися до температури не вище 8 ° С.

А для цього ферми потрібно обладнати досить дорогим сучасним доїльним і холодильним обладнанням. Що неминуче відіб'ється на ціні кінцевого продукту, повідомляє UBR

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Що дасть українському селу новий фермерський закон

Днями Президент Петро Порошенко підписав закон "Про стимулювання діяльності фермерських господарств". Документ серйозно змінюється уклад роботи тих, хто трудиться на селі, їм вносять зміни в Податковому кодексі, а також в 4 законі:

  1. "Про фермерське господарство"
  2. "Про державну підтримку сільського господарства України"
  3. "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування"
  4. "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичні особи-підприємці та громадські формування".

Українці, що працюють на своїй землі, відтепер можуть отримати статус фермерів, можливість легально продавати свою продукцію і право на пенсію. Влада намагається зупинити втечу аграріїв з країни (на заробітки в Європу) і відхід у тінь тих господарів, які залишилися на батьківщині.

Тіньові ферми

Тінізація фермерського сегмента просто колосальна: в овочівництві вона перевищує 80%, у виробництві м'яса - 60%, молока і молокопродуктів - 40%. І вона не перестає рости.

За даними ДФС, у 2015 році в сільгоспвиробників-виставки Список платників податку IV групи 39,2 знаходилося млн га, а в 2016 році площа скоротилася до 18,5 млн га. При цьому самі фермерські площі, зрозуміло, нікуди не зникли, просто перестали оформлятися договори оренди, і землі, що знаходяться в офіційній обробці, скоротилися більш ніж в 2 рази.

Згідно акуратною оцінкою Світового банку, в тіні фактично обробляється понад 12 млн га землі, тобто не менше 30% загальної площі.

На даний момент власники наділів масово відмовляються від укладення офіційних договорів оренди з сільгоспвиробниками, так як це дозволяє їм вижити в сучасних умовах і зберегти прибуток за рахунок відмови від сплати податків. В результаті держбюджет недоотримує близько 16 млрд грн., І якраз це і хоче виправити влада законом "Про стимулювання діяльності фермерських господарств".

Фермерські сім'ї

Щоб зробити умови роботи на агроринку привабливими для власників земельних ділянок, їм пропонують працювати безпосередньо без посередників. Закон дає можливість жителям села легалізуватися в формі підприємницької діяльності сімейного фермерського господарства і стати платниками єдиного податку четвертої групи за умови обов'язкової відповідності всім критеріям:

  • заняття виключно вирощування і відгодівлю сільськогосподарська продукція;
  • проведення своєї діяльності за місцем податкової адреси;
  • невикористання праці найманих працівників;
  • члени фермерського господарства фізична особа-підприємець може бути тільки члени його сім'я;
  • розмір земельного фермерського ділянки повинен бути не менше 2 га і не більше 20 га.

"До прийняття цього закону сільські родини, навіть створивши сімейне фермерське господарство, не могли ставитися до тієї чи іншої групи платника податків і, відповідно, не мали можливості використовувати переваги спрощеної системи оподаткування" - пояснив UBR.ua нововведення керуючий партнер Міжнародної юридичної компанії Код евгений Ковтуненко.

За його словами, новий підхід може дати поштовх до виведення з тіньового сектора саме сімейних фермерських господарств, які раніше були змушені збувати свою продукцію неофіційно без сплати податків і отримання в майбутньому гідної пенсії.

 "До переваг для звичайного жителя села здійснювати легальне господарювання можна віднести можливість виходити на організовані аграрні ринки і реалізовувати свою власну продукцію за ринковими цінами, а також отримувати державну допомогу як учасника цільових програм" - вважає Ковтуненко.

З ним погодився і керуючий партнер юридичної фірми Braxton Павло Мороз.

«Цей закон дозволяє всім громадянам, які займаються невеликими агропромисламі, наприклад, працюють на своїй землі, отримати офіційний статус фермерів. Він дозволить таким підприємцям абсолютно легально продавати їх продукцію, отримувати соціальний захист і врешті-решт право на пенсію, що для багатьох є важливим і принциповим », - сказав він.

Одним з цікавих нововведень закону є можливість створювати сімейні фермерські господарства без отримання статусу юридичної особи. До введення даної норми фермерські родини перебували в нерівних конкурентних умовах.

Закон хороший, але виконуватися не буде

Втім, фермери, які вже давно займаються фермерським господарством, скептично оцінюють перспективу впровадження нового закону. Вони звертають увагу на дві головні загрози - нав'язливість перевіряючих органів і невиконання державою своїх обіцянок.

«Закон хороший, але і що з того? Як він буде виконуватися? На місцевому рівні закони не діють. У нас фіскальні органи ніколи не працюють в правовому полі. Податкова міліція не мали права ходити по фермерським господарствам «колядувати», але все одно ходив, навіть після того, як її законодавчо скасували. Навіщо селянин оформляти фермерство, якщо до нього почне ходити "колядники"? Так його "ні" і податківці його «не бачать», - сказав президент Асоціації фермерів і і приватних землевласників України Микола Стрижак.

За його словами, має змінитися покоління, щоб люди перестали боятися державних органів і платити хабарі і незаконні побори. На виконання нового закону він не вірить.

 «Нема дурних. Люди не хочуть йти в фермерство, тому що вони розуміють, що це ризик, що це обман. Закони не працюють! Коло потрібно багато платити. Обіцяні на цей рік мільярд дешевих кредитів в 1,5-2% річних на підтримку фермерських господарств ми так і не отримали. Кредити ми беремо 30-32% «, - підкреслив  фермер Черкаської області Василь Драч.

Міжнародна практика

У різних країнах робляться різні заходи для стимулювання фермерства та виведення його з тіньового сектора. Наприклад, в США введені інструмент страхування ризиків - в зв'язку з ризиками втрати через негоду або хвороба худоби фермери на законодавчому рівні має право отримати від держави страхових компенсацій.

«У Франції є високорозвинена мережа профспілок, яка стежить за умовами праці фермерів і збереженням мінімального рівня доходів навіть у разі неврожаю або природних катаклізмів. При розрахунку суми доходу, який підлягає оподаткуванню, беруться до уваги середні показники вартості продукції, яку виробляє фермер, витрат, які він має, а також загальна врожайність сільгоспкультур і продуктивність худоби «- навів ще один приклад Євген Ковтуненко.

У Нідерландах серед субсидій, які може отримати фермер, існує програма гарантування частини позики, яку може взяти на себе держава. Претендувати на цю програму можуть молоді фермери до 39 років. Її мета - залучення молодих підприємців в сільському господарстві.

Таким чином, Україна поки ще далекі від передових країн в цьому питанні. Вона запропонувала своїм селянам заплатити податки і отримати за це мізерну пенсію в майбутньому.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як через вибрики погоди врожай постраждав

У Німеччині та Франції, вже підрахували, що втрати врожаю складуть, як мінімум, 20%. Згідно з першими оцінками регіональних влад Німеччини, посуха завдала шкоди сільському господарству більш, ніж на один мільярд євро. 

Німецькі аграрії озимої пшениці зберуть на 20% менше торішнього, а озимого жита - на 28% менше.

За словами Європейської асоціації виробників фруктів і овочів (PROFEL), екстремальна засуха, що тривала останнім часом в Європі, викликала найсерйозніші за останні 40 років проблеми для овочевого сектора в ЄС.

"Через спекотну і суху погоду, яка тривала протягом липня в більшості районів континенту, овочі продовжували страждати і врожайність різко впала. Сьогодні ситуація для виробників та переробників овочів склалася найсерйознішою за останні 40 років", — повідомили в Асоціації.

Особливо постраждали від посухи Франція, Бельгія, Нідерланди, Німеччина, Великобританія, Угорщина та Польща.

Цей рік став третім поспіль для гороху та бобів, коли вони істотно страждають від погодних умов. Так зниження врожайності цих культур коливається від 20% до 50%.

"У деяких виробничих регіонах на півдні Європи перший врожай бобів зазнав втрат від сильних штормів (повені та граду). Для цибулі втрати становлять від 15 до 50%; крім того постраждали кабачки та шпинат. У багатьох регіонах другий врожай шпинату, квасолі та цвітної капусти дуже сильно постраждав через посуху ", - підкреслили в Європейській асоціації виробників фруктів і овочів.

Страждають від погодних аномалій і найближчі сусіди України. Так, холодна весна і літня посуха в російських регіонах призведуть до зниження збору зернових. Природні катаклізми в цьому році стали випробуванням практично для всіх регіонів країни. За оцінкою Мінсільгоспу РФ, втрати врожаю зерна в поточному році в Росії із-за погодних умов можуть скласти близько 30 мільйонів тонн. 

Що стосується Білорусі, то такої посухи, як в 2018-му, в країні не було вже 70 років. За останніми даними, в Брестській області пошкоджено 52 тис.га посівів, в Гомельській від посухи загинуло 63,5 тис. га сільськогосподарських культур, в Гродненській області 38 тис. га зернових планується прибирати на сінаж, 30 тис. га посівів сільгоспкультур пошкоджено в Могильовській області, в Мінській області - близько 40 тис. га посівів зернових, повідомляє «БелТА» з посиланням на міністра сільського господарства і продовольства Білорусі Леоніда Зайця.

Засуха перетворила в вище названих районах Білорусі 70 гектарів озимих в пил, усі колоски до одного порожні. Збитки будуть підраховані пізніше, але вже і так зрозуміло, що витрати аграрії понесли серйозні, а зерна буде зібрано мало.

Зараз жнива в Україні йдуть повним ходом. Якими будуть загальні втрати врожаю - поки неясно. Однією з причин збоїв у графіку цьогорічних жнив стали погодні катаклізми. У травні - червні деякі регіони потерпали від посухи, а з липня їх накрили дощі. У підсумку на окремих ділянках урожай вигорів, а на деяких - зерно "з'їв" грибок через підвищену вологість. Дощі  також зіпсували якість зерна, і велика частина пшениці перейшла в клас кормової. 

З упевненістю можна сказати, що через погодні умови врожаю цьогоріч буде менше. Про це в один голос кажуть аграрії в різних куточках країни. 
 
"У зв'язку з інтенсивним накопичення тепла почався одночасний розвиток практично всіх сільськогосподарських культур. Навіть якщо згадати про плодові – почалося цвітіння вишні, абрикоса, яблуні, всього одночасно. Хоча повинно бути розтягнуте в часі. Що стосується зернових, то за об'ємами буде менше, ніж минулого року. Це абсолютно об'єктивні умови", – пояснила керівник відділу агрометеорології Укргідрометцентру Тетяна Адаменко.

«Україна є зоною ризикованого землеробства. З незапам'ятних часів раз в три роки буває поганий рік неврожайний. Цей рік виявився досить складним для України, в якій «найкращі землі і найкращі люди, але є чотири ворога – весна, літо, осінь і зима». Погані погодні умови в нашій країні (посуха, затяжні дощі) вплинули на якість врожаю і на його кількість», - підкреслив директор з інновацій та розвитку "Аграрної Агенції АГРОС",  експерт страхового ринку Володимир Юдін.

За його словами, у веденні аграрного бізнесу сама основна проблема для фермерів — це погода, яка вносить корективи в стан врожаю, і як результат — прямо впливає на маржу. Саме тому застрахувати основні ризики вкрай важливо. 

«В запасі у будь-якої людини, що займається підприємництвом, завжди повинен бути резервний варіант на випадок настання форс-мажорних обставин. Це допомагає йому з найменшими втратами вийти з будь-якої кризової ситуації. Якщо ж ми ведемо мову про агробізнес, то кількість можливих ризиків тут значно вище. І в першу чергу це ризики природного характеру. Не можна займатися сільгоспвиробництвом, не маючи гарантії повернення вкладених коштів, бо біда різного характеру може чекати посіви в будь-який момент, так як ідилічна погода двадцятирічної давності, уявленнями про якої живуть в Україні, вже давно  закінчилася. Страхування сільськогосподарських ризиків – єдиний спосіб гарантувати фінансовий результат виробнику. Страхування своїх врожаїв - це своєрідна «подушка безпеки» для фермера в разі повеней, посухи, граду і т.д», - зазначає Володимир Юдін.

Він підкреслив, що не тільки праця фермера, але і страховка від агроризиків дозволяє бути впевненим у завтрашньому дні і майбутнього прибутку.

«Скільки можна сподіватися на «авось», кожен раз прокидатися серед ночі, коли град барабанить по даху або тривожно вибігати на поле, побачивши хмари диму? Хіба не краще  будувати плани на майбутнє розуміючи, що гроші були, є і будуть. Сільське господарство нагадує гру в російську рулетку: ніколи не можна бути впевненим 100 % у тому, чи збереш врожай. Програми страхування від сільгоспризиків допоможуть заощадити гроші, час і нерви. І навіть обираючи варіанти страхування, фермерам теж не доведеться напружуватися, адже є фахівці, які все зроблять за них і запропонують кращі умови на ринку страхування, щоб клієнт отримав максимум вигоди за мінімальні гроші», - зазначає експерт.

На ринку страхових послуг компанія "Аграрна Агенція АГРОС" пропонує фермерам кращі умови страхування врожаю і якісний ризик-менеджмент, який забезпечує фінансові виплати і гарантує підтримку протягом усього строку дії договору страхування. Компанією розроблені і впроваджені ефективні методи встановлення збитку з різних сільськогосподарських культур. 

«Аграріям важливо розуміти, що насправді вони страхують не так сільгоспкультури, як власний бізнес. Агрострахування - це надійний регулятор фінансових потоків, який забезпечує грошові надходження не в окремих випадках, а постійно. Бо сільгоспвиробник завдяки відшкодуванню завданих збитків отримає можливість пересіяти свої поля чи компенсувати значну частку очікуваного доходу. Недаремно в народі кажуть, що скупий платить двічі, тому аграріям не варто економити на страховці», - зазначає Володимир Юдін.

Довідка:

Агенство Агрос спеціалізується на одному з найскладніших видів страхування - агрострахування. Для українських агровиробників розроблені різні програми страхування сільськогосподарських культур, які включають в себе як страхування від окремих погодних ризиків, так і страхування комплексу таких ризиків.

Контактні телефони: (044) 229 01 34 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як заробляти на вирощуванні лаванди

Однією з таких трав є лаванда, і з неї отримують цінну лавандову олію. Кілограм такого масла коштує від 100 до 270 доларів, а його всесвітній ринок щорічно зростає на 6,5%. Якщо в 2016 році його грошовий еквівалент оцінювався в $ 76 млн, то до 2024 року прогнозується вже $ 124,2 млн.

Про це повідомляє Pro-Consulting.

На нашому континенті великі лавандові плантації можна зустріти у французькому Провансі, в Англії, Росії. Лідером з виробництва масла з цієї трави є Болгарія. В Україні також вирощується лаванда, але з втратою Криму, де були основні посадки, дана галузь прийшла до занепаду. Залишилися лише невеликі ділянки по 0,5-1 га в інших регіонах. Таким чином, ніша вирощування лаванди в нашій країні виявилася вільна, і в ній можна створити рентабельне господарство з гарними перспективами розвитку.

Аналітиками Pro-Consulting розроблений бізнес-план такого агропідприємства. Він передбачає вирощування лаванди на площі в один гектар. Для реалізації проекту необхідно вибрати ділянку з відповідними грунтово-кліматичними умовами для росту цієї теплолюбної рослини. З цією метою цілком підійдуть південні регіони нашої країни.

Посадкова кампанія лаванди починається з жовтня. На її проведення необхідно 19,1% від загального обсягу фінансування. Найбільша стаття витрат - управління персоналом, вона складе 57% від загальної суми.

Всього на створення підприємства з вирощування лаванди потрібно $ 73 тис., А окупляться вони менш ніж за два роки, точніше за 19,8 місяців з урахуванням дисконту.

Бізнес, заснований на вирощуванні лаванди, можна буде в подальшому розширити шляхом додавання потужностей з її переробки. З урожаю даної трави, зібраної на одному гектарі, виходить 60-70 кг ефірного масла плюс побічний продукт - лавандова вода. А це вже набагато більший рівень доходів.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Антиукраїнський законопроект, або 7 міфів про інновації

А лобісти бізнес-інтересів мультинаціональних виробників продовжують «годувати» громадськість міфами про «інновації». Цим запроданцям мало того, що торгівля пестицидами в Україні з 2015 року практично не регулюється: вони ще намагаються «проштовхнути» у Верховну Раду Законопроект № 6606, який відкриє в країну доступ для незареєстрованих небезпечних речовин.

Зраду національних інтересів ці «клуби по бізнес-інтересам» намагаються виправдати численними міфами, які розсипаються вщент при більш-менш професійному аналізі. Пропонуємо трішечки здорового глузду до «аргументів» цих горе-інноваторів.

Міф про безпечність

Головний міф, яким оперують лобісти, – це безпечність незареєстрованих препаратів. А навіть якщо вони раптом виявляться шкідливими, в Україні достатньо засобів та наукового потенціалу, аби виявити це у процесі випробування. Та невже для того, щоб визначити низьку якість препарату, необхідно, щоб він нашкодив нашій країні? І чи справді це свідчить про високий професіоналізм?..

«Якщо пестицид не зареєстрований в країні-виробнику та в жодній іншій країні світу, він цілком імовірно може завдати шкоди екології України. Його спочатку необхідно всебічно дослідити в умовах, які унеможливлюють його потрапляння в екосистему країни», – не погоджуються з горе-професіоналами в Інституті рослинництва ім. В. Я. Юр’єва НААН України.

«Негативна дія деяких речовин може проявлятися через термін, який суттєво переважає час, потрібний на дослідження та реєстрацію. Нещодавно в ЄС заборонили використання інсектицидів неонекотиноідної групи, оскільки вони призводять до масової загибелі бджіл. Але це було виявлено лише через 25 років після початку застосування! Такий досвід варто брати до уваги перед тим, як дозволяти завозити на територію своєї країни новітні речовини, не зареєстровані в країні-виробнику», – пояснює потенційну небезпеку ситуації Голова Української промислової асоціації захисту рослин Сергій Кузьменко.

Міф про науковий регрес

На бік лобістів Законопроекту № 6606 стають і деякі вчені – переважно ті, які заробляють на реєстрації препаратів. Вони заявляють, що відсутність незареєстрованих іноземних пестицидів нібито не дає їм можливості розвиватися в ногу зі світовими тенденціями. Та чи справді це так? Бо решті науковців України ця поправка ні краплі не заважає: вони без жодних обмежень працюють та досягають успіху.

«Заборона на ввезення пестицидів, не зареєстрованих у країні-виробнику, поширюється лише на промислові партії. Для потреб науки вони ввозяться безперешкодно: для цього необхідна разова заявка та експертиза спеціальних комісій, – спростовує міф доктор сільськогосподарських наук, професор Національного університету біоресурсів та природокористування України Микола Доля.  – І взагалі, розвивати науку означає не застосовувати чужі розробки, а інвестувати у власні.

Нам є чим пишатися: українські вчені перші в Європі обґрунтували і застосували інтегровані системи захисту сільськогосподарських культур від комплексу шкідливих організмів; розробили систему моніторингу високодостовірних прогнозів розвитку, розмноження і поширення шкідливих організмів. Сьогодні ми досліджуємо актуальні теми аграрної науки нарівні, а іноді – й з випередженням порівняно з іноземними колегами».

Міф про інновації

Відповідно, наукові дослідження українських вчених втілюються в інноваційні розробки та проекти. Тому міф про недоступність інновацій для українських аграріїв є не більше, як черговою профанацією.

Інновації українського АПК стосуються як галузі в загальному, так і конкретно засобів захисту рослин. У першому випадку це – проекти у сферах молекулярних технологій, точного висіву, вирощування культур методами гідропоніки, аеропоніки чи у «розумних» теплицях тощо. У другому – власне виробництво ЗЗР, розробка вітчизняних багатокомпонентних препаратів та інноваційних поверхнево-активних речовин і навіть біологізація захисту рослин.

«В Україні біологізації захисту рослин завжди приділяли багато уваги. В останні роки спостерігається тенденція до виробництва хімічних препаратів на основі діючих речовин шостого і вище класів, які вважаються біологічно активними, а не суто хімічно синтезованими», – розповідає про досягнення професор Доля.

Міф про антиконкурентний ринок

Інноваційні розробки та науковий підхід дозволяють національним виробникам повільно, але впевнено відвойовувати позиції на українському ринку в мультинаціональних компаній.

«Розвиток вітчизняного виробника – це шлях до імпортозаміщення, а відтак – шанс зменшити відтік валюти з країни. Зважаючи на суму у майже мільярд доларів, витрачену на іноземні препарати у 2017 році, економія була б суттєвою. Крім того, це призвело б до зниження цін на готову сільськогосподарську продукцію, що, з одного боку, знизить вартість споживчого кошика простого українця, а з іншого – підвищить конкурентоздатність нашої продукції на ринку», – аналізує ситуацію Сергій Кузьменко.

Зрозуміло, що іноземним виробникам невигідно, щоб в Україні з’явилася можливість створювати власні високоефективні розробки, які будуть значно доступніші по ціні і більш пристосовані до наших умов, ніж іноземні аналоги. Тож вони прикривають свої корисливі мотиви міфом про антиконкурентний ринок.

Міф про резистентність

Найцікавіше, що про резистентність українських препаратів заявляють «народні обранці», які про роботу на землі знають рівно стільки, скільки дядько з Києва – про бузину на городі. Між тим, думка аграріїв з цього приводу зовсім протилежна.

«Щороку, вибираючи засоби захисту рослин, ми співставляємо масу різних пропозицій, – ділиться досвідом головний агроном ТОВ СВК «Пам’яті Декабристів» з Чернігівщини Роман Худина. –Вже не перший рік наше господарство для захисту вирощуваних культур застосовує пестициди та біопрепарати вітчизняного виробництва. Дивлячись на їх результативність у полях, можна з упевненістю говорити, що вони не поступаються зарубіжним продуктам. І до того ж мають адекватну ціну».

Міф про оригінальність

Ратуючи за свої «інновації», мультинаціональні виробники чомусь замовчують про проблему фальсифікату світового ринку ЗЗР. А оскільки законодавство розвинених країн світу щороку стає все більш жорстким у цих питаннях, неважко здогадатися, в якому напрямку хлине потік підробок у разі прийняття Законопроекту № 6606.

«Бізнес є бізнес, і в погоні за прибутками моралі місця немає. Скасування обмежень на ввезення незареєстрованих пестицидів може призвести до наводнення країни підробками. І наслідки будуть непередбачувані. Тому ми повинні протистояти ввезенню незареєстрованої хімії в Україну», – вважає заслужений природоохоронець України, директор ГО «Київський еколого-культурний центр» Володимир Борейко.

Міф про панацею

Гучні заяви лобістів про те, що Законопроект № 6606 вирішить усі проблеми регулювання українського ринку пестицидів, – на жаль, теж міф. Навпаки: він лише поглибить дерегуляцію. Тому існуючу проблему потрібно вирішувати комплексно.

«Україна не відмовляється від світового досвіду, але візьме від нього лише найкраще і побудує власну стратегію досягнення успіху. Сьогодні ми працюємо над створенням нових редакцій законів, які регулюють ринок пестицидів України. Така робота є дійсно ефективним кроком у вирішенні проблеми – на противагу лобіюванню комерційних інтересів мультинаціональних компаній», – резюмує Сергій Кузьменко.

Україні не потрібні недолугі репресивні поправки до застарілого закону та небезпечні «інновації» – Україні потрібен новий закон та можливість розвиватися власним курсом.

За матеріалами

ГС «Українська промислова асоціація захисту рослин»

 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

У чому запорука фінансової стабільності для фермера

За останні 25 років у світі спостерігається стійке зростання страхових платежів із сільськогосподарського страхування. Страхування сільськогосподарських культур в Канаді, США, Європі перевищує 60%, а в Україні ця цифра складає лише 3-5%. 

«Агрострахування з кожним роком буде все актуальніше для сільгоспвиробників, так як через кліматичні зміни погода часто стає нетиповою. Цьогоріч аграрії південних регіонів нарікають на посуху, яка за оцінками експертів стала однією з найбільших за останні 50 років. Збитки, завдані погодною аномалією можна спостерігати вже зараз. Подекуди у різних регіонах фермери констатують втрати врожаю до 50%. Тому вітчизняним аграріям треба замислитися, як мінімізувати ризики, пов’язані з погодними умовами», - зазначає директор з інновацій та розвитку "Аграрної Агенції АГРОС",  експерт страхового ринку Володимир Юдін.

Сьогодні аграрний сектор формує 14% валового внутрішнього продукту (ВВП) України. За оцінками експертів, потенціал ринку аграрного страхування є колосальним. Однак, сучасний стан розвитку страхування сільськогосподарської продукції в нашій країні не відповідає своєму основному завданню — управляти ризиками в аграрному секторі для забезпечення стабільності сільськогосподарського виробництва та сталого розвитку аграрного сектору економіки.

«Вітчизняні сільгоспвиробники все ще сподіваються на прихильність погоди і не надто переймаються погодними катаклізмами. Українські аграрії страхують посівні площі переважно на вимогу кредиторів та фінансових установ, щоб отримати кошти, а не уникнути ризиків. Саме тому необхідно в першу чергу змінити ставлення сільгоспвиробників до агрострахування. Ми бачимо, що українські аграрії охоче впроваджують нові технології й успішно конкурують на світовому ринку. Але їм треба дати в руки відповідні фінансові інструменти. Агрострахування  — це саме такий інструмент фінансової підтримки, а також гарантія відшкодування втрат і захист від величезних збитків», — підкреслює Володимир Юдін.

На його думку, сьогодні в Україні необхідно запровадити ефективну  модель державної підтримки агрострахування та фінансування державою програм субсидованого агрострахування.

«Досвід інших країн свідчить, що саме програми здешевлення вартості страхування сільськогосподарської продукції за рахунок державних коштів дали потужний поштовх аграрному сектору. У країнах із розвинутою системою страхування сільськогосподарської продукції державою компенсується від 30% до 65% суми платежу», - зауважує експерт.

За його словами, лише плідна співпраця держави, страховиків, фермерів та експертів сприятиме  тому, щоб українські аграрії свідомо та добровільно використовували такий інструмент управління своїми ризиками як агрострахування. 


«Українські сільгоспвиробники мають усвідомлювати, що страхування сільгоспризиків здатне не просто покрити втрати, яких аграрії зазнають через погодні примхи, але й забезпечити йому стабільний розвиток, надати фермеру відчуття впевненості і захищеності. В останні роки погодно-кліматичні умови різко міняються – і не в кращу сторону. Одним з головних інструментів мінімізації негативних ефектів від ризиків погодних негараздів у сільському господарстві є агрострахування від погодно-кліматичних умов та інших факторів, що можуть зашкодити сільгоспкультурам», - підкреслює Володимир Юдін. 

За його словами, сьогодні кожен фермер може звернутися до надійних експертів ринку агрострахування, порадитися з ними щодо програм, які можуть бути цікавими саме йому і бути впевненим, що буде  відшкодування, в разі примх погоди.  Треба лише обрати надійну страхову компанію або надійного страхового посередника.

«Фахівці  "Аграрної Агенції «АГРОС» надають професійну консультацію і допомогу щодо страхування с/г ризиків, а саме оцінки, супроводу, оцінки збитків. У розпалі сезон збирання врожаю, в ході якого можливі будь-які примхи природи - і град, і затяжні зливи, і інші перешкоджаючи моменти. Саме тому про страхування свого врожаю слід подумати вже сьогодні. Адже агрострахування - це своєрідна «подушка безпеки» фермера, що забезпечує йому міцний сон незалежно від природних явищ», - констатував Володимир Юдін.

Довідка:

Агенство Агрос спеціалізується на одному з найскладніших видів страхування - агрострахування. Для українських агровиробників розроблені різні програми страхування сільськогосподарських культур, які включають в себе як страхування від окремих погодних ризиків, так і страхування комплексу таких ризиків.

Контакті телефони: (044) 229 01 34 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview