За роки незалежності виробництво вина в Україні скоротилося в 5,6 разів

Про це повідомив голова Громадської спілки "Укрсадпром" Володимир Печко, передає УНН.

За роки незалежності в Україні скоротилося і споживання виноградного вина на душу населення - майже на 70%. За словами В. Печко, таку ситуацію в галузі можна пояснити окупацією Криму, скороченням площ виноградних (із-за різкого зменшення інвестиційного потенціалу АПК). Крім того, впала купівельна спроможність громадян, відсутня чітка державна стратегія в цій сфері, а також існує неконтрольований імпорт виноматеріалів аргентинського, болгарського та грузинського виробництва. Негативний вплив на галузь також має монопольне становище окремих великих виробників вина і винограду на ринку.

«Безумовно, враховуючи зростання реальних витрат населення багатьом українцям зараз не до вина, але скорочення ринку додатково сприяє не дуже раціональна політика найбільших мереж в Україні, які скорочують кількість позицій українських вин і роблять акцент на імпорті. Загальна тенденція свідчить про те, що асортимент українського вина в супермаркетах скоротився в середньому на чверть», — зазначив директор з маркетингу компанії Eastern Beverage Trading Олексій Безуглий.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Які сорти яблук найбільш прибуткові?

Наприклад, сорт «Роза блю» на Вінничині, не дозріває. А ось «Ред чиф», «Гала», «Голден Делішес», «Ріхард», «Фуджі» - хороші для тутешніх умов сорти. Про це розповів Інфоіндустрії директор «Агро-Еталон» Гача Шафієв, пише propozitsiya.com.

«Всього у нас близько 12 сортів, і всі вони затребувані на ринку. Особливо мені подобається «Реджі», так як ці яблука користуються великим попитом і дорожче продаються. Можу відзначити хороші продажі по сортам «Голден Делішес». У 2016 році нас порадував зимовий сорт «Гала» - за місяць продали 3 тис. т з нормальною рентабельністю. Не думаю, що нам потрібно міняти сорти», - зазначив він.

Експерт повідомив, що розрахункова експлуатація саду - мінімум 20 років, а то і 25. За кордоном садівники закладають на 15 років, потім змінюють. В «Агро-Еталон» свій сад так не «навантажують», по 100 т/га не збирають, беруть максимум 59 т/га яблук. Це непоганий бізнес, виключаючи поточний рік, додав Г. Шафієв. Якщо по Україні втрати врожаю яблук становлять 50-60%., то в цьому господарстві після заморозків залишилося 10% врожаю.

«Якщо в минулому 2016 року ми зібрали 17 тис. т, то в 2017 урожай не перевищить 1,5-2 тис. т, і зрозуміло, що по 6 грн/кг, як у минулому сезоні, я їх продавати не буду. Будемо боротися за ціною за кожен кілограм, щоб вижити. Однозначно чекаємо зростання цін», - зазначив директор «Агро-Еталон».

Садовод, що заклав сад на 20 років, отримує рентабельність не менше 30%, підрахував він. Раніше сад обходився € 25 тис., а сьогодні - € 40 тис. Це тільки закладка.

У господарстві не планують розширювати насадження, оскільки не впевнені, що зможуть реалізувати урожай.

«Складно виживати, ціни на ЗЗР ростуть, податки на землю зросли в десятки разів. А ціна яблук в 2-3 рази впала за останні роки. Зараз треба добре планувати, варто збільшувати сад, я не думаю. 60 га ми міняємо, омолоджуємо. У нас вимерзнув сорт яблук «Симиренко» - самі дерева, ми їх міняємо», - пояснює Г. Шафієв.

Зараз «Агро-Еталон» експортують в основному в країни СНД. Напрямок РФ закрито, а це основний покупець, який був. У Вірменію, Грузію, Білорусь - ще можна продати. Але цінова політика змінилася: якщо раніше продавали яблуко по долару за кілограм, то в 2016 році - по 30 центів. У Европей дуже важко продати яблука, через в'їзного мита фрукт вийде за ціною в €15 для кінцевого споживача, в той час, як в Цюріху - по 7 €/кг. У США кілограм яблук коштує $3-4. Українські виробники готові продавати дешевше, але місцеві шукають ринки, куди свої яблука продати, і чужих не пускають.

Експерт вважає, що оптимальний розмір саду - до 200 га, і до нього холодильник на 10 тис. т.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Ціни на зернові культури на світових ринках

Як відзначають аналітики ГК FOREX CLUB, вересневі контракти на пшеницю на Чиказькій товарно-сировинній біржі СМЕ знизилися на 11,4% до 420,50 USD/100буш, на кукурудзу – на 8,3% до 340,0 USD/100буш, на сою – на 5,6% до 942,00 USD/100буш.

Підштовхнув інвесторів до розпродажів звіт USDA WASDE, а також сезонне ослаблення цін через надходження на ринки зерна нового врожаю.

Зокрема, міністерство сільського господарства США переглянуло прогноз урожаю пшениці в бік підвищення на 5,4 млн. тонн на тлі більш високих оцінок врожаю в Росії (+5,5 млн. тонн до липневого прогнозу до 77,5 млн. тонн), в Україні (+2,5 млн. тонн до 26,5 млн. тонн) і в Казахстані (+1 млн. тонн до 14 млн. тонн). Так само підвищені оцінки за початковим обсягами запасів пшениці – до 258,6 млн. тонн (+0,5 млн. тонн). Незважаючи на поліпшення прогнозу щодо світового споживання пшениці, загальна пропозиція зерна залишається на рекордних відмітках, що підвищить залишки зерна в кінці сезону.

Очікування по балансу кукурудзи  більш оптимістичні. Зокрема, прогноз щодо світового урожаю кукурудзи на 2017/2018 МР знижений на 3,43 млн. тонн до 1033,5 млн. тонн через погіршення прогнозу врожаю в США (-2,59 млн. тонн до липневих оцінок до 359,5 млн. тонн) і ЄС (-1,59 млн. тонн до 60 млн. тонн). Світова пропозиція кукурудзи на ринках скорочена до 1262,1 млн. тонн, при тому, що раніше очікувалося зростання світових запасів. Незважаючи на таке скорочення пропозиції, USDA також знизили прогноз щодо світового споживання кукурудзи – до 1061,2 млн. тонн. Оцінка запасів кукурудзи на кінець 2017/2018 МР збереглася на колишніх рівнях.

Баланс сої в 2017/2018 МР також залишиться профіцитним, за рахунок високих перехідних залишків 2016/2017 МР і переглянутого з підвищенням прогнозу щодо врожаю – на 2,3 млн. тонн.

В останні дні місяця пшениця виросла в ціні на тлі спекуляцій навколо наслідків урагану «Харві», який став загрозою для експорту, а також позитивної статистики по експортних поставках до США.

Крім того, бюро статистики Канади погіршило прогнози виробництва зерна в 2017 році на 19,5% порівняно з 2016 роком – до 25,541 млн. тонн.

«У найближчий тиждень на ринку збережеться волатильність. Попереду – новы прогнози, в очікуванні яких ринок буде зосереджений на інформації про хід збиральної кампанії, стан нового врожаю, сівбу озимих і активності експорту», – зазначає Андрій Шевчишин, старший аналітик ГК FOREX CLUB.

Грудневі ф'ючерси на пшеницю на тижні можуть скласти 430-445 USD/100буш, на кукурудзу – 340-360 USD/100буш, на сою – 920-975 USD/100буш.

На ринках СНД

За даними Bloomberg, спотові ціни на українську пшеницю (Wheat 12.5% FOB Black Sea) знаходяться на рівні $182,5, на казахську пшеницю (Milling Wheat 12.5% FOB Aktau) – $178, на російську пшеницю (Wheat 12.5% FOB Novorossiysk) – $180.

Спотова ціна на українську кукурудзу (FOB Black Sea) становить $161,5, на російську кукурудзу (FOB Novorossiysk) – $161.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Український молочний бізнес стає професійним

Про це повідомив економіст департаменту технічного співробітництва продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО) Андрій Ярмак на своїй сторінці у Facebook.

"В цьому році встановлено абсолютний рекорд - середньомісячне відхилення УМІ не перевищувало 3,2%! Отже, у нас, падає сезонність - ця страшна для молочного бізнесу штука, що робила неможливим стратегічне або навіть,середньострокове планування", - зазначив експерт.

Більше того, за його словами, протягом літнього періоду (період "великого молока"), УМІ лишався майже абсолютно стабільним, коливаючись в межах 1,5 відсотка.

"В цілому ж поточний сезон дозволив професійним виробникам молока заробити на 36% більше в середньому, ніж попередній, або на 9% більше, ніж в середньому за останні п'ять років за цей самий період, або на 19% більше, ніж за останні три роки.

А щодо серпня 2017, то він був найприбутковішим за останні чотири роки, і на 54,7% прибутковішим, ніж аналогічний місяць минулого року", - підкреслив Андрій Ярмак.

За його словами, у вересні очікується зростання УМІ. В останні три роки в вересні УМІ зростав в середньому на 13-14%.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Які області найбільше страждають від рейдерства

Про це повідомила заступник міністра юстиції з питань державної реєстрації Олена Сукманова під час конференції «Перші підсумки роботи аграрних антирейдерських штабів» в Києві, пише agropolit.com.

«Не дивно, що  найбільш «гарячими» регіонами по кількості звернень та порушень є місця скупчення сільськогосподарських земель. Це Центральна Україна, Херсонська, Миколаївська, Кіровоградська та Дніпропетровська області», ‒ уточнила вона.

За словами заступника міністра, таких випадків немає в Закарпатські області.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Хто володіє сільгоспугіддями в Україні?

Про це пише propozitsiya.com.

Зокрема, Джон Шморгун нагадав, що сільгоспугіддя є найбільшим активом України. У 1999 році держвласність на землі була передана працівникам фермерських господарств - із обмеженнями за обсягом, який вони могли б особисто обробити або здати в оренду. Продаж сільгоспземель була заборонена. Мораторій на продаж було прийнято в січні 2001 року терміном на 3 роки, поки не буде прийнято Закон про ринок сільгоспземель і Закон про державний земельний кадастр. Відтоді в Україні діє мораторій на продаж землі.

Зараз невеликі земельні ділянки (паї) в 1-5 га, успадковані співробітниками колгоспів, реконсолідовано менеджерами агропідприємств, укладено безліч угод із пайовиками у вигляді довгострокових договорів оренди, що дозволяють зберігати цілісність полів. З 2004 року в Україні почався процес консолідації агропідприємств у корпоративні холдингові структури - агрохолдинги, які придбали основні фонди фермерських господарств (сховища, устаткування тощо). Це дало поштовх до утворення більш великих сільгосппідприємств, які стали називати агрохолдингами.


Дж.Шморгун розповів, що ці ТОП-70 компаній працюють на 6 млн га (20% орних земель). Також сільгоспугіддя в Україні арендуть близько 39 тис. дрібних фермерських господарств та індивідуальних фермерів, які працюють на 4,4 млн га (14% від загальної площі орних земель). Решта 68% сільськогосподарських земель розподіляються між власниками дрібних земель і фермерами або державною владою.

«Цікава демографія власників паїв. Їх загальна кількість оцінюється приблизно в 6,9 млн осіб - 16% від усього населення України! Переважна більшість цих землевласників живуть у селах. Згідно з опитуванням USAID в рамках проекту «АгроІнвест», приблизно 24% власників паїв старше 70 років. Середній власник паю -57-річний мешканець сільської місцевості з вищою освітою», - зазначає Дж. Шморгун і додає, що саме ця категорія людей буде основними продавцями сільгоспугідь, оскільки «більшість власників вступають у пенсійні роки і будуть розглядати продаж землі як можливість забезпечити гідну пенсію».

Керівник агрохолдингу передбачає, що мораторій на землю буде скасовано в 2018 році, якщо Україна буде дотримуватися рекомендацій МВФ.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview