186395

За роки окупації виробництво молока в Криму скоротилося вчетверо

Водночас у 2013 році на півострові обсяг виробленого молока склав 292,4 тис. тонн, пише agrotimes.net.

Неухильно скорочується в Криму й поголів'я великої рогатої худоби, в тому числі корів. Так, на 1 січня 2013 року налічувалося 134,2 тис. голів ВРХ, у тому числі 64,6 тис. голів корів.

За кілька років російської окупації чисельність ВРХ скоротилася на 17% – до 111,7 тис. голів. Кількість корів скоротилася на 8% – до 59,2 тис. голів.

Згідно з планами Сергія Аксьонова, до 2020 року Крим зможе виробляти до 100 тис. тонн молока, що майже втричі менше обсягів, вироблених в українському Криму.

 

Ваш вибір 'Подобається'.


Аграрії надалі куплятимуть вживану закордонну техніку, а не вітчизняну

Таку думку в коментарі LANDLORD висловив віце‑президент Асоціації фермерів та приватних землевласників України (АФЗУ) Віктор Гончаренко.

«У деяких категоріях українська техніка неконкурентна з технікою імпортного виробництва, і багато агровиробників схиляються до купівлі вживаної закордонної техніки. Ця практика збережеться і у 2018 році», — прогнозує Гончаренко.

За його словами, попри не завжди високу якість вітчизняної техніки, підтримати лише її закупівлю — правильне рішення Кабінету Міністрів.

«Потрібно підтримувати національного товаровиробника. Але все одно якість продукції мала б бути набагато кращою. Буває, вітчизняний трактор і тисячі мотогодин не напрацював, а у нього вже потекло мастило, відмовляє коробка передач», — висловив він думку про державну програму «Часткова компенсація вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва».

У 2017‑му році агровиробники придбали 5 050 одиниць вітчизняної сільгосптехніки на 1,9 млрд грн. За словами Гончаренка, не всі бажаючі змогли скористатися програмою минулого року.

«Я не користувався цією програмою в 2017‑му і знаю, що багато хто також не зміг. Були деякі перешкоди», — відзначив віце-президент АФЗУ.

Разом з цим він вважає, що для багатьох аграріїв держпрограма стане додатковим стимулом зробити вибір на користь української техніки.

Ваш вибір 'Подобається'.


У Німеччині з'явилася «чорнична» картопля

Незвичайний колір коренеплодів є результатом високого вмісту в них пігментів антоціанів, які також присутні в чорниці, малині, ожині і чорній смородині, пише aspekty.net.

Новий сорт отримав назву Rote Emmalie («Червона Еммалія»). Еммалія – зменшено-ласкава форма імені Емма, вельми поширеного в Німеччині.

На ярмарку органічних продуктів Biofach, що пройшла в Нюрнберзі, унікальний овоч був названий «картоплею року». Повідомляється, що насіння Rote Emmalie найближчим часом будуть поставляти в США і Канаду.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Депутати пропонують підняти експортне мито ВРХ до 20%

Про це йдеться в законопроекті № 8283 від 18.04.2018 «Про експортне мито на живу худобу та шкіряну сировину» (щодо врегулювання ставок вивізного мита на велику рогату худобу)», оприлюдненого на сайті Верховної Ради України, повідомляє LANDLORD.

Згідно пояснювальній записці до проекту закону, експортне мито у 20% стимулюватиме аграріїв до збільшення кількості худоби.

«Метою законопроекту є встановлення ставок вивізного (експортного) мита  на живу ВРХ у розмірі 20 відсотків та стимулювання прискореного розвитку вітчизняного аграрного сектору у вирощуванні худоби», — йдеться в  документі.

На думку авторів законопроекту, зниження ставок цього мита, починаючи з 2015 року супроводжувалась зменшенням в Україні поголів’я великої рогатої худоби.

Також, у пояснювальній записці до проекту закону зазначено, що за 2017 рік експорт живої ВРХ становить 26,2 тисячі тонн вартістю $ 37,8 млн. Суми експортного мита, сплаченого при їх митному оформленні, склала 64,8 млн гривень.

«В Україні експортне мито застосовується з метою регулювання цін на  продовольчому ринку та з метою захисту внутрішнього споживача. Застосування вивізного мита знижує прибутковість експортних операцій, оскільки підвищується внутрішня ціна товару. Як результат відбувається збільшення внутрішнього споживання і скорочення внутрішнього виробництва товару, що, у свою чергу, призводить до скорочення експорту. Проте, експортне мито є вигідним для споживача, оскільки призводить до зростання внутрішнього споживання. Вигоди отримує також і країна-експортер через зростання податкових надходжень до бюджету», — вважають автори законопроекту.



Україна наростила імпорт курятини

Про це у коментарі УНН розповів виконавчий директор Асоціації “Союз птахівників України” Сергій Карпенко.

“За перший квартал цього року імпорт збільшився порівняно з відповідним періодом минулого року на 26% і становив 30,8 тис. тонн. Весь обсяг імпортного м’яса птиці ввозиться із країн ЄС. Левова частка (майже 70%), від загального обсягу, імпортується в Україну з Польщі”, — додав Карпенко.

Експерт пояснив, що минулорічний ріст імпорту напряму був пов’язаний з подорожчанням м’яса птиці на внутрішньому ринку, яке спостерігалося в другій половині року.

“Коливання українських і європейських цін з кінця 2017 року були незначними і не могли впливати на обсяги імпорту. Лише в березні ціни на м’ясо птиці в країнах ЄС пішли вгору, однак укріплення курсу гривні, яке спостерігалося протягом останніх місяців, дає можливості для подальшого зростання імпорту”, — зазначив експерт.

За його словами, ситуацію можна змінити, якшо вітчизняні компанії збільшать обсяги виробництва продукції.

“Значне нарощування виробництва забезпечить додатковими обсягами продукції як внутрішній ринок, так і постійний ріст експорту, а також сприятиме стабілізації внутрішніх цін”, — сказав він.

Раніше в МінАПК повідомляли, що у 2018 році помітно зріс експорт м’яса птиці — на 29 млн доларів та яєць — на 11,4 млн дол.

Зберегти стабільні ціни при зростанні експорту виробники зможуть завдяки державним програмам підтримки АПК, розповів економічний експерт Павло Мороз.

“Експорт м’яса зараз зростає високими темпами. І цей темп недоречно збавляти країні, яка з кожним місяцем накопичує багатомільярдні борги. Але і формувати дефіцитний внутрішній ринок небезпечно, це відразу позначиться на споживачах ціновим шоком. У такому випадку держава повинна стимулювати виробників збільшувати обсяги продукції шляхом розширення виробництв.

Безумовно, під час економічної кризи бажаючих вкладати кошти у виробництво — небагато. Але для цього запущені аграрні дотації, які мають спонукати підприємців будувати та реконструювати тваринні комплекси, збільшуючи поголів’я”, — зазначив він.

Ваш вибір 'Подобається'.


Імпортна суниця вдвічі дешевша за українську

Про це пише agroday.com.ua.

Від початку тижня на львівському ринку «Шувар» імпортна суниця з Іспанії вже подешевшала майже на 17% зараз пропонується за середньою ціною 125 грн/кг (3,86 €/кг). Це майже вдвічі дешевше, ніж коштує перша ягода від виробників із Закарпаття та Півдня, інформують в «Шуварі».

Останню, як повідомлялося раніше пропонували гуртом по 270-300 грн/кг. Але й партії були невеликими — по 100-200 кг.

Основний збір тепличної суниці в господарствах південного регіону України розпочнеться вже днями, на початку травня на ринках з’явиться врожай з Закарпаття.

Вирощування суниці в теплицях — достатньо вигідний бізнес. Вирощування ягоди на гідропоніці окупається за чотири роки, а рентабельність продажів перевищує 44%.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.