За 4 роки держава забрала у аграріїв близько 40 млрд грн

Про це в коментарі ГолосUA повідомив народний депутат України Сергій Лабазюк.

«З агросектору за останні 4 роки Державна фіскальна служба забрала 35-40 мільярдів гривень через додаткові податки, які раніше не стягували. Обіцяли це повернути через державну допомогу, але цього не було зроблено. Ми маємо на сьогодні тільки 4-5 мільярдів держдопомоги», - сказав він.

Нардеп додав, що, за його інформацією, в ДФС хочуть знайти нові джерела надходження грошей до держбюджету.

«Я чув, що у аграріїв хочуть забрати податкову пільгу та повернення ПДВ. Неможливо сьогодні у аграріїв відібрати повернення ПДВ при умові, що ми є платниками ПДВ, це абсурд. Якщо ми купуємо все з податком на додану вартість (ПДВ), відповідно, продаючи, ми маємо право компенсувати. Цього не може бути, скасування повернення ПДВ для агросектору, а для інших – по-іншому. Я розумію, що влада таким чином збирається отримати ще 20 мільярдів (гривень) для бюджету, але не можна так», - додав С. Лабазюк.

Як пояснив заступник Всеукраїнської Аграрної Ради (ВАР) Михайло Соколов, у ДФС заявили про те, що потрібно всі операції з сільськогосподарськими культурами і деякими товарами звільнити від ПДВ .

«Мова йде про пропозицію ДФС зробити операції зі всіма зерновими, бобовими, олійними (технічними) культурами, а також з рослинною олією такими, що не обкладаються ПДВ.

Справа в тому, що це формулювання означає, що якщо зараз аграрій, продаючи вироблену ним продукцію з ПДВ, направляє отриманий ПДВ на компенсацію собі того ПДВ, який він сплатив в ціні своїм контрагентам за насіння, засоби захисту рослин, солярку, електрику, добрива і т. п. і тільки залишок платить державі, то після реалізації пропозицій ДФС, йому компенсувати сплачений ним своїм контрагентам ПДВ вже буде нічим. Іншими словами, ДФС люб'язно пропонує аграріям самим, за рахунок збільшення собівартості продукції, компенсувати ПДВ, який вони платять у складі ціни своїм контрагентам», - сказав він.

М. Соколов додав, що від скасування повернення ПДВ держбюджет отримає суттєве збільшення – за рахунок витрат виробників.

«Кінцевий споживач зерно не їсть і олію з цистерни не п'є, тому звільнення операцій з ними від оподаткування ПДВ, жодного мінуса бюджету не дає, але дає плюс, у розмірі двічі сплаченого податкового кредиту аграрія, який він тепер повинен буде відносити на витрати, а потім знову буде сплачено мукомолом. Скільки ж це складе в грошах? Не маючи доступу до даних ДФС, ми можемо лише спробувати оцінити цю суму.

Справа в тому, що в свій час, коли ДФС і Мінфін шукали спосіб, як-то витончено скасувати спецрежим ПДВ, вони розрахували: якщо знизити ставку ПДВ, що застосовується при реалізації с/г продукції, до 11%, то зобов'язання повністю зрівняються з кредитом по ПДВ і до нарахування у аграріїв у середньому буде нуль гривень нуль копійок, а значить, спецрежим відміниться сам собою. Аграрії тоді зрозуміли, що це їм невигідно і пропозиція не пішла, але цифра залишилася. Якщо взяти доступні зараз дані статистики по реалізації зернових і олійних культур, а також рослинних олій за 11 і 10 місяців 2018 року, відповідно, і оцінити за ними очікувану реалізацію за весь рік, то грубо вийде близько 440 млрд грн. Тепер застосуємо до них 11% від ДФС і отримаємо оцінку втрат аграріїв 48,4 млрд грн. Оцінимо цю цифру іншим способом. Справа в тому, що ми в ВАР проводили розрахунки на базі фактичної фінзвітності підприємств-членів до чого призведе зниження ставки ПДВ на всю с/г продукцію до 7% або 10%. Використавши ці дані, ми можемо сказати, що ПДВ- витрати складають у ПДВ-ресурсних доходи 70-80%. Таким чином, беремо ті ж 440 млрд реалізації без ПДВ множимо на 20% (ставка ПДВ) і на 70-80%% і отримуємо суму втрат 51-59 млрд грн», - сказав він.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

У Раді заявили про важливість якнайшвидшого розгляду 7 аграрних законів

У найближчі тижні Верховна рада має розглянути сім законопроектів, які стосуються аграрної політики. Про це повідомив голова підкомітету з питань економічної і фінансової політики в агропромисловому комплексі комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Леонід Козаченко, передає РБК-Україна.

Загалом же у парламенті зареєстровано 133 законопроекти, які мають відношення до сфери аграрного виробництва.

"У Верховні раді зареєстровано 133 законопроекти, які мають відношення до сфери аграрного виробництва. 46 з них розглянуті профільним комітетом. Ці законопроекти в першу чергу мають відношення до кореляції національного законодавства із законодавством ЄС", - повідомив Козаченко.

Нардеп наголосив, що законопроекти аграрного комітету також стосуються проблем функціонування ринку сільсько-господарських земель та протидії рейдерству.

"Ми дуже вдячні за те, що 7 законопроектів передбачається розглянути на поточному тижні", - зазначив Козаченко.

Голова Верховної ради Андрій Парубій у свою чергу зазначив, що два з цих законопроектів є євроінтеграційними.

"Очевидно, потрібно буде спільно працювати з залом, щоб законопроекти не тільки були у порядку денному, а ще й мали достатню кількість голосів. Два з них є надважливі євроінтеграційні закони", - додав Парубій.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Попит на насіннєву цибулю є надзвичайно високим

Цього року, не дивлячись на значне зростання ціни, попит на насіннєву цибулю є надзвичайно високим, -  повідомляють в інформаційному центрі «Інфо-Шувар».

За даними департаменту «Аналітика» найбільшого в Західному регіоні гуртового ринку ОРСП «Шувар», в січні та лютому 2019 року на майданчику для торгівлі з автомобілів було продано майже 370 тонн насіннєвої цибулі. Це на 40% більше, ніж в той самий період 2018 року, при тому, що ціна на «сіянку», в порівнянні з минулим роком, зросла в 2,5-3 рази!

«Збільшення обсягів продажу цибулі було цілком очікуваним, таке явище досить часто спостерігається в роки з високими цінами на ріпчасту цибулю врожаю минулого року», - розповідає Іван Федишин, керівник напрямку «Овочі та фрукти» ОРСП «Шувар».

Слід зазначити, що ріпчаста цибуля стає дедалі популярнішою в Західному регіоні, хоча, вона вважається суто південною культурою. Фахівці кажуть, що це пов’язано із зміною клімату, що останнім часом досить сильно впливає на регіональність виробництва плодоовочевої продукції.

«Останнім часом ми все частіше чуємо від комерційних виробників Західного регіону про плани серйозно зайнятись вирощуванням цибулі. Тож, якщо раніше насіннєву цибулю в нас купувало населення, то сьогодні ми все більше бачимо серед клієнтів фермерів, які пробують вирощувати цибулю на невеличких ділянках», - розповідають продавці ОРСП «Шувар».

Станом на 12 березня 2019 року, середня вартість насіннєвої цибулі становить 40-70 грн/кг (1,35 -2,70 EUR/кг). Суттєве зростання ціни на насіннєву цибулю в цьому сезоні пов’язане із високими цінами в Голландії, яка є головним постачальником цибулі в Україну. Як вже повідомлялось, минулий сезон видався вкрай неврожайним для цибулі в країнах ЄС.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Українські молочні продукти потраплять до країн Перської затоки

Про це повідомила прес-служба Держпродспоживслужби.

"Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів і компетентний орган Султанату Оман вимоги для експорту молочних продуктів із України до Султанату Оман.

Робота щодо просування українських молочних продуктів на ринки інших країн Перської затоки триває", - зазначили у відомстві.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Вже в 11 областях України розпочали посівну

Зокрема, посіяно:

- ярого ячменю – 103 тис. га (7%);

- пшениці – 6 тис. га (3%);

- вівса – 2 тис. га (1%);

- гороху – 48 тис. га (14%).

Також продовжується підживлення озимих культур на зерно, яке проведено на площі 5,0 млн га або 65% до прогнозу.

Так, підживлено:

- озимої пшениці – 4,1 млн га або 64%;

- озимого жита – 54 тис. га або 47%;

- озимого ячменю – 768 тис. га або 76%.

Крім того, озимий ріпак підживлений на площі 1,1 млн га або 86% (у 2018 р. – 332 тис. га).

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Поліція знайшла викрадений автомобіль голови аграрного комітету Верховної Ради

Автомобіль Toyota C-HR, що належить родині заступника голови аграрного комітету парламенту Олександра Бакуменко, викрадений влітку минулого року, був благополучно повернутий йому. Це випливає з декларації народного депутата за минулий рік, яку він подав 14 лютого 2019 р., пише agroinsider.com.ua.

Згідно з документом, автопарк родини Бакуменко не зазнав змін: в ньому, як і роком раніше, значиться Mersedes-benz GL, на якій їздить сам нардеп і Toyota C-HR 2017 року випуску, зареєстрований на його дружину Людмилу. Саме цей автомобіль, як повідомляв iAgro, був викрадений в ніч на 7 липня 2018 року в Оболонському районі столиці. Людмила Бакуменко подала заяву в Національну поліцію. Те, що автомобіль вказано в декларації Олександра Бакуменко за минулий рік підтверджує, що пошуки Нацполіціі були безуспішними.

Людмила Бакуменко стала власницею автомобіля менше двох років тому — 13.04.2017. Вартість машини — 831 377 гривень.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview