З відкриттям ринку землі Україна може втратити багато сіл

Землі скупить той, хто має гроші і буде здавати їх в аренду. На яких умовах – він диктуватиме сам, вважає Анатолій Бикін, директор «Біотех ЛТД», завідувач кафедри агрохімії та якості продукції рослинництва НУБІП, пише agro.guide.

«Боюся втратити багато сіл. Приїдуть – за два дні посіють, за три зберуть, вивезуть. В результаті дороги розбиті, в інфраструктуру та соціальні питання села ніхто не вкладає», — говорить Бикін.

Зараз місцеві фермери не лише ведуть сільськогосподарське виробництво, а й турбуються за дитячі садки, шкільні автобуси, дороги.

«Звісно, всі власники продавати не будуть, але 30-40% знайдуться. Але суть не втому. Я за нормальний відкритий ринок землі. Та чи готові аграрії? Ми лиш формально маємо право бути першими претендентами на придбання. Проте вирішити фінансову складову неможливо за 10 міссяців чи за рік», — додав Бикін.

Нагадаємо, Уряд запустив інформаційний сайт про проведення земельної реформи та запровадження ринку земель сільськогосподарського призначення.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Молочні продукти подорожчають до кінця року

Про це у коментарі УНН повідомив голова Асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко.

“На жаль, без зростання тут не обійтися. Але воно буде незначним... Думаю, ми будемо бачити десь, в середньому, зростання на 0,7-0,8% кожного місяця. За листопад-грудень ми побачимо десь півтора, а щодо окремих видів молочки можливо навіть на 2% зростання”, — сказав Дорошенко.

За його словами, вершкове масло може трохи швидше зростати у вартості.

“Можливо вершкове масло трошки швидше буде зростати, адже воно експортно орієнтоване. Якщо буде попит на українську продукцію за кордоном, то її будуть більше вивозити, що призведе до підвищення ціни”, — розповів Дорошенко.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як виробники ковбас ошукують українців

У вітчизняних сосисках і ковбасі виявлено високий вміст кісткового борошна. Така добавка потрапляє і в продукцію вищого сорту, хоча стандарт вимагає використовувати тільки натуральне м'ясо. Це говорить про те, що в сосиски і ковбаси вищого сорту все одно додають так зване «м'ясо механічної обвалки» — суміш фаршу, подрібнених кісток, субпродуктів, пише fakty.ua.

В ході незалежної експертизи було перевірено вміст кісткового борошна в сосисках і ковбасах різної категорії. Найвищу кількість було виявлено у сосисках вищого сорту.

«Це може свідчити, що виробники крім того, що передбачено держстандартом, використовують м'ясо механічної обвалки (ММО). В сосисках вищого сорту дуже високий вміст — 0,7%. Це дуже близько до ковбас першого сорту», — заявила заступник керівника науково-дослідного центру випробувань продукції ДП «Укрметртестстандарт» Тетяна Шатаєва.

Також в ході експертизи виявилося, що частки кісток, які потрапляють в сосиски і ковбаси, подрібнені недостатньо. Зустрічаються частинки величиною 1-2 міліметра при максимально допустимому розмірі 0,5 мм.

За словами колишнього керівника Держпродспоживслужби Володимира Лапи, ДСТУ є добровільними до застосування, чим і користуються виробники. «Ми наявність або кількість ММО не перевіряємо. Ми не перевіряємо кістковий залишок, тому що він регулюється не обов'язковими вимогами безпеки, а державним стандартом. А ДСТУ є добровільними до застосування», — розповів Лапа.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Через проблеми з документами на Луганщині фермер втратив землю

Про це повідомляє прес-служба прокуратури Луганської області.

Встановлено, що зазначене господарство утримувало і використовувало без відповідних правових підстав земельну ділянку площею майже 46 га вартістю понад 2 мільйонів.

Позовні вимоги мотивовані тим, що право постійного користування землею, яке передавалося засновнику фермерського господарства, припинилося зі смертю особи і не входить до складу спадщини. Будь-які інші правовстановлюючі документи на право користування земельною ділянкою у землекористувача відсутні.

В даний час рішення суду виконано. Земельну ділянку повернуто в розпорядження сільської ради.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Скільки коштують груші в Україні

Про це пише ТСН.

Вільям, Бере та просто Марія – це елітні сорти груш. Їх вирощує Дмитро Панюк, але нині скаржиться на поганий урожай через температурні гойдалки навесні та посуху влітку. "Були катаклізми, були ці гради, коли садок цвів. А коли наливався, дощу не було", - каже садівник.

Холодильники у величезних ангарах, однак із трьох камер заповнена плодами лише одна: "Якщо б вродили, то камери не були б пусті". Але ті, груші, що є, вражають розмірами – на кілограм вистачає двох плодів.

Через неврожай ціни значно зросли. Такі, як Дмитро, груші продають великими партіями по 15 грн за кіло, а вже у супермаркеті груша пізнього сорту за місяць може вартувати вдвічі дорожче.

- Якщо банан може коштувати 30-40 за кг, то чому наша груша не може? Вона пахне в 10 разів краще, ніж той банан, і корисніша, - переконаний Дмитро Панюк.

Навіть попри  затрати, а це добрива, хімікати та зарплата працівників, грушевий бізнес рентабельний – конкуренція невелика, ринок збуту є.

Імпортна груша довго зберігається, а от місцева – примхлива, швидко гниє. Надто цього року – через незвично теплу осінь.

- Усе натуральне, без хімії, не буде довго стояти. Ще буде до половини листопада – і все, - попереджають садівники.

Фермер із Буковини Павло привіз до столиці на продаж зо 300 кг груш: "Я торгую своїм товаром".

- Така 15, така 20. Різні ціни. Все від розміру, - пояснює він.

Продавці попереджають: далі буде традиційно дорожче, гривень на 4-5, а після зими вартість зросте ще раз.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Не дивлячись на рекордні обсяги експорту виручка сільгоспвиробників скорочується

З огляду на нарощування вала продукції, експортні показники України на макрорівні дійсно непогані, пише УкрАгроКонсалт.

Якщо порівняти обсяги валюти, яка зайшла в Україні від експорту зерна в липні 2019 року з даними минулого року, то загальна валютна виручка суттєво зросла. Зокрема, по пшениці - на 30%, по ячменю - на 52%.

Правда, такий приріст обумовлений тільки різким стрибком фізичних обсягів експорту. Так, в липні 2019 року вітчизняні сільгоспвиробники поставили на зовнішній ринок 1265 тис. тон пшениці, тоді як в липні 2018-го - 940 тис. тон. Тобто приріст фізичних обсягів експорту по пшениці становить майже 35%, в той час як валютна виручка виросла всього на 30%. Ще більший розрив в експорті та значно менший приріст валютної виручки ми спостерігали в серпні (2018 року - 2,14 млн тон, 2019 й - понад 3,5 млн тон). І це з урахуванням того, що багато сільгоспвиробників в цей період притримують зерно в очікуванні високої ціни.

Втім, якщо розглядати ситуацію локально, з позиції самих виробників, то вона не така приваблива.

Можна припустити, що хороший врожай супроводжується нарощуванням експортного валу і зростанням валютних надходжень, але це помітно на рівні всієї економіки. Але якщо порахувати, як формується ціна на зерно на шляху від виробника до порту, з огляду на витрати на логістику, зберігання та доопрацювання, то насправді безпосередньо виробник отримує значно менше загальної експортної виручки.

Крім того, закупівля ресурсів для посівної здійснювалася в період слабкої гривні - 26-27 грн/дол., А початок нового маркетингового сезону припав на пік її зміцнення - плюс-мінус 25 грн/дол. Саме це є найбільш значущим фактором втрат гривневої виручки. Тобто тільки через ревальвацію фермери фактично втрачають приблизно 1-2 грн. на кожному доларі, вкладеному в посівну (якщо врахувати, що багато складових виробництва імпортні).
До слова, коли відбулася стрімка девальвація гривні в 2014-2015 рр., процес був зворотний. Тоді ресурси для посівної закуповувалися за курсом умовно 20 грн./дол., А вже через кілька місяців - півроку фермери продавали своє зерно за курсом скажімо 25 грн./дол. У той період тільки через девальвацію гривнева виручка у фермерів була максимальною.

В цьому році не дивлячись на зростання обсягів експорту його ефективність суттєво впала ще й через зниження світових цін на всі зернові культури - така глобальна тенденція ринку. В середньому по всіх культурах в цьому році спостерігається зниження їх вартості приблизно на 10%. До слова, ціни на рослинні олії, навпаки, істотно зросли, тому в цьому році можуть бути у виграші ті, хто вирощує олійні культури.
Звичайно, через нинішнє зниження цін на зерно втрачають всі світові виробники. Втім, у всіх країнах, з якими наша держава конкурує в торгівлі зерном на світовому ринку, з початку поточного року спостерігалося ослаблення національної валюти щодо долара, зміцнення було властиво тільки українській гривні. І цим можуть скористатися всі наші конкуренти, серед яких і Європа, і Росія, і Південна Америка...

Сільгоспвиробники цих країн будуть отримувати більшу виручку за своє зерно та, відповідно, більш охоче виходити на ринок, нарощувати пропозицію продукції, тоді як наші фермери притримують зерно в очікуванні сприятливих обмінних курсів гривні, бо зростання світових цін і суттєва зміна тенденцій - малоймовірні.

Ціни на умовах FOB в портах України швидше будуть стабільними на поточних рівнях. Деякі висхідні коливання можливі тільки ближче до кінця сезону. Тому українським сільгоспвиробникам залишається чекати лише змін курсу гривні, щоб знову зіграти на умовах девальвації та, відповідно, скориставшись цим, підвищити свої гривневі доходи.
Поки тренд на зміцнення вітчизняної валюти стабільний: у цьому році практично протягом усіх дев'яти місяців гривня ревальвує. Швидше за все це короткострокова тенденція, і, за нашими прогнозами, найближчим часом гривня почне повільно девальвувати. Тому в таких умовах, на мою думку, рішення по продажу зерна слід приймати кожному фермеру, виходячи зі свого співвідношення витрат на зберігання та очікуваної маржі.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview