За рік удвічі збільшилася кількість рейдерських захоплень агропідприємств в Україні

Про це повідомляє УНІАН.

«Рейдери в Україні під прикриттям поліції і чиновників Мін'юсту розв'язали масове полювання на нову гладку «здобич» — аграріїв. Зараз цей ринок перебуває серед небагатьох, де є стійкий підйом», — йдеться у статті видання. 

Голова АРСП Андрій Семидідько упевнений, що рейдери зацікавилися сільським господарством в надії зростання цін на землю і підйом аграрного ринку.

Водночас, за даними Асоціації тваринників, найчастіше недружні «поглинання» відбуваються в Центральній Україні, трохи менше їх — на півдні країни.

На сьогоднішній день фермер не може захистити свій бізнес, свою власність, свій урожай. Він може втратити все за лічені хвилини», — підкреслює голова асоціації Ірина Паламар

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Відповідальність за поширення АЧС в Україні досі відсутня

Про це у відповідь на запит повідомили УНН в Асоціації свинарів України.

Так, в АСУ відзначили, що на сьогодні крім ліквідації тварин, на власника не поширюються ніякі «санкції».
«А якщо мова про промислового виробника, тут теж далеко не всі дбають про налагодження системи біобезпеки в умовах підвищеного епізоотичного ризику», — пояснили в асоціації.

В асоціації відзначили, що, як правило, жертвами АЧС в Україні стають малі підприємства.

«З 2012 року АЧС було уражено близько 40 господарств, 80% з яких — малі підприємства. Пояснити чому саме вони стали жертвами АЧС не складно. Вони не впроваджували необхідні заходи біобезпеки, а в нинішніх умовах це неприпустимо», — додали в АСУ.

В АСУ нагадали, що АЧС поширюється в Україні з 2012 року. Однак, проблема інформування населення щодо хвороби залишається актуальною.

«Простір для дій необмежено — починаючи від роздаткових матеріалів (для населення, промислових виробників і навіть представників компетентних ветеринарних органів), закінчуючи організацією спеціалізованих заходів: імітаційних вправ, тренінгів, конференцій національного та міжнародного масштабу, аудитів господарств», — відзначили в Асоціації.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Причини, через які виникли проблеми з введенням ринку землі

Тенденцію підтримувало потужне агрохолдингове лобі – найбільші сільгоспвиробники, котрі отримували і отримують значні вигоди від низьких орендних ставок, обумовлених діючим мораторієм. Причини, через які виникли проблеми з введенням ринку землі, окреслив юрист практики супроводження бізнесу Juscutum Андрій Віщук, пише propozitsiya.com.

Земельні ділянки продаватимуть на електронних торгах

Зняти мораторій на відчуження сільськогосподарських земель уже в 2018 році пообіцяли МВФ для отримання наступного траншу. Автори профільного закону відмічають, що крім наділення правами власності на землю вони встановлюватимуть певні обмеження.

У зареєстрованому законопроекті «Про використання земель сільськогосподарського призначення» (5535) передбачено можливість придбання земельних ділянок фізособами, юрособами, зареєстрованими за законодавством України, територіальними общинами в особі органів місцевого самоуправління, державою в особі органів виконавчої влади.

Згідно документу, продаж земельних ділянок сільгосп призначення державної і комунальної власності запропоновано здійснювати шляхом проведення електронних земельних торгів, окрім продажу земельних ділянок державної або комунальної власності, на яких розміщено об’єкти нерухомого майна, що знаходиться у власності приватних осіб.

Угіддя дрібних фермерів зростатимуть

Проект Закону передбачає можливість використання земель сільськогосподарського призначення як застави для забезпечення виконання обов’язків по договорах з банками й іншими фінансовими закладами. Також передбачено відчуження усіма фінзакладами земділянок, право власності на які перейшло в рахунок погашення заборгованості за борговими зобов’язаннями. Держгеокадастр матиме повноваження самостійно відчужувати ділянку на електронних торгах.

Передбачається також, що господар земділянки отримає право обміняти свою ділянку на іншу. Це впроваджує на ринок функцію обміну землею і створює умови для поступового зростання угідь дрібних фермерів.

Зміну цільового призначення землі можливо здійснити не раніше, ніж через три роки з моменту отримання права власності на таку земельну ділянку. Планується заборонити розділення земельної ділянки, представленої для ведення товарного сільгоспвиробництва чи фермерського господарства, якщо в результаті цього утвориться хоча б одна земельна ділянка площею менше 1 га.

Особи, котрі придбали у власність земельні наділи, однак обмежені у їхньому володінні, будуть зобов’язані продати їх протягом року з дати набуття права власності.  

Українські землі у власності іноземців – перспектива чи загроза?

Закон передбачає низку обмежень. Так, максимальна площа земель сільгосппризначення не повинна перевищувати 500 га на особу.

При купівлі земельних ділянок площею 200 га покупець зобов’язаний подати електронну декларацію і документи, що підтверджують доходи такої особи. Юрсобам законопроект дозволяє володіти не більше, ніж 33% від угідь території об’єднаної територіальної  громади і/або району.

Проект передбачає право відчуження приватної власності (землі). Юрособи одержать право на придбання таких земель з 1 січня 2020 року, а з 1 січня 2030 року таке право планують надати іноземцям, а також особам без громадянства. Останнє викликало хвилю обурення в суспільстві в зв’язку із заволодінням землею іноземцями. Україна не має правової можливості обмежити іноземним громадянам доступ до ринку сільгоспземель для забезпечити дії принципу вільного руху капіталу. Це зобов’язання зафіксовано у ст. 145 Згоди про асоціацію між Україною і ЄС.

За псування земель власники мають нести відповідальність

Встановлення суворої відповідальності за псування земель юрист вважає пріоритетним обов’язком авторів законопроекту, і така відповідальність неодмінно має наставати.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Аграрії не доберуть урожай сої

Вона зазначає, що на врожайності зернобобової вкрай негативно позначилося посушливе літо. Згідно з останніми даними, середня врожайність сої на 15% нижче рівня минулого року і наразі становить 1,81 т/га., повідомляє Latifundist.com.

«Розрив між поточним і торішнім рівнями врожайності зернобобової буде зберігатися приблизно на такому ж рівні до кінця збиральної кампанії, отже середня врожайність української сої в цьому році оцінюється в 1,96 т/га в порівнянні з 2,31 т/га в 2016році», — зазначає аналітик.
При цьому, станом на 6 жовтня середня ціна EXW на сою на внутрішньому ринку України зросла на 750 грн/т до 10,9 тис. грн/т.

«В останній тиждень активне надходження нового врожаю сої загальмувало підвищувальний рух цін, проте дане затишшя має бути тимчасовим і вже в другій половині жовтня ринок знову може піти вгору на тлі активізації попиту переробників і експортерів, а також великого спреда між внутрішніми цінами на сою та ріпак», — підсумувала Вікторія Блажко.
Нагадаємо, що станом на 10 жовтня, українські аграрії зібрали 2,3 млн т сої з 1,2 млн га (62% від 2 млн га).

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Буряк очолив рейтинг найдорожчих позицій в овочевому "борщовому наборі"

Про це повідомляє портал “Інфо-Шувар” з посиланням на дані власного моніторингу цін на найбільших гуртових ринках країни.

Так, на найбільшому оптовому ринку Західного регіону “Шувар”, столовий буряк, станом на сьогодні, пропонують за ціною 4,5-5 грн/кг (0,14-0,16 EUR/кг), на ринку “Столичний” у місті Києві ціна на столовий буряк перебуває зараз на рівні 3-5 грн/кг(0,10-0,16 EUR/кг), найдешевшу пропозицію буряка зараз можна знайти на ринку “Нежданний” у Херсонській області за ціною 3-3,5 грн/кг (0,10-0,11 EUR/кг).

Експерти “Інфо-Шувар” зазначають, що в порівнянні з аналогічним періодом минулого року, столовий буряк на ринку України подорожчав більш, ніж в два рази.

Що стосується інших овочів “борщового набору”, то в порівнянні з минулим тижнем, було зафіксовано просідання ціни на моркву на 20% до рівня 4-5 грн/кг (0,13-0,16 EUR/кг). Майже на 10% подешевшала капуста до 2,5-2,7 грн/кг (0,07-0,08 EUR/кг). Зниження ціни близько на 4% було зафіксовано і по картоплі з цибулею. Кілограм картоплі вже можна придбати за 3-3,7 грн/кг (0,10-0,11 EUR/кг), а цибуля, станом на сьогодні, пропонується по 3-3,6 грн/кг (0,10-0,11 EUR/кг).

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Азіатські компанії зацікавилися українськими ягодами

"У цілому за результатами виставки був виявлений попит на яблука свіжі — близько 80 тис. тонн, свіжі ягоди — близько 1 тис. тонн, черешні — близько 2 тис. тонн, перероблені ягоди — близько 2 тис. тонн", — повідомив агентству керівник програми сприяння експорту Western NIS Enterprise Fund Віталій Бигдай, пише delo.ua.

За його словами, тільки за перший день роботи виставки, яка відбулася у вересні, українські виробники отримали замовлення на постачання 34 тис. тонн яблук врожаю 2017 року, з них 14 тис. тонн — для європейських покупців і 20 тис. тонн — для азіатських.

У 2017 році Україна вперше взяла участь у виставці Asia Fruit Logistiсa в Гонконзі з національним стендом.

"Завдяки виставці, українські підприємці розширили свої ділові контакти і отримали нові експортні замовлення", — зазначив В. Бигдай.

Він уточнив, що від України у виставці взяли участь чотири українські компанії: кооператив "Агровесна", фермерське господарство "Гадз", СТОВ "Енограй", ТЗОВ "Галфрост".

"У минулому році за ініціативи асоціації "Укрсадпром" Україна почала процедури за погодженням фітосанітарних умов на постачання плодоовочевої продукції в азіатські країни. Тому участь у виставці стало наступним кроком у стратегії виходу українських виробників фруктів і ягід на азіатські ринки", — пояснив керівник програми сприяння експорту Western NIS Enterprise Fund.

Найбільший інтерес до продукції проявили відвідувачі з Індії. Один з українських виробників отримав замовлення на постачання ягід для ресторанів в Австралії.

Як повідомляло Delo.UA експорт української полуниці і суниці за перше півріччя 2017 року склав $1,6 млн (1,58 тис. тонн), що перевищує показник за весь 2016 рік. Експорт української полуниці і суниці в 2016 році склав $1,06 млн (2,27 тис. тонн). Про це повідомляє Міністерство аграрної політики і продовольства.

Головними покупцями українських ягід у січні — червні 2017 року стали Білорусь (1,3 тис. тонн на $1,35 млн) і Молдова (227 тонн на $149,3 тис.).

 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview