186395

З якими проблемами зіштовхнуться українські фермери у 2018 році

З одного боку, агропромисловий комплекс отримає фінансову підтримку від держави і більш високу виручку за продукцію. З іншого боку, на врожаї можуть негативно позначитися кліматичні зміни, пише etcetera.media.

На початку року прем’єр-міністр України Володимир Гройсман заявив, що аграрний сектор в Україні забезпечує близько 17-18% ВВП, тому державна підтримка цієї сфери в 2018 році складе 6 млрд гривень. В уряді хочуть стимулювати технологічний розвиток у цій галузі шляхом державної підтримки. Як відомо, держава профінансує закупівлю техніки українського виробництва і створення молочних ферм і тваринницьких комплексів.

Тим часом в Україні стартувала посівна. Цієї весни українським аграріям доведеться засіяти зерновими близько 3 млн гектарів.

Генеральний директор консалтингового агентства «УкрАгроКонсалт» Сергій Феофілов зазначає, що український експорт сільськогосподарської продукції в 2018 році залежатиме від врожаю, проте в грошовому вираженні вартість сукупного експорту може збільшитися, оскільки глобальні кліматичні зміни в світі впливають на зростання цін на зернові, які експортує Україна .

За словами Феофілова, на аграрному ринку України різко зросла роль кліматичного чинника. На даний момент в Україні досить складні стартові погодні умови для врожаю, який фермери повинні почати збирати з середини червня. Феофілов пояснив, що та волога, яка накопичилася в землі за зимовий період, через підвищення температури може дуже швидко випаруватися. Експерт зазначає, що в таких складних кліматичних умовах в першу чергу виграють підприємства, які змогли налагодити ефективну структуру посівів, оскільки посівна проходитиме в умовах різкого коливання температури.

Спеціаліст підкреслює, що на успішність і прибутковість українських підприємств агропромислового комплексу останні 5-7 років впливають аграрні технології. Завдяки застосуванню передових аграрних технологій Україна змогла досягти хороших результатів по збору зернових та олійних культур. Однак технології та їх обслуговування – дороге задоволення. За словами Феофілова, близько 85% від вартості цих технологій платить фермер. Це, своєю чергою, впливає на витрати.

Експерт пояснив, що зерно з України довгий час було висококонкурентним на міжнародному ринку завдяки тому, що витрати на його виробництво були порівняно низькими. Зараз же витрати зростають, оскільки дорожчає добриво і пальне, а дорога техніка потребує не менш дорогого обслуговування.

Прибуток фермерів у 2018 році залежатиме від врожаю і світових цін на зерно. І, швидше за все, він буде вищим за минулорічний. Однак зростання цін, за прогнозами експертів, буде короткостроковим. За словами Феофілова, розраховувати на довгострокове зростання цін не варто, оскільки воно буде повільним і обмеженим в найближчі 7-10 років.

Ваш вибір 'Подобається'.


Українські поля будуть інтенсивно засівати квасолею через високий закордонний попит

Про це повідомляє UBR.

Найбільше в українській квасолі зацікавлені Румунія, Італія, Німеччина, а також Туреччина і ОАЕ. Перевагою України для поставок квасолі в країни ЄС є вигідне географічне положення. За рахунок цього вона може випередити своїх основних конкурентів — Китай, США, Канаду, Аргентину та Бразилію.

Інтерес до квасолі обумовлений споживчими цінностями. За кількістю білка квасоля не поступається м'ясу, містить вітаміни групи В, С та інші корисні речовини. Вирощувати культуру непросто — вона чутлива до заморозків, вимагає ретельного відбору насіння і не менш ретельного висіву. Сіяти квасолю необхідно в прогрітий грунт, і особливо ретельно стежити за рівнем води, адже її надлишок веде до хвороб, а недолік — до недобору врожаю.

Тому квасолю в Україні вирощують переважно дрібні фермери. При цьому на внутрішньому ринку попит на квасолю поки невисокий. В залежності від сорту ціни коливаються від 18 тис. до 20 тис. грн за тонну. За оцінками фахівців, витрати на гектар квасолі складають приблизно 10,5 тис. грн.

Ваш вибір 'Цікаво'.


Віталій Хомутиннік продає аграрні активи

Про це повідомляє Антимонопольний комітет України, пише УНІАН.

Сума угоди офіційно не розголошується, але, за оцінками аудиторської компанії Ernst & Young, могла становити понад 50 мільйонів доларів.

Кінцевим 100% власником компанії DNIPRO AGRO ALLIANCE LTD є інвестиційний фонд Віталія Хомутинніка.

Директор інвестиційного фонду "Каскад-Інвест" Анатолій Шахновський підтвердив факт продажу частини агробізнесу, але коментувати деталі угоди відмовився.

Земельний банк DNIPRO AGRO ALLIANCE LTD знаходиться на території Дніпропетровської області і становить понад 50 тисяч гектар, а також елеватори з одночасним обсягом зберігання 80 тонн. Окрім цього, в активах компанії знаходився хлібобулочний комбінат виробничою потужністю 50 тонн хлібобулочних виробів в добу.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


На боротьбу з конкурентом "Рошена" витратять $2 млн з бюджету

Міністерство юстиції планує витратити 56,4 млн гривень на оплату послуг британських адвокатів, які представлятимуть Україну в міжнародному арбітражі у Лондоні у справі проти власника Житомирської кондитерської фабрики американського інвестора Ігоря Бойка, пише ua1.com.ua.

За даними системи публічних закупівель Прозорро, Мін'юст уклав договір з лондонським офісом американської адвокатської компанії Quinn Emanuel Urquhart & Sullivan. Ціна договору склала 1 988 902 доларів.

При цьому контракт з Quinn Emanuel Urquhart & Sullivan укладено не на основі тендеру, а за спрощеною переговорною процедурою. В грудні 2017 року Мін’юст вже проводив тендер на закупівлю юридичних послуг по справі Ігоря Бойка. У тендері взяли участь чотири міжнародні компанії. Переможець – компанія Quinn Emanuel Urquhart & Sullivan під час тендеру дивним чином зменшила свою комерційну пропозицію з 18 500 доларів до всього 136 доларів. За оцінками спеціалістів з міжнародного права, така ціна є економічно невигідною, та явно була частиною корупційної оборудки.

Видання Наші гроші припустило, що такий демпінг відомої американської фірми може бути пов'язаний з бажанням отримати замовлення, вартість якого визначатиметься вже без конкурентних торгів, а в результаті перемовин між замовником і підрядником. А саме, буде застосовано переговорну процедуру замість тендеру.

Інтернет-видання UA1 оцінило вартість майбутнього контракту в 2-4 млн доларів.

Тендер грудня 2017-го було відмінено, а компанія Quinn Emanuel Urquhart & Sullivan в обхід закону отримала замовлення від Мін’юсту вже без конкурентних торгів. Тобто майже 2 млн доларів бюджетних грошей відомство Павла Петренка довірило не найкращому претенденту за найкращу ціну на основі чесного конкурсу, а компанії, яка, певно, отримує преференції у самого міністра юстиції.

Пряму зацікавленість Павла Петренка в цьому контракті підтверджують численні факти участі міністра юстиції в рейдерському захопленні бізнесу американського інвестора Ігоря Бойка – Житомирської кондитерської фабрики "ЖЛ".

Американський інвестор неодноразово звинувачував президента Петра Порошенка в замовленні рейдерського захоплення Житомирської кондитерської фабрики "ЖЛ", а виконавцями захоплення називав главу МВС Арсена Авакова, міністра юстиції Павла Петренка та депутата від "Народного фронту" Сергія Пашинського.

Причиною захоплення бізнесмен називає конкуренцію з боку кондитерської корпорації президента Порошенка "Рошен". До розбійного нападу в 2015 році Житомирська кондитерська фабрика "ЖЛ" входила до трійки лідерів кондитерського ринку України та займала перше місце з експорту солодощів.

 

Ваш вибір 'Подобається'.


Посівна-2018: розпочато посів кукурудзи на зерно

Посів ранніх ярих зернових та зернобобових культур проведено на площі 1,6 млн га (67% до прогнозу).

Зокрема посіяно:

- ярого ячменю - 1,1 млн га (68%);

- вівса – 97 тис. га (47%);

- пшениці – 101 тис. га (57%);

- гороху – 328 тис. га (77%).

Також продовжується посів технічних культур: цукрові буряки посіяно на площі 150 тис. га (50%), соняшнику - 457 тис. га (8%).

Завершується підживлення озимих культур на зерно – роботи проведено на площі 6,8 млн га (94% до прогнозу). Крім того озимий ріпак підживлений на 938 тис. га (93%).

Довідка:

Озимі культури на зерно під урожай 2018 року посіяні на площі 7,3 млн га або 101% до площ посіяних під урожай 2017 року в тому числі: пшениці – 6,3 млн га (103%), ячменю –0,8 млн га (94%), жита – 149,4 тис. га (88%). Крім того, озимий ріпак на зерно посіяний на площі 1,0 млн га (112%).



Ціни на молочну продукцію в Україні підтягнуться до європейських

Про це ГолосUA повідомив експерт з економічних питань Всеволод Степанюк.

«Що стосується молочної продукції, то її експорт до ЄС за останні 2 місяці зріс на 56%. Природно, ціна на внутрішньому ринку підтягнеться до європейської. Якщо раніше роль грав сезонний фактор, і влітку молочка коштувала майже в два рази дешевше, ніж взимку, то зараз зниження ціни буде не таке суттєве. Виробники орієнтується на Європу і на європейські ціни. До того ж свій внесок у подорожчання вносить політика уряду і Нацбанку, який постійно піднімає ставку рефінансування. Це призводить до подорожчання грошей і кредитів. Вся політика уряду довгі роки спрямована на подорожчання товару. Піком такої політики стало скасування держрегулювання цін на соціально значущі товари. Тобто, відбувається політика лібералізації ринку і вирівнювання ціни з світовими ринками», - сказав В. Степанюк.

Він підкреслив, щоб здешевити ціни, Україні потрібно переглянути зобов'язання з ЄС і Світовою організацією торгівлі (СОТ).

«Здешевити продукти можна різними способами, краще економічними, а не регулятивними. Щоб економічним способом здешевити ціни, Україні потрібно переглянути зобов'язання з ЄС і СОТ, і налагодити нормальні відносини з країнами, які постачають енергоносії – це Росія і Білорусь. Тоді енергоносії будуть значно дешевше, ніж зараз. Дивно, що при таких цінах на енергоносії не зростає внутрішній видобуток газу. Україна при вкладанні грошей у внутрішню видобуток могла б забезпечити себе енергоносіями. Однак у нас немає масштабного видобутку газу і нафти. Тому не обов'язково обмежувати ціни, але уряд не втручається в економіку», - резюмував В. Степанюк.

Нагадаємо, з 1990 року в Україні кількість споживання молочних продуктів, що поставляються із заводу, скоротилося на 50%. Це ставить під загрозу здоров'я населення, повідомляє експерт Асоціації виробників молока Олена Жупінас. Вона нагадала, що з-за "молочного голодування в організмі не вистачає кальцію і молочного білка. У 2017 році протягом року кожен житель їв до 204 кг молочних продуктів, в 2018 - 188 кг. Показники весь час падають. Особливо якщо врахувати, що 30 років тому наші предки з'їдали за рік 365 кг.

Ваш вибір 'Подобається'.