За рік тіньове виробництво алкоголю зросло щонайменше у 8 разів

Про це УНН повідомили у відповідь на інформаційний запит у прес-службі ДФС.

“Протягом 2017 року працівниками податкової міліції з незаконного обігу вилучено 12 млн 941,8 тис. літрів алкогольних напоїв на суму 425 млн грн та 3 млн 222,8 тис. літрів спирту на суму 683,6 млн гривень.

Протягом 2016 року працівниками податкової міліції з незаконного обігу вилучено 959,2 тис. літрів алкогольних напоїв на суму 107,4 млн грн та 1 млн 167,7 тис. літрів спирту на суму 131,6 млн гривень”, — повідомили у ДФС.

Таким чином, за 2017 рік податківці не допустили в реалізацію у 8 разів більше нелегального алкоголю, аніж у 2016 році.

Натомість, за останні три роки легальне виробництво горілки в Україні скоротилося в півтора рази.

За словами генерального директора компанії Eastern Beverage Trading Ольги Івушкіної, легальний бізнес із пляшки горілки заробляє у сто разів менше за тіньовиків.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Україна підсіла на дешеву російську гречку

Про це повідомляє Украгроконсалт. За цей період було завезено близько 10,5 тис. тонн: 82% — з Росії, решта — з Казахстану.

Як свідчать дані Державної фіскальної служби, імпорт гречки з РФ останніми роками демонструє зростання. Зокрема, за весь 2017 рік частка імпорту гречки та проса з РФ склала 74%, роком раніше вона була на рівні 33%.

Внутрішнє виробництво і запаси гречки теж продовжують зростати. За оцінками аналітиків «Украгроконсалту», у 2017 році українськими аграріями було вироблено близько 190-195 тис. тонн цієї зернової культури. Це є рекордним показником за останні 5 років.

Запаси гречки на 1 грудня 2017 року зросли на 73% в порівнянні з аналогічним періодом минулого року і склали 19,5 тис. тонн.

Виробництво гречаної крупи також відновлюється: її обсяг в 2017 році виріс на 1,3% до 54,5 тис. тонн.

При цьому надлишок гречки на українському ринку вже спровокував падіння внутрішніх цін на неї. За останній рік закупівельні ціни впали більш ніж на 40%. Зараз вони становлять 8-9 тис. грн /тонну EXW.

Аналітики “Украгроконсалту” прогнозують зниження цін і в подальшому, в разі збільшення поставок дешевої гречки з Росії.

Нагадаємо, що вітчизняні аграрії відмовляються вирощувати гречку. Однією з причин є засилля дешевої імпортної крупи.

Джерело: agroday.com.ua

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Вчені розробляють мобільний комплекс з вирощування грибів

Фонд сприяння інновацій на розвиток проекту виділив грант в 2 млн рублів, пише agro-smart.com.ua.

Пробна партія грибів вже була вирощена на базі хімічного факультету університуту, зараз вчені працюють над пересувною версією.

Це буде мобільний контейнер з системою зволоження, підтримання тепла, контролю внутрішнього середовища, тобто всім, що необхідно для створення комфортних кліматичних умов для грибів. При доступі до електрики будь-який бажаючий зможе встановити її у себе у дворі. В першу чергу проект спрямований на фермерів.

В якості субстрату для вирощування грибів розробники комплексу пропонують використовувати відходи зернових та олійних культур, які вирощуються в регіоні у великих обсягах.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Капуста в Україні подорожчала майже удвічі

Такі дані повідомляють аналітики АПК-Інформ: овочі і фрукти.

Згідно з даними щоденного моніторингу проекту, вже сьогодні українським фермерам вдається вести відвантаження капусти по 3-4 грн/кг (0,08-0,11 євро/кг). Таким чином, тільки з початку тижня вони підвищили ціну на дану продукцію у 1,6-1,7 рази.

Активне зростання цін на ринку капусти виробники пояснюють підвищенням попиту. Більш того, через негоду відвантаження в низці регіонів країни ускладнені, що надає додаткову підтримку ціновому зростанню.

В результаті наразі капуста в Україні коштує в 2,2-2,5 рази дорожче, ніж наприкнці січня 2017 року.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

У Криму китайці хочуть вирощувати осетра і форель

Про це в Сімферополі розповів начальник департаменту по рибальству  «міністерства сільського господарства» в окупованому Криму Андрій Дедюхін, пише blackseanews.net.

«Основний морський об'єкт промислу в Криму — це хамса. Також є надія на розвиток аквакультури. У нас є перспективи вирощування осетрових, креветок, форелі, мідій і устриць. Це основні види, які в перспективі, з'являться у нас на ринку», — пояснив Андрій Дедюхін.

«В кінці року приїжджали китайські інвестори. Вони досить довго вивчали наші кліматичні умови, брали проби води і грунту. За їх словами в Криму унікальна ситуація, умови позитивні і розташування до розміщення виробничих потужностей. Також вони готові створити тут науковий центр, який дозволить застосовувати останні наукові технології», — розповів Андрій Дедюхін.

В кінці минулого року глава окупаційної «влади» Криму Сергій Аксьонов зустрівся з китайськими інвесторами, які планують створити в Криму центр аквакультури.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні «перезавантажать» галузь тваринництва

Про це повідомив перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Максим Мартинюк на своїй сторінці у Facebook, пише milkua.info.

За словами першого заступника, тема тваринництва надзвичайно важлива та болюча для України, яка зараз стоїть на початку довгого та складного шляху перезапуску цієї колись потужної галузі.

Мартинюк зазначив, що в галузі тваринництва є три однаково важливих складових на глобальному та національному рівнях:

    соціальна (ця галузь забезпечує роботою понад 1,3 млрд людей по всьому світу. 97% з яких мешкають у країнах, що розвиваються);
    економічна (обсяг глобальної торгівлі молочними продуктами в 2017 році склав 71,8 млн тонн еквіваленту молока, м'ясом — 32 млн тонн);
    екологічна (тваринництво генерує найбільші викиди метану).

«Всі вони враховуються українським урядом при забезпеченні системної цільової підтримки тваринницької галузі, на яку в держбюджеті на 2018 рік закладено безпрецедентні 4 млрд гривень. За рахунок надання гравцям ринку доступного ресурсу в різних форматах ми розраховуємо вийти на впевнені показники зростання як поголів'я, так і обсягів виробництва молочної та м’ясної продукції», — розповів перший заступник.

І додав, що загалом такі міжнародні заходи — корисна, хоч і доволі напружена, внаслідок жорстких лімітів часу та щільності зустрічей, можливість отримати інформацію щодо останніх трендів глобального продовольчого ринку.

«Також зауважу, що українське сільське господарство настільки значна складова аграрної складової світової економіки, що ми не лише перебуваємо під впливом загальносвітових тенденцій, а й значною мірою формуємо їх самі», — підсумував Максим Мартинюк.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview